Філософія - Губерський Л. В. - VI. Приступаємо до аналізу маси
<...>
Який вигляд має життя цієї масової людини, яку народжує XIX століття у щораз більшій кількості?
Перш за все вигляд загальної матеріальної вигоди. Ніколи пересічна людина не могла з такою легкістю розв'язати своїх господарських проблем. Тоді як співмірно меншали великі багатства і труднішало життя промислового робітника, для пересічної людини з будь-якого суспільного класу щодня розширювався господарський обрій. Кожний день додавав нову розкіш до репертуару її життьового стандарту. Кожного дня її становище ставало певніше та незалежніше від чужої примхи. Те, що раніше вважалося б даром провидіння, який викликав покірну вдячність долі, перетворилось у право, за яке не дякують, а якого вимагають.
<...>
Така одверта й вільна ситуація неодмінно мусила до глибини пройняти пересічні душі життьовим враженням, яке можна висловити дотепним і проникливим зворотом нашого старого народу: "Широкою є Кастилія". Себто в усіх цих первинних і вирішальних аспектах життя здалося новій людині вільним від перешкод. Ми відразу зрозуміємо цей факт і його вагу, коли пригадаємо, що в минулому простий народ ніколи не мав такої життьової свободи. Навпаки, для нього життя було гнітючою долею - під оглядом господарським і фізичним. Він відчував від самого народження, що життя - це море перешкод, які треба перетерпіти, і що нема іншого виходу, як до-стосуватися до них, улаштовуючись як-небудь у тісноті, яка лишалась.
Але ще яснішим стає контраст ситуацій, коли ми від матеріального переходимо до громадського й морального. Від другої половини XIX століття пересічна людина вже не натрапляє на жодні соціальні перепони. Себто також у формах суспільного життя вона вже не зустрічає перешкод і обмежень від самого народження. Ніщо не примушує її обмежити своє життя. І тут "широкою є Кастилія". Нема ані "станів", ані "каст". Ніхто не має громадських привілеїв. Пересічна людина дізнається, що всі люди рівноправні.
Ніколи в усій своїй історії людина не опинялась у життьових обставинах, хоч здалека подібних до середовища, що його створили ці умови. Ходить, дійсно, про корінну новизну в людській долі, яку закоренило XIX століття. Споруджено новий кін для людського буття, новий під оглядом фізичним і суспільним. Три засади уможливили цей новий світ: ліберальна демократія, експериментальна наука та індустріалізм. Останні дві можна звести до одного терміна: техніка. XIX століття не винайшло жодної з цих засад; вони походять із двох попередніх сторіч. Заслуга XIX століття не у винаході, а в практичному здійсненні.
<...>
Світ, що від народження оточує нову людину, не змушує її обмежитись у жоден спосіб, не протиставить їй вето чи якогось заперечення, а навпаки, збуджує її апетити, що в засаді можуть рости без міри. Річ у тому - і це дуже важливо, - що цей світ XIX і початків XX століття не тільки має ту широту й досконалість, що їх він фактично посідає, але, крім того, прищеплює своїм мешканцям тверде переконання, що завтра він буде ще багатшим, досконалішим і ширшим, немовби він утішався спонтанним і невпинним зростанням. Сьогодні, незважаючи на деякі ознаки, що починають надщерблювати цю беззастережну віру, ще сьогодні мало хто сумнівається, що за п'ять років авто будуть вигідніші й дешевші від нинішніх. У це вірять так само, як у завтрашній схід сонця. Порівняння точне. Бо, дійсно, проста людина, зустрівшись з таким технічно й суспільно досконалим світом, вірить, що його витворила природа, і ніколи не подумає про геніальні зусилля видатних одиниць, яким він завдячує своє існування. Ще менше вона визнає думку, що дальше існування цих досягнень залежить від певних нелегких людських чеснот, що їх найменший заник миттю завалив би всю величну споруду.
Отже, ми можемо зазначити в психологічній діаграмі сучасної маси дві основні риси: вільний розріст її життьових бажань і, тим самим, її особистості, і засадничу невдячність супроти всього, що уможливило вигоду її буття. І одна, і друга риса творять відому психологію розпещеної дитини. І властиво не помилився б той, хто вжив би її як прозірник, крізь який спостерігав би душу сучасних мас. Успадкувавши багате й щедре минуле - щедре на натхнення та на зусилля, - нове простолюддя було розпещене від довколишнього світу. Розпещувати - це не обмежувати бажань, давати враження, що все дозволено і що немає ніяких обов'язків. Дитина, що піддана цьому режимові, не уявляє собі власних меж. Оскільки усунено всякий зовнішній тиск, усякий удар з іншими одиницями, вона приходить до переконання, що лише вона існує, і вона звикає не рахуватися з іншими, а, головне, не рахувати їх вищими за себе. Це почуття чужої вищості міг прищепити їй лише хтось інший, сильніший за неї, що змусив би її зректися якогось бажання, обмежитися, стриматись. Отак вона була б навчилася цієї істотної дисципліни: "Тут кінчаюсь я і починається хтось інший, що має більшу могутність. Видно, що на світі є двоє людей: я та інший, вищий за мене". Пересічну людину інших епох щодня світ навчав цієї елементарної мудрості, бо це був світ настільки незграбно зорганізований, що катастрофи траплялися часто, і в ньому не було нічого певного, багатого, сталого. Але нові маси опинилися в оточенні, повному можливостей і, крім того, певному, де все готове, де все до розпорядження, не вимагаючи попередніх зусиль, так як ми знаходимо сонце у високості, не здвигнувши його на власних плечах. Жодна людина не дякує іншій за повітря, яким вона дихає, бо ніхто повітря для неї не сфабрикував: воно належить до сукупності того, що "є", того, що ми називаємо "природним", бо його ніколи не бракує. Ці розпещені маси настільки нехитрі, що вони вірять, що ця матеріальна і суспільна організація, яка їм дана в розпорядження, так як повітря, є того самого походження, бо, очевидно, її теж ніколи не бракує і вона майже така досконала, як природний лад.
Схожі статті
-
Філософія - Губерський Л. В. - Володимир Вернадський (1863-1945)
Володимир Вернадський (1863-1945) Володимир Іванович Вернадський - український учений-натураліст і мислитель-енциклопедист, заснував учення про біосферу...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Декілька слів про ноосферу
Володимир Вернадський (1863-1945) Володимир Іванович Вернадський - український учений-натураліст і мислитель-енциклопедист, заснував учення про біосферу...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Розділ 7. Філософське розуміння природи
Володимир Вернадський (1863-1945) Володимир Іванович Вернадський - український учений-натураліст і мислитель-енциклопедист, заснував учення про біосферу...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Дослідження людини. Вступ до філософії культури
Німецький філософ, представник Марбурзької школи неокантіанства. Загальний напрям праць Е. Кассирера - висвітлення історії логіки, історії науки, історії...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Інстинкти та людські пристрасті
Німецький психолог та філософ. Е. Фромм один із головних представників Франкфуртської школи (критична теорія, або неомарксизм) та засновників...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Анатомія людської деструктивності
Німецький психолог та філософ. Е. Фромм один із головних представників Франкфуртської школи (критична теорія, або неомарксизм) та засновників...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Еріх Фромм (1900-1980)
Німецький психолог та філософ. Е. Фромм один із головних представників Франкфуртської школи (критична теорія, або неомарксизм) та засновників...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Міф та релігія
Німецький філософ, представник Марбурзької школи неокантіанства. Загальний напрям праць Е. Кассирера - висвітлення історії логіки, історії науки, історії...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Ернст Кассирер (1874-1945)
Німецький філософ, представник Марбурзької школи неокантіанства. Загальний напрям праць Е. Кассирера - висвітлення історії логіки, історії науки, історії...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Сергій Кримський (нар. 1930 р.)
Сергій Кримський (нар. 1930 р.) Сергій Борисович Кримський - український філософ. Фахівець у галузі методології науки, культурології. Зробив помітний...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Генеалогія моралі
Фрідріх Вільгельм Ніцше - німецький філософ. Своє головне завдання він вбачав у з'ясуванні причин переваги раціональних чинників життя над...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Фрідріх Ніцше (1844-1900)
Фрідріх Вільгельм Ніцше - німецький філософ. Своє головне завдання він вбачав у з'ясуванні причин переваги раціональних чинників життя над...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Філософія - авантюра духу чи літургія смислу?
Сергій Кримський (нар. 1930 р.) Сергій Борисович Кримський - український філософ. Фахівець у галузі методології науки, культурології. Зробив помітний...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Володимир Шинкарук (1928-2001)
Володимир Іларіонович Шинкарук - український філософ, засновник Київської світоглядно-антропологічної школи. Перегляд традиційного філософування в руслі...
-
Філософія - Губерський Л. В. - І. Життя й світогляд
Вільгельм Дильтей (1833-1911) Німецький філософ, історик культури. Один із провідних теоретиків філософії життя і герменевтики, який зробив вагомий...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Перша ціль: "зовнішні межі"
Запропоновані шість цілей спрямовані, як зазначено, на те, щоб стимулювати більш відповідальну людську поведінку в повсякденному житті, у політичних...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Шість стартових цілей
Запропоновані шість цілей спрямовані, як зазначено, на те, щоб стимулювати більш відповідальну людську поведінку в повсякденному житті, у політичних...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Типи світогляду і виявлення їх у метафізичних системах
Вільгельм Дильтей (1833-1911) Німецький філософ, історик культури. Один із провідних теоретиків філософії життя і герменевтики, який зробив вагомий...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Вільгельм Дильтей (1833-1911)
Вільгельм Дильтей (1833-1911) Німецький філософ, історик культури. Один із провідних теоретиків філософії життя і герменевтики, який зробив вагомий...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Розділ 5. Філософія та світогляд
Вільгельм Дильтей (1833-1911) Німецький філософ, історик культури. Один із провідних теоретиків філософії життя і герменевтики, який зробив вагомий...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Екзистенціалізм - це гуманізм
Французький філософ, письменник, засновник екзистенціалізму феноменологічного спрямування. В ранніх творах "Трансцендентність Его", "Уява", "Уявне",...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Жан-Поль Сартр (1905-1980)
Французький філософ, письменник, засновник екзистенціалізму феноменологічного спрямування. В ранніх творах "Трансцендентність Его", "Уява", "Уявне",...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Про відношення реального та ідеального в природі
Фрідріх Вільгельм Йозеф Шеллінг - німецький філософ, представник класичної німецької філософи, У його філософії виокремлюють кілька періодів:...
-
Філософія - Губерський Л. В. - І. Навала мас
Іспанській філософ. Прирівнював філософію до інтелектуального героїзму, позаяк тільки для неї суттєвим елементом пізнавальної діяльності є припущення про...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Бунт мас
Іспанській філософ. Прирівнював філософію до інтелектуального героїзму, позаяк тільки для неї суттєвим елементом пізнавальної діяльності є припущення про...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Хосе Ортега-і-гассет (1883-1955)
Іспанській філософ. Прирівнював філософію до інтелектуального героїзму, позаяк тільки для неї суттєвим елементом пізнавальної діяльності є припущення про...
-
Філософія - Губерський Л. В. - До критики політичної економії
Карл Маркс (1818-1883) Німецький мислитель, суспільний діяч, засновник марксизму. К. Маркс розробив власний метод - матеріалістичну діалектику і...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Розділ 13. Філософське осмислення історичного процесу
Карл Маркс (1818-1883) Німецький мислитель, суспільний діяч, засновник марксизму. К. Маркс розробив власний метод - матеріалістичну діалектику і...
-
Філософія - Губерський Л. В. - МОВА ЯК ГОРИЗОНТ ГЕРМЕНЕВТИЧНОІ ОНТОЛОГІЇ
Ганс-Георг Гадамер (1900-2001) Німецький філософ. Представник філософської герменевтики XX ст. Г. Гадамер вбачає в герменевтиці універсальну філософію...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Ганс-Георг Гадамер (1900-2001)
Ганс-Георг Гадамер (1900-2001) Німецький філософ. Представник філософської герменевтики XX ст. Г. Гадамер вбачає в герменевтиці універсальну філософію...
Філософія - Губерський Л. В. - VI. Приступаємо до аналізу маси