Інформаційна безпека - Остроухов В. В. - 9.2.1. Організаційні засади удосконалення безперервної багаторівневої системи підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

9.2.1. Організаційні засади удосконалення безперервної багаторівневої системи підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

Порівняльний аналіз систем підготовки фахівців ІБ у провідних країнах світу та в Україні визначив деякі спільні проблеми щодо організації і змісту їх навчання. До них можна віднести такі:

- недостатня адаптація змісту підготовки фахівців у ВНЗ до сучасних і перспективних потреб інформаційної безпеки за умов

Стрімкого розвитку науково-технічних засад інформаційного суспільства, суттєвого оновлення апаратно-програмних засобів протягом вже навіть не періоду навчання, а навчального року чи окремого семестру. Відповідно проблеми своєчасного оновлення стандартів і освіти, і змісту навчання;

- поєднання в змісті підготовки фахівців на базі визначеного напряму певних елементів змісту освіти деяких інших напрямів і, як наслідок, невідповідності необхідного та наявного бюджету навчального часу для забезпечення ускладнених кваліфікаційних вимог;

- недостатньо узгоджений зміст навчання в системі безперервної підготовки і перепідготовки фахівців ІБ у ВНЗ та на чисельних курсах різної приналежності та форм власності;

- необхідність узгодження змісту підготовки з урахуванням майбутніх спільних об'єктів діяльності, фахівців гуманітарного і технічного профілю, цивільних та військових фахівців;

- нормативно-правове забезпечення професійної діяльності фахівців ІБ і, відповідно, їх практичної підготовки під час навчання та ін.

Відповідно сформулюємо деякі вимоги до організації підготовки фахівців ІБ висококваліфікованими фахівцями з урахуванням певних особливостей цієї сфери, а саме:

- інформаційна безпека - специфічна предметна галузь, що потребує комплексного підходу до процесу підготовки фахівців, тобто викладання різних розділів фундаментальних і прикладних знань як інженерних, так і гуманітарних дисциплін;

- система освіти в галузі ІБ має забезпечувати відповідність рівня підготовки фахівців рівню наукових знань і темпам розвитку інформаційних технологій та міжнародного і національного інформаційного законодавства;

- загальну підготовку з питань інформаційної безпеки повинні мати всі суб'єкти інформаційної діяльності, а особливо керівництво органів державного, військового і корпоративного управління;

- процес підготовки фахівців ІБ різних структур повинен будуватися на єдиній методичній і правовій основі;

- система підготовки (перепідготовки, підвищення кваліфікації) фахівців ІБ потребує проведення обов'язкового моніторингу з боку держави.

Для успішного вирішення зазначених проблем і реалізації вимог, з урахуванням досвіду першого етапу розвитку системи підготовки фахівців ІБ в Україні, в контексті інтеграції вищої освіти у європейський і світовий освітній простір, необхідно розвивати такі основні складові загальнодержавної системи підготовки фахівців ІБ в Україні:

Науково-методичні комісії з вищої освіти (за відповідними галузями знань) науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України (НМК МОН України);

Визначені вище групи стандартів ССВО (в першу чергу, галузі знань 1701 "Інформаційна безпека") зі своєчасним і повним відпрацюванням усіх їх компонентів (державної, галузевих і компонентів ВНЗ);

ВНЗ різної відомчої приналежності, які забезпечують фахову підготовку цивільних та військових фахівців ІВ з вищою освітою за визначеними галузями знань, напрямами та спеціальностями (за освітньо-кваліфікаційними рівнями "бакалавр" і "магістр"), а також перепідготовку, підвищення кваліфікації, підготовку наукових і науково-педагогічних працівників у галузі ІВ. Профільні науково-дослідні установи, як самостійні, так і інтегровані з відповідними ВНЗ;

Підсистему курсової підготовки (підвищення кваліфікації) фахівців ІБ (державний і комерційний компоненти) з відповідними механізмами сертифікації фахівців;

Підсистему підвищення кваліфікації з питань ІБ органів державного (військового, корпоративного) управління;

Підсистему спеціальної підготовки з питань ІБ визначених категорій особового складу (який не є фахівцями ІВ) Міністерства оборони та міністерств і відомств, у компетенції яких забезпечення питань військової і державної безпеки;

Підсистему загальної підготовки визначених верств населення в контексті адаптації до інформаційного суспільства.

Підготовку фахівців ІБ, принаймні у галузі знань 1701 "Інформаційна безпека", бажано проводити переважно у ВНЗ державної форми власності. На сьогодні з 25 ВНЗ, які готують фахівців у цій галузі, тільки два ВНЗ є комерційними.

Важливою умовою вирішення вище визначених проблем є організація взаємодії та кооперації відповідних відомств і ВНЗ з питань:

Розробки і корегування стандартів і змісту освіти;

Обміну навчально-методичним забезпеченням навчально-виховного процесу та досвідом удосконалення навчально-лабораторної бази ВНЗ;

Наукових досліджень у галузі ІБ, підготовки наукових та науково-педагогічних кадрів, обмін науковцями.

Забезпечення такої взаємодії на змістовному рівні покладається на НМК МОН України і навчально-методичні центри у складі відповідних відомств та провідних ВНЗ, визначених відповідальними за розробку тих чи інших складових стандартів підготовки фахівців ІБ.

Так, наприклад, складову нормативно-правового забезпечення ІБ у взаємодії з іншими ВНЗ визначає Національна академія СБУ* складову інформаційної боротьби, інформаційно-психологічної протидії-Національна академія оборони України і так за кожним напрямом. Це дозволить виключити неузгодженість підходів до змісту підготовки фахівців і полегшити їх подальшу спільну професійну діяльність. Зрозуміло, що на рівні окремого відомства та ВНЗ розробляються варіативні частини наведених складових.

При цьому враховується світовий досвід підготовки фахівців, міжнародні стандарти інформаційної безпеки та нормативно-правове забезпечення. Значна (відкрита) частина змісту підготовки може бути взагалі інтегрованою з елементами кращих навчальних планів провідних університетів світу, для чого ефективно використовуються можливості дистанційної освіти, її сучасного варіанту - електронного навчання (е-learning). е - learning - це перспективна модель навчання, яка заснована на використанні нових мультимедійних технологій та Інтернету для підвищення якості навчання шляхом полегшення доступу до ресурсів і освітніх послуг, обміну ними між ВНЗ і спільної праці на відстані. На е - learning за підтримки ЮНЕСКО орієнтуються усі передові освітні системи світу. Фактично ця технологія наповнює реальним змістом задекларовану комп'ютеризацію навчального процесу, так як без розміщення знань в Інтернеті, переносі знань між ВНЗ та оперативній імплантації змістовних об'єктів-знань у навчальні програми протягом днів, а не років, комп'ютеризація не має практичного сенсу.

З урахуванням значної складності об'єктів діяльності фахівців ІБ, необхідністю внесення до навчальних планів їх підготовки за визначеним напрямом окремих елементів змісту підготовки за спорідненими напрямами, бажаною реалізацією окремих кваліфікаційних вимог на творчому (дослідницькому) рівні, необхідний освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця ІВ - магістр. Відповідно загальний термін підготовки фахівців - 5-6 років.

Переважна більшість фахівців силових відомств з ІБ вважають найбільш доцільною системою підготовки фахівців ІБ рівня на основі поєднання підготовки фахівців у різних ВНЗ за відповідними напрямами таких галузей знань:

0602 "Системна інженерія" (ЖВІ НАУ);

0302 "Міжнародні відносини" (ВІ КНУ);

0303 "Журналістика та інформація" (ВІ КНУ);

1701 "Інформаційна безпека" (ЖВІ НАУ, ВІТІ КПІ, ІСЗЗІ КПІ, НА СБУ);

0501 "Комп'ютерні науки" (ВІТІ КПІ, ІСЗЗІ КПІ);

0304 "Право" (НА СБУ).

Необхідно внести до змісту навчання фахівців за певним напрямом (спеціальністю) окремих навчальних дисциплін з навчальних планів суміжних напрямів (спеціальностей). Тобто розширення змісту підготовки, наприклад, технічних фахівців гуманітарною складовою та складовою нормативно-правового забезпечення інформаційної безпеки, і навпаки.

Для забезпечення необхідної адекватності, гнучкості й безперервності підготовки фахівців ІБ функціонує розгалужена система курсів перепідготовки, підвищення кваліфікації та навчальних центрів у складі:

Навчальних підрозділів післядипломної освіти ВНЗ і науково-дослідних установ; навчальних центрів відповідних відомств;

Навчальних підрозділів великих корпорацій, компаній, підприємств;

Навчальних центрів фірм-виробників ІТ-продукції;

Філій великих міжнародних спеціалізованих ІТ-академій;

Окремих комерційних навчальних структур.

Контроль за організацією і програмами курсової підготовки, ліцензування освітньої діяльності курсів покладається на уповноважений державний орган - управління ліцензування, акредитації та нострифікації МОН України за участі відповідних відомств. При цьому особлива увага повинна приділятись аналізу кадрового забезпечення курсової підготовки комерційними підрозділами, проведенню атестації науково-педагогічних (педагогічних) працівників, які займаються підготовкою (перепідготовкою) кадрів. Вони повинні мати вищу освіту, обов'язкову спеціальну підготовку у галузі ІБ та досвід викладацької роботи.

Участь у контролі за організацією і програмами підготовки, ліцензуванні освітньої діяльності (на рівні експертів), участь у розробці і корегуванні змісту курсової підготовки, крім комерційних структур і фірм-виробників IT, повинні брати ще й представники відомств і підприємств, чиї фахівці проходять курсову підготовку, а також обов'язково ВНЗ для забезпечення узгодженості й безперервності навчання.

Ефективним шляхом підвищення якості та гнучкості змісту навчання є відкриття на базі ВНЗ, крім власних підрозділів післядипломної освіти, відділень міжнародних спеціалізованих фірм - мережевих академій, у яких мають змогу пройти навчальні курси і студенти під час отримання базової вищої освіти. Прикладом такої співпраці є відкриття локальних мережевих академій "Cisco" у 18 ВНЗ України, зокрема у Київському національному університеті ім. Т. Шевченка, Національному авіаційному університеті, Харківському національному університеті радіоелектроніки, Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації НТУУ "КПЬ та ін.



Схожі статті




Інформаційна безпека - Остроухов В. В. - 9.2.1. Організаційні засади удосконалення безперервної багаторівневої системи підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

Предыдущая | Следующая