Економічна теорія: Політекономія - Базилевич В. Д. - § 4. Мотиви та стимули ефективного господарювання

Як зазначав великий німецький мислитель Г. Гегель, "найближчий розгляд історії переконує в тому, що дії людей випливають з їхніх потреб, пристрастей, інтересів... і лише вони відіграють головну роль".

Забезпечення високої мотивації господарської діяльності є однією з найважливіших економічних проблем. В історії економічної думки сформувались різні підходи до її вирішення (табл. 2.1).

Таблиця 2.1. Проблема мотивації господарської діяльності в історії економічної думки

Трактування проблеми мотивації господарської діяльності

Представники

1

2

Проблема мотивації господарської діяльності мас релігійно-етичний характер і зумовлена тим, що людина, на відміну від тварини, повинна працювати, забезпечуючи своє існування та розвиваючи свої фізичні й духовні здібності шляхом подолання бездіяльності

Ф. Аквінський (1226-1274)

Проблема мотивації найманих робітників пов'язана з проблемою тієї частки суспільного продукту, яку вони отримують у формі заробітної плати. Оскільки людина лінива за своєю природою, то перевищення заробітною платою фізіологічного мінімуму неминуче викликає зниження трудової активності найманих робітників (теорія мінімальної заробітної плати)

Меркантилісти, деякі представники класичної школи

(XV-ХУЛІ ст.)

Цілісна концепція мотиваційного механізму ринкового господарства грунтується на моделі "економічної людини" (пріоритетності особистого інтересу як могутнього стимулу прогресивного розвитку суспільства) та концепції "невидимої руки ринку" (механізму стихійної координації економічної поведінки і узгодження економічних

А. Сміт (1723-1790)

Закінчення табл. 2.1

1

2

Інтересів суб'єктів господарювання за умов ринкової конкуренції та взаємодії попиту і пропозиції)

Економічне присилування має біологічну основу і є головним мотивом господарської діяльності індивідів. Наймані робітники приречені на мінімальну заробітну плату не внаслідок їх лінощів чи несправедливого суспільного устрою, а в результаті дії закону народонаселення

Т. Мальтус (1766-1884)

У процесі становлення капіталістичного способу господарювання, пов'язаного з епохою початкового нагромадження капіталу, важливу роль відіграє позаекономічне приневолення та присилування. Подальший розвиток капіталізму, пов'язаний з гонитвою за додатковою вартістю, заснований на економічному присилуванні, проявом якого є відсутність у робітників гарантій зайнятості. Формування мотиваційного механізму майбутнього комуністичного суспільства пов'язане з позаекономічним примусом (трудовими повинностями) та альтруїзмом (зміною психології людей)

К. Маркс (1820-1895)

Спонукальні мотиви господарської поведінки людини є предметом дослідження економічної науки. Найстійкішим стимулом до господарської діяльності є бажання отримати дохід від неї

А. Маршалл (1842-1924)

Водночас у сучасній економічній теорії виокремились Два напрями дослідження проблем мотивації:

- змістовні теорії, Що акцентують увагу на причинах, які спонукають суб'єкти господарювання до певної діяльності, та акцентують увагу на потребах й інтересах як визначальних чинниках економічної мотивації;

- процесні теорії, Автори яких досліджують механізм мотивації економічної поведінки з урахуванням сприйняття суб'єктами господарювання певної ситуації та очікування ними можливих наслідків від обраного варіанта господарської діяльності.

Діалектична єдність потреб, інтересів і стимулів породжує мотивацію як внутрішнє спонукання людини до конкретної дії (рис. 2.7). Таким чином, економічні потреби та економічні інтереси лежать в основі Стимулювання - економічного спонукання суб'єктів господарювання до певних дій шляхом застосування економічних стимулів.

Стимул (від лат. stimulos - збуджую, заохочую) - подразник, який викликає ту чи іншу реакцію, спонукання до дії.

Рис. 2.7. Взаємозв'язок потреб, мотивів, стимулів та інтересів

Першоосновою господарської діяльності є потреби, які у свідомості людини перетворюються на інтерес і мотив спонукальної цільової дії.

Мотив (від лат. Тоvео - рухаю, штовхаю) - спонукальна причина дій і вчинків людини. Спонукання економічних суб'єктів до певних дій породжує конкретний результат у вигляді задоволення, часткового задоволення або незадоволення потреби, утворюючи таким чином логічний ланцюжок активної діяльності (рис. 2.8).

Рис. 2.8. Потреби та інтереси як джерело активності економічних суб'єктів

Отже, суперечлива взаємодія виробництва та споживання, інтересів, потреб і стимулів є рушійною силою соціально-економічного розвитку. Водночас стимулююча роль економічних потреб, інтересів і сформованих на їхній основі мотивів господарської поведінки визначається соціально-економічним середовищем та специфічними рисами конкретної економічної системи.

Навчальний Тренінг

Основні терміни і поняття

Потреби. Економічні потреби. Структура економічних потреб. Економічні блага. Споживчі та виробничі блага. Матеріальні та нематеріальні блага. Економічний закон зростання потреб. Проблема вибору. Економічні інтереси. Система економічних інтересів. Об'єкти економічних інтересів. Суб'єкти економічних інтересів. Взаємодія економічних інтересів. Механізм узгодження економічних інтересів. Корупція. Лобізм. Мотивація господарської діяльності.

Схожі статті




Економічна теорія: Політекономія - Базилевич В. Д. - § 4. Мотиви та стимули ефективного господарювання

Предыдущая | Следующая