Інформаційна політика України - Губерський Л. В. - "Копенгагенський вимір"
Лише після бурхливих подій, пов'язаних із виборчими кампаніями 2004 і 2006 рр., зміни в українському політичному дискурсі й, відповідно, їх подання в інформаційному полі України дають можливість сподіватися, що керівні органи ЄС змінять ставлення до концепту "Ширша Європа" через нове співробітництво з Україною. Голосування Європарламенту за новий формат відносин з Україною дало певні підстави для оптимізму.
Проте інформаційне подання цієї події в українських ЗМІ свідчить про все ще явно недостатнє розуміння журналістами нашої країни функцій і повноважень різних європейських владних структур. Скажімо, голосування в Європарламенті подекуди подавалося ними як остаточне рішення Брюсселя полегшити візовий режим для українських громадян і відкрити ринки ЄС для товарів і послуг з України. У цьому сенсі дуже важливими є контакти журналістів з урядовцями, які очолюють структури, що формують і реалізують європейську стратегію України.
Необхідний прорив вітчизняних експертів у західні ЗМІ для пояснення новітніх реалій, планів і намірів української влади стосовно запровадження європейських стандартів в українській інформаційній політиці. З іншого боку, доцільно загалом розширювати представлення України в іноземних ЗМІ.
Водночас новій владі необхідно сприяти поінформованості українських журналістів про реальну позицію конкретних європейських управлінських структур та плани української сторони стосовно реалізації курсу на членство в ЄС і НАТО.
Нинішня ситуація у сфері співробітництва України з ЄС дає підстави сподіватися, що Плани дій, які мають запроваджуватися Європейською Радою "на основі пропозицій Комісії, з попереднім обговоренням із країною застосування", стануть об'єктом не лише обговорень, а й практичної реалізації з урахуванням змін у внутрішньому житті нашої держави. З іншого боку, залишається актуальним адекватне відображення змін у ставленні "старої" Європи до України як українськими, так і європейськими ЗМІ.
У контексті перспектив розширення співробітництва України з ЄС було б доцільним висвітлення у ЗМІ того факту, що сама ідея Плану дій виписана в такий спосіб, шо уможливлює у процесі співробітництва з ЄС застосування щодо України механізмів і методів, які зазвичай застосовуються по відношенню до країн - кандидатів на членство в ЄС. Беручи до уваги той факт, що в новому уряді України збереглися організаційні чинники впливу на реалізацію членства в Євросоюзі, можемо стверджувати, що підстав для оптимізму стало не менше [36; 44; 45; 50).
На цьому тлі цілком можливим видається остаточне усунення з Плану дій "Україна - ЄС" положень, що надавали йому одностороннього характеру й не давали можливості нашій державі реально впливати на процес співробітництва. Ефективне висвітлення цього питання у ЗМІ було б корисним для обох сторін. Вагомим аргументом на користь такого підходу можна вважати те, що Україна вже стала єдиною державою, стосовно якої перша стадія розробки ПД була успішно завершена ще до того, як почалася підготовка тексту цього плану.
"Копенгагенський вимір"
На часі інформаційна кампанія в ЗМІ у зв'язку з тим, що на саміті "ЄС - Україна" в Копенгагені (4 липня 2002 р.) було ухвалено рішення зобов'язати Комітет зі співробітництва приготувати доповідь з оцінкою стану виконання Угоди про партнерство і співробітництво. Тепер в української сторони є всі підстави стверджувати, що така доповідь має сприйматися новим урядом України як керівництво до дії. Адже йдеться не лише про внутрішні інтереси самого Євросоюзу. Не менш важливою є довіра українських виборців як до європейських лідерів, так і до обіцянок нової влади в Україні.
Водночас сама ця доповідь потребує коригування з метою адаптації до внутрішньополітичних змін в Україні, пов'язаних із конституційною реформою. Належна увага в ній має бути приділена питанням співробітництва у сфері міжнародної інформації. Це стало б підтвердженням того, що "стара" Європа готова підтримати український народ у його прагненні європеїзувати політичну систему й реалізувати своє право на вільний доступ до інформації про діяльність влади.
Адже раніше копенгагенські рішення супроводжувалися лише нескінченними публічними дискусіями експертів із приводу того, чи виконує Україна УПС, та якими мають бути критерії піднесення відносин на новий рівень. Тепер Євросоюзові навряд чи вдасться обмежитися навіть створенням зони вільної торгівлі, щоб посприяти процесові реалізації європейських критеріїв розвитку новою владою в Україні [8; 27; 61; 72; 73; 88].
Схожі статті
-
Інформаційна політика України - Губерський Л. В. - Нова інформаційна перспектива
Лише після бурхливих подій, пов'язаних із виборчими кампаніями 2004 і 2006 рр., зміни в українському політичному дискурсі й, відповідно, їх подання в...
-
ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНІ ЧИННИКИ ВПЛИВУ НА ІНФОРМАЦІЙНУ ПОЛІТИКУ УКРАЇНИ Зовнішні демократизаційні чинники за умов глобалізації здатні впливати на інформаційну...
-
Ключовим напрямом співробітництва України з європейськими організаціями після останніх президентських і парламентських виборів безумовно має стати...
-
ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНІ ЧИННИКИ ВПЛИВУ НА ІНФОРМАЦІЙНУ ПОЛІТИКУ УКРАЇНИ Зовнішні демократизаційні чинники за умов глобалізації здатні впливати на інформаційну...
-
Інформаційна політика України - Губерський Л. В. - ЄС та інформаційна політика України
Поступ України у відносинах з ЄС простежується у Стратегії співробітництва з ЄС - проект "Життя і працевлаштування в інформаційному суспільстві"...
-
Україна входить до Центральноєвропейської ініціативи з 1996 р. й розглядає свою участь у цій організації як один із напрямів реалізації...
-
Інформаційна політика України - Губерський Л. В. - Інформаційна підтримка європейської інтеграції
Водночас нинішній українській владі, що діє в рамках конституційної реформи, необхідно здійснити реальні заходи щодо інформування населення про справжній...
-
Україна входить до Центральноєвропейської ініціативи з 1996 р. й розглядає свою участь у цій організації як один із напрямів реалізації...
-
Основні практичні наслідки одновимірного підходу до розуміння і проведення політики у контексті евроінтеграційної перспективи (первинним у цьому...
-
Ведучи мову про зовнішні чинники впливу в загальному контексті, вважаємо дуже суттєвим такий його напрям, як конкретне піклування про українських...
-
Україна у своїй діяльності виходить із концепції актуальності міжнародної співпраці в інформаційній сфері для світового розвитку, а стратегію на майбутнє...
-
Інформаційна політика України - Губерський Л. В. - Модернізація інформаційної політики України
Європейський (регіональний) чинник впливу для України є пріоритетним у рамках дослідження євро інтеграційної політики України у сфері ЗМІ, а також...
-
Європейський (регіональний) чинник впливу для України є пріоритетним у рамках дослідження євро інтеграційної політики України у сфері ЗМІ, а також...
-
Україна у своїй діяльності виходить із концепції актуальності міжнародної співпраці в інформаційній сфері для світового розвитку, а стратегію на майбутнє...
-
Інформаційна політика України - Губерський Л. В. - ПЕРЕДМОВА
Історичний досвід дипломатичної боротьби за міжнародне визнання та утвердження української державності налічує понад тисячу років. Державотворча...
-
Рада Європи - перша організація, членство в якій стало для України "своєрідним каталізатором прискорення процесу сприйняття європейського мислення" на...
-
Інформаційна політика України - Губерський Л. В. - ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВЕКТОР УКРАЇНИ
Важливе значення для інформаційної політики України має той факт, що стратегічною метою міжнародних організацій та країн Європи є прискорений розвиток...
-
ТРАНСФОРМАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ У XXI ст. У найближчій перспективі зростатиме значення інформаційно-медійного чинника для визначення місця...
-
ТРАНСФОРМАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ У XXI ст. У найближчій перспективі зростатиме значення інформаційно-медійного чинника для визначення місця...
-
Поняття "національні інтереси" Є ключовим при аналізі системи національної безпеки, а відтак і важливим для наукового аналізу в межах...
-
Дослідники націобезпекової проблематики виділяють чимало складових, що становлять сутнісне наповнення національної безпеки. Однією з них є інформаційна...
-
Зовнішня політика України - Чекаленко Л. Д. - Розділ II. ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВИМІР ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ
ГЛАВА 2. ДВОСТОРОННЄ СПІВРОБІТНИЦТВО ЯК ДЖЕРЕЛО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ 2.1. Західноєвропейські сусіди України: Польша, Угорщина,...
-
Національна безпека є складною неподільною системою, що саморозвивається, а отже складається з ряду підсистем (елементів) з відповідними чіткими...
-
Програма навчальної дисципліни "Історія України" відповідає кваліфікаційним вимогам підготовки бакалаврів усіх спеціальностей та всіх форм навчання....
-
Основи охорони праці - Гандзюк М. П. - 1.1. Закон України "Про охорону праці"
РОЗДІЛ 1. ЗАКОНОДАВЧА ТА НОРМАТИВНА БАЗА УКРАЇНИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ В Україні діють закони, які визначають права і обов'язки її мешканців, а також...
-
Вступ Характерною ознакою сучасного етапу науково-технічного прогресу є стрімкий розвиток інформаційних технологій, їх використання як у повсякденному...
-
Колишній президент України Л. Кучма указом від 6 грудня 2001 р. поставив перед Міністерством закордонних справ України (як і перед іншими міністерствами...
-
Слід зазначити, що саме питання про класифікацію лише національних Інтересів не є безспірним. Так, наприклад, В. В Медведчук Пропонує класифікацію...
-
Після набрання чинності Закону України "Про основи національної безпеки України" були визначені пріоритети національних інтересів, а саме: - гарантування...
-
У сучасному українському суспільстві помітно зростає, особливо серед молоді, інтерес до історії України, її здобутків і втрат, великих перемог і...
Інформаційна політика України - Губерський Л. В. - "Копенгагенський вимір"