Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 3. Наслідки злочину
У кримінальному праві злочинні наслідки розглядаються у двох площинах: у площині об'єктивно виявленого злочину та в площині конкретно виписаного в законі складу злочину. Щодо першого положення, то тут злочинні наслідки є об'єктивним виявленням суспільної небезпечності будь-якого злочину, а характер заподіяної злочином шкоди повністю залежить від характеру об'єкта посягання, яким є особисті блага людини та інші соціальні цінності. Злочин завжди посягає на певний об'єкт і завжди спричиняє суспільно небезпечні наслідки або створює реальну загрозу заподіяти йому шкоди. Без виявлення та аналізу суспільно небезпечних наслідків матеріального складу злочину майже неможливо визначити суб'єктивні ознаки складу такого злочину, оскільки наявність певної форми вини особи у вчиненні злочину завжди пов'язана з психічним ставленням суб'єкта злочину не лише до свого діяння, а й до суспільно небезпечного наслідку такого діяння.
Сутність другого положення полягає в тому, що суспільно небезпечні наслідки злочину або вказуються у самій нормі (чи однозначно випливають з її змісту), якою визначається конкретний склад злочину, або не вказуються. Ця відмінність покладена кримінальним правом в основу поділу складу злочину на матеріальні та формальні.
Матеріальним вважається такий Склад злочину, в якому передбачено фактичне настання певного наслідку або можливість його настання. Формальний склад злочину не містить вказівки на будь-які суспільно небезпечні наслідки. У матеріальних складах злочину майже завжди передбачені такі наслідки, які піддаються визначенню, встановленню і, як правило, підрахунку. Такі наслідки пов'язані, зокрема, із заподіянням смерті людині (ст. 236, 237, 291); із заподіянням фізичної шкоди здоров'ю людини (ст. 270-271); з настанням нещасних випадків з людьми, людськими жертвами або загибеллю людей (ст. 236, 237, 291); із спричиненням матеріальної шкоди (ст. 194, 212, 218, 219, 220); порушенням роботи транспорту (ст. 277) тощо.
У формальних складах злочину немає вказівки на наслідки і встановлювати їх при кваліфікації не потрібно. Формальні склади злочинів, як відомо, вважаються закінченими з моменту вчинення самого діяння і, зокрема, тому, що існування суспільно небезпечних наслідків у таких випадках припускається, оскільки злочинів без наслідків не буває. Однак окремі склади злочинів описані в законі як формальні з багатьох підстав, а саме: 1) враховується те, що певні злочинні дії самі по собі, незалежно від їх наслідків, мають дуже високу суспільну небезпеку.
До таких дій належить, зокрема, створення злочинної організації (ст. 255), організація озброєної банди (ст. 257), створення не передбачених законом воєнізованих формувань або груп (ст. 260); 2) в окремих складах злочину виписані дії, які за самою своєю суттю нерозривно пов'язані з небезпечним наслідком, наприклад, викрадення людини (ст. 146); 3) шкідливі наслідки окремих злочинів не піддаються підрахуванню чи визначенню, наприклад, неможливо визначити обсяг або розмір порушення честі і гідності людини; 4) за наявності водночас високого ступеня суспільної небезпеки самої по собі дії та неможливості підрахувати або визначити наслідки такої дії. Характерними щодо цього є, зокрема, посадовий злочин одержання хабара (ст. 368) та провокація хабара (ст. 370).
Крім того, стосовно описаних злочинів припускається, що вони завжди завдають шкоди авторитету та функціональній діяльності державним чи громадським організаціям або законним правам та інтересам окремих фізичних чи юридичних осіб. Таке положення випливає з структури та сутності закону про злочини у сфері службової діяльності. До обов'язкових ознак об'єктивної сторони загальних видів посадових злочинів (ст. 364, 365 і 367) закон відносить наявність істотної шкоди.
Одержання хабара та провокація хабара - це спеціальні склади злочину щодо загального складу злочину, яким є зловживання владою або посадовим становищем з притаманною їм загальною для будь-якого посадового зловживання владою або посадовим становищем ознакою - наявністю істотної шкоди. Тому законодавець, грунтуючись на зазначених підставах, не вимагає її встановлення, склади цих злочинів описав як формальні і тим самим вирішив питання про момент юридичного закінчення злочину, пов'язавши його лише із вчиненням самої дії. Злочинне діяння тягне за собою різні суспільно небезпечні наслідки. В одних випадках вони безпосередньо зазначені у диспозиції певної статті (її частині), в іншому - випливають з її змісту.
У диспозиціях багатьох статей небезпечні наслідки визначаються різною термінологією: "істотна шкода", "тяжкі наслідки", "особливо тяжкі наслідки", "велика матеріальна шкода", "значний" розмір тощо. Визначення багатьох із цих і подібних їм термінів дається у примітці до окремих статей. Наприклад, у примітці 1 до ст. 185 КК дається визначення терміна "повторність" розкрадання майна; у примітці 1 до ст. 368 дано визначення таких понять, що вживаються у цій статті, як "великий" та "особливо великий" розміри хабара.
Настання описаних у законі наслідків в одних випадках є свідченням закінченого матеріального складу злочину, в інших, крім того, вони виконують роль обставин, що надають злочинові кваліфікованого виду. Так, склад злочину масові заворушення, передбачений ч. 1 ст. 294, стає кваліфікованим, якщо описані в ньому дії призвели до загибелі людей або інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 294).
Вказані в певному складі злочину шкідливі наслідки в кожному конкретному випадку мають бути встановлені і поставлені у вину суб'єктові злочину, якщо між його діянням і наслідками існує причинний зв'язок.
Схожі статті
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 2. Елементи та ознаки складу злочину
У кожному складі злочину виділяють його елементи, а саме: об'єкт злочину, об'єктивну сторону злочину (їх сукупність називають об'єктивними ознаками...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 2. Суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність)
Суспільно небезпечні діяння людини виявляються у вчиненні нею активних вольових дій (злочинна дія) або в пасивному вольовому поводженні, в утриманні від...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 1. Поняття і значення складу злочину
§ 1. Поняття і значення складу злочину Склад злочину - це сукупність встановлених у кримінальному законі юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - Розділ VI. СКЛАД ЗЛОЧИНУ
§ 1. Поняття і значення складу злочину Склад злочину - це сукупність встановлених у кримінальному законі юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 3. Предмет злочину
В юридичній літературі Об'єкти злочинів поділяються (класифікуються) по вертикалі, як правило, на три групи: загальний об'єкт; родовий (іноді його...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 2. Класифікація об'єктів злочинів
В юридичній літературі Об'єкти злочинів поділяються (класифікуються) по вертикалі, як правило, на три групи: загальний об'єкт; родовий (іноді його...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 3. Види складів злочинів
Виділення окремих видів складів злочинів (їх класифікація) має важливе значення для пізнання окремих складів злочинів і встановлення їх істотних ознак і...
-
Підставами кримінальної відповідальності є: 1) наявність юридичного факту - вчинення діяння, забороненого кримінальним законом; 2) таке діяння за...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 1. Поняття та ознаки об'єктивної сторони складу злочину
§ 1. Поняття та ознаки об'єктивної сторони складу злочину Об'єктивна сторона складу злочину завжди пов'язана із зовнішнім виявом суспільно небезпечної і...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - Розділ VIII. ОБ'ЄКТИВНА СТОРОНА СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ
§ 1. Поняття та ознаки об'єктивної сторони складу злочину Об'єктивна сторона складу злочину завжди пов'язана із зовнішнім виявом суспільно небезпечної і...
-
Злочин, як і будь-яке інше правопорушення, є вчинком людини, і саме тому йому притаманні всі ті об'єктивні й суб'єктивні особливості, що характеризують...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - Розділ IV. ПОНЯТТЯ ЗЛОЧИНУ
§ 1. Законодавче визначення злочину в історичному аспекті Злочин - це соціальне і правове явище. Злочинність з'явилась з розколом суспільства на...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 1. Поняття та значення об'єкта злочину
§ 1. Поняття та значення об'єкта злочину Об'єкт злочину - це те, на що посягає особа, яка вчиняє протиправне діяння, і чому може завдати або завдає...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - Розділ VII. ОБ'ЄКТ ЗЛОЧИНУ
§ 1. Поняття та значення об'єкта злочину Об'єкт злочину - це те, на що посягає особа, яка вчиняє протиправне діяння, і чому може завдати або завдає...
-
Поняття "злочинне діяння" - основне для будь-якої правової системи, однак більшість кримінальних кодексів його не визначає. У таких випадках поняття і...
-
§ 1. Поняття кримінальної відповідальності та її реалізація У кримінальному законі поняття "кримінальна відповідальність" не розкривається, хоча і...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - Розділ V. КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА її ПІДСТАВИ
§ 1. Поняття кримінальної відповідальності та її реалізація У кримінальному законі поняття "кримінальна відповідальність" не розкривається, хоча і...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 4. Значення ч. 2 ст. 11 КК України для поняття злочину
Частина 2 ст. 11 КК України передбачає: "Не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 1. Законодавче визначення злочину в історичному аспекті
§ 1. Законодавче визначення злочину в історичному аспекті Злочин - це соціальне і правове явище. Злочинність з'явилась з розколом суспільства на...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 5. Система позитивного кримінального права
Система - це ціле, яке складається із частин. Система Загальної частини позитивного кримінального права як складова галузевої системи кримінального права...
-
Навчальний посібник написано на основі Кримінального кодексу України і відповідної навчальної програми з цієї дисципліни. У навчальному посібнику...
-
Злочин не є єдиним видом правопорушення. Тому постає питання про місце злочину в системі правопорушень, відмежування його від інших правопорушень:...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 2. Метод кримінального права
Специфічні, властиві лише кримінальному праву відносини між особою, яка вчинила злочин проти особистих благ людини, публічних чи приватних прав тощо, і...
-
Чинність Кримінального кодексу України щодо діянь, вчинених за межами України, визначена в ст. 7. Передбачена ч. 1 ст. 7 відповідальність за злочини,...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 1. Поняття та предмет кримінального права
Навчальний посібник написано на основі Кримінального кодексу України і відповідної навчальної програми з цієї дисципліни. У навчальному посібнику...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 4. Наука кримінального права
Кримінально-правова наука - це певна система поглядів, ідей, концепцій і теорій щодо кримінального закону, практики його застосування та перспектив...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 3. Завдання кримінального права
Специфічні, властиві лише кримінальному праву відносини між особою, яка вчинила злочин проти особистих благ людини, публічних чи приватних прав тощо, і...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 10. Чинність кримінального закону в часі
У ст. 4 КК визначено три положення щодо чинності закону про кримінальну відповідальність в часі: 1) закон про кримінальну відповідальність набирає...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 9. Видача злочинців
Чинність Кримінального кодексу України щодо діянь, вчинених за межами України, визначена в ст. 7. Передбачена ч. 1 ст. 7 відповідальність за злочини,...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - ПЕРЕДМОВА
Навчальний посібник написано на основі Кримінального кодексу України і відповідної навчальної програми з цієї дисципліни. У навчальному посібнику...
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 3. Наслідки злочину