Криміналістика: питання і відповіді - Кофанов А. В. - 38. Грунтознавча експертиза

У рамках судової грунтознавчої експертизи вивчаються об'єкта грунтового, грунтово-мінерального чи грунтово-техногенного походження (грунти, гірські породи природного чи штучного походження, в тому числі деякі будівельні матеріали - глини, піски, каміння, шлаки, крейда, гіпс, цегла чи будівельні розчини, що містять пісок, крейду, тощо).

Експертні дослідження подібних об'єктів проводяться з метою встановлення різноманітних фактичних даних (обставин) у конкретній справі. Такими даними можуть бути ідентифікація місця скоєння злочину або ж факти, що слугують одним із джерел доказів про перебування (контакт) людини, тварини чи предмета на території, пов'язаній з подією злочину, про контактну взаємодію із забрудненим грунтовими нашаруваннями предметом або транспортним засобом, про механізм утворення грунтових нашарувань чи про джерело походження нашарувань у справах про вбивства, згвалтування, крадіжки, дорожньо-транспортні пригоди, коли речовини грунтового походження спостерігаються у вигляді забруднень на одязі і взутті, робочих інструментах (лопатах, сокирах), нашарувань на транспортних засобах і механізмах, відшарувань на місці ДТП у вигляді грудок грунту. У кримінальних чи господарських справах про порушення вимог законодавства про використання природних ресурсів одним із суттєвих джерел доказів є результати грунтознавчої експертизи, проведеної з метою встановлення факту забруднення грунтів (токсичними стоками, нафтопродуктами), визначення джерела походження мінеральної сировини або про належність її до сировини, зовнішньоторговельні операції з якою контролюються державою (каолінові глини).

При вирішенні подібних питань об'єктами експертних досліджень виступають грунтові чи грунтово-техногенні нашарування на речових доказах, які звичайно підлягають порівнянню між собою або з відповідними матеріальними елементами місця події; пов'язана з подією локальна ділянка місцевості (приміщення), стосовно якої вирішується питання про тотожність (дані щодо неї експерту надаються, як правило, у вигляді певної кількості зразків); зразки; інші відомості, що містяться у матеріалах кримінальної справи і необхідні для вирішення поставленого завдання (протоколи огляду місця події і вилучення зразків, схеми місця події, довідки про погодні умови, про роботи, що проводились на місці події, тощо).

Найчастіше на вирішення судово-грунтознавчої експертизи ставляться такі питання:

Чи є на предметах, наданих для дослідження (одязі, взутті, знаряддях злочину, інших предметах), нашарування грунту (чи інших речовин грунтово-мінерального походження)?

Чи мають спільну родову (групову) належність нашарування грунту (чи інших речовин грунтово-мінерального походження) на представлених об'єктах-носіях та зразки (осип) грунту, вилучені з місця події (або ж зразки речовин грунтово-мінерального походження - нашарувань з підлоги підвалу, сараю, будівельного складу чи майданчика, засипки сейфів, тощо)?

Чи походять грунтові (чи грунтово-мінеральні) нашарування на об'єктах-носіях з місця події (локальної ділянки місцевості, нашарувань на підлозі певного приміщення, засипки сейфу тощо)?

Чи не залишені сліди грунту (відшарування), виявлені на місці події з підлоги будинку, місця дорожньо-транспортної пригоди), певним об'єктом (взуттям, автомобілем)?

Характеристика місцевості, з якої походять нашарування грунтово-мінерального походження.

Який механізм утворення грунтових нашарувань на одязі потерпілого?

Схожі статті




Криміналістика: питання і відповіді - Кофанов А. В. - 38. Грунтознавча експертиза

Предыдущая | Следующая