Культурологія - Безвершук Ж. О. - 10.5. Екзистенція людини як предмет дослідження
Як представники соціально-філософської доктрини екзистенціалісти дивилися на катастрофізм XX ст. з іншого ракурсу. Не тільки бурхливі випробування XX ст., а й втрата ліберально-прогресистських ілюзій загострили питання про становище людини у світі.
Цей напрям сучасної філософії виник напередодні Першої світової війни в Росії (Л. Шестов, М. Бердяев), потім - у Німеччині (М. Хайдеггер, К. Ясперс), а у період Другої світової війни - у Франції (Ж. П. Сартр, А. Камю, Г. Марсель). Ідеї екзистенціалізму поділяло багато філософів Італії, Іспанії" США, подібні умонастрої виражали письменники Б. Хемінгуей, А. Сент-Екзюпері, С. Беккет, Е. Іонеско та ін. Основна тема - людське існування, доля особистості, віра і невір'я, втрата і знаходження сенсу буття - близька будь-якому митцю, письменнику, поету, що, з одного боку, робить цю доктрину популярною серед художньої інтелігенції, а з іншого - спонукає самих екзистенціалістів звертатися до мови мистецтва (Ж. П. Сартр, А. Камю, С. де Бовуар та ін.). Своїми попередниками екзистенціалісти вважають Б. Паскаля, С. Кьєркегора, Ф. Достоєвського, Ф. Ніцше, філософію життя, феноменологію Е. Гуссерля.
Отже, становище людини у світі стає філософською проблемою, а тому предметом дослідження екзистенціалізму є людська екзистенція (з латин. - існування), те саме внутрішнє ядро, яке залишається незайманим навіть тоді, і взагалі тільки тоді правильно пізнається, коли людина втрачає все. У звичайному житті людина не завжди усвідомлює себе як екзистенцію, для цього необхідно опинитися у рубіжній (граничній) ситуації. Саме тоді вона стає істинною, достеменною, незалежною від очікувань інших, від оцінки громадської думки, від того, що їй нав'язане суспільством. Однак бути самою собою означає бути приреченою на свободу. Свобода полягає в тому, щоб людина не була річчю, що формується під впливом природної чи соціальної необхідності, а "обирала" сама себе, формувала себе своїми діями і вчинками, не погоджувалася з абсурдним світом, протистояла нав'язаній їй ролі, сфері "Ман" (мислити, відчувати, реагувати "як усі", тобто жити неістинним життям). Стати особистістю, перестати жити відповідно до вимог іззовні означає йти проти течії, бути вічним аутсайдером у цьому світі, не ототожнювати себе ні з певним суспільним станом (де ти будеш "своїм"), ні з жодною загальною позицією. Однак бути вільним значно важче, ніж відмовитися від свободи. За Ж. П. Сартром, життя - "тотальний вибір", постійна необхідність у тому, щоб визначитися стосовно обставин і зайняти у будь-якій ситуації чітку свідому позицію (при цьому "невтручання" теж є формою втручання: "той, хто вмиває руки - інколи вмиває їх у крові"). Вільна людина несе відповідальність за все скоєне і не скоєне (коли вимагався вчинок) нею, а не виправдовує себе "обставинами".
Схожі статті
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 9.1. Реформація та її вплив на культуру
9.1. Реформація та її вплив на культуру Нова доба сприйняла від Ренесансу уявлення про цінність індивідуальності та зачатки індивідуалізму; філософське і...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - Розділ 9 НОВИЙ ЧАС
9.1. Реформація та її вплив на культуру Нова доба сприйняла від Ренесансу уявлення про цінність індивідуальності та зачатки індивідуалізму; філософське і...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 1.6. Основні наукові концепції походження і сутності культури
Культурна еволюція - це еволюція поведінки і здібностей людей. Якщо біологічна еволюція грунтується на мутаційній мінливості, боротьбі за існування і...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 10.4. Осмислення катастрофізму доби
Середина XX ст. - роки війни і післявоєнної відбудови, час осмислення катастрофізму епохи. Саме тоді обмірковували не тільки політичні та соціальні...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 3.4. Міфи як "першодумки людства"
Дав людини періоду дикості навколишній світ міг здаватися ворожим, але не був незрозумілим: оскільки життя за первіснообщинних умов мало своєю віссю...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 3.3. Анімізм та інші форми первісної духовності
Дав людини періоду дикості навколишній світ міг здаватися ворожим, але не був незрозумілим: оскільки життя за первіснообщинних умов мало своєю віссю...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 1.5. Культурогенез
Культурна еволюція - це еволюція поведінки і здібностей людей. Якщо біологічна еволюція грунтується на мутаційній мінливості, боротьбі за існування і...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - Частина І ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ КУЛЬТУРОЛОГІЇ
У наш час від гуманітарних наук очікуються осмислення "світу людини", причому в усій повноті життєвого досвіду - для його виправдання, його прояснення і...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - Розділ 3. РИСИ ПЕРВІСНОЇ КУЛЬТУРИ
Розділ 3. Риси первісної культури. Розділ 4. Стародавні цивілізацій Розділ 5. Античний світ. Розділ 6. Середньовіччя. Захід. Розділ 7. Середньовіччя....
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - Частина II ІСТОРИЧНІ ТИПИ КУЛЬТУР ТА ЦИВІЛІЗАЦІЙ
Розділ 3. Риси первісної культури. Розділ 4. Стародавні цивілізацій Розділ 5. Античний світ. Розділ 6. Середньовіччя. Захід. Розділ 7. Середньовіччя....
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 6.5. Диво готики
Російський учений М. М. Бахтін на означення особливого пласту народної культури, яка існує поза офіційною серйозною сферою, ввів термін сміхова культура....
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 6.4. Карнавальна культура
Російський учений М. М. Бахтін на означення особливого пласту народної культури, яка існує поза офіційною серйозною сферою, ввів термін сміхова культура....
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 6.1. Основні завдання і напрями середньовічної культури
6.1. Основні завдання і напрями середньовічної культури Духовною підставою радикальної культурної переорієнтації Європи стало християнство. Виникнувши у...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - Розділ 6 СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ. ЗАХІД
6.1. Основні завдання і напрями середньовічної культури Духовною підставою радикальної культурної переорієнтації Європи стало християнство. Виникнувши у...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 1.1. Культура і цивілізація
У наш час від гуманітарних наук очікуються осмислення "світу людини", причому в усій повноті життєвого досвіду - для його виправдання, його прояснення і...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - Розділ 1 БАЗОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ФЕНОМЕНУ КУЛЬТУРИ
У наш час від гуманітарних наук очікуються осмислення "світу людини", причому в усій повноті життєвого досвіду - для його виправдання, його прояснення і...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 10.2. Література і театр першої половини XX ст
Уся історія мистецтва XX ст. - це розповідь про невпинні пошуки нової точки опори. Якщо світ став ворожою силою, природно було звернутися до одинаків,...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - Романтизм: культ "генія" і "героя"
XIX ст. здається довшим, ніж попередні, оскільки його вирізняє надзвичайний соціальний та духовний динамізм - наполеонівські війни, зміна старих режимів...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 9.3. XIX ст.: на завершенні "фаустівської культури"
XIX ст. здається довшим, ніж попередні, оскільки його вирізняє надзвичайний соціальний та духовний динамізм - наполеонівські війни, зміна старих режимів...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - Європейське Просвітництво як генератор цивілізаційних засад
Просвітництво - доба філософів, соціологів, економістів, літераторів, які досить радикально вплинули па духовні орієнтири Європи і стали ідеологами...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 3.2. Загальні риси первісної культури
Розділ 3. Риси первісної культури. Розділ 4. Стародавні цивілізацій Розділ 5. Античний світ. Розділ 6. Середньовіччя. Захід. Розділ 7. Середньовіччя....
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 3.1. Перший людський гурт
Розділ 3. Риси первісної культури. Розділ 4. Стародавні цивілізацій Розділ 5. Античний світ. Розділ 6. Середньовіччя. Захід. Розділ 7. Середньовіччя....
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 8.1. Італійський Ренесанс
На кінець середньовіччя вільна думка людини, вважаючи обтяжливою для себе церковну опіку, повернула до пізнання того, що їй було найближче, - до...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - Розділ 8 ВІДРОДЖЕННЯ
На кінець середньовіччя вільна думка людини, вважаючи обтяжливою для себе церковну опіку, повернула до пізнання того, що їй було найближче, - до...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 7.3. Індуїстсько-буддійська цивілізація
Індійська культура середніх віків - одна з оригінальних і величних культур, що сформувалася на грунті тисячолітньої духовної та культурної традиції. Вона...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - Передмова
У наш час від гуманітарних наук очікуються осмислення "світу людини", причому в усій повноті життєвого досвіду - для його виправдання, його прояснення і...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - Розділ 2 КАТЕГОРІЇ КУЛЬТУРОЛОГІЇ
2.1. Культурологія Культурологія - наука, що вивчає культуру яві цілісність; система знань про сутність, закономірності існування і розвитку культури, її...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 6.3. Романіка церковна і світська
У Західній Європі розквіт культури спостерігався з кінця X ст. І першою його "ластівкою" стала архітектура, яку в 20-х роках XIX ст. назвали романською...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 2.9. Інкультурація особистості
Важливою проблемою для кожної людини є здатність орієнтуватися у культурному середовищі. Інкультурація і полягає в тому, щоб поступово виробити навички,...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 2.4. Культурна самобутність
2.1. Культурологія Культурологія - наука, що вивчає культуру яві цілісність; система знань про сутність, закономірності існування і розвитку культури, її...
Культурологія - Безвершук Ж. О. - 10.5. Екзистенція людини як предмет дослідження