Фінансовий менеджмент - Шелудько В. М. - 2.7. Інші форми фінансування
Комерційні кредити надаються фірмами - виробниками товарів або послуг своїм клієнтам і полягають у продажу товару або наданні послуг на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк та під процент. Покупець сплачує кошти за поставлений йому товар (виконані роботи або послуги) через певний проміжок часу, який називають кредитним періодом. При цьому до суми платежу входять як вартість товару, так і процент за наданий кредит, тобто процент за можливість користування коштами протягом кредитного періоду. Комерційний кредит передбачає передання права власності на товари в момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів покупцем незалежно від строку погашення заборгованості.
Комерційні кредити, надані підприємствами, відображуються в таких статтях активів балансу, як розрахунки з дебіторами або рахунки до отримання. Кредити, отримані підприємствами від інших суб'єктів господарювання, відображуються в статтях пасивів: розрахунки з кредиторами або рахунки до сплати. Для оформлення комерційного кредиту застосовують також вексель.
Комерційне кредитування є необхідним результатом розвитку конкуренції на ринку товарів і послуг. На відміну від банківських комерційні кредити надаються підприємствами не з метою отримання прибутку від надання кредитних послуг, а з метою збільшення прибутковості та ефективності основного виду діяльності.
Комерційний кредит у країнах із розвиненою ринковою економікою є продажем на умовах відстрочення платежу з чітко обумовленим кінцевим строком погашення заборгованості та механізмом проведення розрахунків. В умовах перехідної економіки продукція реалізується, як правило, на умовах передоплати. Реалізація продукції та послуг у кредит з оформленням кредиту вексельною угодою обумовлена неможливістю реалізувати продукцію на інших умовах і відсутністю у покупців продукції грошових коштів для своєчасної оплати. При цьому досить часто трапляються випадки тимчасового користування грошовими коштами іншого підприємства на безоплатній основі, що не можна назвати комерційним кредитуванням. Це надходження передоплати на підприємство і затримка з відвантаженням продукції або відвантаження продукції та затримка в надходженні оплати за відвантажену продукцію. В першому випадку кредитором виступає покупець продукції, а в другому - її продавець. Можливість користуватись коштами інших суб'єктів господарювання на безоплатній основі переважно пов'язана з низьким рівнем фінансової та юридичної підготовки менеджерів підприємств - кредиторів, а також з багатьма зовнішніми чинниками.
Лізинг є строковим, цільовим та платним користуванням майном, що передається лізингоодержувачу особою-лізингодавцем, тобто власником цього майна. Лізингодавець надає орендатору для використання певні активи, що перебувають у його власності. Лізингоодержувач не отримує права власності на передані активи, проте використовує їх і здійснює виплати лізингодавцю відповідно до укладеного договору протягом визначеного періоду часу. Об'єктом лізингу може виступати рухоме або нерухоме майно, що може бути віднесене згідно із законом до основних засобів лізингодавця. Як правило, об'єктом лізингу є будівлі, машини, обладнання, транспортні засоби, офісне обладнання.
Є два основних види лізингу: оперативний та фінансовий. Часто їх називають відповідно експлуатаційною та фінансовою орендою, оскільки вони відображають рентні відносини між суб'єктами лізингу.
У разі Оперативного лізингу предмет лізингу передається лізингоодержувачу на строк, менший від строку повної його амортизації, та завжди повертається лізингодавцю після його закінчення. Як правило, лізингодавець відповідає за обслуговування й утримання в нормі зданого в оренду обладнання. Період лізингу досить короткий, коротший від економічно обгрунтованого строку служби обладнання, тобто лізингодавець може повторно здати в оренду обладнання або продати його за зниженою ціною.
При фінансовому лізингу предмет лізингу передається лізингоодержувачу на визначений строк і може бути придбаний ним після закінчення строку лізингу (в разі сплати повної вартості лізингу). Договором фінансового лізингу може бути передбачено право на викуп предмета лізингу до закінчення визначеного договором строку користування ним.
Відповідно до світової практики фінансовий лізинг є угодою, що діє протягом основної частини або всього корисного строку служби активів, переданих у лізинг. При цьому лізингодавець ніколи фізично не володіє предметом лізингу. Лізингоодержувач відповідає за утримання в дії, обслуговування та експлуатацію предмета лізингу.
Фінансовий лізинг має свій основний період дії, який покриває весь або більшу частину строку дії предмета лізингу. Як правило, цей період на 1-2 роки менший за очікуваний строк служби наданого в лізинг обладнання. Надалі це обладнання вже практично неможливо здати в оренду або продати. Тому лізингодавець намагається забезпечити виплату всієї вартості обладнання за час основного періоду. Наприкінці основного періоду орендатору може бути запропонована оренда на невизначений вторинний період за дуже низькою ціною, або можливість продати обладнання на ринку від імені лізингодавця за певну винагороду.
Лізингові платежі включають плату за користування предметом лізингу, відшкодування процентів, що сплачуються лізингодавцем у разі купівлі обладнання за рахунок кредиту, відшкодування страхових платежів за відповідним договором страхування предмета лізингу, а також інші платежі, передбачені договором лізингу.
Факторинг - це комплекс послуг, що надаються фінансовим посередником підприємству з метою усунення проблем, пов'язаних із несвоєчасним погашенням дебіторської заборгованості. Залежно від потреб клієнта факторингові послуги включають купівлю боргів підприємства-кредитора, факторингове кредитування, управління дебіторською заборгованістю, її облік, інкасування тощо.
Поява й розвиток ринку факторингових послуг пов'язані значною мірою з постійним зростанням конкуренції на ринку товарів та послуг, удосконаленням форм і методів взаємодії між суб'єктами підприємницької діяльності, між споживачами та виробниками продукції. Більшість корпорацій, що здійснюють сьогодні свою діяльність на ринках промислово розвинених країн, мають відповідні галузям і пропорційні до сумарних активів стабільні обсяги дебіторської та кредиторської заборгованості. Це є наслідком широкого використання в підприємницькій діяльності механізму комерційного кредитування. Якщо значні обсяги кредиторської заборгованості свідчать про відповідні обсяги фінансових ресурсів, що перебувають у тимчасовому розпорядженні підприємства, то значні обсяги дебіторської заборгованості свідчать про неможливість використання відповідної суми коштів. Кошти надходять у розпорядження підприємств тільки в разі погашення дебіторської заборгованості.
Оскільки механізм комерційного кредитування є необхідною умовою функціонування підприємницьких структур в умовах сучасної ринкової економіки, проблема на сьогодні полягає не в погашенні в повному обсязі дебіторської заборгованості, а в ефективному управлінні нею. Як правило, проблеми з управлінням і своєчасним погашенням дебіторської заборгованості виникають у підприємств, що перебувають на етапі зростання: розширюють виробництво, займаються освоєнням нових видів продукції та пошуками нових ринків збуту. Іноді підприємства не можуть забезпечити своєчасне погашення дебіторської заборгованості та надходження коштів через різке збільшення обсягів реалізації у кредит або надання кредитів покупцям на тривалий строк (наприклад, при експортних операціях).
У таких випадках підприємства звертаються за допомогою до факторингових фірм, які спеціалізуються на торгових боргах, зокрема, управляють боргами, викупають їх, надають кредити під дебіторську заборгованість.
При управлінні боргами клієнта фірма-фактор здійснює управління рахунками-фактурами клієнта, веде бухгалтерський облік продаж, виконує кредитний контроль та отримує борги. Купуючи борги клієнта, фактор бере на себе ризики втрат за безнадійними боргами, і здійснює в такий спосіб страхування клієнта від збитків за безнадійними боргами. В більшості випадків фактор купує борги клієнта без права регресу. Це означає, що фактор не потребує повернення своїх коштів, якщо борги клієнту не повертаються.
У разі кредитування клієнта під забезпечення дебіторської заборгованості факторингова фірма забезпечує надходження коштів клієнту авансом до моменту отримання боргів. Розмір кредиту визначається обсягом дебіторської заборгованості і, як правило, не перевищує 80 % обсягу заборгованості. Так, якщо обсяг продаж у кредит клієнтом становить 100 000 грн на місяць, фактор може надати кредит у розмірі 80 000 грн. При цьому на відміну від банківського кредитування не збільшується валюта балансу. В активах балансу сума дебіторської заборгованості зменшується на суму 80 000 грн, на відповідну суму збільшується залишок грошових коштів на рахунку, тоді як сума кредиторської заборгованості в пасивах не змінюється.
На відміну від банківського кредитування, яке базується на попередніх даних про клієнта протягом кількох років, кредитні послуги фактора грунтуються на оперативній інформації та на даних про дебіторів клієнта. Крім того, фактори часто надають позики під забезпечення такими активами, які непридатні для банківського кредитування.
Факторингові компанії переважно фінансують підприємства, що швидко розвиваються. Для того щоб зменшити ризики у своїй діяльності до припустимого рівня, факторингові компанії надають послуги підприємствам середніх розмірів, що працюють на ринку з низьким ризиком, продають продукцію вузького асортименту та мають невелику кількість клієнтів. При цьому перевагу віддають підприємствам, у яких на одного дебітора не припадає значна частка загального обороту та несплачених боргів.
Плата за факторингові послуги складається з плати за управління дебіторською заборгованістю, плати за кредитні операції та комісійної винагороди за обслуговування. Плата за управління дебіторською заборгованістю становить 0,1-1 % річного обороту клієнта. Розмір процента за кредит установлюється на рівні ринкової процентної ставки за короткостроковими кредитами, збільшеної на 2-4 % для компенсації ризику неповернення. Комісійна винагорода коливається від 0,5 до 3 % суми заборгованості.
Схожі статті
-
Фінансовий менеджмент - Шелудько В. М. - 2.6. Облігації підприємств
Облігація є одним із найпоширеніших інструментів позики і цінним папером, що засвідчу є внесення її власником грошових коштів, а також підтверджує...
-
Фінансовий менеджмент - Шелудько В. М. - 2.5. Банківські кредити
Банківські кредити є одним із основних джерел фінансування для підприємницьких структур. Це кошти, що надаються банками підприємствам у позику на...
-
Фінансовий менеджмент - Шелудько В. М. - 2.3. Формування статутного капіталу акціонерного товариства
Існує два види акціонерних товариств: відкрите товариство, акції якого розповсюджуються через відкриту підписку, та закрите акціонерне товариство, акції...
-
Фінансовий менеджмент - Шелудько В. М. - 2.1. Сутність, призначення і структура фінансових ресурсів
2.1. Сутність, призначення і структура фінансових ресурсів Фінансовими ресурсами підприємства називають грошові кошти, що перебувають у розпорядженні...
-
Фінансовий менеджмент - Шелудько В. М. - 2.4. Зобов'язання підприємства
Основним джерелом фінансування підприємств є банківські кредити, інші види позик, облігації та акції. За рахунок емісії акцій підприємства збільшують...
-
Фінансовий менеджмент - Шелудько В. М. - Розділ 2. ФІНАНСОВІ РЕСУРСИ ПІДПРИЄМСТВА
2.1. Сутність, призначення і структура фінансових ресурсів Фінансовими ресурсами підприємства називають грошові кошти, що перебувають у розпорядженні...
-
Фінансовий менеджмент - Шелудько В. М. - 2.2. Склад і структура власного капіталу
Основними складовими власного капіталу є статутний (пайовий) капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток* Іншими складовими, які можуть...
-
Фінансовий менеджмент - Шелудько В. М. - 1.1. Фінансовий менеджмент як система управління фінансами
1.1. Фінансовий менеджмент як система управління фінансами Фінанси підприємств є грошовими відносинами, що пов'язані з формуванням, розподілом та...
-
Фінансовий менеджмент - Шелудько В. М. - Розділ 1. ВСТУП ДО ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
1.1. Фінансовий менеджмент як система управління фінансами Фінанси підприємств є грошовими відносинами, що пов'язані з формуванням, розподілом та...
-
Фінансовий менеджмент - Шелудько В. М. - Розділ 3. АКТИВИ ПІДПРИЄМСТВА
3.1. Суть, призначення і структура активів Активи підприємства - це майно в його матеріальній і нематеріальній формах, придбане підприємством за рахунок...
-
Фінансовий менеджмент - Шелудько В. М. - 1.2. Мета й основні завдання фінансового менеджменту
Підприємства, які функціонують в умовах ринкової економіки, можуть вирішувати в процесі своєї фінансово-господарської діяльності різні завдання і ставити...
-
Фінансовий менеджмент - Шелудько В. М. - 1.3. Організація фінансового менеджменту на підприємстві
Організаційна структура системи управління фінансами на підприємстві значною мірою залежить від розмірів підприємства, специфіки його...
-
Фінансовий ринок - Шелудько В. М. - 4.3. Державні облігації та інші державні цінні папери
Завданням ринку державних цінних паперів є оптимальне забезпечення потреб державного бюджету. Державні облігації, казначейські зобов'язання, казначейські...
-
Обов'язковий контроль фінансової діяльності підприємства здійснюється на основі законодавства. Наприклад, це стосується податкових перевірок, контролю за...
-
Фінансовий ринок - Шелудько В. М. - 3.2. Векселі
Вексель - цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання терміну визначену суму грошей власнику векселя...
-
Фінансовий ринок - Шелудько В. М. - 2.2. Властивості фінансових активів
При прийнятті рішень щодо інвестування коштів учасник ринку аналізує основні характеристики фінансового активу. Якщо ці характеристики задовольняють...
-
Фінансовий ринок - Шелудько В. М. - 4.2. Облігації підприємств
Емітентом облігацій можуть бути не тільки промислові, транспортні чи інші корпорації, а й різні кредитно-фінансові установи, в тому числі банки....
-
Фінансовий ринок - Шелудько В. М. - 4.1. Визначення і види облігацій
4.1. Визначення і види облігацій Облігація - цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати...
-
Фінансовий ринок - Шелудько В. М. - Розділ 4. ОБЛІГАЦІЇ
4.1. Визначення і види облігацій Облігація - цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати...
-
Фінансовий менеджмент - Крамаренко Г. О. - 1.4.3.1. Призначення фінансових ринків
Усі підприємства й організації тією чи іншою мірою діють у рамках певної фінансової системи, що складається з ряду інститутів і ринків, які обслуговують...
-
Фінансовий менеджмент - Крамаренко Г. О. - 1.4.3. Фінансове середовище бізнесу
Усі підприємства й організації тією чи іншою мірою діють у рамках певної фінансової системи, що складається з ряду інститутів і ринків, які обслуговують...
-
Фінансовий ринок - Шелудько В. М. - 2.1. Визначення і види фінансових активів
2.1. Визначення і види фінансових активів Фінансові активи є специфічними неречовими активами, які являють собою законні вимоги власників цих активів на...
-
Фінансовий ринок - Шелудько В. М. - Розділ 2. ФІНАНСОВІ АКТИВИ
2.1. Визначення і види фінансових активів Фінансові активи є специфічними неречовими активами, які являють собою законні вимоги власників цих активів на...
-
Фінансовий ринок - Шелудько В. М. - 1.3. Класифікація фінансових ринків
Наявність багатьох типів фінансових ринків пов'язана з існуванням різних підходів до їх класифікації. Розглянемо основні підходи і, відповідно, основні...
-
Фінансовий ринок - Шелудько В. М. - 1.2. Структура фінансового ринку
На фінансовому ринку постійно відбуваються процеси акумуляції, розподілу та перерозподілу вільних фінансових ресурсів серед галузей економіки. Передача...
-
Фінансовий ринок - Шелудько В. М. - 1.1. Сутність і значення фінансового ринку
Розділ 1. ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФІНАНСОВИХ РИНКІВ 1.1. Сутність і значення фінансового ринку Функціонування ринкової економіки грунтується на...
-
Фінансовий ринок - Шелудько В. М. - Розділ 1. ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФІНАНСОВИХ РИНКІВ
Розділ 1. ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФІНАНСОВИХ РИНКІВ 1.1. Сутність і значення фінансового ринку Функціонування ринкової економіки грунтується на...
-
Фінансовий ринок - Шелудько В. М. - ЧАСТИНА І. ВСТУП
Розділ 1. ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФІНАНСОВИХ РИНКІВ 1.1. Сутність і значення фінансового ринку Функціонування ринкової економіки грунтується на...
-
1. Сутність регулювання фінансового ринку: принципи, напрями, рівні та форми регулювання. 2. Державне регулювання фінансового ринку України: сутність,...
-
Фінансовий менеджмент - Крамаренко Г. О. - 2.3. Фінансовий аналіз діяльності підприємства
У сучасних економічних умовах діяльність кожного господарюючого суб'єкта є предметом уваги великого кола учасників ринкових відносин (організації й...
Фінансовий менеджмент - Шелудько В. М. - 2.7. Інші форми фінансування