Інформаційні системи і технології на підприємствах - Плескач В. Л. - 8.3. Інтелектуальні системи аналізу і звітності на підприємствах. Приклади використання інтелектуальних ВІ-платформ

Сучасні підприємства змушені збирати й зберігати значні обсяги інформації - відомості про клієнтів та оперативні дані, що надходять в організацію з різних джерел, тощо. Обсяги і швидкість цих інформаційних потоків постійно збільшуються, тому підприємства все частіше звертаються до бізнес-аналізу як засобу, який дає змогу отримувати корисні для підприємства відомості з величезної кількості інформації, що зберігається в корпоративних базах даних.

Уперше термін Business Intelligence (ВІ) введено в обіг Г. Дреснером (тодішнім співробітником аналітичної компанії Gartner) у 1989 р. для визначення процесу, який включає доступ і дослідження інформації, її аналіз з метою оптимізації прийняття рішень.

ВІ - це інструментарій для аналізу даних, побудови звітів і запитів, які можуть допомогти користувачам обробити потужні масиви даних для того, щоб синтезувати з них значущу інформацію.

Сьогодні немає однозначного трактування терміна ВІ. Частина визначень трактує ВІ як процес, інша - як результат процесу здобуття знань, тобто знань про ПрО для прийняття рішень, ще деякі - як бізнес-аналітику.

Нині ВІ консолідує три підходи:

1) процес перетворення даних в інформацію і знання про бізнес для підтримки прийняття поліпшених і неформальних рішень;

2) інформаційні технології (методи і засоби) збору даних, консолідації інформації і забезпечення доступу бізнес-користу-вачів до знань;

3) знання про бізнес, здобуті в результаті поглибленого аналізу детальних даних і консолідованої інформації.

Основа технології ВІ - організація розподіленого доступу кінцевих користувачів й аналіз структурованих кількісних даних та інформації про бізнес.

ВІ породжує ітераційний процес бізнес-користувача, що включає доступ до даних та їхній аналіз, і відповідне формування висновків, знаходження взаємозв'язків для змін на підприємстві. ВІ має широкий спектр користувачів на підприємстві, включаючи керівників та аналітиків.

Сучасні тенденції ВІ: високий ступінь якості даних, стандартизація та консолідація інфраструктури, стратегічний підхід до інформації, подальший розвиток проблеми інтеграції корпоративних даних, навчання кінцевих користувачів, управління довідковими даними, використання Business Intelligence як робочого інструменту при здійсненні бізнес-аналізу.

Більшість користувачів засобів бізнес-аналітики зосереджено у фінансовій та торговельній сферах, секторі державного управління. Бізнес-аналітика допомагає досягти розуміння стосунків з клієнтами і партнерами, основних показників діяльності підприємства, а також одержати комплексне уявлення про компанію на всіх рівнях. її завданням є підвищення ефективності роботи бізнесу і його прибутковості, розширення ринку, зростання і досягнення поставлених цілей.

ВІ підтримує діяльність кінцевого користувача, яку полегшують різні аналітичні та групові інструменти і застосування, а також інфраструктура сховища даних.

Інструменти ВІ - це програмне забезпечення, що дає змогу користувачам бачити і використовувати велику кількість складних даних. Технологія ВІ стосується аналізу фактографічної структурованої (бази даних, файли й інші ODBC або OLE DB-джерела даних) і квазіструктурованої інформації (XML).

Нині категорії ВІ-продуктів включають: ВІ-інструменти - генератори запитів і звітів, інструменти оперативної аналітичної обробки (On-line Analytical Processing (OLAP)), корпоративні ВІ-набори (enterprise ВІ suites (EBIS)); ВІ-платформи-, ВІ-застосунки. До складу ВІ можуть входити такі засоби аналізу, як пакети статистичного аналізу, аналіз часових рядів і оцінки ризиків; засоби моделювання; пакети для нейронних мереж; засоби нечіткої логіки та експертні системи.

Інструменти генерації запитів і звітів - процедури, що надають користувачам доступ до баз даних і виконують певний аналіз, формуючи звіти. Запити можуть бути як незапланова-ними, так і мати регламентний характер.

Інструменти цієї категорії поєднують такі можливості: настільний генератор запитів; пакетна генерація регламентних звітів; розсилання звітів та їх оперативне оновлення.

За останні роки сформувалися п'ять основних підходів ВІ:

1) корпоративна звітність (Enterprise Reporting) - стандартні формати звітів для подання статистики і ключових показників за операційною діяльністю, розроблені для користувачів інформації і вищого керівництва компанії;

2) аналіз кубів (Cube Analysis) - аналіз кількох характеристик за обмеженими наборами даних, призначені для менеджерів та інших користувачів, яким необхідне надійне середовище для виконання стандартних типів аналізу даних;

3) спеціальні запити й аналітика (Ad Нос Query and Ana-lysis) - повнофункціональні запити за всіма типами даних, а також автоматизований аналіз OLAP-кубів з можливістю деталізації до рівня транзакцій;

4) статистичний аналіз і Data Mining (Statistical Analysis and Data Mining) - математична, фінансова і статистична обробка даних з метою кореляційного аналізу, аналізу трендів, фінансового аналізу і побудови прогнозів;

5) система автоматичних повідомлень і звітів (Alerting and Report Delivery) - відправка звітів і повідомлень користувачам, що здійснюється на підставі розкладів і систем управління на основі подій, побудованих за оперативною інформацією в базі даних.

Усі ці способи дають можливість прогнозувати подальший розвиток подій і впливати на поточні процеси.

До складу ВІ-платформ входять засоби побудови сховищ і вітрин даних, обробки довільних запитів (Ad-hoc query) і випуску звітів (Reporting), інструменти OLAP, Data Mining (інтелектуального аналізу даних) і KDD (Knowledge Discovery in Databases), засоби розсилання звітів.

ВІ іноді розуміють як технологію управління знаннями Knowledge Management (KM). KM забезпечує категоризацію, розвідку і семантичну обробку текстів, розширений пошук інформації тощо. Нині корпорації IBM і Microsoft реалізують стратегії інтеграції програмних засобів бізнес-аналізу й інструментів управління знаннями.

Нині серед лідерів корпоративних ВІ-платформ можна назвати IBM Cognos, ВІ Oracle, Microstrategy, SAP Business Objects та ін.

Згідно з дослідженнями, проведеними компанією OLAP Report, безумовним лідером світового ринку ВІ у 2006 р. стала компанія Microsoft, за нею слідувала Hyperion і Cognos. У п'ятірку лідерів увійшли Business Objects і MicroStrategy.

Інструментом ефективного аналізу даних для сучасного підприємства можна назвати інтелектуальну платформу Cognos Business Intelligence.

Рішення Cognos у сфері Business Intelligence надає інформаційну інфраструктуру, що дає можливість кожному співробітникові підприємства краще відстежувати діяльність підприємства, - у будь-якому розрізі даних і з будь-яким ступенем деталізації. С^пов дає змогу отримати загальний результат у розподіленому інформаційному середовищі. Архітектуру Со£поз подано на рис. 8.4.

Рис, 8.4. Архітектура ВІ-платформи Cogпios 8

Компоненти Cognos мають такі властивості: 1. Централізована система безпеки. Єдина, заснована на LDAP, система безпеки у поєднанні з інформаційними системами авторизації і безпеки, яка надає захищений доступ усім користувачам як всередині, так і поза мережею підприємства. IT-співробітники можуть управляти користувачами і групами для всіх компонент Cognos з використанням доступу, захищеного за допомогою SSL.

2. Універсальне (zero-footprint) поширення через Web. Користувачі одержують інформацію у вигляді HTML-доку менті в, що знімає необхідність в Java-аплетах і спеціалізованих компонентах браузера. Є можливість розподіляти стратегічні дані з партнерами, постачальниками, клієнтами і мобільними агентами з продажу з використанням безпечних з'єднань зі зменшеним навантаженням на мережу.

3. Масштабованість. Як показали результати тестування, розподілена архітектура Cognos Series 7, що підтримує Windows і UNIX платформи, і її можливості з розподілу навантаження дають змогу масштабувати Cognos Series 7 між десятками тисяч користувачів.

4. Централізоване адміністрування, Є можливість керувати всіма ВІ-застосунками з однієї централізованої консолі або розподіляти управління серед департаментів чи регіонів, можливість контролю обробки запитів на рівнях сервера, за-стосунків, звітів. Є можливість відстежувати продуктивність відразу кількох серверів і проводити налагодження мульти-серверних систем. Незалежна від платформи система віддаленого адміністрування, реалізована мовою Java, дає можливість адмініструвати будь-який сервер з будь-якої машини.

5. Загальні метадані. Метадані і бізнес-правила створюються й управляються в єдиній моделі метаданих, що базується на загальних класифікаторах і дає узгодження всіх корпоративних даних за мінімальних затрат на розробку. Вона заснована на SQL і забезпечує оптимальний формат метаданих для кожних ВІ-застосунків.

6. Розширене ВІ рішення. Використовуючи відкритий, заснований на архітектурі Web-сервісів АРІ, можна безпосередньо інтегрувати ВІ з боку інших порталів або спеціалізованих Web-застосунків. Концепція загальних даних та інтегрований, модульний підхід, реалізовані в Cognos Series 7, дають можливість впроваджувати ВІ-застосунки Cognos на підприємстві.

ВІ-рішення може розширюватися у процесі появи нових напрямів бізнесу, використання існуючих технологічних рішень дає можливість знизити витрати на розширення.

7. Локалізація (підтримка національної Мови І валюти). Локалізовані версії продуктів дають користувачам можливість користуватися рідною мовою і проглядати діаграми у місцевій валюті з регіональними установками без необхідності встановлювати додаткові сервери застосувань.

Похожие статьи




Інформаційні системи і технології на підприємствах - Плескач В. Л. - 8.3. Інтелектуальні системи аналізу і звітності на підприємствах. Приклади використання інтелектуальних ВІ-платформ

Предыдущая | Следующая