Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар - Тацій В. Я. - Стаття 209. Момент затримання
1. Особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
1. При вчиненні громадянином України, іноземцем або особою без громадянства кримінального правопорушення або замаху на його вчинення, чи під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється в його вчиненні, або у разі якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, потерпілий або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа вчинила злочин, службовою особою, уповноваженою здійснити затримання, вживаються негайні заходи з припинення протиправних дій підозрюваного, що в подальшому супроводжується обмеженням його волі та унеможливленням вчиняти будь-які дії, спрямовані на заподіяння шкоди інтересам суспільства.
У будь-якому випадку працівник правоохоронного органу або ж залишається на місці події разом із затриманою особою, або ж самостійно доставляє її до відповідного правоохоронного органу. У такому разі момент затримання особи визначається у двох аспектах:
1) коли особа фактично затримана працівником органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України, органів Державної митної служби України, інших правоохоронних органів на місці вчинення кримінального правопорушення або безпосередньо після його вчинення і вимушена залишатися поряд із працівником правоохоронного органу, який із застосуванням заходів фізичного впливу, спеціальних засобів або без такого утримує її на місці події. Наприклад, працівник міліції у громадському місці затримав грабіжника, який щойно вчинив злочин, при цьому утримує його до прибуття слідчо-оперативної групи. У даному випадку особа вважається затриманою з моменту її фізичного утримання працівником міліції з метою унеможливлення її подальшого пересування та продовження протиправної діяльності;
2) коли особу затримано громадянином України, іноземцем або особою без громадянства, тобто не уповноваженою на затримання особою, безпосередньо на місці вчинення кримінального правопорушення або після його вчинення, то моментом затримання такої особи є доставлення її до найближчого правоохоронного органу, службові особи якого уповноважені процесуально оформити таке затримання.
Порівняно з КПК 1960 р., відповідно до якого чіткий момент затримання взагалі не визначався, а особа вважалася затриманою з моменту складання протоколу про затримання, нині це питання більш врегульовано. Адже з моменту фактичного затримання і до моменту складання протоколу могло минути кілька годин, і такі особи були обмежені у вільному пересуванні понад встановлений законом час, що істотно порушувало права і свободи людини і громадянина.
Стаття 210. Доставлення до органу досудового розслідування
1. Уповноважена службова особа зобов'язана доставити затриману особу до найближчого підрозділу органу досудового розслідування, в якому негайно реєструються дата, точний час (година і хвилини) доставлення затриманого та інші відомості, передбачені законодавством.
2. Про кожне затримання уповноважена службова особа одразу повідомляє за допомогою технічних засобів відповідальних осіб в підрозділі органу досудового розслідування.
3. У разі наявності підстав для обгрунтованої підозри, що доставлений затриманої особи тривало довше, ніж це необхідно, слідчий зобов'язаний провести перевірку для вирішення питання про відповідальність винуватих у цьому осіб.
1. Працівник органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України, органів Державної митної служби України та інших правоохоронних органів, який здійснив затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, зобов'язаний доставити затриману особу до найближчого підрозділу: 1) органів внутрішніх справ; 2) органів безпеки; 3) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства; 4) органів державного бюро розслідувань. Разом з цим правило, визначене ч. 1 ст. 210 КПК, не поширюється на випадки затримання особи у містах з районним поділом. У цьому разі особа доставляється до найближчого підрозділу органу досудового розслідування.
У кожному із вищеперерахованих органів досудового розслідування має бути одна чи декілька службових осіб, відповідальних за перебування затриманих, яка негайно здійснює реєстрацію затриманої особи, зазначаючи дату, точний час (години і хвилини) доставлених затриманого, його анкетні дані, обставини, підстави затримання. Службові особи, відповідальні за перебування затриманих, підпорядковуються керівнику органу досудового розслідування.
2. Працівник органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України, органів Державної митної служби України та інших правоохоронних органів, який затримав особу, підозрювану у вчиненні кримінального правопорушення, за допомогою засобів зв'язку зобов'язаний негайно повідомити керівника підрозділу, в якому він працює.
3. Слідчий органу внутрішніх справ, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань за наявності підстав вважати, що доставлення особи, затриманої за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, тривало довше, ніж потрібно, зобов'язаний провести перевірку. Для цього він у письмовій формі повинен звернутися до керівника органу досудового розслідування із викладом своїх зауважень, з метою проведення відповідної перевірки стосовно порушення порядку доставлення затриманої особи. За результатами такої перевірки у разі підтвердження явних порушень винні у цьому особи підлягають притягненню до відповідальності.
Схожі статті
-
1. Уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у...
-
Стаття 207. Законне затримання 1. Ніхто не може бути затриманий без ухвали слідчого судді, суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особливості...
-
Стаття 207. Законне затримання 1. Ніхто не може бути затриманий без ухвали слідчого судді, суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особливості...
-
1. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також...
-
1. Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування або суду під час судового...
-
1. Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без...
-
1. Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у...
-
1. Під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними...
-
Стаття 91. Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні 1. У кримінальному проваджені підлягають доказуванню: 1) подія кримінального...
-
1. Якщо після подання клопотання про застосування запобіжного заходу прокурору стали відомі обставини, що виключають обгрунтовану підозру у вчиненні...
-
1. Якщо після подання клопотання про застосування запобіжного заходу прокурору стали відомі обставини, що виключають обгрунтовану підозру у вчиненні...
-
1. Органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) с слідчі підрозділи: 1) органів внутрішніх справ; 2) органів...
-
1. Прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури...
-
Стаття 91. Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні 1. У кримінальному проваджені підлягають доказуванню: 1) подія кримінального...
-
1. Терміни, що їх вжито в цьому Кодексі, якщо немає окремих вказівок, мають таке значення: 1) близькі родичі та члени сім'ї - чоловік, дружина, батько,...
-
Стаття 36. Прокурор 1. Прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності,...
-
Стаття 154. Загальні положення відсторонення від посади 1. Відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується...
-
Стаття 154. Загальні положення відсторонення від посади 1. Відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується...
-
1. Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. 2. Домашній арешт може бути...
-
1. Особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони...
-
1. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі...
-
1. Під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший...
-
Стаття 167. Підстави тимчасового вилучення майна 1. Тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися...
-
Стаття 167. Підстави тимчасового вилучення майна 1. Тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися...
-
Стаття 36. Прокурор 1. Прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності,...
-
1. Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів...
-
1. Жодна особа не може бути примушена визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушена давати пояснення, показання, які...
-
1. Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому...
-
1. Кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, мас право постановити ухвалу, якою...
-
1. Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними...
Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар - Тацій В. Я. - Стаття 209. Момент затримання