Філософія історії - Бойченко І. В. - 3.2.2.2. Філософсько-історична концепція Вольтера
І все ж, на цьому слід наголосити, родоначальником власне просвітницької концепції історичного процесу є Вольтер. За влучним висловом Олександра Пушкіна, Вольтер першим пішов новою дорогою і вніс світильник філософії у темні архіви історії. Французький мислитель розрізняв міфологічні та історичні часи. Але й в самих історичних часах.
Застерігав він, потрібно розмежовувати правду й байки. При цьому під байками філософ розумів не тільки, і навіть не стільки те, що ними повсюдно визнається, а й чимало того, що тлумачилося як загальновизнані факти. "Історія, - писав Вольтер, - це виклад фактів, наведених як істинні, на противагу байці, котра є викладом фактів хибних... З часом байка розростається, а істина зникає, тому походження кожного народу стало безглуздям... Є тільки один засіб достовірно дізнатися про що-небудь із стародавньої історії - розглянути кілька беззаперечних пам'ятників, якщо вони вціліли"8.
Відмітною рисою Вольтерового філософсько-історичного вчення було й те, що він чи не вперше здійснив спробу замість повсюдно поширених історій королів написати історію людей, осягнути розвиток суспільства не лише (й не стільки) як історію окремих осіб, скільки як історію народів. Причому у значно ширшому культурному й географічному охопленні, ніж це робилося до нього. Французький мислитель доречно вважав, на відміну від попередників, що історик має приділяти особливу увагу не коронованим персонам, а населенню, його звичаям, законам, нравам, торгівлі, фінансам, сільському господарству. "Добре відомо, - писав він, - що метод і стиль Тита Лівія, його поважність, його розумне красномовство відповідають величі Римської республіки; що стиль Тацита більше пасує до зображення тиранів, Полібія - для настанов у військовій справі, Діонісія Галікарнасського - для опису старовини.
Але в цілому, - наголошує далі філософ, - брати тепер за зразок цих великих майстрів було б гнітом важчим, а ніж той, що лежав на них. Від сучасних істориків вимагається більше деталей, більше обгрунтованих фактів, точних дат, авторитетів, більше уваги до звичаїв, законів, правів, торгівлі, фінансів, землеробства, населення. З історією справа така сама, як і з математикою та з фізикою. Поле діяльності надзвичайно розширилося"9.
Вольтер першим дав розгорнутий систематичний виклад власне просвітницької концепції, передусім у своїй праці "Досвід про звичаї і дух народів" (1756). Як і Монтеск'є, він виходив з того, що історична наука має грунтуватися не на релігійно-міфологічних уявленнях, а на адекватному знанні реальних основ історичного процесу. Однак географічне середовище, на відміну від Монтеск'є, він не вважав визначальним чинником цього процесу. Головним рушієм історії є, на думку Вольтера, ідеї, думки і погляди людей. Історичний процес - це поступальний рух, що здійснюється під впливом розуму, але не божественного, а людського. Звісно, розум і собі видозмінюється, в тому числі і під впливом географічного середовища. Однак воно е, як вважав Вольтер, другорядним чинником розвитку розуму порівняно з впливом форм політичної влади та релігії. Але
Загалом саме розум є рушійною силою поступу людства, більше того, Вольтер гадав, що прогрес - не що інше, як успіхи розуму в пізнанні природи, суспільства і людини і, виходячи з цього, - у практичному перетворенні всіх галузей людського життя - від розвитку ремесла і мануфактури, піднесення ефективності праці та добробуту народу в цілому й окремих людей до розквіту духовної культури і перемоги розуму над забобонами.
Користь історії французький філософ вбачав у "порівнянні законів і нравів чужих країн з власними, котре може зробити державний діяч або громадянин; це (порівняння) спонукає сучасні нації, - вважав він, - змагатися одна з одною у мистецтвах, торгівлі, землеробстві"10.
Розвинуте в загальних рисах Вольтером просвітницьке прогресистське тлумачення історії знайшло свою подальшу конкретизацію у філософсько-історичних концепціях А. Р. Тюрго та Ж. А. Кондорсе.
Схожі статті
-
Філософія історії донедавна залишалася в Україні поза увагою суспільствознавців-дослідників та освітян. І не випадково, адже з ортодоксально...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 1.1.1. Початкова характеристика філософії історії
Філософія історії донедавна залишалася в Україні поза увагою суспільствознавців-дослідників та освітян. І не випадково, адже з ортодоксально...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 1.1. Філософія історії: поняття, зміст, реальність
Філософія історії донедавна залишалася в Україні поза увагою суспільствознавців-дослідників та освітян. І не випадково, адже з ортодоксально...
-
1.3.1. Загальна характеристика релігії як форми світосприйняття історії Релігійний світогляд постає наступною відносно міфології стадією в осягненні...
-
Філософія історії донедавна залишалася в Україні поза увагою суспільствознавців-дослідників та освітян. І не випадково, адже з ортодоксально...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 1.1.1.3. Історична зміна змісту поняття "філософія історії"
Філософія історії донедавна залишалася в Україні поза увагою суспільствознавців-дослідників та освітян. І не випадково, адже з ортодоксально...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 1.1.1.2. Автор терміна "філософія історії"
Філософія історії донедавна залишалася в Україні поза увагою суспільствознавців-дослідників та освітян. І не випадково, адже з ортодоксально...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 1.1.1.1. "Двозначність" положення філософії історії
Філософія історії донедавна залишалася в Україні поза увагою суспільствознавців-дослідників та освітян. І не випадково, адже з ортодоксально...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 3.2.2.1. Філософія історії Монтеск'є
Таке релігійне забарвлення є визначальним для прогресистського трактування історії, по суті, аж до Нового часу. Адже, незважаючи на те, що окремі...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 3.2.2. Прогресизм просвітницької філософії історії
Таке релігійне забарвлення є визначальним для прогресистського трактування історії, по суті, аж до Нового часу. Адже, незважаючи на те, що окремі...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 3.2.1.3. Спільнота земна й спільнота небесна
Основна праця Августина, в якій, власне, і викладено його філософсько-історичну концепцію, називається латиною "De civitate Dei". За традицією цю назву...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 3.2.1.2. Спрямованість та періодизація історичного процесу
Основна праця Августина, в якій, власне, і викладено його філософсько-історичну концепцію, називається латиною "De civitate Dei". За традицією цю назву...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 3.2.1.1. Філософсько-історичний компендіум Блаженного Августина
Основна праця Августина, в якій, власне, і викладено його філософсько-історичну концепцію, називається латиною "De civitate Dei". За традицією цю назву...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 1.3.1.1. Світоглядна обмеженість наукового осмислення історії
1.3.1. Загальна характеристика релігії як форми світосприйняття історії Релігійний світогляд постає наступною відносно міфології стадією в осягненні...
-
1.3.1. Загальна характеристика релігії як форми світосприйняття історії Релігійний світогляд постає наступною відносно міфології стадією в осягненні...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - ПЕРЕДНЄ СЛОВО
Філософія історії донедавна залишалася в Україні поза увагою суспільствознавців-дослідників та освітян. І не випадково, адже з ортодоксально...
-
Започаткований Томасом Манном гуманістичний поворот у розумінні та використанні міфу як засобу бачення людиною своєї історії сприяв у подальшому й...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 1.2.2.7. Міфи та архетипи історії: К. Г. Юнг
Започаткований Томасом Манном гуманістичний поворот у розумінні та використанні міфу як засобу бачення людиною своєї історії сприяв у подальшому й...
-
Ще один цінний урок, який з цього приводу можна взяти у Гегеля, полягає в тому, що історію не можна зводити лише до емпіричної, подієвої, минущої,...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 1.3.1.4. Історичний світ релігійної свідомості
Певна обмеженість у з'ясуванні своєрідності історичного процесу притаманна не тільки наукам про природу, а й будь-якій науці загалом, у тому числі й...
-
Певна обмеженість у з'ясуванні своєрідності історичного процесу притаманна не тільки наукам про природу, а й будь-якій науці загалом, у тому числі й...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 1.3.1.2. Світоглядна обмеженість історичної науки
Певна обмеженість у з'ясуванні своєрідності історичного процесу притаманна не тільки наукам про природу, а й будь-якій науці загалом, у тому числі й...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 1.2.2.4. Шеллінг про роль міфологічного осягнення історії
Сфера міфологічного бачення історичної реальності і в минулому, і в наші часи аж ніяк не обмежується життєдіяльністю лише традиційних історичних культур....
-
3.1. Виникнення філософії історії як галузі пізнання: загальна характеристика Ще в процесі розвитку стародавніх суспільств розпочинається дуже повільний...
-
3.1. Виникнення філософії історії як галузі пізнання: загальна характеристика Ще в процесі розвитку стародавніх суспільств розпочинається дуже повільний...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 2.3.2.7. Питання мети й сенсу історії в історіософії
Чільне місце у субстанційній філософії посідає проблематика, пов'язана з вивченням можливості закономірностей історії. Для марксистської традиції, що...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 2.3.2.6. Історичні закономірності як проблема онтології історії
Чільне місце у субстанційній філософії посідає проблематика, пов'язана з вивченням можливості закономірностей історії. Для марксистської традиції, що...
-
2.2.1. Зміна місця та ролі філософії історії у системі філософського знання на різних етапах розвитку макроіндивідів історії У цілому сучасна філософія є...
-
2.2.1. Зміна місця та ролі філософії історії у системі філософського знання на різних етапах розвитку макроіндивідів історії У цілому сучасна філософія є...
-
2.2.1. Зміна місця та ролі філософії історії у системі філософського знання на різних етапах розвитку макроіндивідів історії У цілому сучасна філософія є...
Філософія історії - Бойченко І. В. - 3.2.2.2. Філософсько-історична концепція Вольтера