Конституційне (державне) право зарубіжних країн - Бесчастний В. М - Види конституційного контролю

Попередній - акт перевіряється до набрання ним чинності (закон після прийняття парламентом).

Наступний - поширюється на чинні, офіційно опубліковані закони.

Внутрішній - проводиться органом, що видає акт.

Зовнішній - проводиться іншим органом внутрішнього контролю, має консультативний характер. Цей вид контролю найчастіше є наступним.

Консультативний - рішення за цим контролем має моральну, а не юридичну силу, юридично воно нікого не зобов'язує й не зв'язує.

Постановний - рішення загальнообов'язкове: якщо воно відповідає актові певної конституції, жодні претензії до такого акта в цьому плані більше не приймаються, але якщо акт оголошений неконституційним, то втрачає юридичну силу.

Обов'язковий - акт обов'язково піддається конституційному контролю, зазвичай попередньому.

Факультативний - здійснюється лише у разі заявленої ініціативи уповноваженого суб'єкта.

Абстрактний - означає перевірку конституційності акта або норми поза зв'язком з якою-небудь справою.

Абстрактний контроль передбачає можливість подання запиту в конституційний суд про конституційність прийнятих законів та інших нормативних актів незалежно від їхнього застосування в конкретних правовідносинах. Мета цього виду контролю - дотримання законодавцем конституції та її положень, що регулюють права і свободи людини в процесі прийняття нормативно-правових актів. Правом такого запиту наділяються, як правило, вищі органи виконавчої влади в особі президента, прем'єр-міністра, групи депутатів парламенту, органи виконавчої влади суб'єктів федерації й автономних державних утворень, що відображає принцип поділу влади. В окремих країнах питання про конституційність може бути поставлене з власної ініціативи органу конституційного контролю (Австрія, Франція).

Цей вид контролю діє в країнах із централізованою системою конституційного контролю, коли тільки спеціалізований конституційний суд може абстрактно, без зв'язку із застосуванням певної норми, здійснити її тлумачення в контексті конституційних положень. У порядку абстрактного контролю за конституційністю законів конституційний суд усуває можливі порушення законодавцем прав і свобод людини. Такий контроль використовується в основному в країнах континентального права (Австрія, ФРН, Італія, Іспанія, Португалія та ін.). Попередній контроль може бути тільки абстрактним.

Конкретний контроль, іноді іменований інцидентним, передбачав, що питання про конституційність закону, який підлягає застосуванню, ставиться, розглядається та вирішується лише у зв'язку з конкретним судовим розглядом. Найбільш широко цей вид контролю використовується в країнах з децентралізованою системою конституційного контролю, де всі суди правочинні самі вирішувати питання про конституційність застосовуваної ними норми права. Конкретний контроль також діє й у ряді країн континентального права, де існує централізована система конституційного контролю, здійснюваного спеціалізованими органами квазісудового характеру. Централізована система виходить із того, що суди загальної юрисдикції не здійснюють контролю відповідності нормативно-юридичних актів конституції. Тут загальні суди можуть тільки порушувати питання про конституційність нормативних актів перед конституційним судом у вигляді запиту у зв'язку з розглядом конкретної судової справи й лише в цих межах забезпечувати відповідність закону конституції (Італія, Австрія, ФРН та ін.)

Повний - охоплює всю систему суспільних відносин, урегульованих конституцією.

Частковий - поширюється лише на певні сфери суспільних відносин - права людини і громадянина, федеративні відносини.

Формальний - перевіряє дотримання конституційних умов і вимог, що ставляться до видання акта.

Матеріальний - має справу зі змістом акта і відповідністю цього змісту положенням конституції.

Американська система конституційного контролю.

У ЦІЙ системі неконституційність законів та інших актів перевіряють суди загальної юрисдикції, розглядаючи конкретні справи (конкретний наступний контроль).

Якщо суд визнає, що закон неконституційний і справа дійде до Верховного суду, рішення останнього у питанні про конституційність закону є обов'язковим для всіх судів. Неконституцінний закон втрачає судовий захист і юридичну силу (США, Аргентина, Японія).

У деяких країнах контроль здійснює лише верховний суд.

Європейська система конституційного контролю.

Передбачає заснування спеціальних судових або квазісудових органів конституційного контролю: Конституційний суд в Італії, Конституційний трибунал у Польщі, Конституційна рада, Федеральний конституційний суд у Німеччині.

Контрольні запитання і завдання

1. Дайте визначення юридичного поняття конституції.

2. Назвіть основні властивості конституції.

3. Які завдання в суспільстві вирішує конституція?

4. Як відбувається прийняття конституцій?

5. На яких принципах грунтується класифікація конституцій?

6. У чому полягає відмінність писаних і неписаних конституцій?

7. Які конституції називають кодифікованими?

8. Що таке жорстка і гнучка конституція

9. Якою є типова структура конституцій зарубіжних держав? 10. Опишіть ієрархію нормативно-правових документів.

Схожі статті




Конституційне (державне) право зарубіжних країн - Бесчастний В. М - Види конституційного контролю

Предыдущая | Следующая