Філософія - Касьян В. І. - 21. Сучасна зарубіжна філософська антропологія
Філософська антропологія в широкому значенні - філософське вчення про сутність людини; у вузькому значенні - течія західноєвропейської, переважно німецької, філософії першої половини XX ст. Основні представники цієї течії: М. Шелер (1874-1928), Г. Плеснер (1892-1985), А. Гелен (1904-1976), Е. Ротхаккер (1888-1965), X. Хенгстенберг (нар. 1904) та ін.
Безпосереднім джерелом філософської антропології були "філософія життя" (В. Дільтей) та феноменологія (Гуссерль). Передумовою виникнення цієї течії була криза традиційних уявлень про людину, ц. думку Шелера, спеціальні науки про людину не дають чіткого уявлення про природу, сутність людини Звідси, філософська антропологія має стати фунд8! ментальною наукою про людину, її походження, її фізичне, психічне, духовне начала в світі, про сили і тенденції, які рухають нею і які вона приводить в рух Це спроба відтворення цілісного уявлення про людину шляхом переробки і роз'яснення тих предметних знань про людину, які були отримані окремими конкретними науками - біологією, психологією, етнологією, соціологією та ін. Філософська антропологія прагне до власне теоретичного аналізу специфічних особливостей людської сфери буття.
Початком філософської антропології вважається поява праць М. Шелера "Становище людини в космосі" (1928) і Г. Плеснера "Ступені органічного світу і людина" (1928). Тут розглядаються деякі суттєві аспекти відношення людини до тваринного і рослинного світу. Зокрема, аналізуються суттєві відмінності в способі існування людини і тварини.
Цю відмінність М. Шелер вбачає в тому, що людина здатна звільнитися від тиску біологічних потреб. Вона - не стільки біологічна, скільки, в основному, духовна істота, яка здатна до "чистого споглядання речей". У Г. Плеснера підкреслюється така риса природи людини, як "ексцентричність", завдяки якій людина втратила свою велич і тому "засуджена" до вічного пошуку і самовдосконалення. На думку А. Гелена, людина внаслідок біологічної недосконалості приречена до діяльної активності, що реалізується в різних формах культури. Він вважає, що відмінність людини від тварини проявляється вже на стадії елементарних специфічно людських комбінацій сприйняття і руху (сенсомоторних процесів). Тобто визначальним у розумінні людини є її діяльність. У Ротхаккера людина - продукт певного стилю життя, або "об'єктивного духу" культури.
Як бачимо, представники філософської антропології вибирають будь-яку окрему рису і вважають її визначальною ознакою природи людини. При цьому, інші, не менш важливі риси, ігноруються. Внаслідок цього, в цілому, методологічні принципи філософської антропології і конкретні теоретичні побудови, що витікають з них, страждають суттєвими вадами. Таким чином, залишилися нездійсненими її претензії на основоположну філософську дисципліну, що дає наукове знання про сутність людини, про її цілісний образ.
У 60-70-х роках XX ст. філософська антропологія влилася в інші філософські напрямки, що претендують на теоретичне осмислення і тлумачення сучасного знання про людину, досягнення нового розуміння сутності людини - екзистенціалізм, прагматизм, персоналізм, структуралізм та ін.
22. Російська релігійна філософія кінця XIX - початку XX ст.
Основними представниками російської релігійної філософії кінця XIX - початку XX ст. є М. Ф. Федоров (1828-1903), Ф. М. Достоєвський (1821-1881), В. С. Соловйов (1853-1900), М. О. Бердяев (1874- 1948).
М. Федоров розробляв проблему космізму, що спиралася на теологію. Центральною в філософії Федорова була тема постійного розширення поля діяльності людини. У сферу своєї діяльності вона включає космічний простір. Людина оволодіває не лише простором, а й часом. Під впливом внутрішніх імпульсів еволюції, завдяки пізнанню, досвіду і праці людина здатна стати безсмертною і навіть повернути до життя попередні покоління. Саме в смерті як прояві сліпих сил природи Федоров вбачав основне зло для людини. Осягнення її за допомогою науки і техніки дало б змогу вивести особистість з-під цієї принизливої залежності аж до набуття нею можливості воскрешати предків. Всі мають жити вічно і бути щасливими. Спільною справою людства має стати досягнення воскресіння та безсмертя. Федоров пов'язував своє вчення з християнством, бо саме в ньому, особливо в православ'ї, наявні ідеї воскресіння та вічного життя.
Помітною постаттю в російській релігійній філософії був Ф. Достоєвський. Його творчість разом із творчістю В. Соловйова стала поштовхом релігійно-філософського руху в Росії початку XX ст. Достоєвський виступає проти будь-якого насильства, навіть якщо воно від імені Бога, і проповідує шлях добровільного служіння людям задля досягнення "земного раю". Вищий національний поклик Росії вбачає в християнському безкорисливому примиренні народів.
Достоєвський був палким прихильником релігії, бо вважав, що вона повністю грунтується на моральних мотивах, а нерелігійне раціональне ставлення до світу провокує вседозволеність та аморалізм. Саме релігійна мораль може бути істинним наповненням душ окремих особистостей. Але Достоєвський розуміє релігію специфічно. Його релігія - це віра в себе, у своє вдосконалення відповідно до вищих моральних ідеалів. Розвиваючи в собі моральність, люблячи людей, не відповідаючи насиллям на насилля, людина створює кращий світ.
Своєрідним різновидом російської релігійної філософії є філософія всеєдності. За кількістю прибічників та за численністю і розмаїттям створених творів цей напрямок був одним із найпоширеніших. Не випадково в історії філософії його називають "релігійно-філософським Ренесансом". У ньому перепліталися емпіризм та містицизм, раціоналізм та ідеалізм, опозиційність до існуючого режиму та лояльність до влади, перетворення філософії у функцію релігії з неприйняттям офіційного православ'я.
Родоначальником і найважливішим представником філософії всеєдності був В. Соловйов. Центральною в його вченні є ідея "всеєдиного сущого", що представляє собою єдність всіх форм буття: як матеріальних, так і ідеальних. Ця всеєдність втілюється в образі Софії - "вічної жіночості". У суспільстві всеєдність розкриває себе як боголюдський союз осіб або всесвітня церква, що визначає мету людства - подолання егоїзму та ворожості, створення на Землі "царства Божого".
Метою філософії всеєдності, на думку Соловйова, було прагнення підготувати людство до переходу на більш високу стадію еволюції, на вершині якої виникне "Боголюбство". Величне й одухотворене людство має перетворитися в співтворця Бога і виконати грандіозну роботу перевтілення універсуму: створення світу, звільненого від загибелі, розпаду, знищення і який би зберігав всю повноту і розмаїтість буття. При цьому Соловйов вважає хибною будь-яку філософію, яка принижує матерію порівняно з божеством - матерія прекрасна, світла і божественна.
Ідеї соловйовської всеєдності розвивав М. Бердяєв. Його філософія - антропоцентрична. Центральними в його вченні є проблеми духовності, свободи, творчості, сенсу життя, смерті. Поняття об'єктивного світу замінює об'єктивізацією реальності, породженої суб'єктивним духом. Головне в людині визначається її внутрішнім світом, але особистість - категорія релігійної свідомості. Сутність людини - в її ставленні до Бога. Людина постійно відчуває тиск з боку суспільства, яке прагне підкорити особистість, включивши її в яку-небудь спільність.
Схожі статті
-
Філософія - Касьян В. І. - 16. Екзистеціалізм: загальна характеристика
Екзистенціалізм або філософія існування - ірраціоналістичний напрямок сучасної західної філософії. Попередником сучасного екзистенціалізму вважається...
-
Філософія - Касьян В. І. - 20. "Філософія життя"
"Філософія життя" - це ірраціоналістичний напрямок, що сформувався в кінці XIX - на початку XX ст. Він виник як реакція на кризу класичного західного...
-
Філософія - Касьян В. І. - 4. Основні функції філософії
Філософія виконує багато функцій в життєдіяльності людини. їх треба згрупувати, виділити найбільш важливі. На основі останніх можна виділити і розкрити...
-
Філософія - Касьян В. І. - 5. Співвідношення філософії, науки і релігії
Як уже говорилося, філософії належить особливе місце в структурі суспільної свідомості. Вона пов'язана з усіма її формами, але не зводиться до їх суми і...
-
Філософія - Касьян В. І. - 3. Філософія як особлива форма суспільної свідомості. Предмет філософії
Життя людини - це складний процес свідомого, цілеспрямованого, перетворювального впливу на навколишній світ і на саму себе для забезпечення свого...
-
Філософія - Касьян В. І. - 19. Герменевтика як напрямок сучасної філософії
В античності герменевтикою називалося мистецтво роз'яснення перекладу, тлумачення. Свою назву цей вид діяльності отримав від грецького бога Гермеса, в...
-
Філософія - Касьян В. І. - 8. Стиль мислення І особливості середньовічної філософії
Середньовічний світогляд має певні особливості, які відрізняють його від античного. Античний світогляд орієнтований на зовнішній світ (космоцентризм)....
-
Філософія - Касьян В. І. - 6. Своєрідність філософії Стародавніх Індії та Китаю
Філософія як система поглядів на світ вперше з'явилася в Стародавніх Індії та Китаї в кінці II на початку І тисячоліть до н. е. Специфіка розвитку...
-
Філософія - Касьян В. І. - 18. Феноменологічний напрям у філософії
Феноменологія буквально означає вчення про феномени. Феномен - це філософське поняття, яке означає: 1) явище, яке осягається в чуттєвому досвіді; 2)...
-
Філософія - Касьян В. І. - 17. Основні ідеї неотомізму
Неотомізм - одна з найбільш впливових течій католицької філософії. Поширена у всьому світі, головним чином у католицьких країнах. Найбільш відомі...
-
Філософія - Касьян В. І. - 9. Гуманізм та натурфілософія епохи Відродження
Філософія Відродження датується періодом кінця XIV-XVI ст. Видатними її представниками були Микола Кузанський, Піко делла Мірандола, П'єтро Помпонацці,...
-
Філософія - Касьян В. І. - 14. Позитивізм, неопозитивізм та постпозитивізм
Як особливий філософський напрямок позитивізм склався у 30-х роках XIX ст. Перші положення позитивізму сформулював французький філософ Огюст Конт...
-
Філософія - Касьян В. І. - 2. Історичні типи світогляду
Для розуміння сутності світогляду важливо знати, як він виник, етапи його розвитку, чим відрізнялися його ранні етапи від наступних, більш зрілих. Для...
-
Філософія - Касьян В. І. - 1. Поняття світогляду, його специфіка, структура, функції
Це особливий навчальний посібник з курсу філософії. Багаторічний досвід викладання філософії студентам і аспірантам гуманітарних факультетів Київського...
-
Філософія - Касьян В. І. - 7. Основні риси античної філософії
Філософія як самостійна галузь знань виникла в стародавньому грецькому суспільстві в VI-V ст. до н. е. Можна виділити такі найбільш загальні специфічні...
-
Філософія - Касьян В. І. - ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ
Це особливий навчальний посібник з курсу філософії. Багаторічний досвід викладання філософії студентам і аспірантам гуманітарних факультетів Київського...
-
Філософія - Касьян В. І. - Підсистема поведінки
Це особливий навчальний посібник з курсу філософії. Багаторічний досвід викладання філософії студентам і аспірантам гуманітарних факультетів Київського...
-
Філософія - Касьян В. І. - Ціннісна підсистема
Це особливий навчальний посібник з курсу філософії. Багаторічний досвід викладання філософії студентам і аспірантам гуманітарних факультетів Київського...
-
Філософія - Касьян В. І. - 15. Класичний психоаналіз та неофрейдизм: загальна характеристика
Психоаналіз - загальна теорія і метод лікування нервових і психічних захворювань. Доктрина запропонована З. Фрейдом в кінці XIX - на початку XX ст. для...
-
Філософія - Касьян В. І. - Пізнавальна підсистема
Це особливий навчальний посібник з курсу філософії. Багаторічний досвід викладання філософії студентам і аспірантам гуманітарних факультетів Київського...
-
Філософія - Касьян В. І. - 13. Марксизм у системі філософської культури
Марксизм пов'язаний з іменами Карла Маркса (1818-1883) і Фрідріха Енгельса (1820-1895). Це філософське і соціально-економічне вчення, якому судилося...
-
Філософія - Касьян В. І. - 12. Класична німецька філософія
Класична німецька філософія - розвиток німецької філософії, що охоплює період кінця XVIII - першої половини XIX ст. Для неї характерні такі основні риси:...
-
Філософія - Касьян В. І. - ПЕРЕДМОВА
Це особливий навчальний посібник з курсу філософії. Багаторічний досвід викладання філософії студентам і аспірантам гуманітарних факультетів Київського...
-
Філософія - Касьян В. І. - 10. Раціоналізм і емпіризм філософії Нового часу
Розробка та обгрунтування методів наукового пізнання - головна мета філософів Нового часу. Формуються два основних методи і на їх основі виникають...
-
Французьке Просвітництво по праву вважається провісником буржуазної революції, що вибухнула 1789 р. у Франції. Основні гасла просвітників: наука і...
-
Філософія - Пазенок В. С. - 1.8. Філософська проблематика
Філософія є проблемною дисципліною, яка у теоретичний спосіб відображає прагнення розуму пізнати "плинний світ", його сутнісні значення. Для античних...
-
Філософія - Щерба С. П. - 4. Антропологічний матеріалізм Л. А. Фейєрбаха
Прагнення Гегеля тотально раціоналізувати свою філософію і, на його думку, узгодити діалектичний метод із вимогами його системи, яка завершує розвиток...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Сергій Кримський (нар. 1930 р.)
Сергій Кримський (нар. 1930 р.) Сергій Борисович Кримський - український філософ. Фахівець у галузі методології науки, культурології. Зробив помітний...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Філософія - авантюра духу чи літургія смислу?
Сергій Кримський (нар. 1930 р.) Сергій Борисович Кримський - український філософ. Фахівець у галузі методології науки, культурології. Зробив помітний...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Розділ 1. Філософія як соціокультурний феномен
Сергій Кримський (нар. 1930 р.) Сергій Борисович Кримський - український філософ. Фахівець у галузі методології науки, культурології. Зробив помітний...
Філософія - Касьян В. І. - 21. Сучасна зарубіжна філософська антропологія