Культурологія - Шейко В. М. - 3.5. Давньогрецьке поняття "катарсис"

Катарсис (грец. catarsis) - очищення, піднесення, оздоровлення, відділення гіршого від кращого. Є три основні значення цього терміна: 1) релігійне; 2) медичне; 3) естетичне.

Катарсис у релігійному значенні - це обряд очищення. У грецькій мові це слово вживалося у множині - katarmoi, у латинській - lustratio - "очищення й змилостивлення" - як найважливіша частина релігійних відправлень, культових церемоній. Очищення передували будь-якому жертвопринесенню. Зовнішня і внутрішня чистота минулого стають умовою звертання людини до бога, що відбувається при жертвопринесенні. Зокрема, обов'язковими вважалися обмивання рук, різні обкурювання. Головними засобами очищення були вода й вогонь.

Такі очищення готували людину до спілкування з богом, до "епіфанії" - богоявления, налаштовували на урочистий лад. Саме жертвопринесення (найчастіше тварини) дозволяло людині звернутися до бога з молитвою-проханням, яке божество приймало або відхиляло.

Інший вид релігійних очищень - очищення від скверни, гріховності. Такі очищення повинні були пройти не тільки окремі люди, а й цілі міста або війська. Найвідоміший епізод - очищення грецького війська після образи, завданої Агамемноном богові Аполлону. Агамемнон забрав у рабство Хрисеїду, дочку жерця Аполлона - Хриса, й відмовив жерцеві, котрий приніс величезний викуп за полонену дочку. Лише повернення Хрисеїди батькові, жертвопринесення Фебу (Аполлону) й очищення всього війська врятували греків.

Медичні очищення розглядалися як спосіб оздоровлення організму. Основою таких очищень було уявлення про поєднання в людині основних світових стихій (ідея мікро - і макрокосмосу). Найповніше ця теорія представлена в поемі Емпедокла "Про природу", де є розповідь про існування чотирьох стихій, що не зводяться одна до одної, - вогню, повітря, землі й води.

Початок естетичного розуміння катарсису - ролі мистецтва, що очищає (зокрема, музики й піснеспівів), - відносять зазвичай до Гесіода. Водночас можна говорити, що і в Гомера, котрий описує сум та заспокоєння Ахілла від гри на кіфарі, також міститься розуміння катарсичної ролі мистецтва.

Ще більшої ваги катарсису надавали піфагорійці, які ввели його в систему "піфагорійського способу життя", де величезну роль відігравали харчові обмеження, прогулянки, мнемічні вправи й власне катарсис як лікування душі за допомогою музики. Вони не піддавалися зневірі та тузі завдяки музиці, яка позбавляла їх дратівливості й гніву. Музика належить до комплексу катарсичних вправ, суть яких полягає у відновленні душевної рівноваги.

Ще більше очищення зі здоров'ям пов'язує Платон, для якого катарсис починається з уживання "справжнього знання" як "їжі для душі". Прекрасне, здатність людини пам'ятати ідеальні образи, виражені в душі, дозволяє, за Платоном, людині стати на шлях очищення від минущого, принесеного.

Чистота в Платона безпосередньо пов'язувалася з красою. Усі кращі якості людського характеру - краса, шляхетність, мужність і навіть знання - результат очищення: "Чи не потрібно назвати і розсудливість, і справедливість, і мужність, і саме розуміння очищенням?" Відповідно до цього й усі недоліки можуть бути виправлені лише шляхом очищення: від фізичної потворності очищає гімнастика, від хвороб - медицина, від незнання - навчання, від моральних недоліків - мистецтво.

Арістотель, хоча й визнавав катарсичну роль музики, основну катарсичну властивість приписував пізнанню. Теорію катарсису Арістотель також застосував до аналізу трагедії. Знамените визначення трагедії Арістотеля засноване на понятті катарсису: "Трагедія є наслідування дії, серйозної і закінченої, що має певний обсяг, наслідування за допомогою мовлення, що прикрашене у кожній зі своїх частин по-різному; за допомогою дії, а не розповіді, що очищує через жаль і страх"1.

Схожі статті




Культурологія - Шейко В. М. - 3.5. Давньогрецьке поняття "катарсис"

Предыдущая | Следующая