Історія української преси - Животко А. П. - Літературно-наукові та наукові органи
Разом з органами політично-інформаційного характеру охопила українська преса різноманітні галузі культурного і господарського життя. В першу чергу були це органи літературно-наукового характеру. Хронологічно першим з них виступає журнал під назвою "Митуса", що почав виходити у Львові з січня 1922 р. за редакцією В. Бобинського, Р. Купчинського та П. Ковжуна. Був це місячник літератури і мистецтва. Серед співробітників були: О. Бабій, Ю. Шкрумеляк, А. Павлюк, М. Обідний, Б. Гомзин, Ю. Липа, Д. Загул, М. Семеренко та інші, крім згаданих вже вище. Тут же - відділ "Мистецької Трибуни", в якому П. Ковжундав свої "Записки маляра", М. Рудницький - статтю про модерну музику, В. Січинський - уваги з приводу історії мистецтва М. Голубця і постановок в українському Львівському театрі та ін. Кожне число приносило репродукції мистецьких творів Г. Нарбута, О. Архипенка, П. Ковжуна, автора самої обкладинки журналу. Журнал збуджував сподіванки на його розвиток. Але так не сталося. З травня того ж року (1922) заступив його другий журнал. Був це "Літератур-но-Науковий Вісник". Перше число його появилося за редакцією Д. Донцова у виданні "Української Видавничої Спілки" у Львові.
У вступній статті під назвою "Наші цілі" редакція повідомила, шо є це відновленням "Літературно-Наукового Вісника" з минулих літ. "Відновлюючи видання "Літературно-Наукового Вісника", - писала вона, - редакція свідома величезної трудности зачатої справи... Вирвати нашу національну ідею з хаосу, в якім вона грозить згинути, очистити від сміття і болота, дати їй яскравий виразний зміст, зробити з неї стяг, коло якого гуртуватиметься ціла нація - ось завдання до розв'язання котрого, разом з іншими, хоче причинитися і відновлений "Літературно-Науковий Вісник".
Приступивши до реалізації цього завдання, редакція розгорнула його в напрямі безоглядної боротьби з традиціями й ідеями, якими жив "Літературно-Науковий Вісник" у минулих роках. Зокрема виступає проти ідеї демократизму в українському житті, висуваючи натомість ідеологію так званого українського націоналізму.
Редакція "Літературно-Наукового Вісника" минулих літ, на чолі з проф. М. Грушевським запротестувала проти вживання старої назви та проти твердження про відновлення старого "Літературно-Наукового Вісника". Вказувала, що новий журнал не має нічого спільного з "Літературно-Науковим Вісником" минулих літ, навпаки - суперечить його світогляду, традиції і становищу.
Протест цей реальних наслідків не мав. Викликав він тільки деякі відгуки, з яких варто згадати хоч би той, що появився в часописі "Книжка". Усупереч твердженню М. Рудницького в "Громадськім Вістнику" (1923, ч. 29), що "чимало із старих, довголітніх співробітників "Літературно-Наукового Вісника" поставилося вороже до нового редактора", "Книжка", обговорюючи перші чотири книжки журналу, зазначала, що він "співробітників згуртував у себе всіх, які ще живуть на землях соборної України", з таким дивним додатком: "...за виїмком комуніствуючих, в тім числі Олеся і Грушевського"(!)
Виходив новий "Літературно-Науковий Вісник" до 1933 р., коли його засади і завдання перебрав журнал під назвою "Вістник", як безпосередній продовжувач "ЛНВ", проіснував "Вістник" до 1939 р. як орган Д. Донцова.
Поза публіцистичною сторінкою, що принесла низку статей з-під гострого пера самого редактора, скерованих ним на "очищення" національної ідеї від "сміття і болота", якими вважав він ідею демократизму і соціалізму, обидва ці органи, одначе незважаючи на це, принесли чимало цінних творів із красного письменства, зокрема молодших письменників.
Поруч зі згаданими журналами розгорнула діяльність низка інших, що так само відбивали те чи інше ідеологічне становище. Так, з квітня 1931 р. за редакцією П. Ісаєва починає виходити у Львові місячник "Дзвони", який так визначає своє завдання: "Будемо змагати до того, щоб давати нашим читачам якнайбільш здорову творчість, оперту на християнський світогляд"...
Упродовж дев'яти років журнал цей зумів згуртувати чимало поважних літературних та наукових сил.
Рівночасно з оригінальною творчістю появилося тут чимало матеріалів, що знайомили читача з європейською літературою. Порушувано всі актуальні в науковому світі питання. З 1932 р. при журналі почала виходити "Бібліотека "Дзвонів", що дала низку цінних праць, з яких згадати хоч би такі: Є. Ю. Пеленського "Бібліографія української бібліографії", О. Мицюка "Тадей Рильський як хлопоман і економіст", С. Смаль-Стоцький "Українська мова" та інші. З красного письменства: У. Самчук "Волинь" (II т.); Ю. Косача "Чарівна Україна", Ю. Липи "Вірую"; Н. Королевої "Інакший світ" та "Водні они"; Б. Антонича "Книга лева" (поезії) та інші.
В цілому виявили себе "Дзвони" як виразно культурний і цікавий, живий своїм змістом орган, що міг привабити увагу читача, незалежно від його того чи іншого світогляду чи політичного переконання.
В 1929-1932 рр. виходив у Львові журнал під назвою "Нові Шляхи", що за редакцією А. Крушельницького був речником совєтофільських змагань на галицько-українських землях. Давав він обгрунтування та ширення настроїв прихильних совєтській дійсності на східноукраїнських землях. Велика частина вміщеного тут матеріалу належала перу самого редактора та його сина Івана і лише подекуди траплялися твори інших авторів.
В тих же роках і з тією ж метою виходив у Львові другий місячник літератури, мистецтва і критики під назвою "Вікна". Видавцем і редактором спочатку був В. Бобинський, а потім С. Олексюк. Журнал був ілюстрований багатьма образками з життя совєтської України.
Під впливом націоналістичної течії були такі часописи як місячник "Дажбог", двотижневик "Напередодні", тижневик "Обрії". Всі вони виходили старанням і при ближчій участі Кравціва. Перший був більш публіцистичного характеру і менше літературного. Два дальші були часописами літературно-мистецькими. Відбивали думки і настрої молодих творчих сил. Виходили в 1936-1938 рр., взявши за зразок зовнішній вигляд двотижневика літератури, мистецтва, науки і громадського життя під назвою "Назустріч", що почав виходити у Львові в 1934 р. в газетному форматі за редакцією В. Сімовича, а потім С. Гординського.
Цей багато ілюстрований часопис був живим відгуком на кожний прояв літературно-мистецького життя і творчості. Під вправним редакційним веденням здобув він одно з поважних місць в українській журналістиці, піднісши її на європейський рівень.
Крім згаданих часописів літературно-наукового та мистецького характеру цієї доби, виходили ще такі як "Наука і Письменство" - місячник української молодої генерації, перше число появилося в 1927 р. за редакцією Я. Церківського; "Поступ", що був речником християнської моралі і виходив у 1921-1930 рр. за редакцією О. Моха та інших.
З органів наукових у першу чергу треба згадати "Записки Наукового Товариства ім. Шевченка", що хоч і не точно продовжували появлятися під проводом К. Студинського, В. Сімовича, І. Крип'якевича та "Записки чина св. Василія Великого" (Жовква), що приносили багато праць історичного характеру, з археології, архівництва, музейництва тощо. В 1924-1925 рр. виходив у Львові за редакцією І. Кревецького місячник історії і культури під назвою "Стара Україна", що його видавала книгарня Наукового Товариства ім. Шевченка.
Поставивши завданням розбудження свідомості індивідуальності про теперішнє й минуле, журнал цей приніс чимало цінного матеріалу, що конкретно виявився в працях: а) про історичну культуру та історичні традиції в Україні; б) з історії і культури старої України з увагою до національно-державних змагань та побутових особливостей українського народу; в) з історії поодиноких українських земель; г) про поодинокі історичні інституції України, як також біографії, мемуари як українців, так і чужинців, описи пам'яток України та важніші документи та інше.
Все це - старанням і працею таких наукових сил як В. БарвінськиЙ, В. Карпович, Я. Гординський, І. Крип'я-кевич, М. Возняк, К. Студинський, І. Свенціцький, В. Дорошенко, Д. Дорошенко, І. Борщак, В. Липинський, В. Заіжин, П. Зайцев, П. Богацький, В. Сочинський та інші, став цей журнал в ряди цінних українських наукових видань.
Поважне місце здобуло також "Слово", журнал слов'янської філології, що його в 1936 р. почав видавати "Семінар Слов'янської Богословської Академії" за редакцією
К. Чеховича. Виходив двічі на рік. Своїм завданням ставив "...не тільки науково досліджувати і побільшати наукові здобутки в усіх ділянках слов'янської філології, а також оцінювати давні і новіші наукові славістичні праці, не промовчуючи і їхнього ідеологічного забарвлення".
Перша книжка журналу принесла праці членів "Семінару". Прихильно зустрівши "Слово", преса висловила побажання бачити в ньому праці ширшого кола "також із світських науковців".
Побажання не залишилося без наслідків. Вже з другої книжки появляються тут цінні праці таких представників наукової думки як С. Смаль-Стоцький, М. Возняк, М. Гнатишак, В. Щербаківський та інші.
Року 1939 почав виходити у Львові новий журнал українознавства під назвою "Сучасне і Минуле", який почало видавати Наукове Товариство ім. Шевченка за допомогою Центросоюзу. Головним редактором став д-р І. Раковсь-кий, а фактичну редакційну працю поділено між членами колегії референтів поодиноких відділів під головуванням д-ра В. Сімовича.
Програмою і змістом перших чисел та вправним редакційним веденням заповідався цей журнал на поважний науково-культурний орган. Однак, воєнні події, що незабаром наступили, не дали вже змоги йому розгорнутися. Появилося лише троє чисел, з яких одно подвійне, присвячене Т. Шевченкові.
Схожі статті
-
Перша світова війна і українська преса. Доля української преси на східних українських землях під Росією І. VIII. 1914 р. почалася війна. Другого ж дня...
-
Історія української преси - Животко А. П. - РОЗДІЛ СЬОМИЙ. РОКИ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ (1917 1920)
Перша світова війна і українська преса. Доля української преси на східних українських землях під Росією І. VIII. 1914 р. почалася війна. Другого ж дня...
-
Історія української преси - Животко А. П. - Розгалуження української преси під Росією
Тоді ж, на шостому числі II річника, з наказу начальства київської військової округи припинено й другий літературно-науковий і мистецький ілюстрований...
-
Історія української преси - Животко А. П. - Територіальне розгалуження суспільно-політичної преси
Поза Києвом в 1917 р. народжується українська преса суспільно-політичного характеру в таких осередках як Харків, Катеринослав (Дніпропетровськ), Полтава,...
-
Історія української преси - Животко А. П. - "Дзвін"
Тоді ж, на шостому числі II річника, з наказу начальства київської військової округи припинено й другий літературно-науковий і мистецький ілюстрований...
-
Крім згаданих органів, що мали на увазі масового читача і виходили в Києві, в ті ж часи виходило кілька подібних органів і на провінції. Одні з них...
-
Крім згаданих органів, що мали на увазі масового читача і виходили в Києві, в ті ж часи виходило кілька подібних органів і на провінції. Одні з них...
-
Історія української преси - Животко А. П. - Заступники часописів - альманахи
Представником другої течії в молодій українській журналістиці був часопис - "Харьковский Демокрит", що виходив у Харкові 1816 р. Назву цього журналу,...
-
Історія української преси - Животко А. П. - Дальший розвиток української преси на українських землях
Того ж 1848 р. в противагу "Руській Раді Головній" виникло у Львові політичне товариство "Собор Руський". Засновано було його під впливом поляків...
-
Історія української преси - Животко А. П. - "Руський Собор" і часопис "Dnewnyk Ruskyi"
Того ж 1848 р. в противагу "Руській Раді Головній" виникло у Львові політичне товариство "Собор Руський". Засновано було його під впливом поляків...
-
Історія української преси - Животко А. П. - "Діло"
Стається так, що єдиним громадсько-політичним органом мало залишитися на західноукраїнських землях "Слово". Здавалося вже, що для його діяльності...
-
Стається так, що єдиним громадсько-політичним органом мало залишитися на західноукраїнських землях "Слово". Здавалося вже, що для його діяльності...
-
Одночасно з виходом "Мети", як політичного часопису, задоволення літературних потреб перенесено було народовцями на спеціально "науково-літературний"...
-
Історія української преси - Животко А. П. - "Нива"
Одночасно з виходом "Мети", як політичного часопису, задоволення літературних потреб перенесено було народовцями на спеціально "науково-літературний"...
-
Історія української преси - Животко А. П. - Українська преса поза українськими землями в Росії
Після згаданої вже "Боротьби" довше пощастило протриматися тижневику "Слово". Був це центральний орган Української партії соціал-демократів. Почав він...
-
Після згаданої вже "Боротьби" довше пощастило протриматися тижневику "Слово". Був це центральний орган Української партії соціал-демократів. Почав він...
-
Часопис "Буковина" став тим дороговказом, за яким пішов розвиток української суспільно-політичної преси. Та 1893 р. появляється новий орган, що вже самою...
-
Історія української преси - Животко А. П. - Розвиток української преси Буковини
Часопис "Буковина" став тим дороговказом, за яким пішов розвиток української суспільно-політичної преси. Та 1893 р. появляється новий орган, що вже самою...
-
Розвиток суспільно-політичної преси в передвоєнну добу йшов у парі з розвитком преси літературно-наукового характеру. Одним з перших таких органів треба...
-
Розвивається і просвітянська преса. Беручи початок з місячника "Письмо з Просвіти", що виходив ще в 1877-1879 pp. за редакцією О. Партицького та А....
-
Історія української преси - Животко А. П. - Сатирично гумористичні часописи
Розвивається і просвітянська преса. Беручи початок з місячника "Письмо з Просвіти", що виходив ще в 1877-1879 pp. за редакцією О. Партицького та А....
-
Історія української преси - Животко А. П. - Народження лікарсько-санітарного органу
Розвивається і просвітянська преса. Беручи початок з місячника "Письмо з Просвіти", що виходив ще в 1877-1879 pp. за редакцією О. Партицького та А....
-
Історія української преси - Животко А. П. - Церковно-релігійна українська преса
Розвивається і просвітянська преса. Беручи початок з місячника "Письмо з Просвіти", що виходив ще в 1877-1879 pp. за редакцією О. Партицького та А....
-
Історія української преси - Животко А. П. - Народження преси українського жіноцтва
Розвивається і просвітянська преса. Беручи початок з місячника "Письмо з Просвіти", що виходив ще в 1877-1879 pp. за редакцією О. Партицького та А....
-
Історія української преси - Животко А. П. - Органи українського мистецтва
Розвивається і просвітянська преса. Беручи початок з місячника "Письмо з Просвіти", що виходив ще в 1877-1879 pp. за редакцією О. Партицького та А....
-
Історія української преси - Животко А. П. - Просвітянська преса
Розвивається і просвітянська преса. Беручи початок з місячника "Письмо з Просвіти", що виходив ще в 1877-1879 pp. за редакцією О. Партицького та А....
-
Історія української преси - Животко А. П. - Преса української молоді. Січові та пластові органи
Першим українським правничим часописом був орган Наукового Товариства ім. Шевченка під назвою "Часопись Правнича" (1889-1899). З 1900 р. заступає його...
-
Першим українським правничим часописом був орган Наукового Товариства ім. Шевченка під назвою "Часопись Правнича" (1889-1899). З 1900 р. заступає його...
-
Історія української преси - Животко А. П. - Правничі органи
Першим українським правничим часописом був орган Наукового Товариства ім. Шевченка під назвою "Часопись Правнича" (1889-1899). З 1900 р. заступає його...
-
Історія української преси - Животко А. П. - Преса РУП (Революційної української партії)
Спадкоємцем "Народу" з 20.111. 1895 р. став також "Громадський Голос", що розвинув та ще більш конкретизував основи українського національно-соціального...
Історія української преси - Животко А. П. - Літературно-наукові та наукові органи