Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Поняття "першопредки" та "предки" у міфологічній і біблійній традиціях
Поняття "першопредки" зазвичай трактується як прабатьки або родоначальники роду, племені. Вони моделюють родову общину як соціальну групу, котра протистоїть іншим общинам і природним силам.
Найдавнішим архаїчним образам тотемних першопредків здебільшого властиві зооморфні й зооантропоморфні риси, що характерно для героїв етногенетичних міфів (міфів про походження народу). Вмираючи, самі першопредки можуть перетворюватися на природні предмети або тварин, а також ДУХІВ.
Надтотемний предок - "всезагальний батько" - може розвинутися в образ боготворця. З жіночими першопредка-ми пов'язується формування образу Богині-матері, яка втілює породжуюче начало і земну родючість.
Функцію першопредків могла виконувати першолюдина (наприклад, в індійській традиції - Ману, іранській - Гайо-март (Йима) та ін.).
Мотив трьох першопредків - генеалогічних героїв - поширений у легендарних етногоніях і генеалогіях майже до періоду Середньовіччя. Кий, Щек, Хорив вважаються генеалогічними героями слов'ян.
Уявлення про предків фіксують епоніми країни або народу: Ромул - у римлян, Файк (велетень) - у вірмен. Відомі епічні образи предків: Джангар - у калмиків і монголів;
Гесер - персонаж тибетських, монгольських, бурятських, тюркських міфів та ін.
Міфологічна традиція трактує предків як категорію духів. На відміну від першопредків (міфічного періоду творіння), предками вважаються померлі у реальному ("історичному") часі представники роду, общини, племені, які перемістилися у потойбічний світ (світ духів тощо), стали посередниками (медітаторами) між духами (богами) і людьми, минулим і теперішнім.
Звідси - зв'язок культу предків з уявленнями про світову вісь (світове дерево) і центром мікрокосму, дому (домашнього вогнища, домівки), общини, а також регулярним поверненням предків із потойбічного світу (зокрема під час календарних свят).
Для родоплемінних традицій характерні генеалогії предків, які інколи сходять до першопредків, епонімів роду або племені; уявлення про реінкарнацію - відродження предків у нащадках. Наприклад, в Україні дотепер поширена традиція називати внука на честь діда.
Формою опредметнення родової самосвідомості у символічній, знаковій формі є тотемізм, що характеризує становлення родової самосвідомості культури. Остання пов'язується з творчою діяльністю відповідних культурних героїв (як міфологічні персонажі вони відомі у різних народів світу).
Функції "культурних героїв" і "культурних героїв-деміургів".
Особливо архаїчні комплексні образи першопредків - культурних героїв-деміургів (Токарев, 1990).
Культурні герої - це міфічні персонажі, які добувають або вперше створюють для людей численні предмети культури (вогонь, культурні рослини, засоби праці), навчають обробляти землю, мисливства, ремесел, мистецтва; вводять соціальні та релігійні установлення, ритуали, шлюбні правила тощо. Тобто, культурні герої виконують важливі соціальні функції. Культурні герої (переважно в архаїчних версіях міфів) добувають готові блага культури чи елементи природи внаслідок простої знахідки або викрадення у первісного хоронителя (відповідно поводяться полінезійський Марі, палеазійський Ворон, давньогрецький Прометей та ін.). Культурні герої-деміурги (ці образи з'являються пізніше) виготовляють природні та культурні об'єкти (елементи Всесвіту), запроваджують різні інструменти (гончарні, ковальські). Такими є чудесні ковалі: Гефест - у грецькій міфології; Кузьма і Дем'ян - у слов'ян; Ільмаринен - у фінській, карельській міфологіях і епосі; а також в африканських міфологіях. На пізнішій стадії міфотворчості культурні герої - це богатирі, які перемагають різні чудовиська та хтонічні, демонічні сили природи, котрі уособлюють начало хаосу і перешкоджають упорядкуванню Всесвіту (Геракл, Персей, Тезей - у греків). У процесі еволюції культурний герой може розвинутися у бік Бога-творця (як і пер-шопредок), і у бік епічного героя. У билинному героїчному епосі слов'ян діють Ілля Муромець, Добриня, інші герої. З культурним героєм певною мірою пов'язаний (і відділяється від нього) образ первісного жартівника, наприклад, трікстер: він поєднує риси демонізму і комізму. Проте від культурного героя шлях пролягає до героя епічного, а від трікстера - до хитруна у казках про тварин (подібно до лиса).
За В. Топоровим, у процесі переходу від космологічного і божественного - до історичного і людського відбувається ніби сполучення останнього представника космологічного ряду з першим представником історичного (квазі-історич-ного). На стику цих двох рядів і виникає культурний герой, котрий завершує влаштування космосу, але вже у його людському вимірі.
З появою культурного героя започатковується певна культурно-історична традиція актом встановлення норм соціальної поведінки членів колективу (для порівняння: Прометей - у греків, Мухамед - у космогонічній схемі Аттара та ін.). Утворюються правила шлюбних відносин і схеми споріднення, актуальні навіть для архаїчного людського колективу, що відображено у переказах (легендах), мові, соціальній поведінці, її просторово-часових аспектах тощо. Тому схеми споріднення і правила шлюбних відносин - радше певна переінтерпретація у соціальних термінах тенденції наступності спільноти у нащадках і регулювання статевих зв'язків.
Соціальні структури, що виникають на таких засадах, зумовлюють необхідні для спільноти чинники: організацію поселень, склад вікових груп, свята, економічні, релігійні, правові, політичні функції, особливості мови й ін. Такі структури визначають характер генеалогічних зв'язків, взірці поведінки для колективу. Зв'язки всередині подібних соціальних структур значною мірою зумовлюють канали комунікації у суспільстві, гарантують його стабільність. Відтак правила шлюбних відносин насправді відображають найважливішу сутність процесу універсального обміну (exchange) культурними цінностями, без яких не може існувати жоден колектив.
У наукових джерелах розглянуто відмінності між міфом і легендою, сутність так званих історичних переказів (Е. Се-пір, Б. Малиновський, В. Топоров). Міф і легенду трактовано як повідомлення про істинні події. Проте міф належить далекому минулому, коли світ виглядав зовсім інакше, ніж тепер (тварини мали людську подобу, а давні племена ще не зайняли своїх історичних територій). Легенда, навпаки, має справу з історичними персонажами людської природи; вона належить до певного місця та певного племені, пов'язана злодіями, які мають актуальну ритуальну або соціальну значущість. Міф як предмет оповіді становить всезагальне явище, а легенда може бути переказана лише тими, хто походить по низхідній лінії від героя. За В. Топоровим, у текстах космогонічного періоду можливо виділити, принаймні, три види схем: власне космогонічні схеми; схеми, що описують систему споріднення і шлюбних відносин; схеми міфо-історичної традиції (до останніх належать міфи й умовно окреслені "історичні" перекази). Доцільно поєднувати "історичні" перекази за участю людських істот, подібних до носіїв певної традиції, і події, які охоплює актуальна пам'ять
Колективу (власна пам'ять оповідача, пам'ять покоління батьків, генеалогічні схеми). У кінцевому підсумку, "історичні" перекази (в тому числі схеми генеалогічні, системи споріднення і шлюбних відносин) мають спільну мету, утворюючи ніби часовий діапазон колективу, виражений у термінах поколінь: від предків - у минулому, до нащадків - у майбутньому. Відповідну модель засвідчують спеціальні дослідження і реконструкції певних для колективу ситуацій, знаходячи наочне просторове вираження (Топоров, 1973).
Коли організовується (виділяється) пантеон вищих небесних богів, культурний герой іноді перетворюється на посланця верховного божества і виконує його настанови. Проте можливий конфлікт культурного героя з богами (Прометей).
Покоління богів ведуть початок від першої істоти (чи пари істот), з якими пов'язаний акт творіння. Очевидно, міфологія виявляє зв'язок між поколіннями богів і поколіннями людей. Зміна поколінь богів відображена у світі людей. Легендарні історії про зміну поколінь земних володарів вміщують іранська, хеттська, вавилонська, грецька й інші міфології.
Проміжне місце між першопредками (культурними героями) і предками (особами царського роду) посідають засновники династій і держав, образи яких символізують перехід від міфу до історії.
Соціальним підгрунтям цілісної системи світогляду постає лише сформоване суспільство. В соціальному сенсі сформоване людське суспільство характеризує утвердження роду, племені, сім'ї.
Історично першою формою суспільної самосвідомості людини є родова самосвідомість, для якої характерні уявлення про спільність походження від загального предка.
Рід виникає у протонеоліті (термін вказує на наближення "неолітичної революції"), перехід від мисливства і збиральництва до виробництва їжі. Ймовірно, у цей період виникає усвідомлення таємниці дітородіння й утвердження культу роду як пуруші (у санскриті - людина; чоловік) і генеалогічного предка (Чмихов, 1990).
Рід змінює первісне людське стадо. Цей період вирізняє розповсюдження Homo sapiens, пластинчасто-різцевих індустрій, печерного мистецтва в Європі.
До печерного мистецтва належать найдавніші натуралістичні зображення: відбитки людської руки, серії прямих і хвилястих паралельних ліній, проведені пальцями по сирій глині ("макарони" та "меандри"); палеолітичне гравіювання, розписи, барельєфи, окремі витвори з глини, виявлені у пізньому плейстоцені.
Географічно - це переважно піренейська зона (історична провінція Франко-Кантабрія), де печери мають особливо міцні карстові стіни. Саме тут збереглися майже 120 найдавніших "картинних галерей" (90 % відомих), які сягають доби льодовиків.
Здійснюючи аналіз художньої творчості палеолітичної людини на засадах міждисциплінарного гуманітарного підходу, дослідники обгрунтували важливий методологічний висновок, згідно з яким первісне мислення постає як тип мислення; це мислення у дикому, недоместифікованому і некультивованому стані, інваріант і першооснова мислення загалом (К. Леві-Строс, 1997; 2000).
Значні соціальні зрушення відбувалися у період неоліту. Термін "неоліт" 1865 р. увів у науковий обіг англійський археолог Дж. Леббок (лорд Евбюрі; 1834-1913). За його трактуванням, неоліт - це період, упродовж якого людина перейшла до виробництва їжі у процесі вирощування рослин - землеробства, приручення і розведення тварин - доместикації.
Схожі статті
-
Поняття "першопредки" зазвичай трактується як прабатьки або родоначальники роду, племені. Вони моделюють родову общину як соціальну групу, котра...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Поняття "міф" і "міфологія"
1.1. Рід - покоління у соціокультурній традиції 1.2. Соціум як культуротворчість 1.1. Рід - покоління у соціокультурній традиції Поняття "міф" і...
-
Поняття "рід" - "покоління" взаємопов'язані. У філософсько-соціологічному трактуванні, рід - це група кревних родичів, котрі ведуть походження за однією...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Поняття "рід" у філософсько-соціологічному трактуванні
Поняття "рід" - "покоління" взаємопов'язані. У філософсько-соціологічному трактуванні, рід - це група кревних родичів, котрі ведуть походження за однією...
-
У давньому мистецтві з'явилося зображення "чаклуна" (Кам'яна Могила - Україна, печера "Трьох братів" - Франція). Зображення "чаклуна" у Кам'яній Могилі...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - 1.1. Рід - покоління у соціокультурній традиції
1.1. Рід - покоління у соціокультурній традиції 1.2. Соціум як культуротворчість 1.1. Рід - покоління у соціокультурній традиції Поняття "міф" і...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Ознаки сучасного покоління як соціальної групи
Наголосимо, що лише внаслідок боротьби за незалежність України стала можливою публікація матеріалів, присвячених 30-річчю визначного акту протесту проти...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Основні категорії міфів
1.1. Рід - покоління у соціокультурній традиції 1.2. Соціум як культуротворчість 1.1. Рід - покоління у соціокультурній традиції Поняття "міф" і...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Розділ 1. ЖИТТЄВИЙ СВІТ ЛЮДИНИ У ПРОСТОРІ КУЛЬТУРИ
1.1. Рід - покоління у соціокультурній традиції 1.2. Соціум як культуротворчість 1.1. Рід - покоління у соціокультурній традиції Поняття "міф" і...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Різновиди життя, властиві соціуму
Різновиди життя, властиві соціуму. Соціум функціонує і трансформується відповідно до історичних, економічних, культурних умов суспільного розвитку....
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Походження української сім'ї (М. Грушевський)
Важливу наукову проблему становить походження сім'ї загалом і української зокрема. Відповідно до концепції історичного походження сім'ї, викладену Ф....
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Історичні складники української культури
Історичний розвиток української культури відбувається у діалогічній взаємодії з культурами Заходу, Півдня, Північного Сходу. В розвитку української...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Чинники культурності українського народу (Д. Антонович)
Різновиди життя, властиві соціуму. Соціум функціонує і трансформується відповідно до історичних, економічних, культурних умов суспільного розвитку....
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - 1.2. Соціум як культуротворчість
Різновиди життя, властиві соціуму. Соціум функціонує і трансформується відповідно до історичних, економічних, культурних умов суспільного розвитку....
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Тавро руси
Впродовж VII-V ст. до н. е. греки утворили численні міста-держави на зразок існуючих на теренах материкової Греції. З-поміж них найвідоміші міста -...
-
Наші предки були надзвичайно спостережливими людьми. Практика народного світосприйняття фіксує циклічні зміни фаз Місяця (головного астрального...
-
Наукові джерела виділяють три основні напрями індоєвропейських культурних впливів на українських теренах: - у галузі суспільного розвитку - патріархат; -...
-
Поняття "рід" - "покоління" взаємопов'язані. У філософсько-соціологічному трактуванні, рід - це група кревних родичів, котрі ведуть походження за однією...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Вступ. Родознавство у контексті філософії освіти
Сучасний загальносвітовий соціокультурний процес характеризують тенденції глобалізації, інтеграції, плюралізм економічних, соціокультурних, ідеологічних...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Християнство у розвитку Київської Русі
Русь прийняла хрещення від Візантії, що якісно змінило політичний, соціальний, культурний розвиток давньоруського соціуму. Прийняття християнства в його...
-
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Передмова. Актуальний досвід національного виховання
У контексті сучасних тенденцій глобалізації й інформатизації особливої актуальності набувають проблеми модернізації освітньої системи України з...
-
Вільна філософська наука, так само, як і смак, і наше вільне мистецтво, і любов до останнього мають свої корені у грецькому житті. Георг Гегель Усі...
-
Філософія - Касьян В. І. - 1. Поняття світогляду, його специфіка, структура, функції
Це особливий навчальний посібник з курсу філософії. Багаторічний досвід викладання філософії студентам і аспірантам гуманітарних факультетів Київського...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Поняття філософської віри
Німецький філософ і психіатр, один із засновників філософії екзистенціалізму. За К. Ясперсом філософія повинна дати людині орієнтири існування у світі,...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 1.1.1.3. Історична зміна змісту поняття "філософія історії"
Філософія історії донедавна залишалася в Україні поза увагою суспільствознавців-дослідників та освітян. І не випадково, адже з ортодоксально...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 1.1. Філософія історії: поняття, зміст, реальність
Філософія історії донедавна залишалася в Україні поза увагою суспільствознавців-дослідників та освітян. І не випадково, адже з ортодоксально...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Розділ третій. Вчення про поняття
§ 160. Поняття є тим, що вільне як суща для себе субстанціальна могутність, і є тотальністю, в якій кожний з моментів є цілим, становлячи поняття, і...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - МОДУЛЬ 1. ПОНЯТТЯ
Мета вивчення логіки Навчальний посібник містить вичерпний обсяг теоретичного матеріалу, необхідного для успішного оволодіння програмними знаннями з...
-
3.1. Поняття невизначеності, її види та причини виникнення Господарське рішення, що приймається в процесі певного виду економічної діяльності в умовах...
-
Перш ніж розглянути поняття "охорона праці", звернемо увагу на його другий компонент, оскільки він є первинним. Адже без праці не було б її "охорони"....
Філософія родознавства - Черепанова С. О. - Поняття "першопредки" та "предки" у міфологічній і біблійній традиціях