Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М. І. - Розділ 18 ФІНАНСИ ЧЕХІЇ

18.1. Фінанси Чехословаччини до реформи 1991 р. і після неї

За рівнем життя населення Чехія, як складова Чехословаччини, була найбільш розвинутою серед колишніх соціалістичних країн, що значною мірою пояснюється великими дотаціями сім'ям з дітьми і на продовольство з бюджетів різних рівнів. Насамперед значна допомога надавалася багатодітним сім'ям (З і більше дітей).

Насамперед у країні була жорстка централізація: 97 % засобів виробництва належало державі. Тому фінансові ресурси державного бюджету використовувалися переважно на фінансування промисловості, в тому числі на дотації нерентабельним підприємствам. Значні субсидії також виділялись кооперативам у сільському господарстві. Про це може свідчити і бюджетний баланс на 1989 р. (у % до ВВП):

- сума надходжень - 62,1;

- сума витрат - 64,5;

- дефіцит - 2,4.

Напрями і проблеми реформування фінансової системи Чехословаччини на початку 90-х років XX ст. У 1990-1992 рр. Чехія у складі Чехословаччини почала здійснювати фінансово-економічні реформи. їх особливості були такі:

Фінанси Чехії

- ліквідація дотацій на продукти харчування. У попередній період розвитку ці дотації становили 3 % ВВП;

- проведення масової приватизації державного сектору, що зменшило державні видатки на утримання державних підприємств. Причому малі підприємства приватизувались через аукціони;

- податкові пільги для малого і середнього бізнесу;

- скорочення видатків на промисловість і сільське господарство, що призвело до зростання безробіття;

- значна фінансова допомога країн Заходу;

- різке зростання видатків на оборону у зв'язку із входженням у НАТО.

У Чеській Республіці у зв'язку з великою кількістю проблемних кредитів у портфелях банків приватизаційні процеси проходили значно повільніше, ніж у Польщі та Угорщині. Так, на кінець 1994 р. іноземні інвестори утримували лише близько 6 % загальних банківських активів, а жоден місцевий банк на той час не перебував в іноземній власності. Але вже в 2002 р. структура банківської системи Чехії була такою: іноземні банки - 22 (33,8 %), місцеві - 9 (13,8 %), державні - 6 (9,2 %), приватизовані - 28 (43,1 %).

Уряд Чехії мав одну з найбільш детально продуманих програм масової приватизації. Для того щоб визначити пріорітетні для уряду цілі, можна проаналізувати дані про приватизацію чеських підприємств. Згідно з цими даними, у першу чергу були приватизовані прибуткові підприємства. Отже, можна припустити, що метою уряду була максимізація доходів від приватизації, мінімізація політичних витрат і забезпечення довіри громадськості. Проте у випадку з Чехією завдання мінімізації політичних витрат не було особливо актуальним для уряду: рівень безробіття в цій країні низький, і тому умови на ринку праці не можна розглядати як такі, що визначають чинник ходу приватизації. Аналіз даних показав, що уряд також враховував чинник "чутливості" підприємств до ринкових змін: одними з перших були приватизовані підприємства, які найбільшою мірою реагували на зміни попиту. Проте той факт, що неприбуткові підприємства не були приватизовані одночасно з прибутковими, говорить про те, що чеський уряд не завжди прагнув до ефективнішого виробництва, а намагався не допустити масового безробіття.

Результати поділу Чехословаччини на дві країни (з 1 січня 1993 р.). Поділ Чехословаччини на дві країни пройшов досить цивілізовано, без ексцесів.

Бюджетний баланс у 1993 р. у Чехії був таким (у % до ВВП):

- сума доходів - 49,0;

- сума витрат - 48,5;

- бюджетний баланс -1-0,5.

Основні видатки бюджету спрямувалися на соціальні потреби, розвиток економіки, туризму, дотації місцевим бюджетам.

На початку XXI ст. рівень бідності становив у Чехії 0,8 %, а коефіцієнт Джині - 25,9 %. За останніми коефіцієнтами Чехія виглядала набагато привабливіше, ніж більшість пост-соціалістинних країн. З 1995 до 2004 р. рівень доходів на одну особу зріс на 28 %.

У 2005 р. середня заробітна плата в Чехії становила близько 500 дол. США, мінімальна - близько 250 дол. США. Квартплата й оплата комунальних послуг здійснювалися за собівартістю (у Празі - від 120 до 150 євро за місяць).

Освіта в державних ВНЗ чеською мовою безкоштовна. За навчання в недержавних ВНЗ студенти платять від 900 євро за рік. Вартість оренди квартири в Празі коливається від 200 до 300 дол. США, кімнати - 100-150 дол. США. Плата за кімнату в студентському гуртожитку - від 75 до 100 євро на місяць.

Пенсійний вік у 2004 р. у Чехії становив для чоловіків 61,5 року, для жінок - 56.

Доходи бюджету в Чеській Республіці за 1995 р. характеризує табл. 18.1.

Таблиця 18.1. Доходи бюджету Чеської Республіки в 1995 р.

Стаття доходу

Частка в бюджетному доході, %

Акцизний податок, що містить:

32,48

- податок на додану вартість

20,63

- податок на споживання

11,85

Податок на доходи, що містить:

28,00

- податок на доходи фізичних осіб

15,18

- податок на доходи підприємств

12,82

Податок на власність що містить:

2,11

- шляховий податок

0,79

- податок на нерухомість

0,66

- податок на спадщину, дарування, на передачу нерухомості

0,66

Мито

3,59

Соціальне страхування

33,83

Обсяг дефіциту державного бюджету в Чехії (у % до ВВП) становив: у 1999 р. - 1,8, у 2000 р. - 4,9, у 2001 р. - 9.

У 2001 р. структура державного бюджету в Чехії була такою: 97 % - внутрішній борг, 3 % - зовнішній борг.

Про структуру доходів місцевих бюджетів у Чехії можна довідатися з табл. 18.2.

Таблиця 18.2. Доходи місцевих бюджетів у Чехії, % до суми

Стаття доходу

Частка в доході місцевих бюджетів

Місцеві податки

6

Плата за користування муніципальною власністю і різні збори

12

Трансферти вищестоящих бюджетів

45

Позики (місцеві)

11

Інші доходи

16

Разом

100

Схожі статті




Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М. І. - Розділ 18 ФІНАНСИ ЧЕХІЇ

Предыдущая | Следующая