Історія української преси - Животко А. П. - Популярно-народні органи на українських земляк під Росією: "Село", "Засів", "Маяк"
Щойно більше як за два роки при найактивніший праці М. Гру шевського починає в Києві виходити популярний народний ілюстрований тижневик під назвою "Село". Перше число появилося ЗЛУ. 1909 р. Своїм завданням "Село" ставило "подавати відомості, новини і всяку науку в справах, потрібних нашому селянинові або робітникові, і про всякі важніші справи з життя українського, російського й заграничного, цікаві для всіх, про які кожному треба знати".
До співробітництва запрошено було визначніші сили. Були тут О. Олесь, В. Самійленко, Г. Чупринка, Я. Щоголів, що містили тут свої поетичні твори, як також В. Винниченко ("Кузь та Грицунь" та інші), А. Тесленко ("Страчене життя" та інші), С. Черкасенко ("Земля" тощо). Тут же - твори західноукраїнських письменників: О. Кобилянська, В. Стефаник, Л. Мартович, Т. Бордуляк з його популярним оповіданням "Дай, Боже, здоров'я корові" і тут же вперше з'явилися оповідання Виборного Макогоне нка (Мод. Левицького) про мову в школі, у суді тощо, що потім здобули широку популярність.
Огляди світових подій та внутрішнього життя, як також літературно-критичні замітки давав Микита Шаповал. Крім нього подібні ж статті містив тут Ю. Сірий (Т-о, Тищенко). Але найбільш звернено було увагу на популярні статті з життя світу, природи, з життя села та його культурно-просвітньої праці.
Регулярно подавав огляди з діяльності Думи та уряду П. Смуток. Про українське культурно-наукове та громадсько-політичне життя на західноукраїнських землях писав до "Села" М. Залізняк. На господарські теми писали
A. Терниченко (пізніш редактор "Ріллі"), А. Гиленко,
B. Королів-Старий, О. Мицюк (громадське землеволодіння та переселення).
Врешті, добре поставлена була хроніка. Все це робило часопис цікавим і поважним органом. Здобув він собі глибоку симпатію серед широких кіл, став вітаним гостем під селянською стріхою.
В легкій, приступній формі, формуючи й організуючи думку читача, провадив цей часопис його до лав українського суспільства вже як свідомого його члена. І читач це цінив. Були села з цілими гніздами передплатників - до десять і більше. Заходило "Село" в найдальші закутки, де трудно було навіть припустити, щоб там коли була газета.
Але все це дуже добре оцінила й адміністрація. Тому не дивно, що по півторарічному існуванню з'явилися на сторінках "Села" слова М. Грушевського до читачів, що характеризують умови, в яких доводилося цьому часопису існувати:
"Жодне українське видавництво не було так високо отаксоване: крім явних репресій і кар, часом заборонювано "секретно" всяким начальством та відомствами, на різні і всякі способи, включно до наказу з волостей не видавати його адресатам, а відсилати до канцелярії губернатора... Тяжко видавати тепер справедливу часопись взагалі, а ще тяжче українську, а ще гірше - селянську українську. Не знають люди, як тяжко... Нема ні одній газеті такої тісноти, як нашій. І тому припиняємо її - може на час тільки, може й навсіди - як полегшає".
Не полегшало. І "Село" ніколи вже не появилося. Наступником його став з 4.1II. 1911 р. ілюстрований тижневик під назвою "Засів". Почав він виходити за тієї ж самої редакції та з тим самим складом співробітників і тією самою програмою, як і "Село". Зміна назви однак не змінила становища до нового часопису з боку адміністрації. Кари і заборони продовжували робити своє діло. За якийсь час ведення часопису перейшло до інших людей, гуртка письменників. Нова редакція не порвала зв'язків з колишніми співробітниками і керманичами. Бажаючи якнайліпше забезпечити часопису існування та поширити його, редакція задумала зробити низку реформ. А в зв'язку з цим вирішила провести серед передплатників анкету. Анкета дала дуже цікавий матеріал. Показала вона обличчя читача та його оцінку і становище до часопису.
Особливо цікавими були відповіді на питання "Чому передплачуєте "Засів"? З низки відповідей згадаємо декілька: "За її святу правду", "тому, що ми з неї тільки чуємо правду по селах". До них прилучалися інші: "Тому, що вона при своїй дешевій ціні дає відповіді на різні питання і написана гарною і простою мовою", "за її щиро народній напрямок". Секретар одного хліборобського товариства відповів за всіх членів: "Того, що на неї великий спрос (попит), як на підходящу газету для малоросів."
А от відповідь передплатників із робітників: "Тому, що ця газета українська, глибоко народна, обстоює рідний край убогих селян і робітників. Я ж сам тілом і душею українець... шукаю кращої долі, як і "Засів". Ось чому я виписую "Засів" і лічу його своїм вірним другом-порадником". Так писав один з них. "Тому, що це цілком народна газета, як по кошту, так і по змісту, хоч усього потроху в ній пишеться, але все, що неодмінно потрібно для робітників", - писав другий. "Тому, що бачу в ній щирий погляд робітника", - подавав третій і т. д. А дехто просто відповідав: "Бо вона нам по нутру".
Червоною ниткою проходить у цій анкеті думка, що передплачувався "Засів", як свій орган, міцними зв'язками зв'язаний з народом. Та незважаючи на все це, пощастило "Засіву" проіснувати лише трохи довше року. Року 1912 мусив припинити своє існування. Причини - матеріальне виснаження постійними грошовими карами та іншими витратами, що не могли покритися низькою передплатою, а також і всі інші умови, в яких доводилося редакції часопису працювати.
"...Нелегко було нам провадити діло своє, - писала редакція за півроку праці. - Шлях до народу поріс тернами та бур'янами, перепони та заборони стоять на ньому. Багато митарств проходить друковане слово, поки дійде в руки читача... Штрафи, кари цензурні та адміністративні завжди висять над головою редакторів та співробітників. А тут ще кругом добровільні темні сили завивають вовками, скиглять, щоб припинити наше діло".
Приблизно за рік після "Засіву" почав виходити новий популярний літературно-громадський тижневик гад назвою "Маяк", перше число якого появилося 20.ХІІ. 1912 р. Виходить за редакцією В. Шевченка і А. Терниченка. Склад співробітників був дещо відмінний від попередніх. Багатьох не було. їх місце зайняли молодші і нові, які щойно виступали на сторінках преси. Присвячений, головно, сільській та робітничій інтелігенції, зустрів він серед неї не меншу увагу і симпатію. Натомість в журналістичних колах оцінка була розбіжна.
Деякі органи зустріли появлення цього часопису виразно негативним, ба, ворожим відгуком ("Дзвін"). Інші, навпаки, дали прихильну оцінку появленню часопису.
"Числа нового журналу, що появився, вказують, що навколо видання згуртувалася низка осіб, які ясно уявляють завдання народного журналу і вміло їх виконують", - писала в спеціальній статті за підписом В. С. "Украинская жизнь". Вказавши на деякі хиби та піддавши доброзичливій критиці зміст журналу, закінчувала вона свій відгук такими словами: "В цілому новий журнал робить корисне враження, і не підлягає жодному сумніву, що, коли йому пощастить побороти адміністративні Сцілли і Харібди, він знайде свого читача... Рекомендуючи увазі кіл, близьких до мас, новий журнал, ще раз бажаємо "Маяку" існування довшого і щасливішого, як те було в його попередників".
Прихильною оцінкою відгукнувся також і "Літературний Вісник", зазначивши, що "Маяк", широко розходячись між селянством і робітництвом, "робить своє важливе діло поширення національної свідомости"...
Не пощастило. Напередодні світової війни 1914 р. на ч. 28 було цей часопис, як і всю іншу українську пресу того часу, владою заборонено.
Схожі статті
-
Історія української преси - Животко А. П. - "Діло"
Стається так, що єдиним громадсько-політичним органом мало залишитися на західноукраїнських землях "Слово". Здавалося вже, що для його діяльності...
-
Стається так, що єдиним громадсько-політичним органом мало залишитися на західноукраїнських землях "Слово". Здавалося вже, що для його діяльності...
-
Історія української преси - Животко А. П. - "Нова Ера" та її органи
Шал а вона підготовний період. В'яжеться він з приїздом до Галичини 1882 р. П. Куліша з думкою примирення українців з поляками. Органом цієї акції мав...
-
Історія української преси - Животко А. П. - Цензура і "Киевская Старина"
Великих труднощів і турбот зазнала "Киевская Старина" віл цензури. За час свого існування довелося їй мати діло не тільки з місцевою, а також і з...
-
Шал а вона підготовний період. В'яжеться він з приїздом до Галичини 1882 р. П. Куліша з думкою примирення українців з поляками. Органом цієї акції мав...
-
Історія української преси - Животко А. П. - "Харьковский Демокрит"
Представником другої течії в молодій українській журналістиці був часопис - "Харьковский Демокрит", що виходив у Харкові 1816 р. Назву цього журналу,...
-
Випускаючи "Літературно-Науковий Вісник", видавництво звернулося в оповістці до українського суспільства з такими словами: "Сподіваємося, що наша публіка...
-
Тоді ж, коли женевська "Громада" почала виходити як періодичний орган, у Львові І. Франко з І. Белеем, колишнім співробітником "Друга" (пізніш педактором...
-
Восени 1879 р. з ініціативи проф. М. Грушевського Наукове Товариство ім. Шевченка вирішило зреформувати "Зорю" в напрямі надання часопису значно ширшого...
-
Історія української преси - Животко А. П. - Зміст і співробітники "Киевской Старины"
Бовший час доводилося "Киевской Старине" перемагати тяжку матеріальну скруту. Кілька разів стояла вона перед небезпекою припинення і лише завдяки...
-
У зв'язку з оповіщенням нових правил друку Чикаленко подав до Київського губернатора заяву про проект видання з 1.1.1906 р. української щоденної газети...
-
Початки й розвиток преси в З'єднаних Державах Америки. Характер. Діячі Гноблені соціально-економічно і політично упосліджувані українські народні маси...
-
Історія української преси - Животко А. П. - РОЗДІЛ П'ЯТИЙ. УКРАЇНСЬКА ПРЕСА ЗА ОКЕАНОМ
Початки й розвиток преси в З'єднаних Державах Америки. Характер. Діячі Гноблені соціально-економічно і політично упосліджувані українські народні маси...
-
Одночасно з "Ділом" і "Батьківщиною" починає виходити у Львові "письмо літературно-наукове для руських родин" під назвою "Зоря", перше число якого...
-
Історія української преси - Животко А. П. - Чужинці й "Основа". Журналістика. Суспільство
Як же зустріло "Основу" українське суспільство? Довідуємося про це в першу чергу з самих сторінок "Основи". Редакція повідомляє, що на оповістку про...
-
Історія української преси - Животко А. П. - Як українське суспільство зустріло "Основу"?
Як же зустріло "Основу" українське суспільство? Довідуємося про це в першу чергу з самих сторінок "Основи". Редакція повідомляє, що на оповістку про...
-
Історія української преси - Животко А. П. - Заступники часописів - альманахи
Представником другої течії в молодій українській журналістиці був часопис - "Харьковский Демокрит", що виходив у Харкові 1816 р. Назву цього журналу,...
-
На початку 1848 р. у Ставропігійському інституті відбулася спеціальна нарада в справі видання часопису з метою: а) поширення серед народу най потрібніших...
-
Програма молодої української журналістики в час її народження, дивлячись на хронікарський зміст, іде вдвох напрямках. Один з них - науково-літературний...
-
Історія української преси - Животко А. П. - Співробітники. Зміст "Основи"
Серед співробітників "Основи" в першу чергу треба згадати М. Костомарова (Ієремія Галка), професора і ректора Київського університету М. Максимовича,...
-
Історія української преси - Животко А. П. - Журнал "Основа". Підготовча праця "Основ'ян"
З невідомих причин П. Куліш відповів відмовно, кажучи: "Про журнал я і не помишляю...". Шевченко занотував це в своєму щоденнику 17 грудня 1857 р. такими...
-
В той час, як москвофільський рух і його преса ширилися серед галицько-українського суспільства за матеріальною допомогою російського уряду та моральною,...
-
Історія української преси - Животко А. П. - "Рада"
Тим часом у запасі був дозвіл на ведення щоденної газети під назвою "Рада", даний свого часу на ім'я Б. Грінченка. Рішено було його тепер використати....
-
Історія української преси - Животко А. П. - Редакція, співробітники, зміст "Слова"
Преса на західноукраїнських землях від 1860 року Коли український рух і українське життя під Росією після 1863 р. почало зазнавати особливо тяжких...
-
Історія української преси - Животко А. П. - Перша спроба. Альманах "Хата"
З невідомих причин П. Куліш відповів відмовно, кажучи: "Про журнал я і не помишляю...". Шевченко занотував це в своєму щоденнику 17 грудня 1857 р. такими...
-
Історія української преси - Животко А. П. - Іван Раковський та його органи
За нової редакції "Зоря Галицька" вже з першого ж (48) числа як програмовим напрямком, так і мовою, стала на народний український грунт. Зворот цей...
-
"Не было, нет и быть не может", - так 1863 р. сформульовано було міністром Валуєвим ставлення російського уряду до української мови. Тоді ж видано було...
-
Першим таким органом стає літературний і політичний місячник під назвою "Громадський Друг". Цю назву запропонував був М. Драгоманов, як би нав'язуючи до...
-
Цінною скарбницею українського наукового-культурного життя став другий орган, що вийшов з лона Наукового Товариства ім. Шевченка. На цей раз вже стисло...
-
"Не было, нет и быть не может", - так 1863 р. сформульовано було міністром Валуєвим ставлення російського уряду до української мови. Тоді ж видано було...
Історія української преси - Животко А. П. - Популярно-народні органи на українських земляк під Росією: "Село", "Засів", "Маяк"