Економічна злочинність в Україні - Кравчук С. Й. - 4.3. Заходи правоохоронних органів по припиненню економічної злочинності в бюджетній системі

Правоохоронні органи здійснюють перевірку цільового використання бюджетних коштів на основі результатів контрольно-ревізійних органів, що виявили порушення при бюджетному кредитуванні. При отриманні таких матеріалів, насамперед, визначаються ознаки кримінально карного діяння, які достатні для порушення кримінальної справи. Питання про заподіяні при цьому збитки повинні розглядатися і відшкодовуватись в цивільно-правовому або адміністративному порядку.

Як правило, в матеріалах містяться вказівки на нецільове використання частини або всієї бюджетної суми, відомості про незаконні махінації з кредитними ресурсами, невиконання програм, на реалізацію яких виділялися бюджетні кошти, спричинені збитки державі. Такі дані можуть розглядатися як ознаки злочинних посягань на бюджетні засоби, але вони ще не достатні для того, щоб зробити висновок про злочинний характер виявлених порушень і порушення кримінальної справи [18, с. 67].

Найбільш характерними ознаками, які можуть бути достатніми для порушення кримінальної справи, є;

- суттєве порушення процедури видачі позички з державного бюджету (не за призначенням, не на виконання цільових програм, поза конкурсом чи кредитною комісією, за особистими вказівками керівників владних чи управлінських структур, фіктивним фірмам і тому подібне), що призвело до зриву виконання програм чи інших негативних наслідків;

- підробка документів, що ввійшли в обгрунтування кредитної угоди, про фіктивні гарантії повернення кредиту, а також недостовірну мету використання отриманих кредитів;

- комерційне використання пільгових бюджетних коштів (внесення до статутних фондів комерційних структур, розміщення на депозити, видача з їх суми комерційних кредитів);

- неповернення отриманих бюджетних позичок;

- витрата бюджетних коштів не за призначенням (виплата заробітної плати, закордонні відрядження, погашення раніше отриманих в комерційних банках кредитів, оплата оренди приміщень та можливі інші витрати на господарські потреби);

- придбання нерухомості, цінних речей та інші обставини, які свідчать про рівень життя посадових осіб, що розподіляють чи розпоряджаються бюджетними позичками, який не відповідає рівню особистих прибутків.

Вказані ознаки можуть розглядатися як достатні для порушення кримінальної справи, особливо у їх сукупності.

Оцінюючи матеріали, які отримуються працівником правоохоронного органу чи прокуратури з точки зору їх повноти, необхідно маги т увазі, що в них повинні міститися наступні дані, що характеризують правопорушення:

- назва суб'єкта господарської діяльності, в якому виявлено правопорушення (форма власності, місце та час реєстрації, засновники, розмір статутного фонду, номери розрахункових рахунків в банках, основний вил діяльності, повні установочні дані про їх керівників, розподілення функціональних обов'язків між ними);

- мета цільової програми, термін її виконання, розміри та умови виділення цільової бюджетної позички, а також сума використання її не за призначенням;

- суспільна небезпечність виявлених правопорушень при розподілі бюджетних коштів;

Встановлення осіб, причетних до вчинення правопорушення та їх пояснення;

Документи перевірки, якими виявлено правопорушення (акти документальної ревізії, аудиторської перевірки, а також перевірки податкової інспекції чи інших контролюючих органів).

Специфічним метолом збору недостатніх відомостей є огляди приміщень та транспортних засобів, вилучення документів, їх експертне дослідження, а також отримання пояснень осіб щодо фінансових правопорушень. Практика підтверджує важливість фактичних даних, які отримані при огляді службових, складських та виробничих приміщень.

Для підтвердження правопорушення важливу роль відіграє пошук документів, що можуть підтвердити протиправні діяння осіб, причетних до розкрадання бюджетних коштів. Для встановлення місця їх знаходження необхідно запрошувати спеціаліста відповідної галузі. При пошуку таких документів потрібно використовувати банківські структури, через які здійснюються всі операції із кредитними ресурсами.

Для більш конкретного пошуку підтверджуючих правопорушення з бюджетними коштами матеріалів необхідно використовувати матеріали оперативно-розшукових заходів, які передбачаються ст. 8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" [3]. За допомогою спеціальних засобів можуть отримуватись дані про конкретних осіб, при безпосередній участі яких отримувались пільгові позички, про способи присвоєння цих коштів, а також про комерційні структури, які використовувались в якості посередників для "відмивання" бюджетних коштів. Оперативно-розшукові заходи доцільно проводити не лише на стадії дізнання, айв процесі супроводження подібних категорій кримінальних справ.

Особливе значення для документування протиправних посягань на бюджетні кредитні ресурси має застосування таких методів збирання доказів:

- вивчення документів;

- допити підозрюваних та свідків;

- проведення ревізій та експертиз.

Практика підтверджує важливість проведення документальних ревізій, метою яких є встановлення:

- розмірів коштів бюджету, що використовувались їх одержувачем не за призначенням;

- підроблених фінансово-господарських документів, які підготовлені при розподілі та використанні кредитних ресурсів;

- розміру нанесених протиправними діями службових осіб, які розподіляли та використовували бюджетні коштів, збитків;

- обсяги неправомірно отриманого доходу від використання бюджетних коштів;

- порушень вимог нормативних документів при розподілі та використанні бюджетних коштів.

Оперативному працівнику правоохоронних органів разом зі слідчим необхідно визначити коло питань, що підлягають виясненню ревізорами в процесі перевірки розподілу бюджетної позики чи її витрати. Особливу увагу необхідно приділити проведенню зустрічної перевірки. Вона повинна проводитись по документах розподільника позичок і їх отримувачів. При цьому особлива увага звертається на рішення про виділення кредитів, кредитну угоду, платіжні доручення, банківські виписки, ирибугкоію-видаткові документи, акти приймання робіт, накладні й інші фінансово-господарські документи, що підтверджують витрату отриманих коштів [12, с. 202). Вивченню підлягають такі групи документів:

1 - нормативні документи, які передбачають виділення бюджетної позички, мету її використання, терміни і умови надання;

2 - рішення органу, який розподіляє кошти між безпосередніми виконавцями фінансової програми;

3 - документи про видачу кредитів одержувачами (кошторис, укладена угода на придбання товарів, продукції, виконання робіт чи надання послуг і т. ін.)

4 - рішення органу, який розподіляє позички;

5 - гарантії повернення позички (гарантійні та страхові зобов'язання, угоди застави);

6 - кредитні угоди.

Для процесуального документування важливе значення мають документи, які відображають фактичне використання бюджетних позичок як розподільником, так і їх одержувачем. До них відносяться платіжні доручення та інші банківські документи. Як засвідчує практика, такі документи можуть встановити нецільове використання кредитів, " розтринькування чи привласнення. Шляхом вивчення банківських документів можна встановити факти переведення бюджетних коштів на депозитні рахунки в комерційних банках, перерахування їх у вигляді пільгових і безповоротних кредитів різноманітним структурам або особам, платіжні доручення про внесення бюджетних позичок у статутні фонди господарюючих суб'єктів, на їх фінансову підтримку; доручення про оплату квартир, автомобілів, земельних ділянок та інших корисливих витрат.

Крім того оперативним працівникам та слідчим потрібно звертати увагу на підробку фінансово-господарських документів. Ознаками їх фіктивності можуть бути:

Відступ від регламенту при виділенні кредитних ресурсів, підписання окремих документів особами, не уповноваженими на вчинення таких дій;

Розходження в реквізитах і змісті окремих документів, а також екземплярах одного і того ж фінансово-господарського документа;

- списування коштів на витрати, які викликають сумніви щодо їх цільового використання;

- недійсність відтисків печатки чи штампів, явні підробки підписів керівника чи його заступників а також головного бухгалтера.

По окремих категоріях кримінальних справ щодо розкрадання бюджетних коштів необхідно проводити економічну експертизу. При ЇЇ проведенні перед експертами доцільно ставити питання по встановленню:

Економічної обгрунтованості витрати бюджетних коштів на інші, не передбачені кредитними угодами цілі;

Фактичних розмірів нанесених державі збитків та їх економічної природи;

Обгрунтування одержувачем коштів зобов'язань про повернення бюджетних позичок.

Важливе значення для документування правопорушень при використанні бюджетних коштів має бухгалтерська експертиза, якою виясняється їх рух, адекватність її відображення в бухгалтерських документах, підстави зарахування на рахунки окремих фірм та подальших перерахувань. Крім цього, за допомогою бухгалтерської експертизи вивчається також стан бухгалтерського обліку господарюючого суб'єкта, його відповідність нормативним вимогам, а також порушення при відображенні руху бюджетних коштів [20, с. 135).

Практика розслідування кримінальних справ по розкраданню бюджетних коштів засвідчує особливу важливість проведення техніко-криміналістичної експертизи, яка встановлює відповідність підписів службових осіб, почерків заповнених фінансово-господарських документів, заявок на отримання кредитів, надання безпроцентних позичок, матеріальної допомоги і т. ін.

Найбільш важливою слідчою дією є допити підозрюваних та свідків, обшуки та арешти. Особлива роль при цьому в розслідуванні кримінальних справ про розкрадання бюджетних коштів належить обшукам. При їх проведенні необхідно за основну мету ставити виявлення бланків частково заповнених доручень, копій платіжних документів, кредитних запитів, підроблених договорів та інших документів, які свідчать про наміри службових осіб використати для власного збагачення бюджетні кошти.

До кола осіб, яких необхідно допитати по кримінальних справах, відносяться керівники, головні бухгалтери, працівники банків, казначейства та інших господарюючих суб'єктів, які брали участь в проведенні протиправної фінансової операції із бюджетними коштами. При допитуванні працівників кредитно-фінансової системи та бухгалтерії господарюючих суб'єктів - одержувачів бюджетних коштів доцільно вияснити:

- причину допущених правопорушень при видачі грошових коштів;

Факти видачі кредитів за безпосереднім особистим розпорядженням посадових осіб;

Обгрунтування витрат бюджетних коштів по одному і тому ж документу (якщо такі факти виявлені).

При допитах службових осіб, які отримували бюджетні позички, необхідно встановити:

- порядок отримання ними кредитів та їх мету;

- напрями витрат бюджетних коштів і причини їх використання не за призначенням.

Практика проведення оперативно-розшукових заходів та процесуальних дій за фактами нецільового використання бюджетних коштів свідчить, що їх одержувачі посилаються на невдалу кон'юнктуру на ринку, недобросовісність партнерів по фінансово-господарській операції, які не виконали своїх договірних зобов'язань.

Спростування цих доведень можливе при підтвердженні протиправних дій чи злочинних діянь службових осіб відповідними фінансово-господарськими документами. Поряд з цим для обвинувачення винних осіб у привласненні бюджетних коштів найбільш ефективні детальні допитування причетних до цього осіб. Особливе значення такий метод мас у тих випадках, коли кількість документів, що підтверджують вину службових осіб, досить обмежена, а окремі співучасники заперечують свою причетність до протиправних діянь. У таких випадках докладні допити необхідно проводити по кожному епізоду протиправних діянь, пов'язаних з вилученням викраденої готівки.

Отже, підстави для порушення кримінальних справ про посягання на бюджетні кошти можуть бути різними (матеріали ревізій та перевірок, повідомлення в засобах масової інформації, матеріали оперативно-розшукової діяльності правоохоронних органів).

Для правильної оцінки висновків ревізора, використання їх в якості доказів при проведенні наступних процесуальних дій оперативний працівник та слідчий зобов'язані вивчити характер фінансової операції, механізм її проведення та шляхи вчинення правопорушень із бюджетними коштами.

Найбільша ефективність у розслідуванні кримінальних справ по розкраданню бюджетних коштів досягатиметься при одночасному проведенні оперативно-розшукових заходів, метою яких буде виявлення оперативним шляхом додаткових фактів, шляхів та механізмів злочинної діяльності.



Схожі статті




Економічна злочинність в Україні - Кравчук С. Й. - 4.3. Заходи правоохоронних органів по припиненню економічної злочинності в бюджетній системі

Предыдущая | Следующая