Економічний аналіз діяльності суб'єктів господарювання - Попович П. Я. - 7.2. Аналіз умов праці та системи соціальних пільг і виплат

7.1. Аналіз соціальної структури та показники оцінки результатів розвитку підприємства

Соціальна структура колективу підприємства - важлива характеристика його соціального розвитку, що представлена співвідношенням різних соціальних груп і верств у трудовому колективі. Вона визначається різноманітними чинниками, залежить від організаційно-правової форми підприємства, структури управління, рівня професійної кваліфікації та заробітної плати робітників, а також їх статевовікового складу. Особливий вплив на соціальну структуру має морально-психологічний клімат у колективі, який характеризується наявністю людей із різним темпераментом і характером, цільовою особистою орієнтацією і мотивацію. Загалом, соціальна структура колективу підприємства наведена у табл. 7.1.

Здоров'я робітників, рівень їх знань і культури, досвіду, здібностей, рівень професіоналізму впливають на результати праці й належать до важливих характеристик соціального розвитку підприємства та соціальної активності трудового колективу.

Таблиця 7.1. Соціальна структура колективу підприємства

Класифікаційна ознака

Характеристика

Стать

Чоловіча, жіноча

Вік

Молодь, середній вік, похилий вік

Соціальний статус

Робітник, службовець, селянин

Посада

Керівник, менеджер, науковець, спеціаліст, робітник

Освіта

Середня, середня спеціальна, незакінчена вища, вища

Спеціальність

Інженер, економіст, технолог тощо

Кваліфікація

Низька, середня, висока

Стаж роботи

До 1 року, більше 1 року і т. д.

Рівень забезпечення

Малозабезпечений, середньозабезпечений, високозабезпечений

Відношення до власності підприємства

Власник, найманий працівник

Основними показниками оцінки соціального розвитку підприємства є:

1. Показники Умов праці й охорони здоров'я:

2. Показники культурних і соціально-побутових умов:

3. Показники соціальної стабільності:

4. Показники умов праці (режим праці та умови виробництва).

5. Рівень освіти й кваліфікації.

6. Показники стану виробничого середовища.

Інтегральний показник результатів соціального розвитку підприємства може бути виражений відношенням суми значень показників до їх кількості.

7.2. Аналіз умов праці та системи соціальних пільг і виплат

На рівні підприємства вдосконалення трудових відносин передбачає соціологічний аналіз чинників, що визначають ставлення працівників до роботи. Методами збирання емпіричних даних про соціально-психологічний клімат у колективі підприємства є: досвід, знання, експеримент, спостереження, вивчення документів.

Умови праці та її організація справляють значний вплив на ставлення працівників до роботи. До основних характеристик умов праці відносять: режим роботи; наявність перерв та їх тривалість; освітленість робочих місць; наявність необхідної обчислювальної оргтехніки, кондиціонерів та іншого обладнання робочих місць; наявність їдалень, буфетів та рівень їх обслуговування; рівень медичного обслуговування; наявність та обладнання місць відпочинку тощо. Опосередковано впливають на умови праці елементи соціальної інфраструктури: житлово-побутові умови, місце проживання працівників, розвиток транспортних мереж. Соціальні чинники корелюються з виробничими, серед яких рівень оплати праці, виробничої самостійності, можливість впливати на рішення стосовно процесу праці, взаємовідносини у трудовому колективі, стиль керівництва тощо. Удосконалення умов праці, приведення їх у відповідність до потреб і здібностей працівників, підвищення їх кваліфікації сприяють зростанню рівня творчого ставлення до праці. Умови праці є показником рівня соціального розвитку підприємства.

До значущих внутрішніх соціальних характеристик відносять особливості управлінської праці. Вони визначаються як характером діяльності апарату управління, так і завданнями, які він має виконувати, й змістом управлінської роботи, яка належить до категорії розумової праці. Предметом управлінської роботи є процеси обробки інформації. Умови праці працівників характеризують планування службових приміщень і робочих місць працівників, розпорядок робочого дня, графіки проведення нарад.

Важливими напрямами організації праці є: вдосконалення форм розподілу й кооперації роботи працівників управління, нормування управлінської діяльності, використання ефективних методів роботи, планування робочого дня, поліпшення організації робочих місць та умов праці. Велике значення для наукової організації праці адміністративно-управлінського персоналу має оптимальна організація робочих місць, наявність необхідної оргтехніки. Значні перспективи щодо поліпшення інформаційного забезпечення праці, підвищення її рівня та ефективності мають комп'ютерні технології.

Розвиток ринкових відносин і розширення самостійності трудових колективів підвищують значущість соціальних пільг і виплат, частка яких постійно зростає в обсязі сукупного доходу працівника. Якщо раніше під час працевлаштування люди передусім звертали увагу на розмір заробітної плати, то тепер обов'язково враховують й те, які види соціальної допомоги може надати підприємство. Ці пільги і виплати перестають бути тимчасовими і перетворюються на важливу і необхідну умову підтримки стабільності й підвищення життєвого рівня працівників і членів їх сімей. Цей вид доходу, як і заробітна плата, і дивіденди, безпосередньо залежить від результатів роботи кожного працівника зокрема, і підприємства загалом, оскільки його джерелом, як правило, є дохід, отриманий від господарської діяльності. Отже, як учасники системи соціальних пільг і виплат працівники зацікавлені в кінцевих результатах роботи підприємства. Розвинена система соціальних пільг і виплат має сприяти:

- залученню висококваліфікованих працівників;

- збереженню груп висококваліфікованих працівників протягом необхідного терміну;

- підтримці конкурентоспроможності компанії на ринку праці за рахунок пропозиції працівникам вигідніших форм заохочення в інших компаніях;

- стимулюванню продуктивності праці.

Соціальні пільги можуть бути монетарними (у грошовому вираженні) і немонетарними (соціальні блага, деякі види благ з пакета компенсацій, різноманітні заохочення тощо).

У табл. 7.2 наведено перелік монетарних і немонетарних соціальних пільг.

Таблиця 7.2. Система соціальних пільг, наданих за рахунок підприємства

Немонетарні пільги

Монетарні пільги

Надання путівок у будинки відпочинку

Оплата лікарняних листків

Доставка до місця роботи й додому

Матеріальна допомога

Організація харчування

Доплати до пенсій

Знижки та пільги на купівлю товарів підприємства

Виплати, пов'язані з народженням дитини

Безкоштовне користування спортивним інвентарем

Оплата проїзду до місця роботи

Безкоштовне користування стільниковими мобільними телефонами у неробочий час

Оплата транспортних витрат на поїздку в санаторій та обідів

Нині більшість підприємств намагаються зацікавити фахівців саме соціальними виплатами й пільгами, оскільки рівень заробітної плати відносно однаковий.

Важливо також проаналізувати використання об'єктів соціально-культурного життя підприємства, що перебувають на його балансі. З цією метою рекомендуємо використати форму таблиці (табл. 7.3).

Таблиця 7.3. Оцінювання об'єктів соціально-культурного життя та їх фінансового стану

№ з/п

Назва об'єкта, його місцезнаходження

Балансова вартість, тис. грн.

Залишкова вартість, тис. грн.

Витрати на утримання

Доходи (крім оренди) від проведення соціально-культурних заходів, тис. грн.

Фінансовий результат, тис. грн., cm. 7 - cm. 5

Здано в оренду

Сума, тис. грн.

У відсотках від балансового прибутку

Орендар, дата, № договору

Термін оплати (з по )

Орендна плата, тис. грн.

Всього:

У таблиці зазначають місцезнаходження об'єктів (поштову адресу, територіальне розміщення відносно виробничих корпусів та адміністративних споруд), подають коротку характеристику спроможності надання послуг (інформують про кількість лікарняних ліжок, амбулаторних відвідувань, місць у залі, кількість гральних автоматів, кількість глядачів, учасників гуртків, спортивних секцій тощо). По кожному об'єкту вказується дата його передачі до комунальної власності, узгоджена з місцевими органами влади.

Підвищену увагу необхідно звернути на витрати, пов'язані з утриманням цих об'єктів.

Розглядається розмір доходу, одержаного від діяльності об'єктів соціально-культурного життя, оренди або іншого використання майна, плати за надання послуг (лікування, фізична підготовка, видовищні, культурно-масові заходи, навчання на курсах тощо).

Висвітлюється стан виконання постанови Кабінету Міністрів України від 2 грудня 1996 року № 1443 "Про поетапну передачу до комунальної власності об'єктів соціальної інфраструктури", зокрема стратегічно важливих підприємств для економіки та безпеки України.

Схожі статті




Економічний аналіз діяльності суб'єктів господарювання - Попович П. Я. - 7.2. Аналіз умов праці та системи соціальних пільг і виплат

Предыдущая | Следующая