Економічний аналіз діяльності суб'єктів господарювання - Попович П. Я. - 8.3.1. Прямі матеріальні витрати

З метою повнішого виявлення внутрішньовиробничих резервів, що впливають на зниження собівартості товарної продукції, проводять її аналіз за калькуляційними статтями витрат, які об'єднують в однорідні за економічним змістом і методикою аналізу групи: прямі матеріальні, прямі трудові, комплексні.

До прямих матеріальних витрат відносять такі статті: сировина й основні матеріали, куповані для технологічних потреб вироби і напівфабрикати, паливо й енергія.

До прямих трудових витрат належить оплата праці виробничих робітників із відрахуваннями на соціальні потреби.

Комплексні витрати - це багатоелементні статті, оскільки до цієї групи належать загальновиробничі, адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

Відхилення за збільшеними статтями собівартості розраховують за даними розрахунків підприємства (табл. 8.2).

У таблиці може бути зазначений повний перелік статей собівартості, при цьому розрахунок за окремими статтями здійснюють аналогічно.

Таблиця 8.2. Показники собівартості товарної продукції за статтями калькуляції, млн грн.

Собівартість фактичного випуску товарної продукції

Відхилення собівартості від нормативу ((+) перевитрати, (-) економія)

Група статей

Нормативна

Фактична

Млн грн. (cm. 2 - сm. 1)

I у% до нормативу за групою статей витрат (cm. 3: сm. 1 ž 100)

1 у% до повної нормативної собівартості (cm. 3 : ряд. 4 х х сm. 1 ž 100)

Прямі матеріальні затрати

76 858

76 651

-207

-0,27

-0,25

Прямі трудові затрати

1985

1993

8

0,40

0,01

Комплексні й інші статті собівартості

3 853

3 898

45

1,17

0,05

Нормативна собівартість товарної продукції

82 696

82 542

-154

-0,19

-0,19

8.3.1. Прямі матеріальні витрати

Зміна прямих матеріальних витрат залежить від дії чинників чотириразової змінної супідрядності. Чинники першого порядку - зміна обсягу, структури продукції та рівня витрат на окремі вироби. Чинники зміни обсягу і структури продукції є елементними тому далі їх не деталізуватимемо. Зміна рівня витрат на окремі вироби - це складний чинник, що, у свою чергу, поділяється на чинники другого, третього і четвертого порядків.

Чинники третього і четвертого порядків характеризують зміни матеріальних витрат, що відбулися у результаті застосування досягнень науково-технічного прогресу.

Для розрахунку впливу чинників другого порядку на величину прямих матеріальних витрат використовують форму 1 (табл. 8.3).

Таблиця 8.3. Форма 1

Сировина або матеріали

Витрати на виробництво продукції

Відхилення від завдання

Прогнозне завдання

За фактичними нормами, плановими цінами

Фактично

Всього

У т. ч. у результаті зміни

Норм (cm. 2 - cm. 1)

Цін (cm. 3 - cm. 2)

А

1

2

3

4

5

6

Крім виявлення і кількісного визначення чинників, необхідно вивчити:

- організацію господарських зв'язків щодо матеріально - технічного забезпечення;

- організацію і проведення кількісного та якісного приймання матеріалів (сировини) від постачальників, відповідність асортименту, що надійшов, умовам договорів;

- забезпечення збереження матеріалів (сировини) при транспортуванні на центральні та цехові склади;

- дотримання правил збереження матеріалів (сировини) на складах і норм природних втрат при збереженні;

- здійснення заходів для оптимізації використання матеріальних ресурсів при формуванні виробничої програми;

- ефективність використання матеріалів у процесі виробництва.

8.3.2 Прямі трудові витрати

Зміна прямих трудових втрат формується під впливом чинників чотирирівневої супідрядності. Чинники першого порядку - зміна обсягу, структури продукції та рівня витрат на окремі вироби. Спосіб розрахунку цих чинників аналогічний до викладеного вище за прямими матеріальними витратами, лише замість останніх у розрахунках беруть показники відповідних прямих трудових витрат.

У разі відсутності даних про трудомісткість можна використовувати зведення про зменшення заробітної плати за рахунок здійснення науково-технічного прогресу. У цьому випадку вплив чинників першого порядку розраховують за викладеним вище способом.

У процесі аналізу витрат на оплату праці також вивчають:

- досягнення нормативної трудомісткості виробів та и зміну;

- рівень виконання технічних норм виробітку;

- дотримання нормативів обслуговування;

- використання фонду робочого часу;

- доплати, пов'язані з відхиленнями від нормальних умов праці, виробничим травматизмом і відволіканням на види робіт, не пов'язані з основною діяльністю;

- правильність зарахування до собівартості грошових виплат і заохочень.

Схожі статті




Економічний аналіз діяльності суб'єктів господарювання - Попович П. Я. - 8.3.1. Прямі матеріальні витрати

Предыдущая | Следующая