Екологія - Джигирей B. C. - 1.7.1. Ознаки популяцій
Першою надорганізмовою біологічною системою є популяція. Термін популяція запозичений з демографії В. Іоган-сеном у 1905 році для позначення групи особин одного виду, а інколи навіть однорідної сукупності особин різних видів. Таким чином, терміном популяція почали позначати не довільно вибрану групу особин, а реально існуючу частину виду, яка відрізняється від сусідніх угруповань певними груповими біологічними ознаками. Популяція - це не випадкове і тимчасове, а тривале у часі й просторі угруповання особин одного виду, пов'язаних більш тісними родинними зв'язками і більш схожими між собою, ніж з представниками інших подібних угруповань. Отже, популяція - це сукупність особин певного виду, які здатні до вільного схрещування, населяють певний простір протягом багатьох поколінь і відокремлені від інших подібних угруповань.
1.7.1. Ознаки популяцій
Найбільш істотними ознаками популяцій є динаміка чисельності особин, співвідношення статей, віковий склад, територіальна структура і щільність заселення.
Узагальнюючи ознаки, можна зробити висновок, що кожна популяція має певний властивий їй темп і ритм обміну речовин в екосистемі. Вона може складатися з дрібніших угруповань, мікропопуляцій, колоній, зграй тощо, але такі угруповання нестійкі в часі й періодично включаються у загальний популяційний ритм. Отже, кожен вид має структуру, яка властива тільки йому. Вивчення популяційної структури Виду має надзвичайно важливе теоретичне і практичне значення при здійсненні заходів з раціонального природокористування. Важливо знати загальнобіологічні властивості виду, а також як впливає зовнішнє середовище на його формування. Популяція завжди перебуває під впливом багатьох факторів і реакція на конкретний фактор залежить від взаємного розташування або спільної їх дії. Зокрема, розглянемо, які фактори впливають на чисельність популяції, загальну кількість особин на даній території або в даному обсязі, котрі належать до однієї популяції. Повінь, пожежа, град, раптові морози, посуха, бурелом, надмірне застосування хімічних препаратів, реконструкція ландшафту, вселення нових видів хижаків, паразитів, епідемії - все це може призвести до повної її загибелі. Загибель або різке скорочення чисельності популяції, як правило, викликає ланцюгову реакцію в біоценозі та може спричинити коливання чисельності популяцій інших видів. Аналіз причин загибелі окремих видів свідчить про те, що зникнення одного виду рослин викликає загибель від 3-4 до 20-ЗО і навіть більше видів тварин.
Популяції багатьох видів досить уразливі не лише в місцях розмноження. Несприятливі умови на шляхах міграцій і в місцях зимівлі можуть поставити популяцію на грань загибелі. Отже, створення сприятливих умов у районах розмноження, обмеження факторів смертності ще не забезпечує збільшення чисельності видів, якщо не усунути загрозу масової загибелі особин під час сезонних мандрівок.
Щільність популяцій - це середня кількість особин, що припадає на одиницю простору. При сталій площі ареалу або при обмежених можливостях його розширення щільність популяцій прямо залежить від їхньої чисельності. Щільність і чисельність - поняття не тотожні. Популяції, представлені великою кількістю особин, можуть займати велику площу і мати нижчу щільність, ніж популяції нечисленні, але стиснені певними територіальними межами. Внутрішнім популяційним регулятором чисельності є, головним чином, не кількість особин, а просторове розташування їх. В екології існує поняття оптимальної щільності, при якій популяція має найвищу життєздатність.
При зниженні чисельності зменшуються можливості обміну генетичною інформацією, утворюються окремі замкнені кільця близьких родичів, що призводить до зниження життєздатності молоді.
Зростає тиск конкурентів. У видів, яким притаманний колоніальний або груповий спосіб життя, значно знижуються можливості опору ворогам. Але одночасно зі зниженням щільності звільняється життєвий простір, відтворюється кормова база, увага хижаків переключається на інші об'єкти або кількість їх також різко зменшується.
Ставлення людини до того чи іншого виду визначається його демографічним станом. Тому пізнання закономірностей динаміки чисельності популяцій має першочергове значення. У кожний конкретний момент будь-яка популяція складається з певної кількості особин, але ця величина досить динамічна. Часто вона залежить від народжуваності й смертності у популяції.
Одночасно рухаються два потоки особин: один "наповнює" басейн популяції, другий "витікає" з нього. Потужності цих потоків досить рідко збігаються в часі, тому рівень популяційного басейну весь час коливається. Завдання популяційної екології і полягає саме в складанні прогнозу цих коливань.
Відтворення потомства - головне джерело поповнення популяції. У рослин - це кількість насіння, у риб - ікри нок, у птахів яєць та ін.
Швидкість зростання популяції визначається біотичним потенціалом. Біотичний потенціал - це кількість нащадків, яку здатна дати одна особина або одна пара. У одних видів біотичний потенціал може перевищувати мільярд, у інших - обмежуватись кількома десятками.
Види, що живуть у сприятливих умовах і добре пристосовані до виживання, мають низький біотичний потенціал і, навпаки, висока смертність зумовлює надзвичайну плодючість. Наприклад, риби, які не турбуються про потомство, відкладають тисячі і навіть мільйони ікринок. Місячний біотичний потенціал риби - до 3 млрд, а в акул, які народжують живих малят, він обмежений десятками. Більшість шкідливих комах здатні плодити від кількох сотень до тисячі особин.
Для стабілізації популяцій достатньо, щоб до періоду розмноження доживало стільки потомків, скільки було батьків. Якщо відсоток виживання вищий за відсоток рівноваги, популяція зростає, якщо нижчий - зменшується. Це необхідно враховувати як при боротьбі з шкідниками, так і при охороні зникаючих видів.
Чисельність будь-якої популяції коливається під впливом дії біотичних і абіотичних факторів. Один і той самий фактор може відігравати, залежно від стану популяції, як позитивну, так і негативну роль.
Вікова структура популяцій. У кожній популяції є групи різновікових особин, співвідношення яких характеризує здатність популяції до розмноження. Розрізняють три стадії віку: передпродуктивний, репродуктивний і пости роду ктив-ний. Тривалість цих стадій у різних організмів дуже відрізняється. У багатьох тварин і рослин особливо тривалим буває передпродуктивний період. При сприятливих умовах у популяції присутні всі вікові групи, які забезпечують відносно стабільний рівень її чисельності. На віковий склад популяції впливають тривалість життя особин, період досягнення статевої зрілості, тривалість періоду розмноження, плодючість і смертність вікових груп. Вікову структуру популяцій часто зображають у вигляді вікових пірамід (рис. 1.7).
Рис. 1.7. Типи вікових пірамід:
А - три типи вікових пірамід, які характеризують популяції з великою, помірною і малою чисельністю (в, б, в, %) молодих особин; Б - вікові піраміди інтенсивно зростаючої (а) і постійної (б) за чисельним складом популяції миші польової
Врахування й аналіз вікової структури природних популяцій має велике значення для раціонального мисливського промислу і прогнозування популяційно-екологічної ситуації.
Статева структура популяцій має важливе значення для подальшого зростання її чисельності.
Схожі статті
-
Екологія - Джигирей B. C. - 1.7. Екологія популяцій
Першою надорганізмовою біологічною системою є популяція. Термін популяція запозичений з демографії В. Іоган-сеном у 1905 році для позначення групи особин...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 1.6.2. Поняття про екосистеми
1.6.1. Рівні організації органічного світу Повітря і вода, рослинність і грунти, звірі й птахи та інші живі організми утворюють взаємозв'язану і...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 1.6.1. Рівні організації органічного світу
1.6.1. Рівні організації органічного світу Повітря і вода, рослинність і грунти, звірі й птахи та інші живі організми утворюють взаємозв'язану і...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 1.6. Екосистеми та їх місце в організації біосфери
1.6.1. Рівні організації органічного світу Повітря і вода, рослинність і грунти, звірі й птахи та інші живі організми утворюють взаємозв'язану і...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 1.4.5. Природні ресурси
Літосфера - зовнішня тверда оболонка Землі, яка включає всю земну кору з частиною верхньої мантії й складається з осадових, магматичних і метаморфічних...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 1.4.4. Гідросфера
Літосфера - зовнішня тверда оболонка Землі, яка включає всю земну кору з частиною верхньої мантії й складається з осадових, магматичних і метаморфічних...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 1.6.5. Основні екосистеми світу
Загальна площа поверхні Землі складає 510 млн кв. км, з них 70 %, тобто 361 млн кв. км, - Світовий океан, суходіл - 150 млн кв. км, в тому числі: гори -...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 1.5.5. Трансформація енергії у біосфері
Все живе в біосфері утворює живу речовину. Живі організми відіграють дуже важливу роль у геологічних процесах, які формують Землю. Хімічний склад...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 1.5.4. Кругообіг речовин у біосфері
Все живе в біосфері утворює живу речовину. Живі організми відіграють дуже важливу роль у геологічних процесах, які формують Землю. Хімічний склад...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 1.5.3. Загальні властивості біосфери
Все живе в біосфері утворює живу речовину. Живі організми відіграють дуже важливу роль у геологічних процесах, які формують Землю. Хімічний склад...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 1.4.3. Літосфера
Літосфера - зовнішня тверда оболонка Землі, яка включає всю земну кору з частиною верхньої мантії й складається з осадових, магматичних і метаморфічних...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 1.3.3. Еволюція взаємовідносин людини й природного середовища
Близько 5 млрд років тому сформувалася літосфера (вік найдавніших знайдених порід - 4,5 млрд років). Первинний океан (гідросфера) виник, можливо, близько...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 1.3.2. Уявлення давніх українців про природу
Язичництво наших предків було релігією гармонії людини та природи, людини й Всесвіту. У ті давні часи людина не відокремлювала себе від обожнюваної, а...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 1.5.2. Роль В. І. Вернадського у вивченні біосфери та ноосфери
Наш геніальний співвітчизник - перший президент Академії наук України Володимир Іванович Вернадський був у числі перших, хто сприймав Землю як єдиний...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 1.5.1. Коло життя
1.5.1. Коло життя 3,5 млрд років тому в первісному океані Землі під впливом ультрафіолетового та проникаючого випромінювань, а також електричних грозових...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 1.5. Поняття про біосферу
1.5.1. Коло життя 3,5 млрд років тому в первісному океані Землі під впливом ультрафіолетового та проникаючого випромінювань, а також електричних грозових...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 1.4.2. Атмосфера
Середовище, яке оточує людину, формувалось мільйони років. Воно складається із штучного середовища, створеного людьми в процесі розвитку...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 1.4.1. Географічна оболонка
Середовище, яке оточує людину, формувалось мільйони років. Воно складається із штучного середовища, створеного людьми в процесі розвитку...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 1.4. Структура природного середовища
Середовище, яке оточує людину, формувалось мільйони років. Воно складається із штучного середовища, створеного людьми в процесі розвитку...
-
Екологія - Джигирей B. C. - ВСТУП
Термін екологія в наш час став широко відомим і загальновживаним. На початку століття його знали лише вчені-біологи, а в 60-х роках XX століття, коли...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 1.6.4. Класифікація екосистем
У природі не існує такого виду, який не був би пов'язаний з іншим. Живлячись за рахунок інших істот, організми дістають енергію. Внаслідок цього у...
-
Основи екології - Мягченко О. П. - 1.4.2. Екологія популяцій
Термін Популяція (лат. - населення, народ) запозичив із демографії (гр. демос - народ, гр. графо - писати) В. Іогансен в 1903 р. Для позначення групи...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 1.6.3. Ланцюги живлення та піраміди мас, чисел і енергії
У природі не існує такого виду, який не був би пов'язаний з іншим. Живлячись за рахунок інших істот, організми дістають енергію. Внаслідок цього у...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 1.1. Визначення та основні поняття екології
1.1. Визначення та основні поняття екології Термін екологія вперше вжив у 1866 році німецький вчений Е. Геккель. Він походить від грецьких слів oikos, що...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 1.3.1. Поняття про середовище існування
Предметом дослідження екології є детальне вивчення за допомогою кількісних методів основ структури та функціонування природних та створених людиною...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 1.3. Людське суспільство та середовище його існування
Предметом дослідження екології є детальне вивчення за допомогою кількісних методів основ структури та функціонування природних та створених людиною...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 1.2. Завдання екології
Предметом дослідження екології є детальне вивчення за допомогою кількісних методів основ структури та функціонування природних та створених людиною...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 1. ОСНОВНІ КОНЦЕПЦІЇ ЕКОЛОГІЇ
1.1. Визначення та основні поняття екології Термін екологія вперше вжив у 1866 році німецький вчений Е. Геккель. Він походить від грецьких слів oikos, що...
-
Екологія - Потіш Л. А. - Організм
Зміст сучасної екології доцільно виділити, виходячи з концепції рівнів організації живої матерії, які складають "біологічний спектр" планети Земля. На...
-
Екологія - Потіш Л. А. - Біогеоценоз, екосистема
Зміст сучасної екології доцільно виділити, виходячи з концепції рівнів організації живої матерії, які складають "біологічний спектр" планети Земля. На...
Екологія - Джигирей B. C. - 1.7.1. Ознаки популяцій