Філософія - Касьян В. І. - 52. Проблема істини у філософії
Метою пізнання є істина. Що це таке? Істина - це правильне, перевірене практикою, відображення в нашій свідомості предметів та явищ природи і суспільства, що існують поза свідомістю і незалежно від неї.
Щоб правильно вирішити проблему істини, слід насамперед вирішити два питання.
1. Чи існує об'єктивна істина, тобто чи може в людському уявленні постати такий зміст, який не залежить від суб'єкта, не залежить від людства?
2. Якщо це так, то чи може людське уявлення, у якому відображається об'єктивна істина, відобразити її зразу, цілком, безумовно, абсолютно чи лише приблизно, відносно?
Друге питання, по-суті, є питанням про співвідношення абсолютної і відносної істини. Отже, з цього всього виникає необхідність вирішення питання про об'єктивну, абсолютну і відносну істину.
Під об'єктивною істиною розуміється такий зміст наших знань, який не залежить ні від людини, ні від людства. Будь-яка істина є об'єктивною істиною її об'єктивність визначається джерелом пізнання, тобто об'єктивним матеріальним світом, що відображається в свідомості людини.
Не можна ототожнювати істину з самим об'єктивно існуючим предметом. Не сам предмет, а його правильне відображення в свідомості людини - ось що є об'єктивною істиною. Питання про об'єктивну істину - це питання про зміст наших знань, питання про те, що ми пізнаємо. А пізнаємо ми об'єктивний матеріальний світ.
Питання про істину має ще й інший аспект. Це питання про повноту наших знань, про пізнання як процес, про те, наскільки повно пізнаний об'єктивний матеріальний світ, його предмети та явища.
Питання про повноту наших знань, про пізнання як процес пов'язане з розглядом питання про відносне й абсолютне в істині.
Пізнання - це процес, що здійснюється поступово, по висхідній, від нижчого до вищого, від незнання до знання, від неповного, неточного знання до знання повного, від відносної істини до істини абсолютної. Цей процес безкінечний. Інколи здається, що об'єкт пізнаний всебічно, а з часом виявляються його нові властивості.
Відносна істина - це неповна, незавершена, неостаточна істина, тобто істина, яка відображає об'єктивну дійсність не повно, не точно, а лише приблизно правильно. У подальшому, в процесі пізнання, відносні істини піддаються уточненню, поглибленню, конкретизації.
Кожний ступінь пізнання обмежений рівнем розвитку науки, історичними умовами життя суспільства, які неминуче роблять наші знання відносними, тобто неповними. Але кожна відносна істина має значення об'єктивної істини, яка відображає дійсно існуючий світ.
Відносність нашого знання не означає, що в ньому немає ніякого абсолютного змісту. В кожній відносній істині є абсолютний, неминучий, об'єктивно-істинний зміст, який служить основою для подальшого розвитку знання. У процесі пізнання кожне нове відкриття в науці додає нові зерна в суму абсолютної істини. Тому абсолютна істина пізнається не зразу цілком, а шляхом відносних істин.
Отже, абсолютна істина - це повне, адекватне (правильне) відображення в людській свідомості об'єктивного світу. Це істина цілісна, остаточна, тобто така істина, яка не може бути спростована подальшим ходом розвитку науки і практики.
Прикладом співвідношення відносної та абсолютної істини може бути розвиток знань про будову речовини. У XVIII та, особливо, у XIX ст. в природознавстві була обгрунтована думка, що матерія складається з найдрібніших неподільних частинок - атомів. Цей погляд був відносною істиною, тому що він відображав дійсну будову матерії лише приблизно правильно. Зерно абсолютної істини полягало в правильному уявленні, що матерія дійсно складається з атомів. Подальший розвиток знань про будову речовини призвів у кінці XIX ст. до відкриття електрона - найдрібнішої складової атома. Це відкриття додало до попередніх уявлень про атомну будову матерії нову зернину абсолютної істини, розширивши і поглибивши людські знання про будову матерії. Але електронна теорія не була межею знань про будову матерії. Вона хоча і мала в собі набагато більшу частку абсолютної істини, ніж попередня теорія, але водночас була відносною істиною. Подальший розвиток знань про будову матерії сприяв виявленню значно більшої частини абсолютної істини, яка відображає природу глибше, повніше, точніше, ніж попередні знання, але і вони не вичерпують всієї абсолютної істини.
У процесі пізнання через відносні істини людина все більше наближається до абсолютної істини. Але, разом із тим, людство ніколи не досягне такого стану, коли б можна було сказати: "Все пізнано, далі пізнавати нічого". Не буде такого моменту насамперед тому, що об'єктивно існуюча матерія вічна в часі, безкінечна в просторі і перебуває у постійному русі й розвиткові. Пізнання є відображенням безкінечного об'єктивного світу, що постійно змінюється, тому саме пізнання є безкінечним процесом, що постійно розвивається, змінюється. Якщо явища природи, суспільства взаємопов'язані, рухливі, переходять одне в одне, то зрозуміло, що і людські поняття можуть бути правильною копією дійсності лише тоді, коли вони також будуть мінливими і гнучкими.
Вимога гнучкості понять невід'ємна від вимоги конкретності поняття істини. Будь-яка наукова істина конкретна. Істинними є знання стосовно відповідних умов, місця і часу. Абстрактних істин немає. Те, що істинне в одних умовах, стає неістинним в інших. Тому до вирішення тієї чи іншої проблеми слід підходити з урахуванням реальних умов, зв'язків всіх сторін об'єкта та їх взаємодії. Тільки так можна пізнавати істини і використовувати їх в практичній діяльності.
Схожі статті
-
Філософія - Касьян В. І. - 45. Пізнання і практика
Пізнання здійснюється в процесі практичної діяльності людей, тобто знання не народжуються в свідомості людей самі собою. Пізнання може зростати лише на...
-
Філософія - Касьян В. І. - 5. Співвідношення філософії, науки і релігії
Як уже говорилося, філософії належить особливе місце в структурі суспільної свідомості. Вона пов'язана з усіма її формами, але не зводиться до їх суми і...
-
Філософія - Касьян В. І. - 51. Ідея, проблема, гіпотеза, теорія як гносеологічні поняття
Основними структурними елементами теоретичного пізнання як вищої і найбільш розвиненої форми пізнання є ідея, проблема, гіпотеза, теорія. Разом з тим,...
-
Філософія - Касьян В. І. - 8. Стиль мислення І особливості середньовічної філософії
Середньовічний світогляд має певні особливості, які відрізняють його від античного. Античний світогляд орієнтований на зовнішній світ (космоцентризм)....
-
Філософія - Касьян В. І. - 38. Проблема свідомості у філософії
Проблема свідомості - одна з найважливіших і загадкових. Вона як філософська категорія має складну і суперечливу історію, характеризується...
-
Філософія - Касьян В. І. - 10. Раціоналізм і емпіризм філософії Нового часу
Розробка та обгрунтування методів наукового пізнання - головна мета філософів Нового часу. Формуються два основних методи і на їх основі виникають...
-
Філософія - Касьян В. І. - 3. Філософія як особлива форма суспільної свідомості. Предмет філософії
Життя людини - це складний процес свідомого, цілеспрямованого, перетворювального впливу на навколишній світ і на саму себе для забезпечення свого...
-
Філософія - Касьян В. І. - 1. Поняття світогляду, його специфіка, структура, функції
Це особливий навчальний посібник з курсу філософії. Багаторічний досвід викладання філософії студентам і аспірантам гуманітарних факультетів Київського...
-
Філософія - Касьян В. І. - ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ
Це особливий навчальний посібник з курсу філософії. Багаторічний досвід викладання філософії студентам і аспірантам гуманітарних факультетів Київського...
-
Філософія - Касьян В. І. - 24. Філософський зміст проблеми буття
Існують питання, на які за тисячі років кращі мудреці людства не змогли дати прийнятної відповіді. Наприклад: як і чому є те, що є? або: що є, як воно є...
-
Філософія - Касьян В. І. - 23. Українська філософія як культурно-історичний феномен
В історії людської цивілізації вагоме місце посідає українська філософська думка, яка розвивалась спочатку в межах християнського віровчення. Досить...
-
Філософія - Касьян В. І. - 18. Феноменологічний напрям у філософії
Феноменологія буквально означає вчення про феномени. Феномен - це філософське поняття, яке означає: 1) явище, яке осягається в чуттєвому досвіді; 2)...
-
Французьке Просвітництво по праву вважається провісником буржуазної революції, що вибухнула 1789 р. у Франції. Основні гасла просвітників: наука і...
-
Філософія - Касьян В. І. - Підсистема поведінки
Це особливий навчальний посібник з курсу філософії. Багаторічний досвід викладання філософії студентам і аспірантам гуманітарних факультетів Київського...
-
Філософія - Касьян В. І. - Ціннісна підсистема
Це особливий навчальний посібник з курсу філософії. Багаторічний досвід викладання філософії студентам і аспірантам гуманітарних факультетів Київського...
-
Філософія - Касьян В. І. - 46. Проблема методу пізнання
У пізнанні реальної дійсності істинним має бути не лише кінцевий результат, тобто сукупність знань, а й шлях, який веде до нього, тобто метод. Проблема...
-
Філософія - Касьян В. І. - Пізнавальна підсистема
Це особливий навчальний посібник з курсу філософії. Багаторічний досвід викладання філософії студентам і аспірантам гуманітарних факультетів Київського...
-
Філософія - Касьян В. І. - 4. Основні функції філософії
Філософія виконує багато функцій в життєдіяльності людини. їх треба згрупувати, виділити найбільш важливі. На основі останніх можна виділити і розкрити...
-
Філософія - Касьян В. І. - 33. Проблема єдності світу
У світі існує безкінечне розмаїття речей та явищ. Людина завжди прагне охопити, зрозуміти світ в цілому, в єдності. Але зробити це було досить важко,...
-
Філософія - Касьян В. І. - 27. Категорії "рух" і "розвиток" у філософії
Матерія, як ми знаємо, має різноманітні властивості: нестворюваність, незнищуваність, пізнавальність, невичерпність будови тощо. Але серед них є така,...
-
Філософія - Касьян В. І. - 26. Категорія "матерія" в історико-філософському процесі
Говорячи про основні форми буття (людину, Природу, суспільство, свідомість), ми допускаємо, що все його розмаїття об'єднано якоюсь загальною основою....
-
Філософія - Касьян В. І. - ПЕРЕДМОВА
Це особливий навчальний посібник з курсу філософії. Багаторічний досвід викладання філософії студентам і аспірантам гуманітарних факультетів Київського...
-
Філософія - Касьян В. І. - 12. Класична німецька філософія
Класична німецька філософія - розвиток німецької філософії, що охоплює період кінця XVIII - першої половини XIX ст. Для неї характерні такі основні риси:...
-
Філософія - Касьян В. І. - 31. Закон заперечення заперечення
Всі явища природи та суспільства розвиваються через заперечення. Процес розвитку був би неможливим без заперечення старого новим. Так, з насіння...
-
Філософія - Касьян В. І. - 19. Герменевтика як напрямок сучасної філософії
В античності герменевтикою називалося мистецтво роз'яснення перекладу, тлумачення. Свою назву цей вид діяльності отримав від грецького бога Гермеса, в...
-
Філософія - Касьян В. І. - 43. Форми суспільної свідомості
Одним зі структурних елементів суспільної свідомості є розмаїтість її форм. Це - політична свідомість, правова, моральна, релігійна, естетична, наукова...
-
Філософія - Касьян В. І. - 40. Свідомість і самосвідомість
Свідомість має надзвичайно складну структуру. Фахівці не мають відносно неї одностайної думки. Це пов'язано зі складністю такого явища, як свідомість,...
-
Філософія - Касьян В. І. - 39. Структура свідомості
Свідомість має надзвичайно складну структуру. Фахівці не мають відносно неї одностайної думки. Це пов'язано зі складністю такого явища, як свідомість,...
-
Філософія - Касьян В. І. - 7. Основні риси античної філософії
Філософія як самостійна галузь знань виникла в стародавньому грецькому суспільстві в VI-V ст. до н. е. Можна виділити такі найбільш загальні специфічні...
-
Філософія - Касьян В. І. - 36. Єдність біологічного і соціального в людині
Уже мислителі Давньої Греції підкреслювали наявність в людині двох начал: тваринного (біологічного) і соціального. Так, Арістотель називав людину...
Філософія - Касьян В. І. - 52. Проблема істини у філософії