Етика - Тофтул М. Г. - Етика марксизму
Основоположником марксистської етики є К. Маркс. Це вчення проголошує основою суспільства певний базис (сукупність виробничих відносин, економічна структура суспільства), а мораль відносить до надбудови, ідеологічних відносин. Представники марксизму суспільний прогрес пов'язували з розвитком базису, "економічного скелету" суспільства, відповідно до якого розвиватиметься і мораль. Очевидно, тому російський марксист В. Ульянов погоджувався з думкою про відсутність у цьому вченні етики: "Не можна не визнати... справедливість твердження Зомбарта, що в самому марксизмі від початку до кінця немає ні грана етики". У теоретичному відношенні "етичну точку зору" він підпорядковував "принципу причинності", у практичному - зводив до класової боротьби. Зрозуміло, що заклики до боротьби та кровопролиття несумісні з етикою.
Марксисти ставили собі в заслугу намагання свідомо і цілеспрямовано творити історію, оскільки вважали весь попередній шлях розвитку людства передісторією. Такий підхід вони поширювали і на мораль, будучи переконаними, що в історії людства моральні уявлення формувалися стихійно і поставали як невідомо ким сформовані норми. Домарксистські філософи, намагаючись пояснити походження цих норм, приписували їх авторство Богу або виводили з різних інтерпретацій "природи людини". Насправді мораль начебто є породженням панівного способу виробництва. Знищення капіталістичного ладу і побудова комунізму покличе до життя комуністичну мораль. Це був не перший "свідомий" і "цілеспрямований" експеримент, оскільки до нього вдавалися всі тоталітарні режими.
З погляду марксизму, традиційна етика конструювала штучні моральні ідеали та норми належних стосунків між людьми, що мало доповнити неповноцінність відносин і завдяки цьому створити видимість благополуччя. Він ставив за мету удосконалити суспільство і в такий спосіб гармонізувати в ньому реальні моральні стосунки. Проте мораль завжди є системою норм, правил і приписів необхідної (у кращому разі бажаної) поведінки людей. А моральність (реальні моральні стосунки між людьми), як свідчить суспільна практика, ще ніколи не вдавалося нав'язати силовими методами.
Згідно з марксистською концепцією (і концепціями ідейних попередників марксизму - соціалістів-утопістів) коренем зла є приватна власність, насамперед на засоби виробництва, а саме зло - наслідком класових антагонізмів, експлуатації, відчуження людини. Тому все те, що прямо чи опосередковано сприяє знищенню експлуататорського капіталістичного суспільства і побудові безкласового суспільства, для якого характерна суспільна форма власності, тобто комунізму, є добром. "Мораль істинно людська, яка стоїть понад класовими суперечностями і всякими спогадами про них, - стверджував Ф. Енгельс, - стане можливою лише на такому ступені розвитку суспільства, коли не тільки буде знищена протилежність класів, але загладиться і слід її в практичному житті". Марксисти вважали добром навіть агресію держави, в якій встановлено комуністичний режим, проти світової спільноти: "Пролетарський інтернаціоналізм, - вважав В. Ульянов, - вимагає, по-перше, підпорядкування інтересів пролетарської боротьби в одній країні інтересам цієї боротьби у всесвітньому масштабі; по-друге, вимагає здатності і готовності з боку нації, яка перемагає над буржуазією, йти на найбільші національні жертви заради повалення міжнародного капіталу".
Мораль, згідно з марксизмом, має класовий характер: "А оскільки суспільство досі розвивалося в класових протилежностях, - доводив Ф. Енгельс, - то мораль завжди була класовою мораллю: вона або виправдовувала панування та інтереси пануючого класу, або ж, коли пригноблений клас ставав досить сильним, виражала його обурення проти цього панування і представляла інтереси майбутності пригноблених". З огляду на те, що мораль, на думку марксистів, є наслідком економічних відносин, то ці відносини мусять бути в центрі уваги цього вчення, оскільки "...люди, свідомо чи несвідомо, черпають свої моральні погляди з практичних відносин, на яких грунтується їх класове становище, тобто з економічних відносин, в яких відбувається виробництво і обмін". Відповідно кожен клас створює свою систему моралі, а в суспільстві може бути стільки моральних систем, скільки існує класів. При цьому домінує мораль панівного класу.
Заперечуючи всезагальний характер моралі, марксисти ототожнювали вселюдську мораль із пролетарською. Відповідаючи, наприклад, на питання, яка з класових моралей є істинною, Ф. Енгельс стверджував, що жодна не може претендувати на досконалість. Однак найбільше елементів, що обіцяють їй довговічне існування, має мораль, яка виступає за повалення капіталістичного ладу, отже, мораль пролетарська: "Клас, який здійснює революцію, - уже саме через те, що він протистоїть іншому класові, - із самого початку виступає не як клас, а як представник усього суспільства..."
Ігнорування всезагального характеру моралі, заклики до експропріації приватної власності, ізоляції від суспільства, а то й до фізичного знищення тих, хто не віддає добровільно свою власність, принизлива характеристика селян як таких, що мають дві душі: душу трудящого і душу власника, презирливе ставлення до інтелігенції ("гнила інтелігенція") зближують марксизм (марксизм-ленінізм) з антигуманними ідеологіями.
Марксисти надавали класового характеру категоріям "благо", "добро", "справедливість", "совість". Гостро критикуючи релятивізм у сфері гносеології, вони, заперечуючи всезагальний характер моралі, постійно ставали на позиції релятивізму, про що свідчать хоча б твердження, що будь-яке благо для одних є злом для інших, а будь-яке нове звільнення одного класу - новим пригнобленням іншого. Це стосується і розуміння за марксистською концепцією добра і зла: "Уявлення про добро і зло так сильно змінювалися від народу до народу, від століття до століття, що часто суперечили одне одному". З релятивістських позицій аналізували прихильники цього вчення і справедливість: "Справедливість греків і римлян вважала справедливим рабство, справедливість буржуа 1789 р. вимагала усунення феодалізму, оголошеного несправедливим", - зазначав Ф. Енгельс. Об'єктивним критерієм оцінювання явищ як справедливих, на його погляд, є думка мас: "Якщо моральна свідомість мас оголошує якийсь економічний факт несправедливим.., то це доводить, що він пережив себе..." Однак історія свідчить, що маси нерідко проголошували найдикіші гасла, що не дає підстав стверджувати про об'єктивність оцінювання подій. Відносною вважали марксисти і совість: "У республіканця інша совість, ніж у рояліста, в імущого - інша, ніж у неімущого, у мислячого - інша, ніж у того, хто не здатний мислити", - зазначав К. Маркс.
Звичайно, багато міркувань К. Маркса і Ф. Енгельса не позбавлені рації. Проте заклики до революції, експропріації, знищення не узгоджуються з духом етики як науки, що прагне гармонізувати стосунки між людьми різних рас, націй, релігійних вірувань, соціальних верств.
Загалом ідея соціалізму чи комунізму як мрія про соціально справедливе суспільство дуже приваблива. Однак перетворення цієї мрії на ідейно-теоретичну основу глобальних соціальних експериментів завжди завершувалося глобальними сплесками насилля і зла. А насильно зробити людей щасливими неможливо.
Схожі статті
-
Етика - Тофтул М. Г. - 2.1. Природа, сутність, походження і функції моралі
Усвідомивши свої потреби, запити й інтереси, намагаючись осмислено реалізовувати їх, людина вступала у сферу взаємодії з потребами, запитами, інтересами,...
-
Етика - Тофтул М. Г. - 2. Мораль як форма суспільної і особистісної свідомості
Усвідомивши свої потреби, запити й інтереси, намагаючись осмислено реалізовувати їх, людина вступала у сферу взаємодії з потребами, запитами, інтересами,...
-
Етика - Тофтул М. Г. - Мораль рабовласницького суспільства
У рабовласницькому суспільстві, яке прийшло на зміну первіснообщинному, стосунки між людьми, зокрема й моральні, зазнали істотних змін. Рабство було...
-
Етика - Тофтул М. Г. - Сутність і особливості моралі
Усвідомивши свої потреби, запити й інтереси, намагаючись осмислено реалізовувати їх, людина вступала у сферу взаємодії з потребами, запитами, інтересами,...
-
Етика - Тофтул М. Г. - Природа моралі
Усвідомивши свої потреби, запити й інтереси, намагаючись осмислено реалізовувати їх, людина вступала у сферу взаємодії з потребами, запитами, інтересами,...
-
Етика - Тофтул М. Г. - Природа, сутність, особливості і структура моралі
Усвідомивши свої потреби, запити й інтереси, намагаючись осмислено реалізовувати їх, людина вступала у сферу взаємодії з потребами, запитами, інтересами,...
-
Етика - Тофтул М. Г. - Мова етики і її співвідношення з мовою моралі
Мова є системою знаків, яка забезпечує людське спілкування, мислення і вираження думок. У ній об'єктивується не тільки суспільна свідомість, а й...
-
Етика - Тофтул М. Г. - Методологічні принципи етики
Сформувалася етика у лоні філософії, тому вона споріднена зі всіма основними її розділами - онтологією (вченням про буття), гносеологією (теорією...
-
Етика - Тофтул М. Г. - Емпіричні тенденції в етиці Нового часу
На противагу раціоналізмові емпіризм як філософський напрям вважає чуттєвий досвід єдиним джерелом і критерієм пізнання, применшує у ньому роль аналізу і...
-
Етика - Тофтул М. Г. - Справедливість
Майбутнє як втілення ідеалу, зокрема й ідеї добра, немислиме без справедливості. Віра в її торжество є неодмінною передумовою високоморального буття...
-
Етика - Тофтул М. Г. - Взаємозв'язки етики з іншими науками
Сформувалася етика у лоні філософії, тому вона споріднена зі всіма основними її розділами - онтологією (вченням про буття), гносеологією (теорією...
-
Етика - Тофтул М. Г. - Предмет етики
Етика належить до філософських дисциплін, оскільки вивчає не тільки стосунки між людьми, а й ставлення індивіда до світу (актуальність цієї проблеми...
-
Етика - Тофтул М. Г. - 1.1. Загальні засади етики
Етика належить до філософських дисциплін, оскільки вивчає не тільки стосунки між людьми, а й ставлення індивіда до світу (актуальність цієї проблеми...
-
Етика - Тофтул М. Г. - Структура предмета етики
Етика належить до філософських дисциплін, оскільки вивчає не тільки стосунки між людьми, а й ставлення індивіда до світу (актуальність цієї проблеми...
-
Етика - Тофтул М. Г. - Релятивістські концепції добра і зла
У цій системі поглядів поняттям моралі надається умовне, відносне значення, що призводить до суб'єктивізму в тлумаченні моральних понять і суджень, до...
-
Етика - Тофтул М. Г. - Моральні чесноти і вади
Результатом виявлення необхідних і загальних ознак стійких позитивних моральних якостей людини є поняття "чесноти (доброчесності)", а аналогічних ознак...
-
Етика - Тофтул М. Г. - Мораль і релігія
Співвідношення моралі і політики неоднозначні, оскільки вони залежать від історичних обставин, сил, які вертять політику, а також від місця моралі в...
-
Етика - Тофтул М. Г. - Мораль і мистецтво
Співвідношення моралі і політики неоднозначні, оскільки вони залежать від історичних обставин, сил, які вертять політику, а також від місця моралі в...
-
Етика - Тофтул М. Г. - Мораль і політика
Співвідношення моралі і політики неоднозначні, оскільки вони залежать від історичних обставин, сил, які вертять політику, а також від місця моралі в...
-
Етика - Тофтул М. Г. - Мораль і право
Суспільна свідомість є не просто сукупністю індивідуальних свідомостей, а цілісним духовним явищем. Утворюють її відносно самостійні форми свідомості -...
-
Етика - Тофтул М. Г. - Моральна та інші форми суспільної свідомості
Суспільна свідомість є не просто сукупністю індивідуальних свідомостей, а цілісним духовним явищем. Утворюють її відносно самостійні форми свідомості -...
-
Етика - Тофтул М. Г. - Орієнтувальна функція моралі
Головним завданням моралі е перетворення потенційного буття індивіда як людини на актуальне. Творчо інтеріоризуючи моральні вимоги, орієнтуючись у своїй...
-
Етика - Тофтул М. Г. - Виховна функція моралі
Головним завданням моралі е перетворення потенційного буття індивіда як людини на актуальне. Творчо інтеріоризуючи моральні вимоги, орієнтуючись у своїй...
-
Етика - Тофтул М. Г. - Пізнавальна функція моралі
Головним завданням моралі е перетворення потенційного буття індивіда як людини на актуальне. Творчо інтеріоризуючи моральні вимоги, орієнтуючись у своїй...
-
Етика - Тофтул М. Г. - Комунікативна функція моралі
Головним завданням моралі е перетворення потенційного буття індивіда як людини на актуальне. Творчо інтеріоризуючи моральні вимоги, орієнтуючись у своїй...
-
Етика - Тофтул М. Г. - Оцінно-імперативна функція моралі
Головним завданням моралі е перетворення потенційного буття індивіда як людини на актуальне. Творчо інтеріоризуючи моральні вимоги, орієнтуючись у своїй...
-
Етика - Тофтул М. Г. - Регулятивна функція моралі
Головним завданням моралі е перетворення потенційного буття індивіда як людини на актуальне. Творчо інтеріоризуючи моральні вимоги, орієнтуючись у своїй...
-
Етика - Тофтул М. Г. - Функції моралі
Головним завданням моралі е перетворення потенційного буття індивіда як людини на актуальне. Творчо інтеріоризуючи моральні вимоги, орієнтуючись у своїй...
-
Етика - Тофтул М. Г. - Походження моралі
Зародження і розвиток моралі є тривалим, складним і суперечливим процесом. Якщо історія, етнографія, антропологія, досліджуючи його, послуговуються...
-
Етика - Тофтул М. Г. - Моральна вимога
До категорій етики зараховують основні її поняття, які узагальнено відображають зміст, специфіку, найістотніші сутнісні сторони моралі, закономірності...
Етика - Тофтул М. Г. - Етика марксизму