Філософія - Данильян О. Г. - 1. Предмет, структура та функції філософії історії
Відомо, що сутність і місце будь-якого соціального явища в розвитку суспільства можна зрозуміти, якщо розглядати його в єдності з розвитком усього суспільства в цілому, тобто в межах загального історичного процесу. Звідси неминуче виникають питання, що стосуються всієї історії людства: чи існує якась мета історичного розвитку; у якому напрямі рухається всесвітня історія; чи має історія якийсь певний зміст? На ці запитання дає відповідь розділ філософії, що дістав назву "філософія історії". З огляду на те, що в сучасних підручниках недостатньо уваги приділяється розкриттю предмета філософії історії, її структури і функцій, пропонуємо цю тему почати з розгляду саме цих проблем.
1. Предмет, структура та функції філософії історії
Предмет філософії історії
Що таке "філософія історії" і в чому полягає предмет її вивчення? Відповідаючи на це запитання, можна навести визначення філософії історії, що дається авторами Філософського енциклопедичного словника: "Філософія історії - розділ філософії, пов'язаний з інтерпретацією історичного процесу й історичного пізнання". Звідси випливає, що філософія історії являє собою складову частину філософії. Предметом же філософії історії є інтерпретація, розкриття змісту історичного процесу й історичного пізнання. Однак такий підхід до визначення філософії історії є не єдиним, оскільки впродовж історичного розвитку предмет, проблематика філософії історії істотно змінювалися і сьогодні сприймаються різними напрямами філософії історії неоднаково.
Так, наприклад, предметом дослідження істориків і філософів античного періоду (Геродот, Платон, Фукідід, Аристотель, Плутарх та ін.) була взаємодія природи і людини, опис і розгляд "сирих" історичних фактів без їхнього теоретичного осмислення і зведення в єдину філософсько-історичну систему.
Предметом філософії історії Середньовіччя (Августин та ін.) була проблема взаємодії Бога і людини, визначення змісту історичного процесу, рушійною силою якого вважалося Боже провидіння, дослідження призначення і завдань історичних праць.
В епоху Відродження і Нового часу (Пікколо Макіавеллі, Джамбатіста Віко, Френсіс Бекон, Томас Гоббс та ін.) предметом філософії історії стає спрямованість історії, а також роль людини, класів в історичному процесі (Опостен Т'еррі, Франсуа Гізо, Огюст Міньє). В епоху Нового часу виникає і сам термін "філософія історії", що вперше вжив у 1765 р. французький просвітитель Вольтер (1694-1778), який доводив, що історик повинен не просто описувати історичні події, а філософськи осмислювати історичний процес. Пізніше для Гегеля і засновників діалектичного матеріалізму (Карл Маркс і Фрідріх Енгельс) основним предметом філософії історії став пошук загальних закономірностей і діалектики історичного прогресу.
Наприкінці XIX - на початку XX ст. виникло багато нових напрямів філософії історії, кожний з яких, у свою чергу, мав свій власний предмет дослідження. Так, наприклад, представники теорії історичного кругообігу (Микола Данилевський, Освальд Шпенглер, Арнольд Тойнбі), як і їхні попередники, ставили за мету виявлення закономірностей історичного процесу. Представники численних напрямів християнської філософії історії: неотомізму (Жак Марітен, Етьєн Анрі Жільсон та ін.), неоавгустизму (Моріс Блонд, Габріель Марсель, Жан Лакруа), тейярдизму ОТєр Тейяр де Шарден), а також екзистенціалізму (Карл Ясперс) центральну проблему вбачали у проблемі змісту історії. Прибічники гносеологічної теорії і критики історичного пізнання (Вільгельм Дільтей, Бенедетто Кроче) не обмежуються історіографією, а аналізують ще й історичне пізнання в широкому розумінні цього слова. Свій специфічний предмет мають і неокантіанська філософія історії (Вільгельм Віндельбанд, Генріх Ріккерт), "аналітична" філософія історії (Ернест Нагель, Карл Гемпель та ін.). Важливою особливістю багатьох сучасних напрямів філософії історії XX ст. є те, що їх предметом стають глобальні проблеми світової історії, сучасної цивілізації тощо.
Отже, як бачимо, різні філософсько-історичні школи не мали єдиного підходу до проблеми предмета дослідження, у зв'язку з чим філософи-дослідники по-різному інтерпретували історичний процес. Проте, узагальнивши їхні підходи, можна зробити висновок, що філософія історії - це розділ філософії, який пояснює зміст, закономірності, основні напрями історичного процесу, а також обгрунтовує методи його пізнання.
Схожі статті
-
Філософія - Данильян О. Г. - РОЗДІЛ 14. Сенс і спрямованість історії
Відомо, що сутність і місце будь-якого соціального явища в розвитку суспільства можна зрозуміти, якщо розглядати його в єдності з розвитком усього...
-
Філософія - Данильян О. Г. - 2. Предмет філософії та коло її основних проблем
Зміст предмета філософії формувався історично залежно від рівня розвитку культури. На ранніх етапах існування філософії вона містила всю сукупність знань...
-
Філософія - Данильян О. Г. - 1. Проблема людини в історії філософії
Проблема людини належить до "одвічних" проблем філософії. З різного роду тлумаченнями сутності людини ми зустрічаємось практично в усіх значних...
-
Філософія - Данильян О. Г. - 4. Особливості розвитку української філософії XX ст
Встановлення радянської влади в Україні привело до повної політизації філософії. Філософію проголосили суто "класовою" наукою, теоретичною і...
-
Філософія - Данильян О. Г. - 1. Загальна характеристика античної філософії
Цей розділ присвячено історії філософії. Його завдання - дати уявлення про логіку розвитку світової філософської думки, про важливі проблеми, які...
-
Філософія - Данильян О. Г. - 2. Ірраціоналістично-гуманістичний напрям у сучасній філософії
Позиції ірраціоналізму в сучасній філософії відстоює багато різних шкіл і напрямів. Серед них значне місце належить філософії життя. Сформувався цей...
-
Філософія - Данильян О. Г. - РОЗДІЛ 8. Сутність та структура пізнавального процесу
У шостому розділі була розкрита сутність людської свідомості. Як випливає з її аналізу, основою свідомості є не що інше, як знання про світ, про природу,...
-
Філософія - Данильян О. Г. - 5. Витоки та спрямованість німецької класичної філософії
Важлива роль в історії філософії належить німецькій класичній філософії на межі XVIII-XIX ст. На її розвиток суттєво вплинули три фактори: розвиток...
-
Філософія - Данильян О. Г. - РОЗДІЛ 11. Людина як предмет філософського аналізу
Проблема людини належить до "одвічних" проблем філософії. З різного роду тлумаченнями сутності людини ми зустрічаємось практично в усіх значних...
-
Філософія - Данильян О. Г. - 1. Пізнання як предмет філософського аналізу
У шостому розділі була розкрита сутність людської свідомості. Як випливає з її аналізу, основою свідомості є не що інше, як знання про світ, про природу,...
-
Філософія - Данильян О. Г. - Висока класична доба античної філософії
Бере свій початок у другій половині V ст. до н. с. У цей період з'являється чітка тенденція теми людини в системі інших філософських проблем. Найбільш...
-
Філософія - Данильян О. Г. - 2. Структура свідомості та її основні функції
Свідомість як внутрішній світ людини має свою структуру. Щоб її розглянути, слід, щонайперше, звернути увагу на таку обставину. Нерідко поняття...
-
Філософія - Данильян О. Г. - Передмова
Людство увійшло у третє тисячоліття обтяжене безліччю проблем. Найгострішими серед них є міжнародний тероризм, численні регіональні і міжетнічні...
-
Філософія - Данильян О. Г. - 1. Проблема свідомості у філософії. Генезис свідомості та її сутність
Свідомість - це наші думки, почуття, уявлення, воля. Усе це складає дуже важливу здатність людини розуміти навколишнє, усвідомлювати своє місце в...
-
Філософія - Данильян О. Г. - Йоганн Готліб Фіхте
Так, Фіхте розглядав своє вчення як пряме продовження філософії Канта. Водночас Фіхте вважав, що з міркувань Канта можна без будь-яких втрат вилучити...
-
Філософія - Данильян О. Г. - Людвіг Андреас Фейєрбах
Так, Фіхте розглядав своє вчення як пряме продовження філософії Канта. Водночас Фіхте вважав, що з міркувань Канта можна без будь-яких втрат вилучити...
-
Філософія - Данильян О. Г. - 1. Основні підходи до розуміння суспільства
Добре відомо, що людина не може існувати поза суспільством. Адже, як помітив ще Аристотель, поза суспільством може жити тільки геній чи божевільний. Тому...
-
Філософія - Данильян О. Г. - РОЗДІЛ 10. Філософський аналіз суспільства
Добре відомо, що людина не може існувати поза суспільством. Адже, як помітив ще Аристотель, поза суспільством може жити тільки геній чи божевільний. Тому...
-
Філософія - Данильян О. Г. - Георг Вільгельм Фрідріх Гегель
Так, Фіхте розглядав своє вчення як пряме продовження філософії Канта. Водночас Фіхте вважав, що з міркувань Канта можна без будь-яких втрат вилучити...
-
Філософія - Данильян О. Г. - РОЗДІЛ 2. Історія розвитку філософської думки: загальна характеристика
Цей розділ присвячено історії філософії. Його завдання - дати уявлення про логіку розвитку світової філософської думки, про важливі проблеми, які...
-
Філософія - Данильян О. Г. - Структура свідомості
Свідомість як внутрішній світ людини має свою структуру. Щоб її розглянути, слід, щонайперше, звернути увагу на таку обставину. Нерідко поняття...
-
Філософія - Данильян О. Г. - Функції культури
Культура як суспільне явище виконує певні функції. Основними є такі: перетворювальна, пізнавальна (гносеологічна), комунікативна, регулятивна, або...
-
Філософія - Данильян О. Г. - 2. Поняття і структура матерії
Спроби вирішити питання про єдність всього сущого історично привели до виникнення поняття "субстанція" (лат. substantia - сутність). Під субстанцією...
-
Філософія - Данильян О. Г. - 1. Світогляд людини, його суть, структура та історичні типи
РОЗДІЛ 1. Філософія, коло її проблем та роль у суспільстві Термін "філософія" приблизно в VI ст. до н. е. ввів славнозвісний математик і мислитель...
-
Філософія - Данильян О. Г. - Частина перша. Сутність філософії та основні етапи її розвитку
РОЗДІЛ 1. Філософія, коло її проблем та роль у суспільстві Термін "філософія" приблизно в VI ст. до н. е. ввів славнозвісний математик і мислитель...
-
Філософія - Данильян О. Г. - РОЗДІЛ 3. Сучасна світова філософія
Сучасність у філософії має свій внутрішній масштаб. За звичкою, початком сучасного етапу вважають кінець XIX ст., коли виникли нові форми...
-
Філософія - Данильян О. Г. - 2. Філософія українського Відродження та Просвітництва
Відродження, або Ренесанс, - це соціальний і ідейний рух упродовж ХТУ-ХУІ ст. у європейських країнах, який був спрямований проти...
-
Філософія - Данильян О. Г. - 1. Філософська думка в духовній культурі Київської Русі
Філософія України - органічна частина всесвітньої філософії. Проблеми, які вона розглядає, тісно пов'язані з постановкою і теоретичним їх розв'язанням у...
-
Філософія - Данильян О. Г. - РОЗДІЛ 4. Українська філософія: традиції та особливості
Філософія України - органічна частина всесвітньої філософії. Проблеми, які вона розглядає, тісно пов'язані з постановкою і теоретичним їх розв'язанням у...
-
Філософія - Данильян О. Г. - Неомарксизм
Не маючи змоги показати всю різноманітність сучасної марксистської філософії, розглянемо най відомі ший її напрям - неомарксизм. Неомарксизм - це...
Філософія - Данильян О. Г. - 1. Предмет, структура та функції філософії історії