Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 4.1.8 Моделі Всесвіту
Для вивчення загальних закономірностей розвитку Всесвіту створюються космологічні моделі. Підставою для їх створення є рівняння загальної теорії відносності (ЗТВ), яку обгрунтував Ейнштейн у 1916 році. Утім, було встановлено, що основні характеристики космологічних моделей можна одержати також, виходячи з класичних рівнянь, що виражають (у диференціальній формі) закони збереження маси, імпульсу й енергії. Усього створено більше двох десятків моделей, які поділяються на дві великі групи - стаціонарні й нестаціонарні моделі. Розглянемо основні з них.
Стаціонарні моделі. У цих теоріях, крім першого космологічного принципу, використовується так званий другий космологічний принцип, за яким Всесвіт залишається незмінним незалежно від того, коли ми його спостерігаємо. Незалежність стану Всесвіту від часу й стала причиною появи прикметника "стаціонарний" у назві моделей.
1. Модель Ейнштейна. Рівняння ЗТВ дають можливість обгрунтувати моделі Всесвіту однорідні й ізотропні, але не стаціонарні. Для того, щоб компенсувати гравітаційну силу тяжіння, що діє між будь-якими тілами у Всесвіті, Ейнштейн запропонував нову силу - силу "космічного відштовхування". Ейнштейн довів, що такий Всесвіт може бути стаціонарним, якщо він скінченний, але в той же час і безмежний.
Чи може об'єкт бути скінченним і не мати меж? Може. Наприклад, сфера: площа її скінченна, але меж у неї немає. Ще простіше - коло: довжина його теж скінченна, але ні початку, ні кінця в нього немає. А те, що ми намагаємося собі уявити, математики називають тривимірною межею (гіперсферою) чотиривимірної гіперкулі.
У цього простору немає меж. Точно так само, як рухаючись по поверхні звичайної сфери вздовж будь-якого кола, ми зрештою потрапимо у вихідну точку, так і у Всесвіті Ейнштейна, рухаючись по прямій, ми повернемося до початкового положення.
Рівняння Ейнштейна дозволяють визначити розміри Всесвіту: при густині речовини Г/см3 радіус гіперефери R = 3,3 -
см.
2. Модель де Сіттера. Буквально через два місяці після опублікування моделі Ейнштейна з'явилася стаття нідерландського астронома Віллема де Сіттера, в якій стверджувалося, що існує ще одне вирішення, яке відповідає стаціонарному замкнутому Всесвіту. У цій моделі увагу привертали три моменти. Перше: швидкість фотона тут залежить від відстані фотона до точки, у якій знаходиться спостерігач, і тому спостерігач ніколи не зможе дізнатися про те, що відбувається далі, за межами якоїсь певної відстані. Друге: модель припускає ефект червоного зміщення. І, нарешті, третє: матеріальні частинки "розбігатимуться" одна від однієї.
3. Модель Хойла. У цій моделі Всесвіт являє собою гіперплощину, яка розширюється. Густина залишається сталою за рахунок "народження речовини" з особливого енергетичного поля.
Теорії стаціонарного Всесвіту можна перевірити, оскільки з них випливає твердження про незмінність усіх статичних параметрів, наприклад, незмінність числа галактик в одиниці об'єму в далеких і близьких частинах Всесвіту, незмінність середньої тривалості життя галактик й ін.
Віддалені частини Всесвіту сучасні спостерігачі бачать такими, якими вони були в далекому минулому. Далекі ділянки виглядають "молодшими", ніж наші найближчі сусіди по космосу, тому що світло від них іде значно довше. Якби вдалося виявити, що колір галактик або їхня яскравість змінюються залежно від відстані, то таке відкриття спростовувало б теорії стаціонарного Всесвіту.
Нестаціонарні моделі. Нестаціонарні моделі мають загальну назву "моделей Фрідмана". Найважливіші з них такі:
1. Пульсуюча модель. Стадія розширення Всесвіту змінюється стадією стиснення, і навпаки. Після того, як Всесвіт розшириться до певного об'єму, починається стиснення. Воно триває доти, поки густина матерії не досягне деякого граничного значення, після чого знову починається нове розширення, і так до нескінченності. Розширення Всесвіту почалося 15-18 млрд років тому в результаті так званого "Великого Вибуху".
2. Гіперболічна модель. У цій моделі стадія розширення триває як завгодно довго. Обидві моделі принципово не відрізняються одна від однієї, і при їх розгляді напрошується аналогія з рухом тіла, що падає на поверхню Землі.
Якщо єдиною силою в цих космологічних моделях є гравітація, під дією якої об'єкт стискається, а не розширюється, то як же вдалося Фрідману створити моделі Всесвіту, який розширюється? Для того, щоб дістати відповідь на це питання, поспостерігаємо за дитиною, яка підкидає м'ячик угору. Хоч сила земного тяжіння тягне м'ячик униз, він якийсь час летить угору. Відбувається це тому, що хлопчик Альоша надав м'ячику початкової швидкості, спрямованої угору. І підійматися вгору м'ячик буде доти, поки його кінетична енергія не вичерпається. Аналогічно, незважаючи на наявність гравітації, Всесвіт розширюється тому, що на початковому етапі - під час Великого Вибуху - він набув колосальної кінетичної енергії.
Якби не було гравітації, швидкості розбігання галактик залишалися б незмінно великими. Однак, гравітація у Всесвіті існує, і вона спричинює уповільнення розбігання - аналогічно тому, як за рахунок земного тяжіння сповільнюється політ м'яча вгору.
Повернемося до нашого Альоші. Він підкинув м'ячик угору, м'ячик втрачає швидкість, зупиняється, змінює напрямок руху й летить униз, ударяється об землю, відскакує вгору й т. д., тобто рух м'яча циклічний. Гіпотетично можлива й інша ситуація: початкова швидкість м'яча настільки велика, що він переборює силу земного тяжіння й ніколи більше не повертається на Землю. Для Всесвіту ситуація цілком аналогічна. Тут також має значення критичний параметр, від величини якого залежить, чи буде Всесвіт вічно розширюватися, хоча зі швидкістю, яка зменшуватиметься, чи розширення припиниться й почнеться стиснення. Причому після фази стиснення знову може наступити фаза розширення, тобто Всесвіт може "пульсувати".
Таким параметром є критична густина Всесвіту . Якщо густина Всесвіту р менша від критичної
то Всесвіт відкритий, тобто весь час розширюється. Якщо ж густина
, то Всесвіт закритий - наступає фаза стиснення. На жаль, точно відповісти на це питання вчені поки що не можуть. За сучасними розрахунками, густина Всесвіту трохи менша від критичної, тобто Всесвіт повинен бути відкритим, але тут не враховано так звані "приховані маси", які можуть спричинити суттєві зміни в густині Всесвіту
; тоді вона може виявитися більшою за критичну (
) За такої умови Всесвіт не буде розширюватися вічно.
Схожі статті
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 4.1.7 Закон Хаббла й дослідження Слайфера
У 1922 році радянський фізик і математик Олександр Фрідман, спираючись на рівняння Ейнштейна, показав, що речовина у Всесвіті не може перебувати в...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 4.1.6 Всесвіт Фрідмана
У 1922 році радянський фізик і математик Олександр Фрідман, спираючись на рівняння Ейнштейна, показав, що речовина у Всесвіті не може перебувати в...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 1.4.2 Аналогія та моделювання
1.4.1 Аналіз і синтез Під аналізом розуміють поділ об'єкта (подумки чи реально) на складові частини з метою їх окремого вивчення. Такими частинами можуть...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 1.4.1 Аналіз і синтез
1.4.1 Аналіз і синтез Під аналізом розуміють поділ об'єкта (подумки чи реально) на складові частини з метою їх окремого вивчення. Такими частинами можуть...
-
1.4.1 Аналіз і синтез Під аналізом розуміють поділ об'єкта (подумки чи реально) на складові частини з метою їх окремого вивчення. Такими частинами можуть...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 4.1.3 Неевклідові геометрії
Ми звикли, що сума кутів у будь-якому трикутнику дорівнює 180°; що через точку, яка лежить поза прямою, можна провести лише одну пряму, паралельну до...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 3.6.3.1 Квантова електродинаміка
3.6.3.1 Квантова електродинаміка Квантова механіка дозволяє описувати рух елементарних частинок, але не їх виникнення або знищення, тобто застосовується...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 4.1.5 Всесвіт Ейнштейна
Ми звикли, що сума кутів у будь-якому трикутнику дорівнює 180°; що через точку, яка лежить поза прямою, можна провести лише одну пряму, паралельну до...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 4.1.4 Космологічний принцип
Ми звикли, що сума кутів у будь-якому трикутнику дорівнює 180°; що через точку, яка лежить поза прямою, можна провести лише одну пряму, паралельну до...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 3.6.3 Теорії елементарних частинок
3.6.3.1 Квантова електродинаміка Квантова механіка дозволяє описувати рух елементарних частинок, але не їх виникнення або знищення, тобто застосовується...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.8.3.9 Простір, час, рух
Ідея дальньої дії пов'язана з методом Ньютона. У його механіці ідея взаємозв'язку тіл природи набула історично обмеженої абстрактної форми взаємодії двох...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.8.3.8 Ньютонівська Ідея дальньої дії
Ідея дальньої дії пов'язана з методом Ньютона. У його механіці ідея взаємозв'язку тіл природи набула історично обмеженої абстрактної форми взаємодії двох...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 3.6.1.1 Гравітація
У другій половині XX ст. фізики, які мали справу з вивченням фундаментальної структури матерії, одержали воістину дивні результати. Було відкрито багато...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 3.6.1 Фундаментальні фізичні взаємодії
У другій половині XX ст. фізики, які мали справу з вивченням фундаментальної структури матерії, одержали воістину дивні результати. Було відкрито багато...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 3.6 Світ елементарних частинок
У другій половині XX ст. фізики, які мали справу з вивченням фундаментальної структури матерії, одержали воістину дивні результати. Було відкрито багато...
-
Лагранж (1736-1813) остаточно порвав з геометричними методами Ньютона і з гордістю згявляв1 що в його "Аналітичній механіці" практично відсутні будь-які...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 4.1.2 Парадокси Шезо-Ольберса і Зеєлігера
4.1 Еволюція всесвіту 4.1.1 Класична космологія Сучасна наукова космологія бере початок від Миколая Коперника. Помістивши Сонце в центр Всесвіту й...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 4.1.1 Класична космологія
4.1 Еволюція всесвіту 4.1.1 Класична космологія Сучасна наукова космологія бере початок від Миколая Коперника. Помістивши Сонце в центр Всесвіту й...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 4.1 Еволюція всесвіту
4.1 Еволюція всесвіту 4.1.1 Класична космологія Сучасна наукова космологія бере початок від Миколая Коперника. Помістивши Сонце в центр Всесвіту й...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - Розділ 4. СУЧАСНА АСТРОФІЗИКА ТА КОСМОЛОГІЯ
4.1 Еволюція всесвіту 4.1.1 Класична космологія Сучасна наукова космологія бере початок від Миколая Коперника. Помістивши Сонце в центр Всесвіту й...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 3.7.1. Поділ ядер урану
3.7.1. Поділ ядер урану Нейтрон - це ключ, який відкрив шлях до використання запасів внутрішньоядерної енергії. Тепер ми знаємо про нього багато: він не...
-
3.7.1. Поділ ядер урану Нейтрон - це ключ, який відкрив шлях до використання запасів внутрішньоядерної енергії. Тепер ми знаємо про нього багато: він не...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.8.3.4 Математичне узагальнення
Математичним узагальненням , які дозволили сягнути злету механічної концепції світу, були поняття похідної, диференціала й інтеграла - основи для аналізу...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.5.2.6 Учення Арістотеля
Арістотель (384-322 pp. до н. е.) - найбільший давньогрецький філософ, мислитель, учений, учитель і наставник Олександра Македонського. Арістотелівське...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.5.2.3 Загальна характеристика піфагоризму
Піфагорейський союз Наприкінці VI ст. до н. е. центр наукової думки Стародавньої Греції перемістився зі сходу середземноморського світу на його захід -...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.7.5.3 Нова космологія
Удосконалення календаря вимагало уточнення й перегляду теорії руху небесних тіл. Розвиток мореплавання й техніки визначення географічних координат за...
-
Удосконалення календаря вимагало уточнення й перегляду теорії руху небесних тіл. Розвиток мореплавання й техніки визначення географічних координат за...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.10.3.2 Дві основи теорії поля
2.10.3.1 Фізичне поле Фарадея Фарадей відмовився від ньютонівської концепції дальньої дії; він увів у фізику зовсім новий об'єкт - фізичне поле....
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.10.3.1 Фізичне поле Фарадея
2.10.3.1 Фізичне поле Фарадея Фарадей відмовився від ньютонівської концепції дальньої дії; він увів у фізику зовсім новий об'єкт - фізичне поле....
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.10.3 Ідея поля
2.10.3.1 Фізичне поле Фарадея Фарадей відмовився від ньютонівської концепції дальньої дії; він увів у фізику зовсім новий об'єкт - фізичне поле....
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 4.1.8 Моделі Всесвіту