Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар - Тацій В. Я. - Стаття 254. Заходи щодо захисту інформації, отриманої в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій

1. Відомості про факт та методи проведення негласних слідчих (розшукових) дій, осіб, які їх проводять, а також інформація, отримана в результаті їх проведення, не підлягають розголошенню особами, яким це стало відомо в результаті ознайомлення з матеріалами в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу.

2. Якщо протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій містять інформацію щодо приватного (особистого чи сімейного) життя інших осіб, захисник, а також інші особи, які мають право на ознайомлення з протоколами, попереджаються про кримінальну відповідальність за розголошення отриманої інформації щодо інших осіб.

3. Виготовлення копій протоколів про проведення негласних слідчих (розшукових) дій та додатків до них не допускається.

1. Відповідно змісту частин 1,2, та 7 ст. 290 КПК після завершення досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру, а також потерпілому надається право ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, у яких можуть міститися документи, складені за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Слід зазначити, що згідно з вимогами ч. 8 ст. 290 КПК із матеріалами кримінального провадження мають право знайомитися також цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач, його представник, але тільки в частині, що стосується цивільного позову.

Учасники процесу, які мають право ознайомлюватися із документами, складеними за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, попереджаються про необхідність нерозголошення таких відомостей. Пункт 4 ст. 8 ЗУ "Про державну таємницю" закріплює, що інформація про засоби, зміст, плани, організацію, фінансування та матеріально-технічне забезпечення, форми, методи і результати оперативно-розшукової, розвідувальної і контррозвідувальної діяльності, про склад і конкретних осіб, що є негласними штатними працівниками органів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, є державною таємницею. Оскільки проведення переважної більшості негласних слідчих (розшукових) дій здійснюється із застосуванням сил та засобів оперативно-розшукової діяльності, кримінальним процесуальним законодавством встановлено заборону на розголошення відомостей щодо факту та методів проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Заборона розголошення даних досудового розслідування також обумовлюється необхідністю дотримання таємниці досудового розслідування, адже передчасне розголошення відомостей, отриманих унаслідок його проведення, може порушити законні права й інтереси учасників кримінального провадження, інших осіб та негативно вплинути на хід і результати вирішення справи.

2. Якщо протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій містять інформацію щодо приватного (особистого чи сімейного) життя інших осіб, захисних, а також інші учасники процесу, які мають право на ознайомлення із цими протоколами (підозрюваний, його захисник, законний представник; захисник особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру; потерпілий), попереджаються про кримінальну відповідальність за розголошення отриманої інформації щодо інших осіб. Про попередження учасника кримінального провадження, який ознайомлюється із матеріалами документування негласних слідчих (розшукових) дій, щодо обов'язку нерозголошення іншим особам відомостей про факт та методи їх проведення, а також про здобуту інформацію слідчий, прокурор виносить постанову, яка підписується особою, щодо якої вона винесена.

Особи, винні у розголошенні даних досудового розслідування, несуть відповідальність за ст. 387 КК, яка вказує, що розголошення без дозволу прокурора, слідчого або особи, яка провадила оперативно-розшукову діяльність, даних оперативно-розшукової діяльності або досудового розслідування особою, попередженою в установленому законом порядку про обов'язок не розголошувати такі дані, карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років.

3. Відповідно до ч. 3 коментованої статті забороняється виготовлення копій протоколів про проведення негласних слідчих (розшукових) дій та додатків до них. Ця норма встановлює виняток із загального порядку ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, що визначений ст. 290 КПК. Уведення цієї норми до коментованої статті закону обумовлюється тим, що форми та методи провадження негласних слідчих (розшукових) дій та відомості, отримані в ході їх провадження, розголошенню не підлягають, гарантії їх нерозповсюдження забезпечуються засобами кримінально-правового захисту.

Похожие статьи




Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар - Тацій В. Я. - Стаття 254. Заходи щодо захисту інформації, отриманої в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій

Предыдущая | Следующая