Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків - Мишкін Ф. С. - Розділ 15. Чинники, що визначають пропозицію грошей

В розділі 14 з'ясовано просту модель багаторазового створення депозитів, яка показала нам, як ФРС може контролювати суму чекових депозитів, встановлюючи норму обов'язкових резервів та рівень резервів. На жаль, діяльність Федеральної резервної системи не така проста. Контроль за пропозицією грошей - складне завдання. Наш критичний розгляд цієї моделі показав, що рішення вкладників щодо сум готівки та банків щодо величини надлишкових резервів також впливають на пропозицію грошей. Щоб поглибити наші знання про пропозицію грошей, розгляньмо в цьому розділі модель пропозиції грошей, в якій вкладники і банки виконують свої важливі функції. Такий теоретичний підхід забезпечує повний опис процесу формування пропозиції грошей, що допоможе зрозуміти складність завдань Федеральної резервної системи.

Для простоти виділимо в аналізі нашої моделі декілька етапів. Спочатку ми побачимо, що Федеральна резервна система може здійснювати точніший контроль над грошовою масою (готівка в обігу плюс загальні резерви в банківській системі), ніж над одними загальними резервами. Тому наша модель пов'язує зміни в пропозиції грошей із змінами в грошовій масі Цей зв'язок досягається через грошовий мультиплікатор (коефіцієнт, який визначає зміну пропозиції грошей внаслідок зміни грошової маси). Нарешті, ми з'ясуємо чинники, що визначають поведінку мультиплікатора грошей.

ПОРАДА

Одна з причин розчленування моделі пропозиції грошей на складові частини полягає в тому, що підхід, який враховує послідовність логіки і викладу, допоможе відповісти на складні питання швидше, ніж запам'ятовування положень, яким чином зміни поведінки Федеральної резервної системи, вкладників чи банків вплинуть на пропозицію грошей.

При створенні моделі процесу формування пропозиції грошей ми дотримуватимемося простого визначення грошей (готівка плюс поточні чекові депозити), яке відповідає визначенню МІ. Хоча часто використовують інші, ширші визначення грошей, зокрема М2, при розробці політики, в нашому аналізі ми використаємо визначення МІ, бо воно менш складне.

Водночас це визначення забезпечує нам розуміння основ процесу формування пропозиції грошей. Більше того, хід аналізу і його результати, проведені з використанням визначення МІ, однаково добре можна застосувати і до визначення М2. Дещо складніша модель пропозиції грошей для визначення М2 розроблена в додатку в кінці цього розділу.

Контроль грошової маси

Грошова маса (яку також називають грошима підвищеної ефективності) дорівнює готівці в обігу (С) плюс загальні резерви банківської системи (К) К Грошова маса (МВ) може бути виражена, як

МВ = С + R.

В розділі 14 показано, яким чином Федеральна резервна система забезпечує додатковими резервами банківську систему, купуючи урядові облігації або надаючи банкам позики. Ми незабаром побачимо, що хоча ці дії очевидно збільшують грошову масу, їхній вплив на резерви в дійсності менш визначений. Ось чому моделі, які описують визначення пропозиції грошей і роль Федеральної резервної системи в цьому процесі, як правило, зосереджуються на грошовій масі, а не на резервах.

Операції Федеральної резервної системи на відкритому ринку

Одним із способів, за допомогою якого Федеральна резервна система спричиняє зміни в грошовій масі, є купівля або продаж урядових облігацій через операції на відкритому ринку. Купівлю Федеральною резервною системою урядових облігацій називають купівлею на відкритому ринку, в той час як продаж Федеральною резервною системою облігацій називають продажем на відкритому ринку.

Схожі статті




Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків - Мишкін Ф. С. - Розділ 15. Чинники, що визначають пропозицію грошей

Предыдущая | Следующая