Філософія історії - Бойченко І. В. - 1.3.3.3. Марсель Пруст про трансформацію фізіологічного відчуття у світовідчуття минулого
Класичним, хоч, повторимося, й по суті неусвідомленим саме у світоглядному його значенні, прикладом аналізу трансформації фізіологічного відчуття у світовідчуття минулого є широко відомий і, по суті, хрестоматійний за красою епізод з тістечком-мадленкою. Цей пасаж і справді вартий того, щоб його навести повністю.
"Вже чимало літ у Комбре, - оповідав Марсель Пруст, - для мене нічого, крім кону й драми мого лаштування до сну, не існувало (Комбре - місто, точніше, цілий світ Прустового дитинства. - ІБ.)У аж це одного зимового дня, коли я повернувся додому, мати, побачивши, що я змерз, захотіла почастувати мене чаєм, хоча я ніколи його не любив. Я спершу відмовивсь, але потім, хтозна й чому, роздумав. Мама послала по ті кругленькі й пухкі тістечка, так звані мадленки, сформовані ніби з допомогою жолобкуватих скойок молюсків Сен-Жака. Прибитий понурим сьогоднішнім днем і заповіддю невеселого завтра, я машинально підніс до вуст ложечку чаю, в якому розмочив шматочок мадленки. Та тільки-но чай з розкришеним тістечком торкнувся мого піднебіння, я здригнувсь, відчувши, ніби в мені діється щось незвичайне. Якесь окремішне, невмотивоване раювання наринуло на мене. Мене вже не обходили зрадливість долі, її дрібні напасті, швидкоплинність нашого життя, я, ніби запалавши коханням, наповнився якоюсь коштовною есенцією, точніше, есенція ця була не в мені, я сам був цією есенцією. Я перестав почувати себе пересічністю, нікчемою, простим смертним.
Звідки взялася ця всесильна радість? Я відчував - між нею та смаком чаю з тістечком існує якийсь зв'язок, але радість набагато перевищувала цю втіху, вона була з іншого джерела. То звідки ж вона взялася? Що означає? Як її втримати? Я роблю другий ковток, але він не додає нічого нового, третій - ще менше. Час зупинитися, напій уже не той, ясно, що істина не в ньому, а в мені. Він пробудив істину, але йому самому вона незнана, напій може лише повторювати її, ало чимраз слабкіше, а я, тиняючись у здогадах, як витлумачити це явище, хочу принаймні підтримати його в усій свіжості, щоб негайно прийшло мені на виручку і все остаточно з'ясувало.
Я відставляю філіжанку й іду до голови по розум. Саме йому шукати істину. Але де? Болісне вагання збиває його щоразу, як розум відчуває, що здолав самого себе; адже це він, шукач, і є тим темним обширом, у якому має ритися й де все його знаряддя не дасть йому нічогісінько. Шукати? Не лише: й творити? Розум стоїть віч-на-віч перед чимось таким, чого ще немає й що тільки він може збагнути, а потім осяяти.
Я знову й знов себе запитую: що то за невідомий стан, якому годі дати логічне пояснення, стан такий явний, блаженний і реальний, що все інше перед ним блякне? Я пробую ще раз викликати в собі це відчуття. По думки відступаю назад до тієї миті, коли сьорбнув першу ложечку чаю. Й віднаходжу той самий стан, але вже без колишнього гострого сприйняття. Домагаюся, щоб мій розум зробив ще одне зусилля й бодай на мить зафіксував те перебіжне враження. Прагнучи, щоб його пориву ніщо не гамувало, змітаю всі перепони, всяку сторонню думку, оберігаю свій слух та увагу від шерехів із суміжної кімнати. А зморений від цього борсання розум, навпаки, пускаю блукати манівцями, від чого щойно його утримував, дозволяю йому думати про щось інше, зосередитися перед останнім кидком. Потім, уже вдруге, розгрібаю все довкола, знов вертаю йому ще не вид их лий смак першого ковтка й відчуваю, як щось у мені стенається, зрушує з місця, силкується спливти, від'якоритися на глибині, я відчуваю опір і шум пройденої відстані.
Атож, те, що тріпоче всередині мене, це, звісно, образ, зорове враження: пов'язане зі смаком мадленки, воно силкується, слідом за ним, випірнути на поверхню. Але борсається надто глибоко, надто безладно. Той невиразний відсвіт, де зливається невловимий вир переміщених між собою барв, я ще якось розрізняю, але не можу визначити форму, не можу просити її, - як єдино можливого тлумачення, - пояснити свідчення її сучасника, постійного дружка - смаку, попросити викласти мені, про яку саме оказію, про яку минулу добу тут ідеться.
Чи ж досягне ясної зони моєї св і домости цей спогад, мить колишнього, викликана подібною їй миттю з такого далека, зрушена, піднята з денця моєї душі? Бозна. Наразі я більше нічого не відчуваю, мить зупинилась, можливо, опустилася знову. Хто знає, чи випливе вона ще коли з мороку? Десятки разів я починав спочатку, нахилявся над нею. Й щоразу лінощі, губительки важкої справи, великого почину, радили кинути цю мороку, радили пити чай, не думаючи ні про що, крім своїх сьогоденних клопотів і завтрашніх устремлінь: жуй собі жуйку, та й годі.
І нараз спогад воскрес. То був смак шматочка мадленки, яким у Комбре щонедільного ранку (бо того дня я не виходив з дому перед початком обідні) частувала мене, розмочивши його в звичайному або в липовому чаї, тітка Леонія, коли я приходив до неї привітатися.
Самий вигляд тістечка мені не нагадував нічого, поки я його скуштував; може, тому, що відтоді бачив часто це тістечко на поличках цукерень, але не їв, його образ покинув Комбре, злившись із іншими, свіжішими враженнями; може, тому, що жоден з цих поглядів, бозна коли викинутих з па м'яти, не вдержався голови, всі вони порозсипались; форми - і серед них тістечка-мушлі, такі пухкі й чуттєві кожною своєю суворою і богочестивою згорточкою, відумерли або, приспані, втратили ту життєздатність, яка допомогла б їм пробитися до свідомости. І коли від давньої давнини не залишилося й сліду, коли сконали геть усі люди" а речі порозвалювались, тоді лише запах і смак, вутліші, але живучіші, менш матеріальні, тривкіші, надійніші, довго ще, як душі померлих, нагадують про себе, чекають, сподіваються - на руїнах усього - і невтомно несуть на собі, ці зникомі піщинки, величезну озію спогаду.
І тільки-но я знову відчув смак розмоченої в липовому відварі мадленки, якою мене частувала тітка (хоч я ще не розумів і до мене дійшло вже потім, заднім числом, чому я так зрадів цьому спогадові), тієї ж миті стара сіра тітчина кам'яниця чолом на вулицю притако-вилася, мов декорація, до повернутого в садок флігеля, збудованого на задах для моїх батьків (тільки це румовище жило ще й досі в моїй голові). А вкупі з будинком уже постало й містечко, яким воно було вранці, вдень, за будь-якої години, майдан, куди мене водили перед сніданком, вулиці, якими я ходив, дороги, маршрут моїх прогулянок у поліття. І, як у тій японській грі, коли в порцелянову піалу кидають однакові паперові клаптики й вони, намокаючи, розгортаються, бгаються, обарвлюються, набирають химерних форм, робляться квітами, хатами, якимись знайомими постатями, так само всі квіти в нашому садку і в парку пана Сванна, латаття вівонни, добрі міщани, їхні оселі, церкви, ціле Комбре з його околицями, все, що наділене формою і ядерне, все це зринуло - місто і садки - з моєї філіжанки чаю"60.
Схожі статті
-
Саме системному аналізові особливостей відтворення основних історичних епох ЛЮДСЬКОГО духу в свідомості індивіда (у процесі формування його світогляду як...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 1.2.1.4. Міфи - історично перша форма світовідчуття епохи
Міфи постають як чуттєве ставлення людини до світу, зокрема до історичного світу, який виокремлюється з природного універсуму. Це ставлення особливе,...
-
З усього наведеного вище видно, що філософію історії аж ніяк не можна розглядати відокремлено від філософсько-світоглядного історичного осмислення...
-
Саме цю тенденцію фіксує, по суті, й традиція розвитку власне філософії світової, започаткована в Європі німецьким мислителем Артуром Шопенгауером і...
-
Філософія історії донедавна залишалася в Україні поза увагою суспільствознавців-дослідників та освітян. І не випадково, адже з ортодоксально...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 1.1.1.1. "Двозначність" положення філософії історії
Філософія історії донедавна залишалася в Україні поза увагою суспільствознавців-дослідників та освітян. І не випадково, адже з ортодоксально...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 1.1.1. Початкова характеристика філософії історії
Філософія історії донедавна залишалася в Україні поза увагою суспільствознавців-дослідників та освітян. І не випадково, адже з ортодоксально...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 1.1. Філософія історії: поняття, зміст, реальність
Філософія історії донедавна залишалася в Україні поза увагою суспільствознавців-дослідників та освітян. І не випадково, адже з ортодоксально...
-
Філософія історії донедавна залишалася в Україні поза увагою суспільствознавців-дослідників та освітян. І не випадково, адже з ортодоксально...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 1.1.1.3. Історична зміна змісту поняття "філософія історії"
Філософія історії донедавна залишалася в Україні поза увагою суспільствознавців-дослідників та освітян. І не випадково, адже з ортодоксально...
-
З особливою чіткістю ця відмінність спостерігається з середини XIX ст., коля формується і в класичній формі виявляється протилежність сцієнтистського та...
-
З особливою чіткістю ця відмінність спостерігається з середини XIX ст., коля формується і в класичній формі виявляється протилежність сцієнтистського та...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 1.1.1.2. Автор терміна "філософія історії"
Філософія історії донедавна залишалася в Україні поза увагою суспільствознавців-дослідників та освітян. І не випадково, адже з ортодоксально...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 1.4.1.5. Історичні універсали та архетипи
Ще один цінний урок, який з цього приводу можна взяти у Гегеля, полягає в тому, що історію не можна зводити лише до емпіричної, подієвої, минущої,...
-
Ще один цінний урок, який з цього приводу можна взяти у Гегеля, полягає в тому, що історію не можна зводити лише до емпіричної, подієвої, минущої,...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - ПЕРЕДНЄ СЛОВО
Філософія історії донедавна залишалася в Україні поза увагою суспільствознавців-дослідників та освітян. І не випадково, адже з ортодоксально...
-
Що ж спільного між філософським світоглядним осягненням історії і міфологічним та релігійним світоглядом і чим вони різняться? 1.4.2.1. Дві площини...
-
Найпротилежнішими є точки зору, з одного боку, адептів релігії, її захисників, теоретиків і проповідників, які розглядають релігію як вищу,...
-
Центральну частину релігійного історичного світогляду, його ядро, становить релігія. 1.3.2.1. Термін "релігія" За своїм етимологічним значенням термін...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 1.3.2.2. Релігія як багатовимірний культурно-історичний феномен
Центральну частину релігійного історичного світогляду, його ядро, становить релігія. 1.3.2.1. Термін "релігія" За своїм етимологічним значенням термін...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 1.3.2.1. Термін "релігія"
Центральну частину релігійного історичного світогляду, його ядро, становить релігія. 1.3.2.1. Термін "релігія" За своїм етимологічним значенням термін...
-
Центральну частину релігійного історичного світогляду, його ядро, становить релігія. 1.3.2.1. Термін "релігія" За своїм етимологічним значенням термін...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 1.3.1.4. Історичний світ релігійної свідомості
Певна обмеженість у з'ясуванні своєрідності історичного процесу притаманна не тільки наукам про природу, а й будь-якій науці загалом, у тому числі й...
-
Певна обмеженість у з'ясуванні своєрідності історичного процесу притаманна не тільки наукам про природу, а й будь-якій науці загалом, у тому числі й...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 1.3.1.2. Світоглядна обмеженість історичної науки
Певна обмеженість у з'ясуванні своєрідності історичного процесу притаманна не тільки наукам про природу, а й будь-якій науці загалом, у тому числі й...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 1.2.2.4. Шеллінг про роль міфологічного осягнення історії
Сфера міфологічного бачення історичної реальності і в минулому, і в наші часи аж ніяк не обмежується життєдіяльністю лише традиційних історичних культур....
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 1.2.2.3. Неминущий характер міфологічного осягнення історії
Сфера міфологічного бачення історичної реальності і в минулому, і в наші часи аж ніяк не обмежується життєдіяльністю лише традиційних історичних культур....
-
Міфи постають як чуттєве ставлення людини до світу, зокрема до історичного світу, який виокремлюється з природного універсуму. Це ставлення особливе,...
-
Релігійне осягнення історії відбувається за допомогою всього розмаїття форм релігійної свідомості, релігійного світогляду та й форми суспільної...
-
Релігійне осягнення історії відбувається за допомогою всього розмаїття форм релігійної свідомості, релігійного світогляду та й форми суспільної...
Філософія історії - Бойченко І. В. - 1.3.3.3. Марсель Пруст про трансформацію фізіологічного відчуття у світовідчуття минулого