Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар - Тацій В. Я. - Стаття 104. Протокол

Стаття 103. Форми фіксування кримінального провадження

1. Процесуальні дії під час кримінального провадження можуть фіксуватися:

1) у протоколі;

2) на носії інформації, на якому за допомогою технічних засобів зафіксовані процесуальні дії;

3) у журналі судового засідання.

1. Під час провадження досудового розслідування складання протоколу є основним засобом фіксування кримінального провадження. Загальні вимоги до всіх протоколів процесуальних дій містяться у ст. 104 КПК.

Носіями інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовані процесуальні дії, є матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії, які містять відомості про обставини, установлені під час проведення таких дій.

Складання журналу судового засідання є основним засобом фіксації процесуальних дій під час судового провадження. Зміст цього журналу визначений у ст. 108 КПК.

Стаття 104. Протокол

1. У випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі.

2. У випадку фіксування процесуальної дії під час досудового розслідування за допомогою технічних засобів про це зазначається у протоколі.

Якщо за допомогою технічних засобів фіксується допит, текст показань може не вноситися до відповідного протоколу за умови, що жоден з учасників процесуальної дії не наполягає на цьому. У такому разі у протоколі зазначається, що показання зафіксовані на носії інформації, який додасться до нього.

3. Протокол складається з:

1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце, час проведення та назву процесуальної дії;

Особу, яка проводить процесуальну дію (прізвище, ім'я, по батькові, посада);

Всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання);

Інформацію про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання;

2) описової частини, яка повинна містити відомості про: послідовність дій;

Отримані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі виявлені та/або надані речі і документи;

3) заключної частини, яка повинна містити відомості про: вилучені речі і документи та спосіб їх ідентифікації; спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу;

Зауваження і доповнення до письмового протоколу з боку учасників процесуальної дії.

4. Перед підписанням протоколу учасникам процесуальної дії надасться можливість ознайомитися із текстом протоколу.

5. Зауваження і доповнення зазначаються у протоколі перед підписами. Протокол підписують усі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії. Якщо особа через фізичні вади або з інших причин не може особисто підписати протокол, то ознайомлення такої особи з протоколом здійснюється у присутності її захисника (законного представника), який своїм підписом засвідчує зміст протоколу та факт неможливості його підписання особою.

6. Якщо особа, яка брала участь у проведенні процесуальної дії, відмовилася підписати протокол, про це зазначається в протоколі Такій особі надається право дати письмові пояснення щодо причин відмови від підписання, які заносяться до протоколу. Факт відмови особи від підписання протоколу, а також факт надання письмових пояснень особи щодо причин такої відмови засвідчується підписом її захисника (законного представника), а у разі його відсутності - понятих.

1. У коментованій статті сформульовані загальні правила щодо порядку фіксування процесуальної дії у протоколі. Складання протоколів під час провадження досудового розслідування є основним засобом фіксації факту проведення певної процесуальної дії, її змісту і результатів. Протокол процесуальної дії - це письмовий акт, у якому слідчий, прокурор зазначає послідовність дій, отримані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження, у тому числі виявлені або надані речі та документи. Протокол процесуальної дії можна розглядати як спеціально створений із метою збереження інформації матеріальний об'єкт, що містить зафіксовані за допомогою письмових знаків відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

2. Протоколи складаються не тільки про проведення слідчих дій, тобто тих, за допомогою яких збираються та перевіряються докази, але й про проведення інших процесуальних дій: передавання тимчасового вилученого майна (ч. 3 ст. 168 КПК); виготовлення, утворення несправжніх (імітаційних) засобів для проведення конкретних негласних слідчих дій (ч. 2 ст. 273 КПК) тощо.

3. Загальні для всіх протоколів вимоги, що містяться у ст. 104 КПК, конкретизуються в статтях КПК, які регламентують порядок складання і зміст протоколу певної слідчої або іншої процесуальної дії. Так, наприклад, у ст. 231 КПК визначені вимоги до протоколу про пред'явлення для впізнання особи, речі чи трупа. У частині 5 ст. 208 КПК ідеться про відомості, які зазначаються у протоколі про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.

4. Порушення правил складання і засвідчення протоколу слідчої та іншої процесуальної дії викликає сумнів у вірогідності викладених у ньому відомостей і тягне за собою недопустимість використання їх у кримінальному провадженні.

5. Якщо учасник проведення процесуальної дії відмовляється підписати протокол, слідчий повинен роз'яснити йому, що підписання протоколу посвідчує не визнання ним достовірності обставин, які були виявлені або з'ясовані під час її проведення, а лише факт самого ознайомлення його з протоколом, у якому у випадку незгоди з цими обставинами можуть бути зафіксовані зроблені ним зауваження.

Схожі статті




Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар - Тацій В. Я. - Стаття 104. Протокол

Предыдущая | Следующая