Філософія - Петрушенко В. Л. - 8.4. Фрідріх Ніцше та ідеї "філософії життя"
Постать Фрідріха Ніцше (1844 - 1900) та його ідеї належать до найбільш впливових і дискусійних у XX ст.
Ф. Ніцше був вихідцем з Німеччини, але пізніше прийняв швейцарське громадянство. Будучи досить обдарованим, вже у 25 років отримав звання професора. Його праці носять тезовий, інколи-афористичний характер, а тому є досить суперечливими й не підлягають однозначному прочитуванню. В усякому разі слід відрізняти ідеї самого Ніцше від ідей та поглядів "ніцшеанців" - його палких прихильників, котрі, як звичайно, робили наголос на.. певних змістових акцентах думок Ф. Ніцше.
Ф. Ніцше високо цінував думку А. Шопенгауера про волю як вихідну основу сущого, але ще більше загострював її. Якщо А. Шопенгауер говорив тільки про волю до буття, то Ф. Ніцше наголошував на тому, що власне воля являє собою "волю до волі", тобто поривання до простого самовиявлення у будь-який спосіб. Воля виявляє себе насамперед через життя. Життя
Для Ф. Ніцше постає першою і єдиною реальністю. Все інше, про що ми ведемо розмову - Всесвіт, природа, почуття та ін., - усе це є лише елементами життя. Оскільки життям рухає волевиявлення, у ньому панує боротьба за виживання. Звичайно, у ній перемагає сильніший. Завдяки такій перемозі життя може зміцнюватись. Слабким людям не слід ні співчувати, ні допомагати, бо підтримка слабких веде до виснаження і виродження життя: "До цього часу,- наголошував Ніцше, - вчили доброчинності, самозречення, співчуття, учили навіть відкиданню життя. Усе це є цінності виснажених... "
Ф. Ніцше протиставляє силу життя культурним нормам й цінностям, вважаючи, що саме людська слабкість і незахищеність спричинюй виникнення культури як системи штучних засобів виживання. Мораль - це засіб боротьби слабких проти сильних. Життя не підлягає моральним оцінкам, бо воно є лише таким, яким воно може бути: "Людина, якою вона повинна бути, - це звучить для нас настільки ж безглуздо, як і "дерево, яким воно повинно бути".
Свою позицію Ф. Ніцше позначає не як "аморалізм" (неморальність), а як "імморалізм" (позаморальність). Мораль, на думку Ф. Ніцше, тримається на авторитеті та залякуванні, але "Бог помер" тому, що він не втручається у життя для його зміцнення. Ті ж, що посилаються на Бога, підтримують слабкість і виродження, а не силу життя. Якщо ж людина відчуває у собі "голос крові", вона повинна не звертати увагу на мораль, стати "по той бік добра і зла" й піднести себе саму на надлюдський рівень. Здатна на таке людина стає "надлюдиною", і тільки вона може бути справжнім виявленням сили життя.
Очевидно, що Ф. Ніцше також постає проти розуму як засобу організації людського життя, вважаючи останнє сліпою силою і самовладною сутністю. Але, заперечуючи Ф. Ніцше, слід сказати, що людське буття не зводиться до життя людського організму; у духовному світі діють інші закони, ніж у матеріально-фізичному. Якщо в матеріальному світі панують закони маси й сили, то в духовному - прагнення самовдосконалення і прийняття будь-чого з участю розуму, тобто через розуміння. Неважко також усвідомити й те, чому деякі ідеї Ф. Ніцше були схвально оцінені фашизмом.
Водночас у цінуванні людської індивідуальності можна побачити і гуманістичні акценти філософії Ф. Ніцше. Тому серед послідовників Ф. Ніцше (ніцшеанців) виділяються два напрями:
* радикальні ніцшеанці виводять на перший план у спадщині Ніцше ідеї першого права сили життя, права насильства, надлюдини, виходу за межі моралі; радикальні ніцшеанці були схильні зближати свого ідейного наставника з фашизмом і навіть расизмом;
* представники гуманістичного ніцшеанства вважають, що Ф. Ніцше виступав насамперед проти будь-яких обмежень людини, звільняв людину від нежиттєвих догм та забобонів, закликав її покладатися на власну волю, бути непохитною у виконанні життєвої мети. Цікаво відзначити, що серед представників гуманістичного ніцшеанства були відомі видатні письменники Т. Манн, К. Гамсун, у певний час - М. Горький.
Слід також відзначити, що у другій половині XIX ст. основи некласичної філософії досить успішно розвивалися у межах неокантіанства та неогегельянства.
У неокантіанстві найбільш авторитетними були марбурзька і баденська школи. Баденська школа (Г. Ріккерт, В. Віндельбанд) наголошували на принциповій відмінності наук про природу (вони діють методами узагальнення, відкриття загальних законів явищ) та науки про культуру. Оскільки в основі культури лежить дух, то ці науки мають описовий характер, бо акти духу унікальні й неповторні. На першому плані тут не закон, а цінності, які не можуть бути раціонально витлумачені. Представники Марбурзької школи (Г. Коген, Е. Кассирер) доводили, що наука має характер інтелектуального конструювання і що її зміни зумовлені внутрішніми суперечностями в ЇЇ конструкціях та інструментах (див. тему 9).
Неогегельянці (Б. Бозанкет, Дж. Джентіле, Ф. Бредлі) на перший план в ідеях Гегеля виводили елементи, пов'язані з інтуїцією, з неперервністю, підкреслюючи водночас принципово позадосвідний характер найперших істин Гегеля, у тому числі - зводили право індивідуальності до перших метафізичних реалій.
Висновки
У XIX ст. відбулася фундаментальна переорієнтація європейської філософії, пов'язана із запровадженням парадигми (взірця, способу) некласичного філософствування.
Некласична філософія виводила на перший план реальності людської поведінки та позараціональні її чинники, звертала увагу на ті сторони людської життєдіяльності, які перебували поза увагою класики, але при тому вона інколи їх надмірно акцентувала.
Некласична філософія постала як ідейна передумова філософії XX ст.
Додаткова література з теми
1. Антология мировой философии. Т. З. М, 1971.
2. История философии в кратком изложении. М., 1991.
3. Кьеркегор С. Наслаждение и долг. К., 1994.
4. Скратон Р. Коротка історія ноні тниої філософії". К., 199$
5. Татаркевич Вл. Історія філософії. Т. З. Львів, 1999.
6. Шопенгауер А. Мир как воля и представление //Собрание сочинений ТІ М" 1992.
Схожі статті
-
Початок німецької класичної філософії пов'язаний з діяльністю Іммануїла Канта (1724 - 1804), який народився і прожив усе життя у прусському місті...
-
Філософія завершального циклу античної філософії була чітко орієнтована на захист окремого індивіда в умовах поступового руйнування класичного античного...
-
Філософія - Петрушенко В. Л. - 8.2. Вихідні ідеї філософії А. Шопенгауера та С. К'єркегора
Засновник некласичної філософії Артур Шопенгауер (1788-1860) народився у Данцигу (тепер Гданськ) у сім'ї комерсанта. 1813 року він захистив докторську...
-
У період високої класики об'єктом осмислення для філософії стають усі сфери людської життєдіяльності. Першими повернення проблематики від пізнання...
-
Іншим напрямом некласичної філософії, дещо відмінним від людиноцентричного ірраціоналізму, було розроблення "наукової філософії". Представники цього...
-
Вихідним джерелом середньовічного світобачення постає Біблія у складі Старого та Нового завітів. Біблія озброює християн цілою низкою вихідних догм. Але...
-
Вільна філософська наука, так само, як і смак, і наше вільне мистецтво, і любов до останнього мають свої корені у грецькому житті. Георг Гегель Усі...
-
Філософія - Петрушенко В. Л. - Особливості сучасної ситуації а самовизначенням філософії
Особливості сучасної ситуації а самовизначенням філософії Сьогодні без звернення до питання про самовизначення філософії приступити до її вивчення чи-то...
-
Філософія - Петрушенко В. Л. - 2.2. Джерела, провідні ідеї та напрями філософії Стародавньої Індії
Найперші паростки філософської думки давньосхідної та давньогрецької філософії виникають практично одночасно, але існує давня традиція починати історію...
-
Термін "філософія" має давньогрецьке походження, бо саме у Стародавній Греції філософія вперше відокремилась від інших сфер інтелектуальної діяльності та...
-
Духовним каноном життя Стародавнього Китаю є так зване "П'ятикнижжя "("У-цзінь "). У "Пятикнижжі" в образно-міфологічній формі подано найфундаментальніші...
-
В основі світу лежить ідеальне начало - "ідеальна ідея ", основними рисами якої с активний і діяльний характер, постійний рух і розвиток. Георг Гегель...
-
Знання - це сила Френсіс Бекон Кожний народ тим більше є громадянським і освіченим, чим краще в ньому філософствують. Рене Декарт Філософія с донькою...
-
Філософія - Петрушенко В. Л. - 5.3. Філософські ідеї пізнього Відродження
У XVI ст. у філософській думці Відродження починають відчутно проявлятися ознаки ідейної кризи. У цей період гуманізм більше пов'язаний із власними...
-
Філософія - Петрушенко В. Л. - 7.5. Антропологічний принцип філософії Л. Фейєрбаха
Людвіг Андреас Фейєрбах (1 804 - 1872) після навчання у Гейдельберзі (теологічний факультет) та в Берліні (філософський факультет) став палким...
-
Основи середньовічного суспільства остаточно сформувалися у Європі в IX-X ст. У цей час склалася система особистих суспільних залежностей (васалітет), а...
-
Філософія - Петрушенко В. Л. - ТЕМА 3. АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ
Вільна філософська наука, так само, як і смак, і наше вільне мистецтво, і любов до останнього мають свої корені у грецькому житті. Георг Гегель Усі...
-
Філософія - Петрушенко В. Л. - ВСТУП
Особливості сучасної ситуації а самовизначенням філософії Сьогодні без звернення до питання про самовизначення філософії приступити до її вивчення чи-то...
-
Ідеї /. Канта із захопленням сприйняв Йоганн-Готліб Фіхте (1762- 1814), який ще більше підсилив ідею активності суб'єкта (людини) у процесі пізнання....
-
Філософія - Петрушенко В. Л. - 7.3. Філософські ідеї Й.-Г. Фіхте та Ф.-В.-Й. Шеллінга
Ідеї /. Канта із захопленням сприйняв Йоганн-Готліб Фіхте (1762- 1814), який ще більше підсилив ідею активності суб'єкта (людини) у процесі пізнання....
-
Глибоку і своєрідну концепцію людини в епоху Нового часу розробив відомий французький фізик, математик і філософ Блез Паскаль (1623 - 1662). У своїй...
-
Філософія - Петрушенко В. Л. - ПЕРЕДНЄ СЛОВО
..Лише філософія, позаяк вона поширюється на все доступне людському пізнанню, відрізняє нас від дикунів та варварів, і кожен народ є тим більше...
-
Історично філософія розвивалася у контексті саме цього протистояння цивілізацій: відомо, наприклад, що деякі філософи Стародавньої Греції мали контакти...
-
Філософія - Петрушенко В. Л. - 1.2. Поняття та типологія світогляду. Світогляд і філософія
На основі розглянутої вище специфіки людського буття в суспільній історії виникають особливі напрями духовного життя, спрямовані на вироблення засад...
-
Філософія - Петрушенко В. Л. - ТЕМА 6. ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУ
Знання - це сила Френсіс Бекон Кожний народ тим більше є громадянським і освіченим, чим краще в ньому філософствують. Рене Декарт Філософія с донькою...
-
Класичний характер розвитку античної філософії виявився, зокрема, у тому, що в ній чітко й виразно продемонстровано логіку розвитку людського мислення....
-
Філософія - Петрушенко В. Л. - ТЕМА 7. НІМЕЦЬКА КЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ
В основі світу лежить ідеальне начало - "ідеальна ідея ", основними рисами якої с активний і діяльний характер, постійний рух і розвиток. Георг Гегель...
-
У розвитку світоглядних і філософських ідей європейського Відродження простежується тенденція переходу від ідей раннього гуманізму (XIV ст.) до ідей...
-
Філософія - Петрушенко В. Л. - 6.2. Методологічні пошуки Ф. Бекона, Р. Декарта та Т. Гоббса
Першим філософом Нового часу був англійський дипломат і політичний діяч Ф. Бекон (1561 - 1626). У своїх творах із симптоматичними назвами "Новий Органон"...
-
Філософію цікавлять лише ті предмети, які за своєю природою тісно пов'язані із самим фокусом дійсності. Перш за все філософія аналізує людське знання про...
Філософія - Петрушенко В. Л. - 8.4. Фрідріх Ніцше та ідеї "філософії життя"