Філософія - Осічнюк Ю. В. - Філософія Відродження
Епоха відродження беззастережно розцінюється як найвищий зліт у розвитку мистецтва, особливо живопису і поезії. Нова картина світу починає складатися з нового розуміння людини. У тлумаченні людини світоглядні відкриття мистецтва не менш значимі, ніж теоретичні побудови науки і філософії. Першою людиною "нового світу", що придала гуманістичну спрямованість світогляду, який складається заново, справедливо вважається Петрарка (1304-1374 р.). У своїй поезії він відійшов від зображення реального світу як символічного чи алегоричного вираження вищого, божественного змісту. Петрарка відкриває світ живого людського почуття й усвідомлює його найбільшу цінність. Людська природа, її тілесність, природні почуття вперше після тисячолітньої традиції усвідомлюються не як носії гріховності, а як вища цінність і онтологічна справжня реальність.
Словесному світу релігії і схоластики в епоху Відродження протиставляється світ у його безпосередності і чуттєвому багатстві. Наприклад, у живописі предмети зображувалися так, як вони природно сприймаються людським зором. Не випадково малюнок став основною мовою нової науки. Якщо у світі існують тільки індивідуальні речі, то і засобом усвідомлення повинно стати живе зображення. Живопис Відродження прагне перебороти розрив між духовним і матеріальним, перебороти неосяжність думки, зробити її конкретно-зримою, пластичною.
Методологічна установка Відродження полягала в тому, щоб від мертвих абстракцій і коментування творів древніх авторів (біблійних пророків, батьків церкви) перейти до живого спостереження речей. У науці це відразу дало величезне збільшення нового матеріалу і нових знань. Чимало цьому сприяв живопис. Потреба зображення людського тіла не в символічному змісті, а в природному вигляді дала поштовх до вивчення анатомії людини, викликала інтерес до проблем оптики. Це у свою чергу призвело до пояснення дії кришталика людського ока, винаходу камери обскури, лупи, мікроскопа і зорової труби. Зримий, чуттєво сприйманий світ різко розсунув свої обрії і вглиб, і вшир.
Світоглядна установка Відродження складалася у відкритті самоцінності людської особи, у гуманістичній спрямованості пізнання. Ця епоха створила тип культурного індивідуалізму, що має загальнолюдське призначення. Пізніший буржуазний індивідуалізм, хоча Й одержав первісний поштовх від гуманістичного індивідуалізму Відродження, формується вже в інших соціально-економічних умовах і має інше світоглядне забарвлення. Гуманістичний індивідуалізм епохи Відродження орієнтований не на практичну економічну діяльність, а на духовну культуру.
В часи Відродження в Італії склалася соціальна група людей, що називалися гуманістами. Основним устремлінням свого життя вони зробили заняття філософією, літературою, древніми мовами, відшуканням і вивченням здобутків античних авторів, філологічними дослідженнями. Гуманістів не можна вважати інтелігентами в сучасному розумінні слова; вони представляли езотеричну елітарну групу, що своїми заняттями і способом життя стверджувала нову систему духовних цінностей. Головним у цій новій системі ціннісних координат було утвердження примата особистих достоїнств і особистої шляхетності над походженням, тобто родовою шляхетністю по крові. Ученість піднімає людину більше, ніж походження, багатство чи влада. Критерієм особистої шляхетності і достоїнства виступає в гуманістів духовна культура. Сутність гуманізму Відродження і полягала в концепції індивідуального удосконалювання шляхом залучення до культури. Змінюються світоглядні орієнтири: ціль людського життя вбачається тепер у творчості, пізнанні, служінні людям, суспільству. У такий спосіб гуманісти підходять до ідеї культурно-історичного безсмертя людини - особистість творця продовжує посмертне життя в продуктах духовної творчості, у загальнолюдській культурі. Світовідчування Відродження прагне, таким чином, перенести абсолют на природну площину й одночасно до космічного возвеличення людського єства, земного життя.
Культурноцентричний гуманістичний індивідуалізм Відродження знаходить своєрідне доповнення й обгрунтування у фундаментальному світоглядному перевороті в поглядах на світобудову, здійснений Миколою Коперником (1473-1543 р.). Його праця "Про обертання небесних сфер" (1543 р.) відродила і обгрунтувала як наукову істину древню ідею геліоцентризму. "Зрушивши" Землю з центра світобудови, Коперник завдав нищівного удару теологічним уявленням про Всесвіт і місце людини в ньому, відкрив нові шляхи для розвитку фізики й астрономії, усього природознавства. Геліоцентрична теорія перевернула не тільки уявлення про Всесвіт, але і панівну точку зору на пізнання світу, що полягала в ототожненні видимого і дійсного. Відтепер затверджується протилежна установка - видиме ще не є достовірним, воно лише "перевернене" відображення прихованої за явищем дійсності. Розбіжність сутності і явища, так переконливо продемонстрована геліоцентричною системою, зробила основним завданням філософії Нового часу, що зароджувалася, пошуки й обгрунтування адекватного методу пізнання дійсності.
На рівень філософського узагальнення коперниканську теорію підняв Джордано Бруно (1548-1600 р.), що висловив ідею нескінченності Всесвіту і множинності населених у ньому світів. Джордано Бруно стояв на позиціях пантеїзму, він "розосередив" Бога у всій природі: природа і є Бог у речах, а тому метою пізнання повинна виступати тілесна, матеріальна природа, а не понадприродний Бог. Принцип індивідуалізму епохи Відродження Дж. Бруно узагальнив філософським поняттям "монад" (індивідуальна сутність, що сполучає у собі духовне і тілесне начала і виступає основною одиницею буття).
Дж. Бруно сформулював "символ" віри природознавства Нового часу, що зароджується: Всесвіт єдиний, нескінченний, нерухомий (у просторі рухаються лише тіла - його складові частини), не породжується і не знищується, не може зменшуватися чи збільшуватися. Особливе натхнення черпав філософ в ідеї нескінченності Всесвіту і, виходить, безмежності пізнання. Пізнання нескінченності вимагає героїчного ентузіазму, що піднімає людину над буденністю і повсякденністю, уподібнює мислителя Богу. Свята інквізиція не могла простити філософу настільки єретичних поглядів і засудила зухвалого мислителя на спалення. І Дж. Бруно, як колись в античності Сократ, не тільки своїм вченням, але усім своїм життям і смертю стверджував героїчний ентузіазм пізнавальних дерзань людського розуму.
Схожі статті
-
Філософія - Осічнюк Ю. В. - Антична філософія
Тенденції, що проявилися в розвитку філософської думки в країнах Стародавнього Сходу, знайшли своє відображення й у філософських поглядах стародавньої...
-
Філософія - Осічнюк Ю. В. - Об'єкт і предмет філософії
Специфічним об'єктом філософського осмислення дійсності е відношення "людина - світ". Щоб з'ясувати специфіку предмета філософії, необхідно з'ясувати,...
-
Крім з'ясування специфіки об'єкта і предмета філософії, важливо з'ясувати основні аспекти відображення її предмета в теорії. В історії становлення і...
-
Філософія - Осічнюк Ю. В. - 1. ФІЛОСОФІЯ, ЇЇ ПРЕДМЕТ І РОЛЬ У ЖИТТІ СУСПІЛЬСТВА
Вся історія, як історія становлення і розвитку людини, є складним, драматичним, зі своїми радостями і трагедіями процесом усвідомлення людиною самої...
-
Філософія - Осічнюк Ю. В. - Історичні передумови виникнення філософії
Історичні передумови виникнення філософії Виникнення філософії - це закономірний результат становлення і розвитку людини. Оскільки об'єктом філософського...
-
Філософія - Осічнюк Ю. В. - 2. ПРОБЛЕМА СВІТУ І ЛЮДИНИ В ІСТОРІЇ ФІЛОСОФСЬКОЇ ДУМКИ
Історичні передумови виникнення філософії Виникнення філософії - це закономірний результат становлення і розвитку людини. Оскільки об'єктом філософського...
-
Філософія - Осічнюк Ю. В. - Функції філософії
Розкриття специфіки філософії як форми суспільної свідомості передбачає необхідність розкриття і її соціальних функцій, тієї ролі, яку вона відіграє в...
-
Філософія - Осічнюк Ю. В. - ПРОГРАМА КУРСУ ФІЛОСОФІЇ ДЛЯ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
Тематичний план 1. Філософія, її предмет і роль у житті суспільства. 2. Проблема людини і світу в історії філософської думки. 3. Відношення "ЛЮДИНА -...
-
Філософія - Осічнюк Ю. В. - ВСТУП
Авторський колектив сподівається, що Ви зацікавитесь запропонованим навчальним посібником і уважно прочитаєте його. Ми прагнули створити не просто ще...
-
Філософія - Осічнюк Ю. В. - Середньовічна філософія
Один з таких поворотів у житті і світогляді здійснився в епоху кризи рабовласницького суспільства й у ході трансформації останнього у феодальне....
-
Філософія - Осічнюк Ю. В. - До читача
Авторський колектив сподівається, що Ви зацікавитесь запропонованим навчальним посібником і уважно прочитаєте його. Ми прагнули створити не просто ще...
-
Філософія - Осічнюк Ю. В. - Філософська думка в Стародавній Індії і Китаї
Зачатки філософських ідей починають виникати ще в надрах міфологічного осмислення дійсності. Так, вже в ІІІ-ІІ тисячоріччях до нашої ери в записах...
-
Філософія - Щерба С. П. - Тема 2. філософія Давнього світу
Тема 2. філософія Давнього світу Вперше філософська думка виникла у Єгипті та Вавилоні. Вона була нерозривно пов'язана з релігійними уявленнями і, за...
-
Філософія - Щерба С. П. - 2. Класична доба української філософії
Подальший розвиток філософської думки пов'язаний із діяльністю Г. С. Сковороди(1702 - 1794 рр.). Ідейно-теоретичні підвалини його філософії грунтуються...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Філософія - авантюра духу чи літургія смислу?
Сергій Кримський (нар. 1930 р.) Сергій Борисович Кримський - український філософ. Фахівець у галузі методології науки, культурології. Зробив помітний...
-
Філософія - Данильян О. Г. - 2. Предмет філософії та коло її основних проблем
Зміст предмета філософії формувався історично залежно від рівня розвитку культури. На ранніх етапах існування філософії вона містила всю сукупність знань...
-
Філософія - Петрушенко В. Л. - 5.3. Філософські ідеї пізнього Відродження
У XVI ст. у філософській думці Відродження починають відчутно проявлятися ознаки ідейної кризи. У цей період гуманізм більше пов'язаний із власними...
-
Філософія - Подольська Є. А. - Соціокультурні умови становлення класичної філософії
Соціокультурні умови становлення класичної філософії Класична модель філософії формувалась під впливом тих уявлень про її сутність та завдання, які були...
-
Соціокультурні умови становлення класичної філософії Класична модель філософії формувалась під впливом тих уявлень про її сутність та завдання, які були...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Сергій Кримський (нар. 1930 р.)
Сергій Кримський (нар. 1930 р.) Сергій Борисович Кримський - український філософ. Фахівець у галузі методології науки, культурології. Зробив помітний...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Розділ 1. Філософія як соціокультурний феномен
Сергій Кримський (нар. 1930 р.) Сергій Борисович Кримський - український філософ. Фахівець у галузі методології науки, культурології. Зробив помітний...
-
Філософія - Щерба С. П. - 1. Філософія країн Сходу
Тема 2. філософія Давнього світу Вперше філософська думка виникла у Єгипті та Вавилоні. Вона була нерозривно пов'язана з релігійними уявленнями і, за...
-
Філософія - Касьян В. І. - 23. Українська філософія як культурно-історичний феномен
В історії людської цивілізації вагоме місце посідає українська філософська думка, яка розвивалась спочатку в межах християнського віровчення. Досить...
-
Філософія - Данильян О. Г. - Пізня класика
Багатим на різноманітні школи був і завершальний цикл античної філософії (пізня класика). Зупинимося на ідеях найавторитетніших шкіл цього етапу....
-
Філософія - Щерба С. П. - Розділ І. Історія філософії, основні етапи розвитку
Тема 2. філософія Давнього світу Вперше філософська думка виникла у Єгипті та Вавилоні. Вона була нерозривно пов'язана з релігійними уявленнями і, за...
-
Філософія - Сидоренко О. П. - Розділ 3 КЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ І СУЧАСНА НЕКЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ
3.1. Філософські погляди І. Канта, Г. Гегеля, Л. Фейербаха. 3.2. Діалектичний, матеріалізм і матеріалістичне розуміння історії суспільства у...
-
Метафізика у своїх відповідях на питання про суще як таке перед цим останнім уже уявила собі буття. Вона постійно висловлює буття. Але метафізика не дає...
-
Філософія - Сидоренко О. П. - 3.1. Філософські погляди І. Канта, Г. Гегеля, Л. Фейербаха
3.1. Філософські погляди І. Канта, Г. Гегеля, Л. Фейербаха. 3.2. Діалектичний, матеріалізм і матеріалістичне розуміння історії суспільства у...
-
Філософія - Подольська Є. А. - Розробка поняття метафізики в античності. Метафізика та онтологія
Антична філософія (давня, старовинна) - збірна назва філософських вчень, розроблених у стародавньогрецькому та старо-давньоримському рабовласницьких...
-
Філософія - Губерський Л. В. - І. Життя й світогляд
Вільгельм Дильтей (1833-1911) Німецький філософ, історик культури. Один із провідних теоретиків філософії життя і герменевтики, який зробив вагомий...
Філософія - Осічнюк Ю. В. - Філософія Відродження