Кредит і банківська справа - Вовчак О. Д. - 14.3. Характеристика основних форм міжнародних розрахунків

Систему організації та регулювання платежів у сфері міжнародних економічних відносин називають міжнародними розрахунками.

Їх поділяють на 2 групи (рис. 14.1): документарні та недокументарні.

Документарні розрахунки - розрахунки, при яких умовами платежу є "документи проти платежу", тобто виплата потрібної суми здійснюється за поданими комерційними документами, які супроводжують фінансові документи.

Фінансові документи - це переказні та прості векселі, чеки, платіжні розписки або інші інструменти отримання платежу.

Комерційні документи - це рахунки-фактури, завантажувальні документи, документи на право власності, інші документи, які не є фінансовими.

Основними формами документарних розрахунків є:

- інкасо;

- акредитив.

форми розрахунків при оплаті зовнішніх контрактів

Рис. 14.1. Форми розрахунків при оплаті зовнішніх контрактів

До недокументарних розрахунків відносять:

- банківський переказ;

- векселі;

- чеки;

- авансові платежі;

- платіж на відкритий рахунок.

Інкасо - це доручення експортера своєму банку одержати від імпортера безпосередньо або через інший банк певну суму, яку зазначено в платіжних документах, або підтвердження, що цю суму буде виплачено в певний строк (рис. 14.2).

Інкасо означає інкасацію документів, а не інкасацію боргів. Банки відповідають за правильну інкасацію документів, але не торкаються комерційних операцій імпортера та експортера.

Учасниками розрахунків є;

- довіритель-експортер;

- банк-ремітент (банк експортера);

- пред'являючий банк (доручає платіж, пред'являє документи платнику);

- інкасуючий банк (не є банком-ремітентом, бере участь у виконанні доручення);

- платник-імпортер.

види інкасо

Рис. 14.2. Види інкасо

Процес застосування інкасо включає велику кількість етапів, серед яких є визначення умов інкасо (рис. 14.3):

умови виконання документарного інкасо

Рис. 14.3. Умови виконання документарного інкасо

Послідовність здійснення операцій при використанні інкасо відображена на рис. 14.4.

Акредитив - це грошове зобов'язання банку, за дорученням і за рахунок його клієнта-імпортера, здійснити оплату на користь експортера або забезпечити платіж іншим банком у межах певної суми та у визначений строк проти документів, що супроводжують акредитив.

Розрізняють такі види акредитивів (рис. 14.6).

Документарний акредитив - це акредитив, платежі за яким проводяться при умові подання в банк комерційних і фінансових документів.

схема документообігу при використанні інкасо

Рис. 14.4. Схема документообігу при використанні інкасо:

1 - укладення контракту, визначення умов розрахунків; 2 - відвантаження товару; 3 - одержання транспортних документів від транспортних організацій; 4 - передача комплекту комерційних, а при необхідності - фінансових документів у банк при інкасовому дорученні; 5 - банк експортера надсилає документи в банк країни імпортера; 6 - передача документів платникові для перевірки та платежу; 7 - оплата документів; 8 - переведення платежу; 9 - зарахування 3оштів на рахунок експортера

види акредитивів

Рис. 14.5. Види акредитивів

Учасниками розрахунків є:

- імпортер;

- бенефіціар (експортер);

- підтверджуючий банк - бере зобов'язання здійснити платіж;

- банк-платник - будь-який банк, який здійснює платіж бенефіціару;

- транспортні й страхові компанії, митні брокери.

Порядок здійснення міжнародних розрахунків з використанням акредитивів відображено на рис. 14.6:

схема документообігу при використанні акредитивів

Рис. 14.6. Схема документообігу при використанні акредитивів:

1 - заява на відкриття акредитива; 2 - повідомлення про відкриття акредитива; 3 - повідомлення експортера про відкриття акредитива; 4 - розпорядження про переказ акредитива на користь постачальника; 5 - повідомлення про відстрочку акредитива; 6 - відвантаження товару; 7 - передача транспортних документів відповідно до угоди; 8 - оплата на користь постачальника; 9 - відправка документів банку-емітенту

Банківський переказ - розрахункова банківська операція, яка здійснюється за допомогою надісланого платіжного доручення одного банку іншому.

Розрахунки переказами можуть бути (рис. 14.7):

1) за дорученням клієнтів;

2) за дорученням зарубіжних банків.

Види розрахунків банківськими переказами і схема при таких розрахунках представлені на рис. 14.8 та рис. 14.9.

Розрахунки за відкритим рахунком полягають у тому, що експортер веде рахунок заборгованості імпортера, і навпаки. Для цього між контрагентами укладається спеціальна угода. Таку форму розрахунків застосовують при регулярних ділових контактах і довірі один до одного.

види розрахунків переказами

Рис. 14.7. Види розрахунків переказами

види розрахунків банківськими переказами

Рис. 14.8. Види розрахунків банківськими переказами

схема документообігу при розрахунках переказами

Рис. 14.9. Схема документообігу при розрахунках переказами:

1 - передача обумовлених у контракті комерційних документів; 2 - заповнення заяви і платіжного доручення на підставі цих документів; 3 - списання коштів із рахунку імпортера і зарахування їх на рахунок банку-кореспондента; 4 - пересилання коштів у банк експортера; 5 - зарахування коштів на рахунок постачальника (після списання їх з рахунку банку-кореспондента); 6 - передача виписки з цього рахунку

Розрахунки за відкритим рахунком полягають у тому, що експортер веде рахунок заборгованості імпортера, і навпаки. Для цього між контрагентами укладається спеціальна угода. Ця форма розрахунків застосовується при регулярних ділових контактах і довірі один до одного.

Схожі статті




Кредит і банківська справа - Вовчак О. Д. - 14.3. Характеристика основних форм міжнародних розрахунків

Предыдущая | Следующая