Криміналістика - Волобуєв А. Ф. - 2. Особливості порушення кримінальних справ за ознаками вбивства і початкового етапу розслідування

Приводами для порушення кримінальної справи про вбивство можуть бути: а) виявлення трупа з ознаками насильницької смерті або його частин; б) заява очевидців вбивства, а також потерпілих з числа осіб, що залишилися живими; в) зникнення людини за наявності обставин, що вказують на можливість його вбивства; г) явка з повинною; д) безпосереднє виявлення органами дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.

Вирішення питання про порушення кримінальної справи у випадках виявлення трупа з явними ознаками насильницької смерті або його частин не викликає особливої складності. В інших випадках виявлення трупа питання про порушення кримінальної справи може бути вирішено лише після огляду місця виявлення і встановлення наявності ознак насильницької смерті шляхом судово-медичного розтину трупа (при виявленні ознак асфіксії, утоплення, отруєння та ін.).

Основними завданнями початкового етапу розслідування вбивств є:

1) встановлення особистості загиблої людини і безпосередньої причини смерті;

2) встановлення місця, часу і способу вчинення вбивства;

3) виявлення, фіксація та вилучення слідів вбивства, у тому числі тих, які дозволяють ідентифікувати злочинця;

4) встановлення, розшук і затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину;

5) збирання доказів, достатніх для притягнення особи як обвинуваченого.

На вирішення названих завдань початкового етапу розслідування суттєвий вплив мають слідчі ситуації, які складаються на момент порушення кримінальної справи.

Ситуація 1. Кримінальна справа порушена у зв'язку з виявленням трупа з ознаками насильницької смерті.

Така ситуація може мати місце: а) при виявленні трупа з тілесними ушкодженнями, які не є характерними для нещасного випадку або заподіяння їх самим потерпілим; б) при виявленні трупа без видимих тілесних ушкоджень, коли ознаки насильницької смерті встановлюються в результаті судово-медичного розтину і дослідження трупа. Особливість слідчої ситуації визначається також обставинами, які дозволяють віднести вбивство до категорії "очевидного" або "неочевидного", що впливає на характер і послідовність вирішення завдань розслідування.

На початковому етапі проводяться наступні слідчі дії та оперативно-розшукові заходи:

1) огляд місця події (місця виявлення трупа, самого трупа та окремих виявлених слідів);

2) пред'явлення трупа для впізнання та проведення інших заходів з метою встановлення особистості загиблої людини, якщо вбивство вчинено в умовах неочевидності;

3) призначення судово-медичних експертиз трупа і речових доказів, вилучених з місця події (може бути призначена експертиза живих осіб, які отримали тілесні ушкодження в результаті розслідуваної події);

4) призначення криміналістичних експертиз та інших речових доказів, вилучених з місця події;

5) допити свідків, утому числі очевидців вбивства;

6) затримання і допит підозрюваного, якщо вбивство вчинено в умовах очевидності;

7) виїмка одягу підозрюваного, обшук за місцем його проживання, призначення відповідних експертиз (судово-медичної, криміналістичної);

8) оперативно-розшукові заходи з метою встановлення підозрюваного, якщо вбивство вчинено в умовах неочевидності (з наступним затриманням, допитом, обшуком, призначенням експертиз).

Очікуваним результатом проведення слідчих дії та оперативно-розшукових заходів на початковому етапу розслідування є встановлення і затримання підозрюваного, а також одержання доказів, достатніх для притягнення його як обвинуваченого (пред'явлення обвинувачення).

Ситуація 2. Кримінальна справа порушена у зв'язку з виявленням частин трупа.

В результаті узагальнення великої кількості кримінальних справ про вбивства з наступним розчленуванням трупа встановлено, що їх вчиняють особи з найближчого оточення потерпілого. До розчленування трупа вони вдаються з метою приховування: 1) місця вчинення вбивства (непомітно винести труп з місця злочину); 2) факту смерті певної особи (зробити неможливим впізнання загиблої особи). Тому найпершим завданням початкового етапу розслідування є встановлення особи потерпілого. Для його вирішення та встановлення інших обставин злочину проводяться невідкладні слідчі дії та оперативно-розшукові заходи:

1) огляд місця події (місця виявлення частин трупа) з метою виявлення всіх частин трупа та інших слідів злочину;

2) допит свідків, які виявили розчленований труп;

3) призначення судово-медичних експертиз розчленованого трупа і речових доказів, вилучених з місця події;

4) призначення криміналістичних та інших експертиз речових доказів, вилучених з місця події;

5) оперативно-розшукові заходи з метою встановлення загиблої особи, свідків та підозрюваного у вчиненні вбивства.

При встановленні особи загиблого проводяться допити його родичів а також осіб з найближчого оточення (сусіди, друзі, співробітники) з метою виявлення вірогідних мотивів вбивства і підозрюваного. Можливим є пред'явлення для впізнання окремих частин трупа, на яких є особливі прикмети, а також речей, які були виявлені при огляді місця події і могли належати потерпілому.

При встановленні підозрюваного у вчиненні вбивства здійснюється його затримання (при наявності підстав, передбачених ст. 106 КПК України) і допит. Проводиться також обшук за місцем проживання підозрюваного, яке вірогідно могло бути місцем вбивства та розчленування трупа. Після того призначаються відповідні експертизи стосовно виявлених при обшукові речових доказів (судово-медичні, криміналістичні та інші). Таким чином одержуються докази причетності особи до вчинення вбивства, що дає підстави для її притягнення як обвинуваченого і пред'явлення відповідного обвинувачення.

Ситуація 3. Кримінальна справа порушена у зв'язку з заявою про зникнення людини при обставинах, як вказують на можливість її вбивства.

Рішення, про порушення кримінальної справи, як правило, приймається після попередньої перевірки заяви і встановлення обставин, які свідчать про високу вірогідність вбивства. Такими обставинами можуть бути: а) відсутність у зниклої особи мотиву для раптового від'їзду; б) виявлення підстав для підозри у зацікавленості певних осіб у смерті зниклої особи; в) нездійснення зниклим дій, які є обов'язковими при добровільному вибутті з даної місцевості (наприклад, звільнення з роботи, зняття з обліку, розпродаж майна тощо); г) виявлення за місцем проживання особистих речей і документів, без яких зниклий не може проживати в іншому місці; д) відомості про погрози із сторони певних осіб на адресу зниклого або його висловлювання про побоювання за своє життя; е) отримання родичами або знайомими від імені зниклого листів, виконаних не його почерком; же) виявлення слідів можливого вбивство зниклої особи (пошкодженого чи закривавленого одягу, інших носильних речей, спаленого автомобіля тощо).

Така особливість порушення кримінальної справи (при відсутності трупа) вказує на те, що вбивство було вчинено з наступним приховуванням трупа. Як зазначалося, це є характерним для злочинців, які були з потерпілим у близьких відносинах - з числа знайомих чи родичів. Ними можуть бути також особи, в житло яких потерпілий потрапив випадково або його туди спеціально заманили. З урахуванням цього щодо особи злочинця повинні висуватися і перевірятися дві версії: 1) вбивство вчинено особою з близького оточення потерпілого; 2) вбивство вчинено сторонньою особою при обставинах які змусили приховувати труп.

На початковому етапі розслідування проводяться наступні невідкладні слідчі дії та оперативно-розшукові заходи:

O допит свідків з числа найближчого оточення зниклої особи з метою встановлення місця, часу та інших обставин її зникнення;

* огляд житла (робочого місця) зниклої особи з метою виявлення речей і документів, без яких вона не може проживати в іншому місці (у той же час перевіряється версія про вчинення вбивства у даному приміщенні);

* виїмка документів, наприклад, медичної картки (історії хвороби) у лікувальному закладі;

* оперативно-розшукові заходи з метою встановлення місця знаходження трупа загиблої особи чи його частин, а також підозрюваного у вчиненні вбивства. В результаті проведення невідкладних слідчих дій та оперативно-розшукових заходів слідча ситуація може мати два варіанти розвитку: 1) виявлено місце приховування трупа або його частин; 2) встановлені ознаки причетності до вбивства конкретної особи - підозрюваного.

При першому варіанті розвитку слідча ситуація набуває ознак попередньо розглянутих ситуацій (1-ї або 2-ї). Відповідно вирішуються такі ж завдання і проводяться аналогічні слідчі дії та оперативно-розшукові заходи. При другому варіанті розвитку ситуації - при встановленні підозрюваного, наступним завданням є його викриття у вчиненні злочину і виявлення місця знаходження трупа (його частин). Для цієї ситуації характерними є затримання і допит підозрюваного, проведення обшуку за місцем проживання, призначення експертиз тощо. Після викриття у вчиненні злочину за участю підозрюваного проводиться відтворення обстановки і обставин події з метою виявлення місця знаходження трупа з наступною його ідентифікацією. З проведенням комплексу названих слідчих дій та оперативно-розшукових заходів пов'язується притягнення особи як обвинуваченого.



Схожі статті




Криміналістика - Волобуєв А. Ф. - 2. Особливості порушення кримінальних справ за ознаками вбивства і початкового етапу розслідування

Предыдущая | Следующая