Історія України: відповіді на екзаменаційні білети - Лазарович M. B. - 82. Визволення України від нацистських загарбників. Возз'єднання українських земель
Перемога під Сталінградом у лютому 1943 p., розгром німецьких військ у Курській битві в серпні 1943 p., самовіддана праця мільйонів людей у тилу під гаслом "Все - для фронту, все - для перемоги", а також допомога союзників по антигітлерівській коаліції створили необхідні передумови для наступу Червоної армії по всьому фронту. Відкрилася можливість для оволодіння Лівобережною Україною, форсування Дніпра та створення стратегічних плацдармів на Правобережжі. Забезпечивши чисельну перевагу над ворогом, радянські війська просувалися на захід, витісняючи нацистських загарбників з України.
У результаті успішної Чернігівсько-Прип'ятської операції, що почалася в серпні 1943 p., частини і з'єднання Центрального фронту прорвали сильну оборону ворога і в ніч на 9 вересня форсували Десну. До 14 вересня вони визволили понад 100 насалених пунктів. 15 вересня взяли Ніжин - останній великий укріплений пункт противника на київському напрямку. Великих успіхів досягли також війська Воронезького фронту, які до 20 вересня вигнали противника з 800 населених пунктів північних областей України. Поразки німецьких військ змусили Гітлера прибути зі ставки в Східній Пруссії до Вінниці. Нацистське командування розробило плани стабілізації ситуації, але вони зазнали краху. 21 вересня було взято Чернігів і відкрито шлях до Дніпра. Протягом вересня 1943 р. від гітлерівців очистили Харківську, Сумську, Чернігівську, Полтавську області та лівобережні райони Київщини.
Німецьким військам не вдалося утримати й Донбас, не виправдав їхніх сподівань могутній Міуський рубіж. Наступальну операцію за оволодіння Донбасом війська Південного і Південно-Західного фронтів почали 13 серпня. Вона тривала до 23 вересня 2943 р., гітлерівські війська були вигнані з Горлівки, Макіївки, а 8 вересня і з м. Сталіно (Донецьк). Частини Південно-Західного фронту вийшли до Дніпра. Почався кульмінаційний момент битви за Україну. Під безперервним вогнем артилерії та ударами авіації противника воїни мусили проводити переправу через Дніпро. На правий берег пливли хто як кіт: тримаючись за колоди, дошки, порожні діжки, ящики, плащ-намети, напхані соломою. Посильну допомогу надавало населення придніпровських сіл. Але солдати тисячами тонули в холодній осінній воді.
Тоді ж розгорнувся наступ у напрямку Запоріжжя і Дніпропетровська. За вміле керівництво бойовими діями під час штурму Запоріжжя, яке зайняли 14 жовтня, групу командирів нагородила орденом Б. Хмельницького, заснованим у жовтні 1943 р. Війська Південного фронту прорвали німецьку оборону на р. Молочна і "закрили" в Криму 200-тисячну 17-ту армію.
Вранці 3 листопада 1943 р. несподівано для німецьких військ частини колишнього Воронезького, а тоді 1-го Українського фронту почали рішучий наступ на Київ. Сталін наказав зайняти українську столицю до річниці більшовицького перевороту. 6 листопада ціною величезних жертв радянські війська ввійшли до Києва.
У 1944 р. було проведено низку операцій, котрі дали змогу 4 Українським фронтам розгромити угруповання німецьких військ "Південь" і групу "А", зайняти всю Україну і Крим. Так, у результаті успішної Житомирсько-Бердичівської операції війська 1-го Українського фронту до середини січня 1944 р. майже повністю очистили від німецьких військ Житомирську" частково Київську, Вінницьку і Ровенську області. Війська 2-го Українського фронту піл час Кіровоградської операції не тільки відкинули ворога від Дніпра, а й створили загрозу Корсунь-Шевченківській групі німецьких військ, оточеній 28 січня 1944 р. 17 лютого вона перестала існувати. Одночасно з Корсунь-Шевченківською операцією праве крило 1-го Українського фронту провело Ровенсько-Луцьку операцію, після чого радянські війська вийшли з болотисто-лісової місцевості на оперативний простір. У березні 1944 р. на величезному фронті від Луцька до гирла Дніпра майже одночасно почали наступ 3 Українських фронти. З 4 до 17 квітня 1944 р. війська пройшли до 350 км, оволодівши Вінницею, Проскуровом, Тернополем і Чернівцями. Окремі частини 25 березня 1944 р. вийшли на державний кордон з Румунією. Успішно розвивали радянські війська наступ на півдні України, 13 березня вони взяли Херсон, 28 березня - Миколаїв, 10 квітня - Одесу, 12 травня повністю зайняли Крим.
10 червня 1944 р. розпочалася літня кампанія радянських військ, якій передувало відкриття союзниками по антигітлерівській коаліції 6 червня Другого фронту. Наступаючи на захід, 17 липня передові частини перейшли кордон СРСР і вступили на територію Польщі. Після розгрому оточених німецьких військ під Бродами (поряд з німцями там воювала дивізія "Галичина", що складалася з українців, котрі сподівалися перетворити її на повноцінну українську армію) радянські частини 27 липня ввійшли до Львова і Станіслава. Гітлерівське командування поспішно відводило війська до Карпат. У результаті Карпатсько-Ужгородської операції закінчилося звільнення від нацистської окупації території України в її довоєнних кордонах. На останній стадії операції було очищено від військ противника Ужгород. 28 жовтня 1944 р. завершилося визволення Закарпатської України. Остання подія створила умови для возз'єднання українських земель. У травні 1945 р. уряди Радянського Союзу і Чехословаччини підписали договір про передачу Закарпатської України до складу УРСР, що збільшило територію останньої до 577 тис. кв. км.
Прихід на західноукраїнські землі радянських військ поставив перед керівництвом УПА складне питання: продовжувати боротьбу з більшовицьким режимом чи капітулювати? Провід ОУН і УПА, сподіваючись на зіткнення західних країн і СРСР, вирішив продовжувати боротьбу, щоб не дати змоги радянській владі швидко закріпитися на західноукраїнських теренах. Щоправда, у протистояння між німецьким військом та Червоною армією УПА в той час, як правило, не втручалася, зберігаючи сили для вирішальних дій.
У квітні 1945 р. Червона армія почала штурм Берліна. 8 травня нацистська Німеччина капітулювала, а 9 травня було відзначено день Перемоги. Влітку того самого року радянські війська спільно із союзниками розгромили й далекосхідного агресора - Японію, яка 2 вересня також змушена була капітулювати. Так закінчилася Друга світова війна.
Вагомий внесок у перемогу над ворогом зробили українці, 4,5-6 млн. яких боролися у складі Червоної армії та радянських партизан, УПА, військових формувань СІЛА, Канади, Франції, Польщі, Чехословаччини тощо.
Схожі статті
-
18 грудня 1940 р. Генеральний штаб Збройних сил Німеччини завершив розробку плану "Барбаросса", що передбачав напад на Радянський Союз. Важливе місце у...
-
Революційні події 1917-1918 рр. у Наддніпрянщині справили великий вплив на населення Галичини, Буковини та Закарпаття, незважаючи на кордони, які їх...
-
Прихід Червоної армії у вересні 1939 р. на західноукраїнські землі викликав піднесення серед більшості місцевого населення. Воно висловлювало свою щиру...
-
Кульмінацією національно-визвольних змагань українців стало 22 січня 1919 р. - День злуки УНР і ЗУНР. Уже практично з першого дня утворення...
-
. Після придушення революції 1848-1849 рр. правлячі кола Австрійської імперії зробили спробу ліквідувати революційні реформи. Зокрема було розпущено...
-
Напередодні Другої світової війни українські землі входили до складу чотирьох держав: СРСР, Польщі, Угорщини та Румунії. Тому "українське питання" було...
-
Мордуючи селянство голодомором, комуністичний режим ні на мить не забував і про інтелігенцію, яка очолювала процеси українізації, стимулювала національну...
-
"Новий порядок", запроваджений нацистами в Україні, викликав опір місцевого населення, хоча спочатку частина українців, передусім західних, налякана...
-
Найжорстокішим злочином комуністичного режиму проти українського народу був голодомор 1932-1933 рр. Ця спланована проти українського селянства акція мала...
-
Восени 1917 р. на арену політичної боротьби в Росії активно вступила найрадикальніша частина російської соціал-демократії - більшовики. Вони взяли курс...
-
Різке загострення соціально-економічних суперечностей в Україні наприкін. 40-х років XVII ст. привело до великого повстання 1648 р., яке невдовзі...
-
Організаційні витоки українського націоналізму були пов'язані з діяльністю Української військової організації (УВО), яка виникла 1920 р. у Празі....
-
На поч. 1848 р. у деяких європейських країнах почалися буржуазно-демократичні революції. їх невід'ємною складовою стали визвольні рухи багатьох...
-
Наприкін. XVIII ст. відбувся черговий переділ України. Внаслідок першого поділу Польщі 1772 р. Галичина увійшла до складу Австрійської монархії. У 1774...
-
Надзвичайно цікавим явищем в історії України було українське відродження сер. 1920-х - поч. 1930-х років. Безсумнівно, його коріння були в періоді...
-
У результаті антиукраїнської політики правлячих кіл Росії наприкін. ХVІІІ ст. було остаточно впроваджено та зміцнене царську владу на Лівобережжі та...
-
У розвитку первісного суспільства залежно від матеріалу та технології виготовлення знарядь праці можна виокремити декілька значних періодів, які...
-
Центральним явищем історії України XVI - ХVIII ст. було козацтво, яке втілило в собі кращі національні риси українського народу. Воно виступало оборонцем...
-
Приводом до початку 1 серпня 1914 р. Першої світової війни стало вбивство у Сараєві австрійського престолонаслідника ерцгерцога Франца-Фердинанда. Війна,...
-
Зазнавши пора з к и в національно-визвольних змаганнях 1917-1921 рр., Україна знову втратила державність. Таке становище змінило, але не перервало...
-
З початком революційних подій на західноукраїнських землях у Чернівцях вже 3 листопада 1918р. відбулося велике народне віче, яке прийняло ухвалу про...
-
В Австро-Угорській монархії проживало понад 4,6 млн. українців. Східна Галичина, де проживало українське населення, як і раніше була об'єднана із...
-
Слобідська Україна має окрему історію. У XVIст. це були незаселені простори, названі "Диким полем", які охоплювали територію сучасних Харківської,...
-
Після того як І. Самойловича було заарештовано і позбавлено гетьманства, новим гетьманом обрали генерального осавула Івана Мазепу (Ї687-1709)....
-
Після занепаду в другій половині XVII ст. Правобережної України все більшого значення набирає новий політичний центр, що зорганізувався на Лівобережжі й...
-
Після поразки визвольних змагань 1917- 1921 рр. Україна надовго втратила національну державність, знову потрапивши в задушливі обійми Росії, на цей раз...
-
Активізація визвольних змагань українського народу, великі соціальні потрясіння, якими ознаменувався початок XX ст., вплинули і на духовне життя,...
-
Важке економічне становище, політичне безправ'я, національне гноблення зумовили посилення національно-визвольного руху в Україні. Багато наукових та...
-
Кульмінацією національно-визвольних змагань українців стало 22 січня 1919 р. - День злуки УНР і ЗУНР. Уже практично з першого дня утворення...
-
Після перемоги збройного повстання Директорія фактично перетворилася на уряд відродженої Української Народної Республіки. В той час вона переживала мить...
Історія України: відповіді на екзаменаційні білети - Лазарович M. B. - 82. Визволення України від нацистських загарбників. Возз'єднання українських земель