Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Передумови встановлення влади П. Скоропадського. Проголошення "Української держави"
Прихід до влади Павла Скоропадського зумовлювався низкою об'єктивних та суб'єктивних факторів, що пов'язуються із занепадом Української Центральної Ради.
Як відомо, до майже цілковитої втрати популярності Ради серед населення, передовсім, призвела її непослідовна й невдала про-соціалістична внутрішня та зовнішня політика. Вона стала головною передумовою занепаду Української Центральної Ради. Безсилля УЦР в організації державного апарату призвели до втрати реальноІ влади її органів на місцях. Відповідно, на цьому грунті з вимогами створення міцної ефективної влади, скасування земельного закону та відновлення приватної власності у політичних, військових, фінансово-промислових колах почала наростати й гуртуватися опозиція. Організаційною основою останньої стала утворена у березні 1918 р. Українська народна громада, яка об'єднувала великих землевласників, колишніх старшин Першого Українського корпусу та козаків з "Вільного козацтва" й мала тісні зв'язки з партією Українських хліборобів-демократів та з Союзом земельних власників (політичні сили, які також готували переворот).
Програма Української народної громади передбачала створення дієздатного й сильного уряду та відбудову армії й адміністративного апарату, яких у той час фактично не існувало. За допомогою останніх передбачалося відбудувати базований на правових нормах суспільно-політичний і громадський порядок та провести необхідні політичні й соціальні реформи. Здійснення політичної реформи передбачало забезпечення рівних можливостей участі всіх класів суспільства в політичному житті краю. Соціальна реформа полягала у збільшенні чисельності самостійних господарств шляхом обмеження величини найбільших маєтків.
Таким чином, наприкінці березня 1918 р. організаційно оформилася опозиція до Української Центральної Ради в особі Української народної громади, керівництво якої передбачало встановлення сильної одноособової диктаторської влади й визначило основні напрями державної політики.
Такі плани, з одного боку, нехай теоретично, однак рятували Українську державу, а з іншого - збігалися з прагненнями німецько-австрійського командування усунути від влади Українську Центральну Раду (зазначимо, що німецькі війська передислокувалися в Україну на запрошення тієї ж Центральної Ради). Для відсторонення Центральної Ради від влади у фактичних господарів становища в Україні були суб'єктивні підстави, адже уряд УНР затягував роботу військових комісій, гальмував підписання тих економічних угод, які німці хотіли нав'язати. Усе це об'єктивно призвело до конфлікту між урядом УНР і німецьким командуванням в Україні. Особливо дратував німців проект земельного закону України, яким передбачалося скасування приватної власності на землю, що виводилася зі сфери товарно-грошових відносин і оголошувалася загальнонародною власністю. На думку тодішнього голови РНМ УНР Всеволода Голубовича, саме відмова Центральної Ради внести на вимогу німців корективи до згаданого закону штовхнула окупантів на пошук "більш зговірливого контрагента і тим самим прискориш гетьманський переворот".
Переворот було здійснено 29 квітня 1918 р. у Києві на Всеукраїнському хліборобському з'їзді (з'їзді Союзу Земельних Власників України), делегати якого (6432 особи) постановили, що "для спасіння країни...необхідна сильна влада,... потрібен диктатор, згідно старовинних звичаїв - гетьман". Гетьманом України проголосили генерала Павла Скоропадського. Дослідники (Подковенко) зазначають, що загальна підтримка його кандидатури була зумовлена низкою суттєвій чинників: по-перше, П. Скоропадський мав гетьманський родовід; по-друге, він належав до найбільших землевласників і міг розраховувати на їх підтримку; по-третє, гетьман був досить популярним серед заможних верств населення як лідер Вільного козацтва, досвідчений воєначальник, командир Першого Українською корпусу, що надавав військову підтримку Центральній Раді.
Павло Скоропадський прийняв умови німецького командування (визнання Брестського миру, розпуск Центральної Ради, погодження з німецьким командуванням кількості та умов використання українських збройних формувань, впорядкування адміністративного апарату, розгляд антинімецьких акцій через систему військово-польових судів, відновлення власності на землю, вільної торговельної та іншої підприємницької діяльності, зобов'язання щодо забезпечення потреб військ Центральних країн і сплати за військову допомогу Україні), які, власне, й визначили політику нової влади.
У перший день приходу до влади гетьман відразу видав декілька нормативно-правових актів, які становили правову основу Його режиму. У "Грамоті до всього українського народу", що мала вид окремої листівки, П. Скоропадський закликав додержуватися порядку і спокою в країні. Проголошувалося, що управління державою гетьман буде здійснювати "до вибраний Сейму і відкриття його діяльності" за допомогою призначеного ним уряду на підставі законів про тимчасовий устрій. Конституційною основою нової держави стали оголошені того ж дня "Закони про тимчасовий державний устрій України", згідно з якими Центральна Рада, Мала рада розпускалися, закони Центральної Ради й Тимчасового російського уряду скасовувалися, назва "Українська Народна Республіка" замінювалася новою - "Українська держава".
Схожі статті
-
Підсумком динамічного розвитку українського національного руху кінця XIX - початку XX століть стала Національно-демократична революція 1917-1921 рр....
-
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Виконавча влада
Зосереджувалася в руках уряду - Генерального секретаріату (з січня 1918 р.- Ради Народних Міністрів). Політичну спрямованість та основні принципи...
-
Підсумком динамічного розвитку українського національного руху кінця XIX - початку XX століть стала Національно-демократична революція 1917-1921 рр....
-
Систему вищих виконавчих органів влади періоду Національної революції другої половини XVII ст. уособлював Генеральний уряд. Він уважався головним...
-
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Утвердження системи вищих органів державної влади
Процес формування державної території козацької України періоду Національної революції перебував у прямій залежності від ратних успіхів української...
-
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Юридичні важелі обмеження автономної влади
Політичний лад Гетьманщини в умовах занепаду української козацької державності XVIII ст. зазнавав суттєвих змін у напрямах: вжиття заходів російським...
-
Політичний лад Гетьманщини в умовах занепаду української козацької державності XVIII ст. зазнавав суттєвих змін у напрямах: вжиття заходів російським...
-
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - "Гетьманські (договірні) статті"
"Березневі статті" й доповняльні царські грамоти разом розглядаються як договір України з Росією, основний юридичний акт, який визначав правові відносини...
-
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Російські державні установи для управління Україною
Фактично після укладення "Березневих статей" розпочався процес поступового поширення в Україну влади, законів, розпоряджень і контрольних функцій...
-
Важливим чинником української національно-демократичної революції була діяльність українських політичних партій, програми яких відображали ідею...
-
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Законодавчий процес та законодавча техніка
В українській державі доби Центральної Ради мали низку характерних рис, пов'язаних з особливостями національного державотворення загалом. Для періоду...
-
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Політико-правова лінія українського державотворення
З другої половини 1917 - початку 1918 рр. найчіткіше простежується на прикладі універсалів, звернень Української Центральної Ради програмного характеру....
-
Виникненню першої за порядком новітньої національної української державної формації передували падіння в Росії царського режиму та прихід до влади...
-
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Представницька (законодавча) влада
Майбутню Україну Українська Центральна Рада уявляла демократичною державою, в якій державна влада поділялася б на законодавчу, виконавчу й судову. У...
-
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Періодизація історії держави і права України
В основу періодизації історії держави і права України автором покладено проблемно-хронологічний принцип поділу процесу розвитку державно-правових форм,...
-
Місцеві органи влади та управління гетьманської держави - полковий і сотенний уряди, міське й сільське управління - наслідували засади організації...
-
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Юридичне закріплення української державності
Переважна більшість українських і закордонних дослідників Національної революції українського народу під проводом Б. Хмельницького справедливо...
-
Переважна більшість українських і закордонних дослідників Національної революції українського народу під проводом Б. Хмельницького справедливо...
-
Процес формування державної території козацької України періоду Національної революції перебував у прямій залежності від ратних успіхів української...
-
Метою УЦР із самого початку було здійснення віковічних прагнень українського народу - законодавчо закріпити відповідні нормативно-правові засади....
-
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Особливості законодавчої діяльності
Метою УЦР із самого початку було здійснення віковічних прагнень українського народу - законодавчо закріпити відповідні нормативно-правові засади....
-
Свого апогею українська козацька державність досягла в середині XVII ст., коли центр політичного життя України перемістила на Наддніпрянщину, де в...
-
Свого апогею українська козацька державність досягла в середині XVII ст., коли центр політичного життя України перемістила на Наддніпрянщину, де в...
-
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Органи державної влади
За формою правління Литовсько-Руська держава попервах була ранньофеодальною, а з часом трансформувалась у станово-представницьку монархію. Ця обставина...
-
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Структура влади
Устрій запорозької спільноти базувався на республікансько-демократичних засадах, чоловими елементами яких були інститут козацької ради та курінно-кошовий...
-
Другою за порядком українською національною державною формацією за новітнього часу стала "Українська держава" або Гетьманат. Із-поміж усіх національних...
-
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Органи влади
Вищим органом влади Київської держави була влада великого князя. Він був представником і захисником інтересів привілейованого прошарку населення. Працями...
-
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Загальна військова рада
Була одним із найвищих органів державної влади України другої половини XVII ст. Вона походила із Запорозької Січі. У процесі формування Української...
-
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Поліція в структурі державного механізму
Поліція в структурі державного механізму Російської імперії відігравала виняткову роль. Тривалий час поліційна влада поєднувалася з адміністративною та...
-
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Політичний лад Російської імперії
Політичний лад Російської імперії впродовж XIX - початку XX а. (до 1906 р.) розвивався у рамках спадкової абсолютної монархії ш чолі з імператором, який...
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Передумови встановлення влади П. Скоропадського. Проголошення "Української держави"