Історія України - Пасічник М. С. - Входження України до СРСР
Національно-визвольний рух та нетривале існування української державності були причиною того, що навіть після їх поразки й завоювання українських земель Радянською Росією більшовики змушені були піти на здійснення заходів, частково спрямованих на задоволення права українського народу на самостійне життя. Хоч і маріонеткові, але було створено Всеукраїнський центрально-виконавчий комітет (ВУЦВК) та Раду народних комісарів (РНК) України.
Щоб зменшити опір українського народу та посилити прорадянські настрої в Україні, В. Ленін вже в грудні 1919 р. вважав за потрібне, щоб ЦК російської комуністичної партії більшовиків прийняв таку резолюцію: "Неухильно проводячи принцип самовизначення націй, ЦК вважає за необхідне ще раз підтвердити, що РКП стоїть на позиції визнання самостійності УРСР". Далі читаємо: "1. РСФСР і УРСР входять між собою у військовий і господарчий союз, тому для кращого здійснення зазначеної мети обидва уряди оголошують об'єднаними такі комісаріати: перше - військових і морських сил, друге - Вищу раду народного господарства, третє - зовнішнього торгу, четверте - фінансів, п'яте - праці, шосте - шляхів, сьоме - пошт і телеграфу.
Отже, ще за два роки до широко рекламованого так званого Союзного договору 1922 р. радянську Україну позбавили всіх ознак реального суверенітету, забравши армію і флот, управління економікою і зовнішньою торгівлею, фінанси, можливість розпоряджатися трудовими ресурсами, шляхами і навіть засобами зв'язку. Цей нерівноправний, підневільний і колоніальний договір підписали представники РСФСР В. Ленін та Г. Чичерін і представник УРСР X. Раковський.
Проти підписання цього договору на V Всеукраїнському з'їзді Рад в лютому 1921 р. виступили ліві есери. Член ЦК УКП Михайло Авдієнко домагався на з'їзді повного відокремлення УРСР від РСФСР, зачитав проект резолюції про недовір'я урядові, але її не було прийнято.
Таким чином, у 1922 р. Україна підійшла до підписання нового договору як колонія. Вона не могла передати новоутвореному Союзові те, чим уже не володіла. Відбулося фактичне злиття загальнофедеративних структур з органами Російської Федерації. До того ж зв'язки національних республік з РСФСР розвивалися у напрямі їх поступового поглинання.
Зважаючи на певне невдоволення республіканських партійних комітетів, ЦК більшовицької партії змушений був створити у серпні 1922 р. комісію, яка працювала над вдосконаленням стосунків між республіками.
Через важку хворобу В. Ленін обмежено брав участь у дебатах, що розгорнулися. Тому Й. Сталін - комісар у справах національностей і генеральний секретар ЦК більшовицької партії - відігравав основну роль. Він запропонував комісії проект "Про взаємини РСФСР із незалежними республіками", в якому пропонував республікам увійти до Російської Федерації. Для забезпечення їхніх інтересів Сталін пропонував культурну автономію. Це викликало хвилю протестів неросійських більшовиків. Дехто з українських комуністів кваліфікував це як російський шовінізм. Увесь ЦК грузинської комуністичної партії на знак протесту подав у відставку.
В. Ленін зумів втрутитись у роботу комісії, виступивши з критикою проекту Й. Сталіна, і запропонував ідею федерації, вважаючи необхідним надати кожній республіці право вільного виходу із "союзу рівних". Але це була фікція. Республіки могли вийти з Союзу тільки за згодою Комуністичної партії. Сама ж побудова партії як інструменту влади не могла гарантувати збереження суверенітету республік. Партія була організацією високоцентралізо-ваною, переважно російською, центр її був у Москві. Тому ленінський план створення Союзу мав чисто формальний, декларативний характер, що не міг гарантувати реального суверенітету України та інших республік.
VII Всеукраїнський з'їзд Рад, який почав роботу 10 грудня 1922 р., звернувся до з'їздів Рад усіх республік із закликом негайно розпочати законодавче оформлення СРСР.
Через кілька днів, ЗО грудня 1922 р., відбувся І з'їзд Рад СРСР. Було обрано ЦВК СРСР і чотирьох його голів, від України - Г. Петровського.
Раніше було прийнято вважати, що ЗО грудня 1922 р. затвердили Союзний договір як правову основу новоствореного СРСР. Але це не так. Договір про утворення СРСР затвердили лише загалом. Його повинен був доопрацювати ЦВК разом із урядами республік. Тільки після цього, тобто після внесення доповнень і змін, договір мали ввести в дію - спершу на наступній сесії ЦВК СРСР, а остаточно ратифікувати на II з'їзді Рад СРСР. Лише після всіх цих заходів проект договору мав перетворитися у справжній Договір про утворення СРСР. 23 травня 1923 р. на об'єднаному засіданні Президії ЦВК і РНК УСРР було розглянуто й прийнято з поправками проект Союзного договору, який подали комісії. Український
Проект договору передбачав розширення суверенних прав республік, що входили в Союз.
На початку червня 1923 р. проект УРСР було передано в Москву. Під час розгляду його різко критикували Сталін та його оточення. Керівництво республіки і особливо X. Раковського звинуватили в конфедералізмі. Український варіант договору не взяли до уваги.
Прийнятий без урахування думки української сторони Союзний договір був наскрізь пройнятий центризмом. Тринадцята його стаття проголошувала: "Декрети і постанови РНК СРСР обов'язкові для всіх союзних республік і беруться до виконання безпосередньо на всій території Союзу". У компетенції союзних республік і, зокрема України, залишалися внутрішні справи, юстиція, освіта, землеробство, охорона здоров'я, соціальне забезпечення.
Схожі статті
-
Історія України - Пасічник М. С. - Українська держава в добу Директорії
9 листопада 1918 р. Німеччина стає республікою. Стілець під Скоропадським захитався - німецькі війська поспіхом покидали Україну. На той час дуже...
-
Історія України - Пасічник М. С. - Українська державність в період 1918-1920 pp
П. Скоропадського обирають отаманом усього "Вільного козацтва*'. Необхідно зазначити, що жовтневі події у Петрограді П. Скоропадський зустрів вороже. У...
-
Історія України - Пасічник М. С. - Українське національне відродження
У тісному зв'язку з економічними та соціально-політичними процесами розвивалось духовне життя України, що стало важливою складовою частиною...
-
Причини та особливості національно-визвольної війни. В історичному розвитку українського народу неабияке значення мали географічні фактори, зокрема...
-
Історія України - Пасічник М. С. - Соціальні та економічні зміни
Після ліквідації удільного устрою в українському суспільстві відбувалися значні зміни. Почате в XIV ст. формування шляхетського стану тривало в XV ст. і...
-
Історія України - Пасічник М. С. - Зречення І. Виговським гетьманської булави
Москва блискуче скористалась з внутрішньої нестабільності України. Надалі московські політики діяли переважно політичними та провокаційними методами,...
-
Історія України - Пасічник М. С. - Державницькі спрямування гетьмана України Б. Хмельницького
Лише згодом Богдан Хмельницький сприйняв ідею створення окремої української держави. Восени 1648 р., відступивши з Галичини, він прибуває до Києва. Вище...
-
Історія України - Пасічник М. С. - Причини та особливості національно-визвольної війни
Причини та особливості національно-визвольної війни. В історичному розвитку українського народу неабияке значення мали географічні фактори, зокрема...
-
Скасування гетьманства не означало повної ліквідації атрибутів української державності. Ще зберігалися нижчі органи влади, адміністративний поділ,...
-
Історія України - Пасічник М. С. - Передумови та наслідки ліквідації Запорозької Січі
Рапорт Текелі від 6 червня дає змогу, на думку відомої дослідниці історії козацтва О. Апанович, реконструювати картину подій. В похід на запорозьке...
-
Історія України - Пасічник М. С. - Зміни в адміністративному і військовому устрої Гетьманщини
Внаслідок розгрому опозиції верховним органом влади в Україні стала Малоросійська колегія. Генеральна військова канцелярія була перетворена в дорадчий...
-
Історія України - Пасічник М. С. - Політика Росії щодо України після Полтавської битви
Політика Росії щодо України після Полтавської битви. Політика царизму щодо автономії України за Петра І та його наступників зумовлювалась прагненням...
-
Політика Росії щодо України після Полтавської битви. Політика царизму щодо автономії України за Петра І та його наступників зумовлювалась прагненням...
-
Історія України - Пасічник М. С. - Розвиток національного руху
Воєнне протистояння обох імперій, що супроводжувалось масовими репресіями проти українців, розкололо навпіл національно свідоме українство. Щоб зберегти...
-
Очевидно, з багатьох причин для керівників національно-визвольних змагань мав пройти певний час, щоб заповітні прагнення вилилися у вивірену реальну...
-
Історія України - Пасічник М. С. - Воєнні дії на території України
Основним тереном воєнних дій Першої світової війни стали західноукраїнські землі. Бої тут тривали з перемінним успіхом. Спочатку наступали російські...
-
Історія України - Пасічник М. С. - Україна в політичних планах західноєвропейських держав
Україна в політичних планах західноєвропейських держав. Перша світова війна, що розпочалася у липні 1914 р., була імперіалістичною, загарбницькою,...
-
Україна в політичних планах західноєвропейських держав. Перша світова війна, що розпочалася у липні 1914 р., була імперіалістичною, загарбницькою,...
-
Історія України - Пасічник М. С. - Громадсько-політичне життя на західноукраїнських землях
Незважаючи на те, що буржуазно-демократична революція 1848- 1849 рр. в Австрійській імперії зазнала поразки, проте вона започаткувала поступову...
-
Щоб уникнути революції, царський уряд Росії провів "визволення селян" зверху. 19 лютого 1861 р. цар Олександр II підписав маніфест про реформу. Одночасно...
-
Українська держава, в якій гетьманував Іван Мазепа, була напівсамостійна (автономна), в союзі з Москвою від часу Переяславського договору (1654 р.). Вона...
-
З одержанням автономних прав руські князі й найбільше боярство почали відверто претендувати на повну незалежність від литовської правлячої верхівки, їх...
-
Історія України - Пасічник М. С. - Зовнішня політика гетьмана І. Виговського
Щодо зовнішньополітичної діяльності гетьмана, то вона сприяла поліпшенню міжнародного становища Української держави. На початку жовтня укладено вигідний...
-
Історія України - Пасічник М. С. - Скасування козацького устрою в Слобідській Україні
Ліквідація української державності на Гетьманщині мала тяжкі наслідки для внутрішнього устрою інших українських земель. Найшвидше їх відчула на собі...
-
Історія України - Пасічник М. С. - Гетьман Кирило Розумовський та його реформаторська діяльність
Війна мала два важливих наслідки. По-перше, переконала російський уряд у неможливості вирішити свої південно-західні проблеми без економічно сильної...
-
Історія України - Пасічник М. С. - Україна в роки "воєнного комунізму" і нової економічної політики
Україна в роки "воєнного комунізму" і нової економічної політики. Внаслідок поразки національної революції та громадянської війни становище України було...
-
Україна в роки "воєнного комунізму" і нової економічної політики. Внаслідок поразки національної революції та громадянської війни становище України було...
-
Історія України - Пасічник М. С. - Інформаційна політика УНР
Світова суспільно-політична думка завжди мала величезний вплив на міжнародну політику. В сучасних умовах ця тенденція значно увиразнилася. Міждержавна...
-
Історія України - Пасічник М. С. - Українсько-московські та польські стосунки
Українсько-московські та польські стосунки. Смерть Богдана Хмельницького об'єктивно спричинила ослаблення державної влади в Україні. На нашу думку, є...
-
Українсько-московські та польські стосунки. Смерть Богдана Хмельницького об'єктивно спричинила ослаблення державної влади в Україні. На нашу думку, є...
Історія України - Пасічник М. С. - Входження України до СРСР