Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Угорський окупаційний режим на Закарпатті
Угорський окупаційний режим на території українського Закарпаття було встановлено після того, як у березні 1939 р. угорська армія захопила Карпатську Україну й повалила її уряд. Передумовою захоплення Угорщиною Закарпаття стала активна позиція режиму Міклоша Хорті (1920-1944) у підтримці агресивних планів Німеччини. Укладенням союзу з Німеччиною Угорщина мала на меті передусім свої державні інтереси: знищення СРСР, усунення слов'янської загрози й небезпеки, зміцнення угорських позицій у регіоні. У роки війни реалізувати ці військово-політичні завдання передбачалося насамперед на етнічних землях українського народу Закарпатті. Хоча хортиська Угорщина претендувала і на частку території Галичини. Так, до середини 1942 р. Угорщина намагалася розділити Галичину на дві частини: південну приєднати, а північну залишити німцям. Дослідники (О. Дергачов) обгрунтовано доводять, що основна причина таких прагнень полягала не тільки у необхідності зміцнення безпеки угорських східних кордонів, а й у знесиленні Галичини як серцевини української визвольної боротьби, що справляла великий вплив і на карпатських русинів. Але в липні 1942 р. Берлін відхилив такий проект. Ці та подібні питання пов'язувалися з наслідками війни проти СРСР, і розв'язання їх переносилося на післявоєнний період.
Існує думка, що режим М. Хорті в Угорщині ніколи не був фашистським, для цього йому бракувало головних елементів, а саме - "вождя", якого обожнюють сфанатизовані маси; єдиної масової партії, що ліквідовує усі елементи парламентської системи; всеохоплюючих та контролюючих каральних органів. Але М. Хорті (першим у Європі) в Угорщині встановив авторитарний режим, спрямований на забезпечення умов для творення моноетнічної Угорської держави. Виходячи з тієї засади, політика угорців на Закарпатті порівняно з угорським впливом у регіоні часів Австро-Угорської монархії не змінилася: вони далі проводили курс культурного життя, освіти та адміністрації. Замість обіцяної широкої автономії (створення Карпато-українського воєводства з представницьким органом та широкими адміністративним!: та культурними повноваженнями), влада на Закарпатті була зосереджена в руках виключно ставлеників Будапешта.
Від початку окупації угорцями Закарпаття тут кілька місяців діяла тимчасова військова адміністрація, а територія поділялася ш військові округи (комендатури). Закарпаттям управляв військовий диктатор генерал Новакович. Військову адміністрацію замінили на цивільну із заснуванням інституту регентського комісара (липень 1939 р.). Тоді ж край назвали "Підкарпатською територією" центром в Ужгороді. Адміністративно "Підкарпатська територія" поділялася на три адміністративні експозитури (Ужанську, Березьку. Марамороську з центрами в Ужгороді, Кошице і Хусті) і 12 очолюваних комісарами. Необмеженого правителя - регентського комісара, який очолював угорську цивільну адміністрацію в Закарпатті, призначав особисто М. Хорті. Усі адміністративні посади-старост, нотарів, окружних начальників - посіли тільки угорці або ж їх симпатики. Охороняти угорський окупаційний режим у краї мали 163 жандармських відділи, у кожному з яких налічувалося 11-і 7 жандармів, 5 поліцейських дирекцій та 146 нотарських урядів
Закарпатські українці перебували у режимі репресій. У всіх, селах і містах краю за людьми встановлювали поліцейський Нагляд Уряд Угорщини серйозно розглядав проблему їх депортації. Так,
Генштаб угорських збройних сил кілька разів (у 1940-1942 рр.) розглядав пропозиції про виселення закарпатців у Галичину або вглиб Угорщини, але рішення не прийняв. Широкого розмаху набули фізичні репресії. Наприклад, за короткий час після придушення Карпатської України, угорці без суду і слідства закатували та розстріляли, за підрахунками дослідників та очевидців (Ю. Хижнець), понад 27 тис. найбільш активних та національно-свідомих українців. До того ж, впродовж років окупації на Закарпатті була заборонена діяльність усіх українських політичних та культурно-освітніх організацій.
Протестуючи проти жорстокого режиму окупації з боку Угорщини і піддавшись активній радянській пропаганді, закарпатські українці після "золотого вересня", щоб потрапити у "сталінський рай" цілими сім'ями нелегально переходили кордон (особливо у 1940-1941 рр.). Але втікачів - їх було понад 130 тис. чол. - після переходу чекали неймовірні страждання: вони опинились у таборах для переміщених осіб в районах Львова і Сколе. Частину з тих, хто під час перевірки викликав підозру, там же, неподалік, без суду і слідства розстрілювали або ж повертали у руки угорських жандармів. Ось як про це повідомляє Ю. Химинець: "... ІІКВД декотрих розстрілювало, а інших почало вивозити на советсько-мадярський кордон між Галичиною та Закарпаттям, передаючи цих нещасних втікачів у мадярські руки. Жертви мусіли собі самі копати могили. На це звірство мадярів москалі дивились з другої сторони кордону. Коли траплялось, що хтось пробував утікати назад у Галичину, того розстрілювало НКВД. В такий нелюдський спосіб було розстріляно 25-30 тис. закарпатських українців".
У СРСР частина закарпатських українців, в'язнів концтаборів, була включена до складу закордонної чехословацької армії - корпусу генерала Люд віка Свободи. Досі мало кому відомо, що цей корпус було укомплектовано в основному із закарпатських українців, які становили 70-80% його складу. Як відомо, радянське командування кидало чехословацький корпус на найбільш небезпечні ділянки фронту, де, зазвичай, використовувались смертники. Зокрема, корпус Л. Свободи відіграв вирішальну роль у форсуванні Дніпра і захопленні плацдарму в районі Києва в 1943 р. За війну чехословацький корпус втратив 25 тис. українців убитими і пораненими, а більшості з тих, кому пощастило дійти до кінця, за списками полковника держбезпеки Раїцина була насильно вивезена знову в СРСР, в концтабори Сибіру і Півночі. За публікацією газети "За вільну Україну" (25 липня 1991 р.), найбільше українців загинуло у таборах "Печорлагу".
Схожі статті
-
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Чехословацька політика щодо Закарпаття
Порівняно з польською та, особливо, румунською етнополітикою, чехословацька політика щодо Закарпаття в історичній та спеціальній літературі...
-
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Правоохоронні органи
Непересічна роль у процесі державотворення в ЗУНР приділялася органам охорони правопорядку. Оскільки під час ліквідації австрійсько-імперських владних...
-
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Політичний устрій міжвоєнної Румунії
Панівні кола Румунії не мали ні змоги, ні бажання економічно розвивати ново приєднай і території. Навпаки, нерідко наявне з довоєнних часів промислове...
-
Панівні кола Румунії не мали ні змоги, ні бажання економічно розвивати ново приєднай і території. Навпаки, нерідко наявне з довоєнних часів промислове...
-
Щодо адміністративного поділу територія міжвоєнної Польщі поділялася на воєводства - повіти - міські й сільські гміни (від 1 вересня 1921 р.). Державне...
-
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Поліція в структурі державного механізму
Поліція в структурі державного механізму Російської імперії відігравала виняткову роль. Тривалий час поліційна влада поєднувалася з адміністративною та...
-
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Адміністративно-політичний розвиток
Адміністративно-політичний розвиток західноукраїнських земель (адміністративно-територіальний устрій та місцеві органи управління) після приєднання їх до...
-
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Юридичні важелі обмеження автономної влади
Політичний лад Гетьманщини в умовах занепаду української козацької державності XVIII ст. зазнавав суттєвих змін у напрямах: вжиття заходів російським...
-
Політика Польської держави в українському питанні основувалася на ідейних засадах - доктринах і концепціях, напрацьованих польськими політичними силами з...
-
Фактично від початку створення юридичних передумов для реалізації автономії Закарпаття, її нормальному розвиткові перешкоджали міжнародні події. 2...
-
Діяльність празького уряду стосовно Закарпаття зводилася до зволікання виконання визначених у Сен-Жерменському договорі й закріплених Конституцією ЧСР...
-
Діяльність празького уряду стосовно Закарпаття зводилася до зволікання виконання визначених у Сен-Жерменському договорі й закріплених Конституцією ЧСР...
-
Політика Польської держави в українському питанні основувалася на ідейних засадах - доктринах і концепціях, напрацьованих польськими політичними силами з...
-
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Російські державні установи для управління Україною
Фактично після укладення "Березневих статей" розпочався процес поступового поширення в Україну влади, законів, розпоряджень і контрольних функцій...
-
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Військове будівництво
Чи не найвагомішим досягненням у процесі державотворення ЗУНР вважають розбудову власних збройних сил, необхідність створення яких об'єктивно...
-
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Вищі органи державної влади і управління
Систему вищих органів державної влади і управління ЗУНР становили: Українська Національна Рада, яка за характером утворення й складом була...
-
Політичний лад Гетьманщини в умовах занепаду української козацької державності XVIII ст. зазнавав суттєвих змін у напрямах: вжиття заходів російським...
-
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Органи управління
Вищим органом влади Київської держави була влада великого князя. Він був представником і захисником інтересів привілейованого прошарку населення. Працями...
-
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Державний лад
За формою правління Литовсько-Руська держава попервах була ранньофеодальною, а з часом трансформувалась у станово-представницьку монархію. Ця обставина...
-
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Державність Русі у монголо-татарську добу
У структурному аспекті після заснування Золотої Орди монголо-татарські володіння на півдні колишньої Києво-Руської держави розпадалися на улуси, які...
-
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Писемні джерела права
До писемних джерел права Київської Русі, що дійшли до нашого часу, належали договори, продукти законотворчої діяльності київських князів та рецептоване...
-
Другою за порядком українською національною державною формацією за новітнього часу стала "Українська держава" або Гетьманат. Із-поміж усіх національних...
-
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Політико-правова лінія українського державотворення
З другої половини 1917 - початку 1918 рр. найчіткіше простежується на прикладі універсалів, звернень Української Центральної Ради програмного характеру....
-
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Судово-прокурорські органи
Судово-прокурорські органи в Галичині й на Буковині (меншою мірою - на Закарпатті) упродовж австрійського (австро-угорського) панування зазнавали...
-
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Входження Закарпаття до складу Чехо-Словаччини
Одразу після розпаду Австро-Угорщини частина українського населення виявила бажання до об'єднання з Українською Народною Республікою. Проте через...
-
Міжвоєнна Чехо-Словацька держава постала в умовах розпаду Австро-Угорщини, коли Чеський Національний комітет (ЧНК)у Празі ухвалив Тимчасову конституцію...
-
Румунська урядова політика в галузі адміністративного устрою на українських етнічних землях полягала у намаганні уніфікувати як адміністративний поділ...
-
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Утвердження системи вищих органів державної влади
Процес формування державної території козацької України періоду Національної революції перебував у прямій залежності від ратних успіхів української...
-
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Виборча система
Політична система Австрії, а потім - Австро-Угорщини формувалася еволюційно протягом кількох століть. Декілька разів найвища влада країни переживала...
-
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Захоплення Румунією етнічних українських земель
Захоплення Румунією етнічних українських земель мало певні особливості. Румунська експансія основувалася на ідеологічних засадах і так само, як і у...
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Угорський окупаційний режим на Закарпатті