Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. Т2 - Тацій В. Я. - Стаття 411. Невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження
1. Неповним визнається судовий розгляд, під час якого залишилися недослідженими обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обгрунтованого та справедливого судового рішення, зокрема, у разі якщо:
1) судом були відхилені клопотання учасників судового провадження про допит певних осіб, дослідження доказів або вчинення інших процесуальних дій для підтвердження чи спростування обставин, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, об шунтованого та справедливого судового рішення;
2) необхідність дослідження тієї чи іншої підстави випливає з нових даних, встановлених при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
1. Неповнота судового розгляду згідно зі ст. 409 КПК є підставою для зміни або скасування судового рішення суду першої інстанції.
Неповнота судового розгляду полягає у нез'ясуванні або неналежному з'ясуванні всіх істотних обставин справи, а також у недостатності доказів або їх поверховому дослідженні. Такими, що мають істотне значення, обставини визнаються, у разі якщо їх встановлення безпосередньо впливає на ухвалення законного, обгрунтованого та справедливого судового рішення, зокрема, кваліфікацію злочину і обсяг обвинувачення, прийняття рішення про притягнення до кримінальної відповідальності або звільнення від кримінальної відповідальності, вид і міру покарання, розмір відшкодування тощо. "Істотне значення" належить до оціночних понять, тому його застосування в кожному конкретному випадку визначається судом апеляційної інстанції індивідуально, виходячи із внутрішнього переконання суддів та фактичних обставин справи.
Неповним вважається судовий розгляд, у процесі якого не досліджені всі обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання (про обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, див. коментар до от. 91 КПК).
Суд апеляційної інстанції також може визнати судовий розгляд неповним, якщо:
- не встановлена форма співучасті обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, роль кожного обвинуваченого у вчиненні окремих епізодів багатоепізодного діяння;
- не встановлені причини й умови, що сприяли вчиненню кримінального правопорушення, якщо це має істотне значення для прийняття законного, обгрунтованого і справедливого судового рішення;
- не досліджені належним чином умови життя і виховання неповнолітніх обвинувачених;
- висновки про вину або невинуватість особи обгрунтовані лише показаннями обвинуваченого і не вжито належних заходів для дослідження інших доказів;
- показання заінтересованих учасників процесу, покладені в основу судових рішень, не були перевірені належним чином;
Стаття 411. Невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження
1. Судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо:
1) висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду;
- не з'ясовані причини істотних протиріч у показаннях та інших доказах;
- судове рішення грунтується на припущеннях;
- не допитані всі особи, показання яких мають істотне значення;
- не були досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування обставин, які мають істотне значення.
Суд апеляційної інстанції в будь-якому разі визнає судовий розгляд неповним, якщо:
1) судом першої інстанції були відхилені клопотання учасників судового провадження про допит певних осіб, дослідження доказів або вчинення інших процесуальних дій для підтвердження чи спростування обставин, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обгрунтованого та справедливого судового рішення;
2) необхідність дослідження тієї чи іншої підстави випливає з нових даних, встановлених при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
Суд апеляційної інстанції оцінює законність і обгрунтованість відхилення судом першої інстанції клопотань учасників судового провадження, виходячи із дотримання вимог ст. 350 КПК щодо порядку розгляду судом клопотань учасників судового провадження (див. коментар до вказаної статті), а також важливості і необхідності вчинення певних процесуальних дій за заявленим клопотанням для ухвалення законного, обгрунтованого та справедливого судового рішення.
Суд апеляційної інстанції встановлює необхідність дослідження тієї чи іншої обставини, виходячи із нових даних, отриманих при розгляді справи в апеляційному порядку. Ці дані суд апеляційної інстанції може побачити в апеляційних скаргах, запереченнях на апеляційні скарги та ін.
За практикою, що склалася раніше, у разі встановлення неповноти судового розгляду суд апеляційної інстанції скасовував судове рішення і призначав новий розгляд у суці першої інстанції, вказуючи на обставини, які потребують більш грунтовного дослідження. Однак відповідно до ст. 415 КПК неповнота судового розгляду не належить до підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції (див. коментар до вказаної статті). Тому у випадку виявлення неповноти судового розгляду суд апеляційної інстанції зобов'язаний усунути допущені судом першої інстанції прогалини під час апеляційного розгляду і прийняти одне з таких рішень: змінити вирок або ухвалу; скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок; скасувати ухвалу повністю чи частково та постановити нову ухвалу; скасувати вирок або ухвалу і закрити кримінальне провадження.
2) суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки;
3) за наявності суперечливих доказів, які мають Істотне значення для висновків суду, у судовому рішенні не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші;
4) висновки суду, викладені у судовому рішенні, містять істотні суперечності. 2. Вирок та ухвала підлягають скасуванню чи зміні із зазначених підстав лише
Тоді, коли невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження вплинула чи могла вплинути на вирішення питання про винуватість або невинуватість обвинуваченого, на правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність, на визначення міри покарання або застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру.
1. Судове рішення суду першої інстанції повинно бути належним чином обгрунтованим і повністю відповідати фактичним обставинам, встановленим під час судового розгляду. Це означає, що висновки суду першої інстанції мають:
1) бути підтверджені доказами, зібраними у суворій відповідності з вимогами закону і дослідженими в судовому засіданні;
2) враховувати всі докази, які мають істотне значення для визначення змісту судового рішення;
3) містити пояснення підстав, на яких суд, за наявності суперечливих доказів, визнав достовірними одні з них і відкинув інші;
4) не містити істотних протиріч.
У разі недодержання хоча б однієї із вказаних вимог судове рішення суду першої інстанції визнається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження. Крім того, про невідповідність висновків суду фактичним обставинам свідчить покладення в основу судового рішення обставин, які не були з'ясовані у судовому розгляді або підтверджені доказами; суперечливість доказів, на яких грунтується судове рішення; недостовірність доказів; неналежність або недопустимість доказів тощо.
В основі невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи лежать допущені судом першої інстанції помилки, які стосуються оцінки доказів і вмотивованості судових рішень.
Про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження свідчить відсутність оцінки доказів та інші порушення у сфері оцінки доказів (про оцінку доказів див. коментар до ст. 94 КПК), зокрема, коли при прийнятті відповідного судового рішення в основі внутрішнього переконання суду під час оцінки доказів не лежали всебічне, повне й неупереджене дослідження всіх обставин кримінального провадження і вимоги закону; кожний доказ не був оцінений з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку; коли якийсь доказ або їх сукупність мали для суду наперед встановлену силу.
Про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи свідчить відсутність мотивування або неналежне мотивування судового рішення (про вмотивованість судового рішення див. коментар до ст. 370 КПК). Усі висновки суду у вироку або ухвалі повинні бути мотивовані з належною повнотою, наведені належні і достатні мотиви та підстави їх ухвалення. Висновки суду, викладені в мотивувальній і резолютивній частинах вироку, ухвали повинні бути узгоджені між собою і не можуть містити протиріч. Висновки і рішення, викладені в резолютивній частині, повинні логічно випливати з обгрунтування, що міститься в мотивувальній частині. За наявності суперечливих доказів суд повинен у мотивувальній частині вироку або ухвали проаналізувати їх, навести мотиви, з яких взято до уваги одні докази і відкинуто інші.
2. Вирок чи ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню чи зміні із підстав невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження лише у разі, коли невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження вплинула чи могла вплинути на:
- вирішення питання про винуватість або невинуватість обвинуваченого;
- правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність; - визначення міри покарання або застосування примусових заходів медичного чи
Виховного характеру.
Залежно від характеру допущених судом першої інстанції помилок вирок та ухвала підлягають скасуванню чи зміні.
До обставин, що можуть істотно вплинути на висновки суду, належать:
- обставини, що впливають на правову кваліфікацію діяння;
- обставини, які пом'якшують покарання (ст. 66 КК України);
- обставини, які обтяжують покарання (ст. 67 КК України);
- обставини, що викривають обвинуваченого;
- обставини, що виправдовують обвинуваченого;
- обставини, що тягнуть за собою закриття кримінального провадження (див. коментар до ст. 284 КПК);
- обставини, що зумовлюють звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності (статті 44 49 КК України);
-обставини, що зумовлюють звільнення обвинуваченого від відбування покарання;
- обставини, що зумовлюють застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру.
Похожие статьи
-
1. Неповним визнається судовий розгляд, під час якого залишилися недослідженими обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення...
-
1. Апеляційна скарга подасться в письмовій формі 2. В апеляційній скарзі зазначаються: 1) найменування суду апеляційної інстанції; 2) прізвище, ім'я та...
-
1. Підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є: 1) неповнота судового розгляду; 2)...
-
1. Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. 2. Суд апеляційної інстанції вправі вийти за...
-
1. Клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про...
-
1. Апеляційна скарга подається: 1) на судові рішення, ухвалені судом першої інстанції, - через суд, який ухвалив судове рішення; 2) на ухвали слідчого...
-
1.3 метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені...
-
1. Після виконання дій, передбачених статтею 348 цього Кодексу, головуючий з'ясовує думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно...
-
1. Присяжний може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження у таких випадках: 1) у разі невиконання присяжним...
-
1. Присяжний мас право: 1) брати участь у дослідженні всіх відомостей та доказів у судовому засіданні; 2) робити нотатки під час судового засідання; 3) з...
-
1. Суд апеляційної інстанції змінює вирок у разі: 1) пом'якшення призначеного покарання, якщо визнає, що покарання за своєю суворістю не відповідає...
-
1. За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити вирок або...
-
1. Суд апеляційної інстанції мас право ухвалити судове рішення за результатами письмового провадження, якщо всі учасники судового провадження заявили...
-
1. Апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених цією главою. 2....
-
1. Вирок суду складається зі вступної, мотивувальної та резолютивної частин. 2. У вступній частині вироку зазначаються: 1) дата та місце його ухвалення;...
-
1. Після оголошення судових дебатів закінченими суд надає обвинуваченому останнє слово. 2. Суд не має права обмежувати тривалість останнього слова...
-
Стаття 342. Відкриття судового засідання 1. У призначений для судового розгляду час головуючий відкриває судове засідання і оголошує про розгляд...
-
1. Присяжний може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження у таких випадках: 1) у разі невиконання присяжним...
-
1. Суповий розгляд у кримінальному провадженні повинен бути проведений в одному складі суддів. У разі якщо суддя позбавлений можливості брати участь у...
-
ГЛАВА 27. ПІДГОТОВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ Стаття 314. Підготовче судове засідання 1. Після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових...
-
1. Якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314...
-
1. У кримінальному провадженні, для проведення якого потрібен значний час, повинен бути призначений запасний суддя, який перебуває в залі судового...
-
1. У кримінальному провадженні, для проведення якого потрібен значний час, повинен бути призначений запасний суддя, який перебуває в залі судового...
-
ГЛАВА 27. ПІДГОТОВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ Стаття 314. Підготовче судове засідання 1. Після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових...
-
1. Якщо в результаті судового розгляду прокурор дійде переконання, що пред'явлене особі обвинувачення не підтверджується, він після виконання вимог...
-
1. Загальні положення судового розгляду Стаття 318. Строки і загальний порядок судового розгляду 1. Судовий розгляд має бути проведений і завершений...
-
1. Матеріали кримінального провадження можуть об'єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони...
-
1. Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути...
-
1. Матеріали кримінального провадження можуть об'єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони...
-
1. Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу II цього Кодексу з урахуванням...
Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. Т2 - Тацій В. Я. - Стаття 411. Невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження