Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар - Тацій В. Я. - Стаття 257. Використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій в інших цілях або передання інформації

1. Якщо в результаті проведення негласної слідчої (розшукової) дії виявлено ознаки кримінального правопорушення, яке не розслідується у даному кримінальному провадженні, то отримана інформація може бути використана в іншому кримінальному провадженні тільки на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора.

Слідчий суддя розглядає клопотання згідно з вимогами статей 247 та 248 цього Кодексу і відмовляє у його задоволенні, якщо прокурор, крім іншого, не доведе законність отримання інформації та наявність достатніх підстав вважати, що вона свідчить про виявлення ознак кримінального правопорушення.

2. Передання інформації, одержаної внаслідок проведення негласних слідчих (розшукових) дій, здійснюється тільки через прокурора.

1. Відповідно до вимог цього закону кримінальне провадження розпочинається після внесення до ЄРДР відомостей про вчинений злочин. У передбачених законом випадках та з дотриманням встановленого порядку, з метою розслідування злочинів можуть проводитись негласні слідчі (розшукові) дії, за результатами яких може бути отримано інформацію як щодо мети їх проведення, так і інші відомості, зокрема, про приватне життя підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні злочину, окремих осіб, що контактують з ними. Конституція України, КПК та інші законодавчі акти України гарантують збереження в таємниці та нерозповсюдження інформації приватного характеру, окрім відомостей, що вказують на вчинення заборонених законом дій. Проте нерідко внаслідок проведення негласних слідчих (розшукових) дій отримується інформація про інші кримінальні правопорушення, вчинені підозрюваними, обвинуваченими, або здобуваються відомості про вчинення кримінальних правопорушень іншими особами, що контактували із об'єктами провадження негласних слідчих (розшукових) дій. Відповідно до вимог КПК про отримання такої інформації суб'єктом, що проводив негласну слідчу (розшукову) дію, складається протокол, до якого можуть приєднуватися додатки, що є матеріальними носіями інформації, отриманої внаслідок їх проведення.

Частина 1 коментованої статті КПК визначає порядок використання такої інформації та вказує, що коли за результатами негласної слідчої (розшукової) дії виявлено ознаки кримінального правопорушення, що не розслідується у цьому кримінальному провадженні, то отримана інформація може бути використана в іншому кримінальному провадженні тільки на підставі ухвали слідчого судді, яка виноситься за клопотанням прокурора. Згідно зі змістом цієї норми, якщо за результатами негласної слідчої (розшукової) дії отримано відомості про вчинене кримінальне правопорушення, прокурор, уповноважений здійснювати процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, перевіряє, чи внесені відомості про його вчинення до ЄРДР, тобто чи здійснюється будь-яким компетентним слідчим підрозділом досудове розслідування цього кримінального правопорушення. Якщо в ЄРДР не зафіксовано відповідної інформації, прокурор готує мотивоване клопотання щодо надання дозволу на використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій з метою розпочати досудове розслідування, з яким звертається до слідчого судді, який відповідно до ст. 247 КПК має право розглядати таке звернення. Крім того, клопотання до слідчого судді вноситься прокурором із дотриманням ч. 2 ст. 248 КПК, ухвала сулу повинна відповідати вимогам, встановленим ч. 4 ст. 248 КПК.

Якщо отримано інформацію щодо кримінального правопорушення, розслідування якого вже здійснюється компетентними суб'єктами, прокурор звертається до слідчого судді щодо отримання дозволу на передачу цієї інформації органу, шо веде досудове розслідування. До клопотання прокурор додає витяг з ЄРДР, протокол з додатками, складений за результатами негласної слідчої (розшукової) дії, а також матеріали аудіо-чи відеофіксащї ходу їх проведення, якщо вона здійснювалась. За результатами представлених матеріалів слідчий суддя виносить ухвалу, у якій надає дозвіл на використання результатів негласної слідчої (розшукової) дії в іншому кримінальному провадженні або відмовляє в ньому. Обов'язковою умовою задоволення клопотання про дозвіл на використання зазначених матеріалів є доведення прокурором законності отримання інформації та наявність достатніх підстав вважати, що вона свідчить про виявлення ознак кримінального правопорушення.

2. Частина 2 коментованої статті визначає, що передання інформації, одержаної внаслідок проведення негласних слідчих (розшукових) дій, здійснюється тільки через прокурора. Прокурор, одержавши ухвалу слідчого судді про дозвіл на використання інформації, отриманої при проведенні негласної слідчої (розшукової) дії в іншому кримінальному провадженні, у випадках, коли таке провадження розпочато, вносить відповідні відомості до ЄРДР. Він доручає органу досудового розслідування його проведення і направляє до нього ухвалу слідчого судді та відповідні матеріали негласної слідчої (розшукової) дії. Якщо таке досудове розслідування вже проводиться і процесуальний контроль його здійснює інший прокурор, то прокурор, який отримав ухвалу слідчого судді про дозвіл на використання інформації, здобутої при проведенні негласної слідчої (розшукової) дії в іншому кримінальному провадженні, передбачає її передання разом із матеріалами негласної слідчої (розшукової) дії цьому прокурору.

Постановлення слідчим суддею ухвали про відмову в наданні дозволу на використання відомостей, отриманих за результатами негласної слідчої (розшукової) дії в іншому кримінальному провадженні, не перешкоджає повторному зверненню прокурора за наявності більш обгрунтованих підстав.

Похожие статьи




Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар - Тацій В. Я. - Стаття 257. Використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій в інших цілях або передання інформації

Предыдущая | Следующая