Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - Богдан (Зиновій) Хмельницький (1595-1657)

XVII ст. в історії України позначилось масштабною боротьбою українського народу за національну незалежність. Після Переяславської ради ця боротьба відбувалася за умов колонізації України царською Росією. Українські мислителі у цей час несли в народ зерна істинної європеїзації, дух і постулати виваженого, конституційного розуміння людської свободи. Вони наполегливо і послідовно виводили українську політичну думку на шлях ідейно-світоглядного синтезу творчої спадщини античності, християнства, епох Відродження і Просвітництва.

Богдан (Зиновій) Хмельницький (1595-1657)

Український державний діяч і полководець. Він створив могутнє підгрунтя для народження та еволюції української національної ідеї, державотворення. Завдяки діяльності гетьмана Європа і світ дізналися про існування великого народу в центрі континенту, який, успадковуючи державницькі традиції Київської Русі, у жорстокій боротьбі заявив про себе як народ історичний, народ державний, який сформував державницьке утворення під назвою "Гетьманщина" ("Військо Запорозьке"). Саме Хмельницький заклав основи демократичного республіканського ладу. Започатковані ним фактичні конституції корінились у Київській Русі. Водночас їх витоком були козацьке самоврядування і частково польська "шляхетська демократія". Так на політичній карті світу з'явилась нова автономна держава з подібним на полібійський варіант ідеального змішаного державного управління, тобто з поєднанням ознак монархії (гетьман, у Київській Русі - князь), аристократії (старшинська рада, у Київській Русі - боярська рада) та демократії (загальнокозацька рада, у Київській Русі - віче). У фактичній конституції нової держави вимальовувались чіткі обриси поділу влади на законодавчу (генеральні чи старшинські ради), виконавчу (гетьман, генеральний уряд) та судову (генеральний суд).

Як державний діяч, Хмельницький багато уваги приділяв поділу держави на адміністративно-військові одиниці (полки, сотні тощо), організуванню місцевого самоуправління за зразком побудови центральних органів, розширенню прав Києва, Ніжина, Чернігова, Львова, Козельця та інших міст на самоврядування, налагодженню дипломатичних відносин з іншими державами. Він створив досконалий державний апарат, розгорнув військове будівництво (армія Хмельницького стала однією з найсильніших у тогочасній Європі), сформував систему фінансових, податкових, господарських органів, оборони і примноження культурних і духовних традицій українського народу. Універсали гетьмана свідчать про його прагнення до певної незалежності судових органів. Вагомим досягненням Хмельницького стало виховання козацьких полководців, професійних державних управлінців.

Схожі статті




Історія вчень про державу і право - Мироненко О. М. - Богдан (Зиновій) Хмельницький (1595-1657)

Предыдущая | Следующая