Цивільний процес України - Харитонов Є. О. - Гласність і відкритість цивільного процесу

Пункт 7 ч. З ст. 129 Конституції передбачає дію принципу гласності в українському судочинстві, що сприяє демократизації судочинства. Принцип гласності означає, що розгляд в цивільних судах є відкритим, що дозволяє присутність на слуханні справи будь-якої особи, тобто передбачається можливість вільного доступу до залу судового засідання не тільки осіб, що беруть участь у справі, але й всіх інших осіб, що виявили бажання бути присутніми при вирішенні спору. З метою висвітлення ходу процесу і його результатів у залі можуть бути присутніми працівники засобів масової інформації.

Відкритий розгляд справ дає можливість особам безпосередньо ознайомитися з роботою суду, а це підвищує його відповідальність за законне і правильне вирішення справ, сприяє зниженню суб'єктивізму суддів і дозволяє всім бажаючим переконатися в дотриманні встановлених процесуальним законом правових процедур розгляду справи.

Принцип гласності реалізується за допомогою правила, що розгляд справ в цивільних судах проводиться відкрито. Визначення змісту принципу гласності як відкритого розгляду справ у суді не є повним. Гласність означає також відкритість усіх матеріалів справи для осіб, які беруть участь у справі, полягає в їх праві ознайомитися з ними, в обов'язковому їх інформуванні про час і місце судового засіданні і про виконання окремих процесуальних дій.

Принцип гласності реалізується у наданому законодавцем праві кожній особі ознайомитися в установленому законодавством порядку із судовими рішеннями у будь-якій розглянутій у відкритому судовому засіданні справі, які набрали законної сили.

Фактичні і юридичні передумови для реального забезпечення гласності судового процесу в суді створюються можливістю присутніх в залі засідання робити письмові замітки, вести стенограму й звукозапис. Кіно - і фотозйомка, відеозапис, а також трансляція судового засідання по радіо й телебаченню допускаються з дозволу суду, що розглядає справу.

Проведення в залі судового засідання фото - і кінозйомки, відео -, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню, фіксування за допомогою власних записів та портативних аудіо-технічних засобів та поширення у подальшому відповідної інформації у СМІ є засобом, за допомогою якого не тільки присутні на судовому засіданні особи мають змогу ознайомитися з ходом засідання, тобто принцип гласності передбачає 2 форми отримання інформації з зали суду: а) безпосереднє сприйняття інформації в залі суду і право фіксувати її різними засобами; б) сприйняття інформації про судовий процес за допомогою ЗМІ. Можна говорити і про третю форму - отримання можливості ознайомитися із судовим рішенням за допомогою офіційного реєстру судових рішень в мережі Інтернет. Це стало можливим з прийняттям Закону України від 22 грудня 2005 р. "Про доступ до судових рішень", на виконання якого був виданий Порядок ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2006 р. № 740 (частково цю функцію здійснюють також інформаційні системи).

Таким чином, гласність судового розгляду полягає також у праві публікувати звіти і повідомлення про судові процеси в пресі, інформувати про них по радіо, телебаченню, в кіно та з використанням інших засобів масової інформації.

Законом передбачені винятки з конституційного принципу гласності. Закритий судовий розгляд допускається, якщо це необхідно: а) щоб запобігти розголошенню державної чи іншої таємниці, що охороняється законом; б) щоб запобігти розголошенню обставин особистого та сімейного життя людини; в) в інтересах малолітньої чи неповнолітньої особи, а також в інших випадках, установлених законом.

В інших випадках проведення закритого засідання проводиться тільки за клопотанням особи, що бере участь у справі, і у випадку наведення нею доказів того, що в такому засіданні може бути розголошена комерційна, службова або інша охоронювана законом (наприклад, нотаріальна) таємниця. Задоволення клопотання провадиться на розсуд суду.

Присутніми на закритому засіданні (тобто перебувати в залі) можуть бути лише: а) особи, що беруть участь у справі (наприклад, сторони, треті особи, прокурор); б) в разі необхідності - експерти, спеціалісти, перекладачі та свідки.

Факт проведення закритого судового засідання не означає, що розгляд проводиться за спрощеною процедурою, всі правила судочинства повинні бути неухильно дотримані.

Під час судового розгляду справи в судовому засіданні має забезпечуватися повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів є новелою в процесуальному законодавстві. Цивільні процесуальні кодекси Російської Федерації, Республіки Білорусь, Республіки Казахстан і інших країн СНД передбачають фіксацію ходу судового засідання в протоколі, який складається секретарем судового засідання. Для забезпечення повноти складання зазначеними кодексами дозволяється використання засобів звукозапису, зміст якого повинен бути відображений в протоколі судового засідання. Не є фіксація технічними засобами обов'язковою і в європейських країнах. Наприклад, в Німеччині не допускається аудіо-і відеозапис судових засідань.

Разом з тим фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів є однією з гарантій захисту прав, свобод і інтересів осіб, оскільки дає можливість апеляційній та касаційній інстанціям достовірніше встановити хід судового засідання.

Деякі процесуалісти вважають за можливе у разі відсутності у суду технічних засобів клопотати про самостійний запис процесу (за допомогою власного диктофона). Однак такі клопотання не підлягають задоволенню, оскільки офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, зроблений судом. Це означає, що хоча і аудіо - і відеозаписи судового засідання можуть здійснюватися не тільки працівниками суду, а іноді і без відома суду, проте приєднати ці аудіо - відеокасети до матеріалів справи як офіційний запис судового засідання не можна.

Схожі статті




Цивільний процес України - Харитонов Є. О. - Гласність і відкритість цивільного процесу

Предыдущая | Следующая