Історія України - Пасічник М. С. - Соціально-економічні та політичні передумови національно-визвольних змагань
Соціально-економічні та політичні передумови національно-визвольних змагань.
У 1917 р., після довгих століть гноблення самодержавною Росією, Україна одержала можливість вирватись з ярма, стати повновладним господарем власної долі. З поваленням царизму і бурхливою демократизацією суспільного життя в країні на історичну арену виходить Центральна Рада як провідний орган боротьби за інтереси українців.
Не викликає сумнівів твердження, що аграрний переворот на Заході як наслідок буржуазних революцій, насамперед Великої Французької революції, спричинив динамічні зрушення спочатку в легкій, а потім й у важкій промисловості. Формування банкового механізму та бурхливе залізничне будівництво сприяли глобальним процесам перетворення господарської системи західноєвропейських держав приблизно протягом сторіччя в єдине ціле. Російська монархія розпочала створення великоіндустріального виробництва лише після поразки в Кримській війні, до того ж його послідовність була іншою. Інтенсивне прокладання залізниць в другій половині XIX ст. дало поштовх пришвидшеному розвитку важкої індустрії. Зауважимо обставину, яку слід виокремити: такий промисловий район, як Донбас, що відіграв основну роль в економіці держави, "проскочив" домануфактурну стадію. Система банків, спочатку великих комерційних, а потім середніх та малих, завершила процес становлення економіки, характерною ознакою якої була незавершеність аграрного перевороту. Саме тому остаточного станового поділу російського селянства не відбулося. В політичному аспекті закономірним стало змішування демократичного руху, притаманного для першої стадії капіталістичного розвитку, і пролетарського, соціалістичного, притаманного індустріальному виробництву.
Свою специфіку мали в Росії і соціальні процеси. Виступаючи поряд з царизмом та західним капіталом (насамперед англо-французьким та німецьким) учасником створення великого промислового виробництва, російська буржуазія помітно забарилася, порівняно зі західноєвропейською, у своєму становленні як політичної сили. Вона виявилася поділеною на кілька відносно незалежних фінансово-промислових груп, які запекло боролися між собою за політичний вплив спочатку на царський, а потім - і на Тимчасовий уряд. Водночас пришвидшений економічний поступ сприяв згуртуванню різних загонів російського пролетаріату. Це й зумовило таку найважливішу відмінність вітчизняного варіанту формування капіталістичного укладу від західноєвропейського як різноспрямованість оформлення політичної структури. В країнах "першого ешелону" (тобто західноєвропейських) спочатку виникали буржуазні, а згодом і робітничі партії. У "другому ешелоні" (Росії зокрема) перші робітничі партії виникли уже в 90-х рр., а буржуазні - лише у ході революції 1905-1907 рр.
Отож, на межі століть, як відзначалося радянською історіографією, Росії історично було визначено принципово інший порівняно з розвинутими капіталістичними країнами Заходу шлях до соціалістичної революції. Саме в ній судилося об'єднатися в просторі й часі рухам: загальнонародному - за мир, землю, демократію та пролетарському - за перебудову суспільства на соціалістичних засадах. Породжені форсованим розвитком капіталізму в одних районах країни і недостатнім його розвитком в інших, демократичні за своєю спрямованістю національно-визвольні рухи також зробили вагомий внесок у справу "накладання" один на одного різних за природою, характером, рушійними силами та цілями революційних і реформістських суспільно-політичних рухів. Це, з одного боку, сприяло бурхливому розвитку революційного процесу в 1917 р., а з іншого - зумовило нерівномірність, стрибкоподібність ходи революції, її "кризовий" характер, який виразно виявився не тільки в масштабах усієї держави, але і в межах того чи іншого економічного, адміністративного, або, тим більше, такого великого національного регіону, як Україна.
Перш ніж окреслити процеси, які відбувалися в той час, необхідно зробити ряд застережень. Нагадаємо, що до 1917 р. території, де українське населення становило етнічну більшість, перебували під владою Австро-Угорської (Східна Галичина, Північна Буковина та Закарпаття) та Російської імперій. І, отже, економічний, політичний і соціальний розвиток різних районів України мав цілий ряд історично зумовлених особливостей.
Навіть побіжний погляд на стан економічного розвитку українських губерній, які перебували під впливом Росії, дозволяє виявити цілий ряд суттєвих відмінностей. Три губернії (Катеринославська, Харківська, Херсонська), а також Київ - це високо розвинутий в індустріальному плані район. У ньому давно хазяйнували найбільші вітчизняні заводчики (близько 2 тис), тісно пов'язані з англо-французьким, німецьким та бельгійським капіталами. Тут налічувалось понад 900 тис. індустріальних робітників, діяли найбільші промислові об'єднання, які мали величезний вплив на політичне та економічне життя держави.
Волинь, Поділля, Полтавщина, Чернігівщина, Київщина - це край з переважним розвитком галузей, що переробляли сільськогосподарську продукцію. Дрібні, часто-густо кустарного типу підприємства, розміщувалися, зазвичай, в невеликих містах і селищах. Більшість зайнятих на них - 120 тис. сезонних робітників - працювали головним чином на цукрорафінадних та винокурних заводах.
Разючі відмінності спостерігалися і в темпах та шляхах становлення капіталістичних взаємин у сільському господарстві. Аграрний сектор Правобережжя України був глибоко капіталізований за "пруським" зразком (тобто 8 переважанням великих поміщицьких господарств). Суперечності між селянством та поміщиками досягли тут в 1917 р. небаченої як для інших районів України гостроти. Полтавщина, південь Чернігівщини, південно-західні райони Харківщини - приклад "американського" (фермерського) шляху розвитку, з виразною тенденцією боротьби однієї частини селянства (біднішого) проти іншої - дуже заможної. І, нарешті, у степовому Лівобережжі, в умовах порівняного багатоземелля, значна частина селянства була зайшлою, тобто брала участь головним чином у сезонних роботах і була мало пов'язана з місцевими аграрними та іншими стосунками. Природно, що за таких умов класові суперечності робітництва і селянства з одного боку, і сільськогосподарської та промислової буржуазії - з іншого виявлялися тут незрівнянно млявіше, ніж у "промисловій" зоні, і мали патріархальніший, патерналістський характер.
Вести мову про політичні процеси в українських губерніях в 1917 р. неможливо, не враховуючи національний склад населення. Існують лише фрагментарні статистичні дані. А опиратися на матеріали перепису 1897 р. не зовсім доцільно. Двадцять років надзвичайно бурхливих змін у центральних та південно-східних районах України, чималий відплив сільського населення в роки столипінських аграрних реформ, військово-мобілізаційні процеси 1903-1905 рр., переміщення на цю територію десятків тисяч біженців з прифронтової смуги (1914-1917 рр.), розташування в багатьох великих населених пунктах тилових армійських частин - ці та інші причини суттєво позначилися на змінах у національній і соціальній структурах населення і, звісно мали помітний вплив на тогочасні політичні колізії.
Грунтуючись на спеціальних дослідженнях деяких радянських та закордонних учених, на матеріалах переписів 1917 р. у найбільших містах (Катеринослав, Київ, Харків), а також на інших даних, на думку дослідника Д. Яневського, можна вважати цілком встановленим, що абсолютну більшість сільського населення, а також волосних та повітових центрів, становили українці. Поруч з ними жили, працювали, взаємно збагачували традиції матеріальної та духовної культури росіяни, євреї, поляки, що входили до трьох найбільших національних груп. Місцевості компактного проживання "національних меншин" - німців, вірменів, болгарів, татар (загалом кількох десятків національностей) - охоплювали переважно південь, найбільші адміністративні центри східних та центральних районів. Про будь-яку національну однорідність промислових центрів Подніпров'я чи населених пунктів Донбасу годі й казати.
Схожі статті
-
Соціально-економічні та політичні передумови національно-визвольних змагань. У 1917 р., після довгих століть гноблення самодержавною Росією, Україна...
-
Історія України - Пасічник М. С. - Історичне значення національно-визвольних змагань
Національно-визвольна війна під проводом Б. Хмельницького мала, як і кожна з революцій, свої особливості: - вона велася не лише проти Речі Посполитої, як...
-
Історія України - Пасічник М. С. - Передумови та наслідки ліквідації Запорозької Січі
Рапорт Текелі від 6 червня дає змогу, на думку відомої дослідниці історії козацтва О. Апанович, реконструювати картину подій. В похід на запорозьке...
-
Історія України - Пасічник М. С. - Розділ 12. КУЛЬТУРА, НАУКА ТА МИСТЕЦТВО В УКРАЇНІ XX СТ
Суспільно-політичні умови розвитку української культури початку XX ст. Національно-колонізаторські монархічні режими Російської і Австро-Угорської...
-
Історія України - Пасічник М. С. - Скасування козацького устрою в Слобідській Україні
Ліквідація української державності на Гетьманщині мала тяжкі наслідки для внутрішнього устрою інших українських земель. Найшвидше їх відчула на собі...
-
Щоб уникнути революції, царський уряд Росії провів "визволення селян" зверху. 19 лютого 1861 р. цар Олександр II підписав маніфест про реформу. Одночасно...
-
Історія України - Пасічник М. С. - Суспільно-політичний рух в Україні
Суспільно-політичний рух в Україні. У XIX ст. українці перебували під владою двох імперій - Російської та Австрійської. Як і всі імперії, Російська -...
-
Суспільно-політичний рух в Україні. У XIX ст. українці перебували під владою двох імперій - Російської та Австрійської. Як і всі імперії, Російська -...
-
Суспільно-політичні умови розвитку української культури початку XX ст. Національно-колонізаторські монархічні режими Російської і Австро-Угорської...
-
Історія України - Пасічник М. С. - ВСТУП
Непростими шляхами, сповненими драматичних подій, судилося йти Україні до своєї державності. На цих довгих, звивистих дорогах траплялися і перемоги, і...
-
Історія України - Пасічник М. С. - Соціально-економічні стосунки
Як уже зазначалося, в козацькій Україні селяни й держава були співвласниками землі. Мешканці вільних військових сіл (в окремих полках Лівобережжя в них...
-
Історія України - Пасічник М. С. - Сім'я і сімейний побут
У Київській землі швидше, ніж в інших регіонах викристалізовувалися цивілізовані сімейні взаємини. Поляни та їхні нащадки вже перейшли до моногамної...
-
Після поразки під Полтавою разом з Мазепою емігрувало понад 50 провідних представників старшини, понад 500 козаків з Гетьманщини та понад 4 тисячі...
-
Історія України - Пасічник М. С. - Утворення й політичний розвиток Давньоруської держави
Утворення й політичний розвиток Давньоруської держави. Східнослов'янські племена VI-VIII ст. були тією історичною основою, на якій склалися великі...
-
Історія України - Пасічник М. С. - Зречення І. Виговським гетьманської булави
Москва блискуче скористалась з внутрішньої нестабільності України. Надалі московські політики діяли переважно політичними та провокаційними методами,...
-
Утворення й політичний розвиток Давньоруської держави. Східнослов'янські племена VI-VIII ст. були тією історичною основою, на якій склалися великі...
-
Історія України - Пасічник М. С. - Захоплення Правобережної України Російською імперією
Російський уряд посилював свій вплив і на інші українські регіони. Щоправда, за участь союзників у війнах з Туреччиною він розплачувався українськими...
-
Скасування гетьманства не означало повної ліквідації атрибутів української державності. Ще зберігалися нижчі органи влади, адміністративний поділ,...
-
Історія України - Пасічник М. С. - Господарство й населення
Встановлення іноземного панування супроводжувалося зміною адміністративно-управлінської системи. Правда, спочатку власті мусили зважати на давньоруські...
-
Історія України - Пасічник М. С. - Запровадження воєводського адміністративного устрою
Встановлення іноземного панування супроводжувалося зміною адміністративно-управлінської системи. Правда, спочатку власті мусили зважати на давньоруські...
-
Історія України - Пасічник М. С. - Гетьман Кирило Розумовський та його реформаторська діяльність
Війна мала два важливих наслідки. По-перше, переконала російський уряд у неможливості вирішити свої південно-західні проблеми без економічно сильної...
-
Історія України - Пасічник М. С. - Зміни в адміністративному і військовому устрої Гетьманщини
Внаслідок розгрому опозиції верховним органом влади в Україні стала Малоросійська колегія. Генеральна військова канцелярія була перетворена в дорадчий...
-
Історія України - Пасічник М. С. - Особливості народного строю
Він рельєфно розкриває складність соціальної структури суспільства. Представники різних соціальних груп (ремісники, феодали, козацька старшина, рядове...
-
Історія України - Пасічник М. С. - Антивоєнний і соціальний рух народних мас
Викликана війною господарська розруха, значне погіршення матеріального становища народних мас спонукали стихійні антивоєнні виступи на західноукраїнських...
-
Історія України - Пасічник М. С. - Воєнні дії на території України
Основним тереном воєнних дій Першої світової війни стали західноукраїнські землі. Бої тут тривали з перемінним успіхом. Спочатку наступали російські...
-
Історія України - Пасічник М. С. - Громадсько-політичне життя на західноукраїнських землях
Незважаючи на те, що буржуазно-демократична революція 1848- 1849 рр. в Австрійській імперії зазнала поразки, проте вона започаткувала поступову...
-
Історія України - Пасічник М. С. - Український одяг XVI-XVII ст
Він рельєфно розкриває складність соціальної структури суспільства. Представники різних соціальних груп (ремісники, феодали, козацька старшина, рядове...
-
Історія України - Пасічник М. С. - Народне пластичне мистецтво
Українське народне образотворче мистецтво - одна з органічних складових національної культури, в якій стійко зберігається етнічна специфіка. У...
-
Історія України - Пасічник М. С. - Розвиток мистецтва в XVI-XVII ст. та його характерні риси
Українське народне образотворче мистецтво - одна з органічних складових національної культури, в якій стійко зберігається етнічна специфіка. У...
-
Дослов'янські народи на території сучасної України. Складні й багатогранні процеси походження народів та їхніх культур постійно привертають увагу...
Історія України - Пасічник М. С. - Соціально-економічні та політичні передумови національно-визвольних змагань