Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.8.1 Механіка Г. Галілея
2.8.1 Механіка Г. Галілея
Спадкоємцем епохи Відродження, який продовжив ЇЇ тенденції, що сприяли розвитку нового природознавства, став великий італійський учений і мислитель Галілео Галілей (1564-1642). Він значно розширив сферу застосування експериментально-математичних методів, подолавши тим самим у тогочасному процесі пізнання історичні недоліки, які не відповідали вимогам побудови нової картини світу,
Галілео Галілей народився в Пізі. Виховувався в монастирі Воломброза у Флоренції, з 1581 р. навчався в Пізанському університеті: вивчав медицину, а з 1585 р. - математику й механіку. У1589-1592 - професор Пізанського, у 1592-1610 - Падуан-ського університетів. Викладаючи в Падуї, захопився механікою. У цей час він написав ряд робіт з фортифікації: "Коротка настанова з військової архітектури" і "Трактат з фортифікації". У невеликій роботі "Механіка" він обгрунтував загальну теорію простих машин. Одночасно почав дослідження зі статики, динаміки й механіки матеріалів. У 1609-1610 pp. зробив ряд відкриттів в астрономії. У ці ж роки Галілей став переконаним послідовником геліоцентричної системи М. Коперника. У 1610 р. переїхав до Флоренції як придворний математик Козимо II Медичі. У 1612 р. опублікував свій перший антиарістотелівський твір, який у 1616 р. було оголошено безглуздим і єретичним. Із цього моменту підтримувати ідеї Коперника стає небезпечно. У 1632 р. Галілей видав книгу "Діалог про дві найголовніші системи світу" - Птолемееву й Коперникову, за яку був притягнутий інквізицією до відповідальності і на чотирьох допитах (із 12 квітня по 21 червня 1633 р.) змушений був відмовитися від учення Коперника. "Діалог" було заборонено, а Галілея позбавлено права що-небудь публікувати. Протягом дев'яти років він офіційно вважався в'язнем інквізиції і жив спочатку в Римі, потім на своїй віллі під Флоренцією. У 1637 р. Галілей осліп, але, незважаючи на хворобу й заборону публікуватися, продовжував працювати.
У 1638 р. у Голландії були видані його "Бесіди і математичні докази, що стосуються двох нових галузей науки, що належать до механіки і місцевого руху". У перших двох діалогах книги розробляються основи опору матеріалів і будівельної механіки.
Два останні діалоги присвячені дослідженню прямолінійного руху, рівномірного й рівноприскореного, а також руху тіла, кинутого під кутом до горизонту. Тут розглядаються також закони руху тіла, що котиться по похилій площині. Галілей розробив найважливіші положення динаміки: ідею про інерцію, закони додавання рухів і швидкостей, закони падіння тіл (вільного падіння тіла; тіла на похилій площині; тіла, кинутого горизонтально); установив пропорційність між квадратами періодів коливання маятників і їх довжинами, застосував теорію можливих переміщень для встановлення умови рівноваги. Таким чином, він повністю довів помилковість динаміки Арістотеля й накреслив шлях до створення нової - ньютонівської - динаміки.
У галузі математики Галілей був попередником Ф. Б. Кавальєрі у створенні числення неподільних, а також одним із попередників у розробці теорії імовірностей.
Найбільший суспільний резонанс викликали астрономічні відкриття й твори Галілея. Ім'я Галілея набуло популярності в широких колах Італії і всієї Європи після того, як він відкрив за допомогою телескопа, винайденого в Голландії в першому десятилітті XVII ст., супутники Юпітера, кратери на Місяці, зоряну природу Молочного Шляху, фази Венери й сонячні плями.
Історичні заслуги Галілея в галузі природознавства величезні: він розмежував поняття рівномірного й нерівномірного прискореного руху; сформулював поняття прискорення; показав, що результатом дії сил на тіло, що рухається, є не швидкість, а
Прискорення; вивів формулу, що пов'язує прискорення, шлях і час S = ""о-J сформулював принцип інерції та поняття інерційної системи; обгрунтував принцип відносності руху; відкрив закон незалежності дії сил (принцип суперпозиції).
Судовий процес над Галілеєм започаткував жорстоку реакцію, що надовго затримала розвиток природознавства в Італії. Після смерті учнів Галілея в історії наукового розвитку країни почався період тривалого занепаду, і дуже скромні досягнення тогочасної науки не нагадували про блискучий початок століття. Основна причина - переміщення торговельних та індустріальних центрів. На цьому тлі розгорнулася діяльність єзуїтів і терор інквізиції.
Отже, можна зробити висновок, що дослідження Галілея заклали надійний фундамент не тільки динаміки, а й методології класичного природознавства. Подальші дослідження лише поглиблювали й зміцнювали цей фундамент. З повним правом Галілея можна назвати батьком сучасного природознавства.
Схожі статті
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.8 Виникнення класичної механіки
2.8.1 Механіка Г. Галілея Спадкоємцем епохи Відродження, який продовжив ЇЇ тенденції, що сприяли розвитку нового природознавства, став великий...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.6.4 Висновок
Зрушення в науці й техніці Заходу почалися трохи пізніше, ніж на Сході - з кінця XI ст. Вони були спричинені серйозними змінами в економіці. На цей час...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.7.7.2 Йоганн Кеплер
Важко уявити собі долю більш драматичну, ніж та, що випала великому астроному Йоганну Кеплеру (1571-1630). Голод і злидні, релігійні гоніння й...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.6.3 Наука в середньовічній Європі
Зрушення в науці й техніці Заходу почалися трохи пізніше, ніж на Сході - з кінця XI ст. Вони були спричинені серйозними змінами в економіці. На цей час...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.7.3.1 Леонардо да Вінчі
Існує дві точки зору, відповідно до яких трактується питання про шляхи формування статики в епоху Відродження. Згідно з однією з них, яку уособлював П....
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.7.3 Кінематична статика
Існує дві точки зору, відповідно до яких трактується питання про шляхи формування статики в епоху Відродження. Згідно з однією з них, яку уособлював П....
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.7.5.3 Нова космологія
Удосконалення календаря вимагало уточнення й перегляду теорії руху небесних тіл. Розвиток мореплавання й техніки визначення географічних координат за...
-
Удосконалення календаря вимагало уточнення й перегляду теорії руху небесних тіл. Розвиток мореплавання й техніки визначення географічних координат за...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.7.5.1 Основні передумови геліоцентризму
Удосконалення календаря вимагало уточнення й перегляду теорії руху небесних тіл. Розвиток мореплавання й техніки визначення географічних координат за...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.7.5 Кінематика
Удосконалення календаря вимагало уточнення й перегляду теорії руху небесних тіл. Розвиток мореплавання й техніки визначення географічних координат за...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.7.3.2 Тарталья і Кардано
Існує дві точки зору, відповідно до яких трактується питання про шляхи формування статики в епоху Відродження. Згідно з однією з них, яку уособлював П....
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.5.2.7 Александрійська наукова школа
Александрію заснував Олександр Македонський у дельті Нілу, на місці рибальського селища. Александрія стала згодом не тільки найбільшим торговельним,...
-
2.5.1 Формування й розвиток античної цивілізації Суспільство Стародавньої Греції і Риму в період з IX-VIII ст. до н. е. до IV-V ст. до н. е. прийнято...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.5.2.6 Учення Арістотеля
Арістотель (384-322 pp. до н. е.) - найбільший давньогрецький філософ, мислитель, учений, учитель і наставник Олександра Македонського. Арістотелівське...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.5.2.3 Загальна характеристика піфагоризму
Піфагорейський союз Наприкінці VI ст. до н. е. центр наукової думки Стародавньої Греції перемістився зі сходу середземноморського світу на його захід -...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.6.2 Наука на середньовічному сході
У цьому розумінні найбільш сприятливі умови склалися у Візантії - східній частині колишньої Римської імперії. Тут значною мірою зберігалася антична...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.5.2.2 Мислителі мілетської школи
Неминуще історичне значення діяльності мілетських мислителів - Фалеса, Анаксімандра й Анаксімена полягає насамперед у тому, що, як справедливо...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.5 Філософія і наука античного світу
2.5.1 Формування й розвиток античної цивілізації Суспільство Стародавньої Греції і Риму в період з IX-VIII ст. до н. е. до IV-V ст. до н. е. прийнято...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 1.3.2 Ідеалізація. Уявний експеримент
Розумова діяльність дослідника в процесі наукового пізнання передбачає особливий вид абстрагування, який називають ідеалізацією. Ідеалізація являє собою...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.7.1 Основна характеристика епохи Відродження
2.7.1 Основна характеристика епохи Відродження Новий найвизначніший переворот у системі культури відбувається в епоху Відродження, що охоплює XIV -...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.7 Природознавство в епоху Відродження
2.7.1 Основна характеристика епохи Відродження Новий найвизначніший переворот у системі культури відбувається в епоху Відродження, що охоплює XIV -...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.2.2 Неолітична революція
2.2.1 Історичні передумови виникнення цивілізації Протягом пізнього неоліту, а також на різних стадіях епохи раннього металу в різних регіонах світу...
-
2.2.1 Історичні передумови виникнення цивілізації Протягом пізнього неоліту, а також на різних стадіях епохи раннього металу в різних регіонах світу...
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.2 Становлення цивілізації
2.2.1 Історичні передумови виникнення цивілізації Протягом пізнього неоліту, а також на різних стадіях епохи раннього металу в різних регіонах світу...
-
У Стародавньому Єгипті зв'язок між небесними явищами й сезонами року був усвідомлений дуже давно, очевидно, ще в період Стародавнього царства....
-
У Стародавньому Єгипті зв'язок між небесними явищами й сезонами року був усвідомлений дуже давно, очевидно, ще в період Стародавнього царства....
-
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.5.2.5 Античний атомізм
Античний атомізм Левкіппа (550-440 pp. до н. е.) і Демокріта (460-370 pp. до н. е.) оформився в цілісну філософсько-наукову доктрину наприкінці V - у...
-
Протягом неоліту було освоєно основні прийоми гірничої справи (шахти, забої, штреки, кріпильні стовпи, вентиляційні вікна й т. д.), що використовувалися...
-
Протягом неоліту було освоєно основні прийоми гірничої справи (шахти, забої, штреки, кріпильні стовпи, вентиляційні вікна й т. д.), що використовувалися...
-
2.2.1 Історичні передумови виникнення цивілізації Протягом пізнього неоліту, а також на різних стадіях епохи раннього металу в різних регіонах світу...
Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. - 2.8.1 Механіка Г. Галілея