Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 3. Форми співучасті у злочині
Умисна спільна злочинна діяльність двох або більше осіб може виявлятися у формі простої або складної співучасті.
Проста форма співучасті передбачає: 1) співвиконавство без попереднього порозуміння; 2) співвиконавство з попереднім порозумінням.
Складна форма співучасті включає: 1) співучасть у вузькому розумінні цього слова (кожен зі співучасників виконує певну роль у вчиненні злочину); 2) злочинне угруповання (банда, організована група, незаконне воєнізоване формування чи група); 3) злочинна організація.
Проста форма співучасті полягає у вчиненні кожною особою, які діють спільно, дій, що утворюють об'єктивну сторону складу конкретного злочину. У таких випадках кожен зі співучасників виступає як виконавець злочину. При співвиконавстві всі учасники можуть вчиняти дії одночасно (наприклад, при вчиненні вбивства в одному випадку всі наносять смертельні рани потерпілому, в другому - одні тримають жертву, інші - наносять смертельні рани) або послідовно (наприклад, при вчиненні так званої Підробки грошових одиниць - ст. 199: деякі учасники цього злочину можуть виготовлювати підроблені гроші, інші - збувати, перевозити або пересилати їх). Цей вид співучасті передбачає усвідомлення кожним співвиконавцем того, що він спільно з іншими особами (співвиконавцями) вчиняє один і той самий злочин.
Співвиконавство з попереднім порозумінням має місце у тих випадках, коли між усіма учасниками злочину була змова про спільне вчинення злочину до його початку. При цьому між співучасниками такого злочину можливий розподіл ролей. Наприклад, одним доручається відкрити сховище, другим - викрасти з нього майно, третім - забезпечити транспорт для вивезення викраденого або виконати роль спостерігача з тим, щоб не бути затриманими у момент вчинення крадіжки. Важливо встановити, що кожен із учасників злочину до початку його вчинення дав згоду на виконання певної, конкретної й обумовленої ролі для досягнення спільної злочинної мети.
Складна форма співучасті передбачає наявність поряд із виконавцем організатора, пособника або підбурювача (співучасть у вузькому розумінні цього слова), їх дії можуть бути як обумовлені попередньою змовою, так і не обумовлені нею. Для наявності цієї форми співучасті необхідно усвідомлення кожним учасником того, що він бере участь у спільній злочинній діяльності.
Складною формою співучасті є злочинне угруповання (співтовариство) у вигляді організованої групи та злочинної організації (ч. 3 і 4 ст. 28 КК). Такі угруповання створюються за взаємною згодою його учасників і об'єднуються на основі спільного плану їхньої діяльності, спрямованої на вчинення, як правило, ряду злочинів.
Злочинне угруповання має, крім кількісних (наявність від трьох і більше осіб), і якісні ознаки. Якісною ознакою злочинного угруповання є його попередня зорганізованість у стійке об'єднання за єдиним планом з розподілом зобов'язань учасників групи щодо вчинення, як правило, неодноразових злочинних дій. Кожен із учасників злочинного угруповання (співтовариства) усвідомлює, що він разом з іншими особами бере участь у здійсненні злочинної мети (плану), для досягнення якої воно створено, і бажає зробити свій внесок у цю діяльність.
Щодо організованої групи, то її визначення дано в законі. У ч. 3 ст. 28 говориться, що злочин визнається вчиненим Організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь кілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення цього та інших (іншого) злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.
Однією зі складних і найбільш небезпечних форм співучасті є злочинна організація, якою за ч. 4 ст. 28 КК визнається стійке, ієрархічне об'єднання кількох осіб (п'ять і більше), члени якого або структурні частини якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, або керівництва чи координації злочинної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп.
Оскільки між членами злочинної організації існує попередня змова та зорганізованість для спільного вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, то за вчинення такого злочину (злочинів) її членом (членами) в інтересах злочинної організації слід вважати вчиненим злочинною організацією.
Характерними ознаками злочинної організації є: 1) зорганізованість (об'єднаність за попередньою змовою) членів такого угруповання (п'ять і більше) або його окремих груп; 2) стійкість (тривалість) зазначеного угруповання; 3) наявність мети - вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів.
Зорганізованість передбачає: а) наявність певної кількості (від трьох і більше) осіб на чолі з незаперечним й авторитетним їхнім керівником (координатором); б) жорсткої дисципліни і додержання правил конспірації; в) наявність погодженого плану щодо вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів;
Стійкість злочинної організації означає: а) наявність постійного осередку (членів) такого угруповання; б) наявність сталих зв'язків між її членами та взаємодій між її групами; в) наявність певного ступеня ієрархічного підпорядкування; г) здатність і готовність кожного члена угруповання виконати будь-яке завдання, що входить до спільної діяльності злочинної організації, щодо вчинення нею тяжкого або особливо тяжкого злочину (злочинів). Для більш надійного здійснення злочинною організацією злочину та швидкого досягнення його мети нерідко здійснюється розподіл обов'язків між учасниками угруповання.
Схожі статті
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 1. Поняття співучасті у злочині
§ 1. Поняття співучасті у злочині Умисна спільна участь у виконанні злочину кількох осіб, як правило, становить більшу суспільну небезпеку, ніж вчинення...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - Розділ XII. СПІВУЧАСТЬ У ЗЛОЧИНІ
§ 1. Поняття співучасті у злочині Умисна спільна участь у виконанні злочину кількох осіб, як правило, становить більшу суспільну небезпеку, ніж вчинення...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 2. Об'єктивні та суб'єктивні ознаки співучасті
Співучасть як особлива форма злочинної діяльності характеризується сукупністю обов'язкових об'єктивних та суб'єктивних ознак. З Об'єктивної сторони...
-
Злочин не є єдиним видом правопорушення. Тому постає питання про місце злочину в системі правопорушень, відмежування його від інших правопорушень:...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 1. Поняття та предмет кримінального права
Навчальний посібник написано на основі Кримінального кодексу України і відповідної навчальної програми з цієї дисципліни. У навчальному посібнику...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 5. Спеціальний суб'єкт злочину
Більшість злочинів, передбачених в Особливій частині КК України, можуть бути вчинені загальним суб'єктом злочину, тобто 1 Особливості кримінальної...
-
Навчальний посібник написано на основі Кримінального кодексу України і відповідної навчальної програми з цієї дисципліни. У навчальному посібнику...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - ПЕРЕДМОВА
Навчальний посібник написано на основі Кримінального кодексу України і відповідної навчальної програми з цієї дисципліни. У навчальному посібнику...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 3. Предмет злочину
В юридичній літературі Об'єкти злочинів поділяються (класифікуються) по вертикалі, як правило, на три групи: загальний об'єкт; родовий (іноді його...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 5. Добровільна відмова від вчинення злочину
Згідно з ч. 1 ст. 15 КК, Замахом на злочин визнається діяння, вчинене з прямим умислом і безпосередньо спрямоване на вчинення злочину, якщо при цьому...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 4. Замах на злочин
Згідно з ч. 1 ст. 15 КК, Замахом на злочин визнається діяння, вчинене з прямим умислом і безпосередньо спрямоване на вчинення злочину, якщо при цьому...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 2. Класифікація об'єктів злочинів
В юридичній літературі Об'єкти злочинів поділяються (класифікуються) по вертикалі, як правило, на три групи: загальний об'єкт; родовий (іноді його...
-
Згідно з ч. 1 ст. 22 КК кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років. Це так званий загальний...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 2. Суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність)
Суспільно небезпечні діяння людини виявляються у вчиненні нею активних вольових дій (злочинна дія) або в пасивному вольовому поводженні, в утриманні від...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 4. Структура кримінального закону
Структурно кримінальне законодавство України складається з двох частин - Загальної та Особливої. Таку саму структуру має і Кримінальний кодекс України...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - Розділ IV. ПОНЯТТЯ ЗЛОЧИНУ
§ 1. Законодавче визначення злочину в історичному аспекті Злочин - це соціальне і правове явище. Злочинність з'явилась з розколом суспільства на...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 2. Елементи та ознаки складу злочину
У кожному складі злочину виділяють його елементи, а саме: об'єкт злочину, об'єктивну сторону злочину (їх сукупність називають об'єктивними ознаками...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - Розділ VIII. ОБ'ЄКТИВНА СТОРОНА СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ
§ 1. Поняття та ознаки об'єктивної сторони складу злочину Об'єктивна сторона складу злочину завжди пов'язана із зовнішнім виявом суспільно небезпечної і...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 3. Готування до злочину
Закінченим злочином відповідно до ч. 1 ст. 13 визнається діяння, яке містить усі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 2. Закінчений та незакінчений злочин
Закінченим злочином відповідно до ч. 1 ст. 13 визнається діяння, яке містить усі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 1. Поняття та види стадій вчинення злочину
§ 1. Поняття та види стадій вчинення злочину Злочин визнається закінченим в одному випадку з моменту вчинення самого діяння, а в другому - за наявності...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - Розділ XI. СТАДІЇ ВЧИНЕННЯ ЗЛОЧИНУ
§ 1. Поняття та види стадій вчинення злочину Злочин визнається закінченим в одному випадку з моменту вчинення самого діяння, а в другому - за наявності...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 3. Умисел і його види
Відповідно до ст. 24 КК України умисел поділяють на прямий і непрямий. Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого...
-
§ 1. Поняття і значення суб'єктивної сторони складу злочину Суб'єктивна сторона складу злочину - це внутрішня сторона злочину, тобто психічна діяльність...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - Розділ X. СУБ'ЄКТИВНА СТОРОНА СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ
§ 1. Поняття і значення суб'єктивної сторони складу злочину Суб'єктивна сторона складу злочину - це внутрішня сторона злочину, тобто психічна діяльність...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 5. Тлумачення кримінального закону
За змістом певні кримінально-правові норми не завжди сприймаються однозначно. Це зумовлює застосування спеціальних прийомів щодо з'ясування їх змісту....
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 4. Значення ч. 2 ст. 11 КК України для поняття злочину
Частина 2 ст. 11 КК України передбачає: "Не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим...
-
Обов'язковою ознакою суб'єкта злочину є його осудність. Тільки осудна особа здатна правильно оцінювати фактичні обставини вчинюваного діяння,...
-
Будь-яка поведінка людини пов'язана з певними зовнішніми обставинами: місцем, часом, способом виявлення поведінки та обстановкою, в якій вчиняються певні...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 1. Законодавче визначення злочину в історичному аспекті
§ 1. Законодавче визначення злочину в історичному аспекті Злочин - це соціальне і правове явище. Злочинність з'явилась з розколом суспільства на...
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 3. Форми співучасті у злочині