Екологія - Юрченко Л. І. - Санітарно-гігієнічні нормативи як критерії стану навколишнього природного середовища
Основою екологічної безпеки територіальних комплексів є такі умови, коли техногенне навантаження на територію не повинне перевищувати екологічну ємність території. Співвідношення не зводиться лише до підпорядкування екологічному імперативу - вимозі природних систем і їх захисників зменшити індустріальну експансію. Збалансованість потрібна не тільки природним комплексам і середовищу мешкання людей, але і самому господарству. Вона має не тільки природоохоронне і гігієнічне значення, але і пряме економічне: рівноважне поєднання виробничих і екологічних процесів не стільки примушує до обмеження вхідних потужностей, скільки пропонує додатковий економічний інструмент контролю ефективності.
Економічне зростання, що перевищує поріг допустимих навантажень, виступає як основний дестабілізуючий чинник для навколишнього середовища. Саме тому узгодження і співвідношення економічних і природних потенціалів і формування еколого-економічної системи повинні бути предметом економічної теорії і практики.
Сама по собі процедура співвідношення основана на визначенні і співставленні екологічної техноємкості території (ЕТТ) і природоємкості господарської території. Ця процедура практично співпадає з оцінкою безпеки територіальних комплексів.
ЕТТ і гранично допустиме техногенне навантаження (ГДТН) по суті є фундаментальними екологічними нормативами, призначеними для регламентації територіальної господарської діяльності. Але саме ЕТТ і ГДТН законодавчо не затверджені як нормативи.
Санітарно-гігієнічні нормативи як критерії стану навколишнього природного середовища
Вся сфера екологічного нормування і стандартизації, особливо пов'язана з техногенним забрудненням середовища, так чи інакше спирається на гігієнічні норми і використовує встановлені гранично допустимі концентрації (ГДК) або гранично допустимі дози (ГДД) шкідливих агентів. ГДК - це та найбільша концентрація речовин в середовищі і джерелах біологічного споживання (повітрі, воді, грунті, їжі), яка при більш-менш тривалій дії на організм (контакті, вдиханні, прийомі всередину) не створює впливу на здоров'я і не викликає негативних ефектів (не позначається на потомстві і ін.). Оскільки можливий ефект залежить від тривалості дії, особливостей обстановки, чутливості реципієнтів і інших обставин, розрізняють ГДК середньодобові (ГДКсд), максимальноразові (ГДКмр), робочих зон (ГДКрз), ГДК для рослин, тваринних і людини. В даний час встановлені ГДК декількох тисяч індивідуальних речовин у різних середовищах і для різних реципієнтів. ГДК не є міжнародним стандартом і можуть дещо розрізнятись в різних країнах, що залежить від методів визначення і специфікації.
На підставі величин ГДК за допомогою спеціальних програм обчислюються значення гранично допустимих емісій, гранично допустимих викидів в атмосферу (ГДВ), гранично допустимих скидів у водоймища (ГДС) тих або інших речовин, що виділяються конкретними джерелами (підприємствами) даної території. При цьому враховуються характеристики джерел і умови розповсюдження емісій. Наприклад, для того, щоб в найближчому до заводських труб житловому кварталі міста за якнайменше сприятливих умов розсіяння не перевищувалися ГДК певних інгредієнтів, потрібно обмежити викид цих речовин постійною граничною величиною - ГДВ. ГДВ і ГДС вже безпосередньо регламентують інтенсивність і якість технологічних процесів, що є джерелом забруднення, і набувають властивість екологічних нормативів. Наднормативні емісії спричиняють економічні і адміністративні санкції. Часто буває, що підприємство з технічних причин не може дотримуватись дозволених йому ГДВ, санкції - безрезультатні, а скорочення або зупинка виробництва веде до економічних і соціальних колізій. В таких випадках застосовується практика тимчасового узгодження викидів і скидів на рівні фактичних емісій, що по суті є відмовою від нормування і приводить до погіршення екологічної обстановки. Часто навіть дотримувані ГДВ і ГДС не задовольняють багатьом вимогам екологічного нормування, оскільки існують серйозні сумніви в придатності ГДК як основи цих нормативів. Взагалі частково-нормативний підхід не відповідає потребам вирішення екологічних проблем з причин:
O далеко не для всіх реальних забруднювачів встановлені ГДК;
O немає ГДК для безлічі поєднань різноманітних агентів; можливі взаємодії між ними, утворення вторинних продуктів і сумарні ефекти не дозволяють розрахувати "комплекси" ГДВ;
O ГДК однієї і тієї ж речовини для цінних рослин і тварин можуть бути істотно менше, ніж для людини; це вимушує робити дуже відповідальний вибір.
Нарешті, розрахунок більшості ГДВ робиться на підставі максимальних разових ГДК, які можуть бути на порядок вище за середньодобові. Ясно, що регламентація повинна будуватися на іншій основі. Якщо все ж таки використовувати ГДК, то для ланцюгів екологічного нормування і розрахунку ГДВ, на відміну від існуючого нормативу, за правильне слід би було вважати не співвідношення:
Де С - нормативна гранична концентрація, що використовується для розрахунку ГДВ; Сф - фонова концентрація;
А - для розрахунку ГДВ приймається рівним одиниці, а співвідношення:
Де B - безрозмірна величина за значенням від 0 до 1, інтегральний показник небезпеки речовин, встановлюваний за кількома основними параметрами токсикометрії ГДТН.
У даний час дуже небагато промислових джерел забруднення середовища відповідають цій вимозі. Звідси витікає необхідність перебудови галузевої структури і масштабного технологічного переозброєння енергетики і промисловості. Але не менш важливими є випереджаюча регламентація кількісного зростання виробництва, заборона розміщення підприємств вище певного для даної території рівня природоємкості.
Екологічне нормування не обмежується лише регламентацією господарської діяльності. В його задачі входить створення системи екологічних кадастрів територій, які враховують природні ресурси, стійкість природних комплексів, їх екологічну цінність, біорізноманітність, здатність бути резервами чистого природного середовища. Це зближує екологічне нормування з метою і задачами екологічної регламентації.
Схожі статті
-
Основою екологічної безпеки територіальних комплексів є такі умови, коли техногенне навантаження на територію не повинне перевищувати екологічну ємність...
-
Еколого-економічні системи Найбільш повно вимоги екорозвитку і підпорядкування економіки принципу збалансованого природокористування можуть бути...
-
Особливої гостроти ї актуальності набуває в Україні проблема водних ресурсів. Нерівномірність розміщення водних ресурсів по території країни та...
-
Екологія - Юрченко Л. І. - 3.4. Дані моніторингу забруднення навколишнього середовища в Україні
Моніторинг атмосферного повітря Постановою Кабінету Міністрів України від 09. 03. 99р. № 343 затверджений, "Порядок організації та проведення моніторингу...
-
Інформаційна система моніторингу антропогенних змін є складовою частиною системи управління, взаємодії людини з навколишнім середовищем (системи...
-
Екологія - Юрченко Л. І. - 3.3. Державна система моніторингу навколишнього природного середовища
Інформаційна система моніторингу антропогенних змін є складовою частиною системи управління, взаємодії людини з навколишнім середовищем (системи...
-
Вивчивши дану тему, Ви повинні знати: O науково-технічний та інформаційний прогрес і економіка природокористування; O госпрозрахунковий механізм...
-
Екологія - Юрченко Л. І. - Розділ 4. Екологізація економіки
Вивчивши дану тему, Ви повинні знати: O науково-технічний та інформаційний прогрес і економіка природокористування; O госпрозрахунковий механізм...
-
Екологія - Юрченко Л. І. - ВСТУП
Проблеми довкілля являють собою органічне переплетення економічних, політичних, правових, етичних, а також наукових й технологічних компонентів. Уся...
-
Екологія - Юрченко Л. І. - Моніторинг радіаційного стану територій
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.93р. № 661 було затверджено "Положення про моніторинг земель." Моніторинг земель, відповідно до...
-
Екологія - Юрченко Л. І. - Еколого-економічні системи
Еколого-економічні системи Найбільш повно вимоги екорозвитку і підпорядкування економіки принципу збалансованого природокористування можуть бути...
-
Екологія - Юрченко Л. І. - 3.1. Поняття екологічного моніторингу, його мета та завдання
Вивчивши дану тему, Ви повинні знати: O Поняття екологічного моніторингу; O Ціль та задачі екологічного моніторингу; O Види екологічного моніторингу; O...
-
Екологія - Юрченко Л. І. - Розділ 3. Екологічний моніторинг. Система екологічної інформації
Вивчивши дану тему, Ви повинні знати: O Поняття екологічного моніторингу; O Ціль та задачі екологічного моніторингу; O Види екологічного моніторингу; O...
-
Екологія - Юрченко Л. І. - Екологічні проблеми Чорного та Азовського морів
Особливої гостроти ї актуальності набуває в Україні проблема водних ресурсів. Нерівномірність розміщення водних ресурсів по території країни та...
-
Екологія - Юрченко Л. І. - Проблема деградації водних ресурсів
Особливої гостроти ї актуальності набуває в Україні проблема водних ресурсів. Нерівномірність розміщення водних ресурсів по території країни та...
-
Екологія - Юрченко Л. І. - Моніторинг демографічного стану та здоров'я населення України
У сучасних умовах в Україні продовжує погіршуватися медико-демографічна ситуація. Середня очікувана тривалисть життя населення України становить значно...
-
Екологія - Юрченко Л. І. - 3.2. Види та рівні екологічного моніторингу
В залежності від критеріїв оцінки стану навколишнього середовища існують різні види моніторингу: O біоекологічний (санітарно-гігієнічний); O...
-
Екологія - Юрченко Л. І. - 2.1. Вплив людської діяльності на навколишнє середовище
Вивчивши дану тему, Ви повинні знати: O Вплив промисловості на стан навколишнього середовища; O Вплив сільського господарства; O Транспорт та погіршення...
-
Екологія - Юрченко Л. І. - Деградація грунтів
Винятковою особливістю екологічного стану України є те, що екологічно гострі локальні ситуації поглиблюються великими регіональними кризами....
-
Екологія - Юрченко Л. І. - Радіоактивне забруднення регіонів України
Винятковою особливістю екологічного стану України є те, що екологічно гострі локальні ситуації поглиблюються великими регіональними кризами....
-
Екологія - Юрченко Л. І. - Моніторинг вод
Моніторинг атмосферного повітря Постановою Кабінету Міністрів України від 09. 03. 99р. № 343 затверджений, "Порядок організації та проведення моніторингу...
-
Екологія - Юрченко Л. І. - Моніторинг атмосферного повітря
Моніторинг атмосферного повітря Постановою Кабінету Міністрів України від 09. 03. 99р. № 343 затверджений, "Порядок організації та проведення моніторингу...
-
Екологія - Юрченко Л. І. - Вплив промисловості
Вивчивши дану тему, Ви повинні знати: O Вплив промисловості на стан навколишнього середовища; O Вплив сільського господарства; O Транспорт та погіршення...
-
Вивчивши дану тему, Ви повинні знати: O Вплив промисловості на стан навколишнього середовища; O Вплив сільського господарства; O Транспорт та погіршення...
-
Екологія - Юрченко Л. І. - Вплив енергетики
Основою розвитку людської цивілізації є енергетика. Від її стану залежать темпи науково-технічного прогресу та виробництва і життєвий рівень населення....
-
Екологія - Юрченко Л. І. - Вплив транспорту
Сільське господарство - одна з найголовніших галузей матеріального виробництва, що забезпечує людство продуктами харчування, а промисловість - сировиною....
-
Екологія - Юрченко Л. І. - Основні напрями удосконалення державної системи моніторингу
Моніторинг об'єктів навколишнього середовища здійснюють суб'єкти моніторингу (таблиця 3.2) за загальнодержавною і регіональними (місцевими) програмами...
-
Екологія - Юрченко Л. І. - Моніторинг земель
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.93р. № 661 було затверджено "Положення про моніторинг земель." Моніторинг земель, відповідно до...
-
Екологія - Юрченко Л. І. - Об'єкти і суб'єкти державного моніторингу та їхня діяльність
Моніторинг об'єктів навколишнього середовища здійснюють суб'єкти моніторингу (таблиця 3.2) за загальнодержавною і регіональними (місцевими) програмами...
-
Екологія - Юрченко Л. І. - Вплив сільського господарства
Сільське господарство - одна з найголовніших галузей матеріального виробництва, що забезпечує людство продуктами харчування, а промисловість - сировиною....
Екологія - Юрченко Л. І. - Санітарно-гігієнічні нормативи як критерії стану навколишнього природного середовища