Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар - Тацій В. Я. - Стаття 194. Застосування запобіжного заходу

1. Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обгрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

2. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

3. Слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.

4. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд мас право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обгрунтування клопотання.

5. Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме:

1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначенні слідчим суддею, судом;

5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;

6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;

7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;

8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, Інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

9) носити електронний засіб контролю.

6. Обов'язки, передбачені частиною п'ятої цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.

7. До підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні злочину, за який передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою у випадках та в порядку, передбачених цією главою.

1. Перш ніж прийняти рішення про застосування того чи іншого запобіжного заходу, слідчий суддя, суд повинен дослідити обставини, які є предметом обгрунтування сторін кримінального провадження під час внесення клопотання про обрання запобіжного заходу.

У першу чергу встановлюється наявність обгрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення. Про це можуть свідчити оформлені належним чином протоколи слідчих (розшукових) дій, долучені до матеріалів кримінального провадження предмети та документи, які є речовими доказами, висновки експертів тощо. Оскільки згідно зі ст. 177 КПК запобіжний захід застосовується лише до підозрюваного чи обвинуваченого, прокурор, слідчий за згодою прокурора до звернення з клопотанням до суду про обрання запобіжного заходу повинен повідомити особі про підозру за правилами, передбаченими гл. 22 КПК.

За умови надання та доведення прокурором доказів, які підтверджують причетність до злочину, слідчий суддя має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до сулу або до іншого органу державної влади, зокрема до слідчого та прокурора.

Обставиною, яка враховується слідчим суддею, судом під час обрання запобіжного заходу, є наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, коли підозрюваний, обвинувачений намагається:

1) переховуватися від органів досудового розслідування: та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Для доведення цієї обставини прокурор повинен надати: докази, які засвідчують факти нез'явлення підозрюваного, обвинуваченого за викликом слідчого, прокурора; показання свідків щодо намагання змінити свої показання, експерта та спеціаліста про спроби переглянути результати раніше проведених ними досліджень; виявлення додаткових епізодів протиправної діяльності особи щодо того самого або інших кримінальних правопорушень тощо.

За умови доведення прокурором зазначених обставин слідчий суддя вправі прийняти рішення про обрання запобіжного заходу, зазначеного у клопотанні.

Однак слід звернути увагу на таку особливість: законодавець наділяє слідчого суддю, суд можливістю застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, що передбачений у клопотанні, навіть за умови доведення зазначених обставин. Адже, окрім цих обставин, прокурор повинен ще встановити неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу і що саме запропонований захід зможе забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.

2. Відповідно до ч. 2 коментованої статті слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність обгрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які вказує слідчий, прокурор, а також недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

3. При доведенні прокурором наявності всіх обставин, передбачених у ч. 1 коментованої статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, а також зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до супу або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.

У разі якщо прокурор доведе лише наявність обгрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом.

4. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обгрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, але не доведе недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні.

5. На підозрюваного, обвинуваченого може бути покладено також обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК, необхідність яких встановлена з наведеного прокурором обгрунтування клопотання.

6. Строк накладення обов'язків узгоджується із процесуальними строками застосування запобіжних заходів: загальним - до двох місяців із можливістю продовження до 12 місяців (тобто в межах максимального строку досудового розслідування). Після закінчення цих строків ухвала слідчого судді, суду про застосування певного запобіжного заходу втрачає законну силу і у зв'язку з нею і процесуальні обмеження та обов'язки, покладені на підозрюваного, обвинуваченого через обрання стосовно нього запобіжного заходу. Будь-якого процесуального акта після завершення строку дії ухвали слідчого судді, що свідчитиме про припинення її дії, приймати не потрібно. Дані випадки стосуються стадії досудового розслідування.

Разом з тим відповідно до ст. 315 КПК під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

7. Частиною 7 коментованої статті визначається імперативне правило щодо обрання запобіжного заходу при вчиненні злочинів, за які передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до них належать переважно злочини у сфері господарської діяльності). Так, до підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні такого злочину може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою у випадках та в порядку, передбачених гл. 18 КПК.

Ідеться про те, що відповідно до ст. 183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, застосовується виключно у разі якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов'язків, покладених на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує. Тобто у такому випадку до підозрюваного, обвинуваченого в будь-якому разі першочергово повинен обиратися запобіжний захід у вигляді застави.

Схожі статті




Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар - Тацій В. Я. - Стаття 194. Застосування запобіжного заходу

Предыдущая | Следующая