Інформаційні системи і технології в банках - Страхарчук А. Я. - 3.3.3. Розширення спектра послуг віддалених офісів

Третя вимога до сучасних інформаційних систем - це розширення спектра послуг, що надаються віддаленими офісами. Ця тенденція явно визначилась останнім часом - розширення спектра задач, які делегуються у віддалені офіси, і подальший розвиток мережі таких офісів. Реалізація цього принципу вимагає відповідей на низку запитань: які операції щодо обслуговування клієнтів можуть бути передані у віддалений офіс; де здійснюється облік виконаних операцій: окремо в кожному віддаленому офісі чи централізовано; якою мірою центральний офіс може делегувати повноваження щодо прийняття рішень і яким чином здійснюється контроль?

Як правило, відповіді на ці запитання даються, виходячи з економічної доцільності. Отже, інформаційні системи мають бути побудовані таким чином, щоб користувач мав вибір між різними варіантами роботи. Понад те, потрібно забезпечити можливість комбінувати різні рішення. У кожному конкретному разі можна сформулювати відповідні вимоги до інформаційної системи: робота всієї установи має будуватися на єдиній базі даних. Обробка інформації виконується на центральному комп'ютері. В усіх офісах організації встановлено термінали, що взаємодіють із центральним комп'ютером. У віддаленому офісі можна виконувати будь-які операції, доступ до яких дозволений конкретному виконавцеві, - як операції щодо обслуговування клієнтів, так і облікові операції. Причому ці функції можуть бути і розділені, і поєднані. Система повинна мати максимальну гнучкість, що передбачає капіталовкладення в комунікації. У такому разі, щоб мінімізувати трафік між центральним комп'ютером і віддаленими терміналами і тим самим забезпечити прийнятні часові характеристики при роботі користувача зі системою, система повинна бути розроблена у трирівневій архітектурі - клієнт/сервер; повна автономність роботи віддаленого офісу під час виконання всіх дій. Усі технологічні етапи операцій повністю виконуються у віддаленому офісі. Із заданою періодичністю здійснюється передавання повідомлень у головний офіс і приймання звідти інформації для її подальшої синхронізації й актуалізації. За такої побудови бізнес-процесів інформаційна система повинна мати вбудовані засоби обміну даними з автономними системами віддаленого офісу при виконанні частини технологічного ланцюга.

Це рішення являє собою розвиток попереднього. Частина технологічного ланцюга виконується у віддаленому офісі, а частина - у центральному. Як приклад роботи інформаційної системи за такою схемою можна розглядати операцію укладення з новим клієнтом угоди на розрахунково-касове обслуговування. Клієнт приходить у віддалений офіс і подає всі належні документи для укладення вказаної угоди. Ці документи вводять у систему (згідно з вимогами до прозорого інтерфейсу з офісними системами) і передають у головний офіс. Там документи проходять відповідний контроль, клієнтові присвоюється ідентифікаційний номер. Далі естафета знову передасться віддаленому офісу, який і завершує виконання операції. У цьому разі інформаційна система повинна забезпечити: формальний розподіл кожної операції на технологічні фази (фактично це побудова системи на принципах документообігу); можливість обміну даними між територіально розподіленими виконавцями в рамках однієї технологічної операції.

Слід визначити поняття віддалений офіс. Це може бути сусіднє приміщення. Якщо ж банк територіально розміщений у кількох приміщеннях - це віддалене приміщення. Центральний комп'ютер або група основних серверів може бути розміщена за межами адміністративного приміщення головного офісу, при цьому слід враховувати, що сучасні комунікаційні системи дозволяють об'єднати в одну мережу комп'ютери, відокремлені на тисячі кілометрів. Таким чином, можна стверджувати, що критерію для "віддаленого офісу" немає. Є застосування тієї чи іншої технології взаємодії. Звідси випливає, що інформаційна система має дозволяти виконати це розмежування так, як доцільно для конкретного бізнесу.

Як приклад можна навести реальну ситуацію для банку. Взаємодія дилерів із бек-офісом здійснюється в режимі off-line (відповідає розподілу "автономна робота віддаленого офісу при виконанні частини технологічного ланцюга"), хоча ці підрозділи розміщені в одному приміщенні. Усі відділи або філії, які здійснюють розрахунково-касове обслуговування, працють на єдиній базі даних (тобто згідно з принципом "Робота всієї установи на єдиній базі даних"). А топ-менеджери отримують інформацію з головного офісу в будь-якому місці країни і світу з використанням переносного комп'ютера і Веб-браузера.

Отже, застосування тієї чи іншої технології взаємодії визначається доцільністю - економічною, технологічною, адміністративною - і ставить перед розробниками інформаційних систем третю вимогу: інформаційна система повинна мати можливість організації розподіленого документообігу і дозволяти застосовувати та поєднувати всі можливі технології віддаленої взаємодії.

Схожі статті




Інформаційні системи і технології в банках - Страхарчук А. Я. - 3.3.3. Розширення спектра послуг віддалених офісів

Предыдущая | Следующая