Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - 3. Зміст і виконання договорів про перевезення вантажів
З фактом укладення договору перевезення вантажу певні права та обов'язки виникають насамперед у відправника вантажу. Деякі з них передбачені транспортними статутами (кодексами) і правилами перевезення вантажів і передують укладенню договору, зокрема: відправник повинен пред'явити вантаж до перевезення у належному стані, у справній тарі та упаковці, відповідно до державних стандартів і технічних умов, які забезпечують його повну схоронність.
Усі необхідні для перевезення матеріали (стояки, прокладки тощо) заготовляє і подає відправник (ст. 142 КТУ, статті 52 і 56 CAT); відправник одночасно з пред'явленням вантажу подає перевізникові необхідну кількість примірників правильно заповнених транспортних документів, а також додає до них усі документи, необхідні для додержання санітарних, митних, карантинних та інших правил. На залізничному та внутрішньому водному транспорті на посвідчення прийняття вантажу до перевезення відправникові видається вантажна квитанція чи просто квитанція. При морських перевезеннях відправник разом з вантажем подає перевізникові завантажувальний документ, на підставі якого перевізник видає відправникові коносамент (ст. 137 КТМ).
З метою ефективного використання транспортних засобів відправник повинен, за загальним правилом, повністю і раціонально завантажити їх.
Водночас, на морському транспорті на вимогу відправника, якому для перевезення надано все судно (чартер), перевізник повинен відправити судно в плавання, хоч би не весь вантаж був завантажений. Перевізник у цьому разі зберігає право на повний фрахт, тобто плату за перевезення (ст. 155 КТМ).
Вантажовідправники повинні своєчасно завантажувати подані їм транспортні засоби. На залізничному транспорті строки навантаження та розвантаження вантажів залежать від способу (механізованого чи немеханізованого) проведення цієї операції. При морських перевезеннях строк, протягом якого вантаж має бути завантажений на судно (сталійний час), визначається угодою сторін, а за її відсутності - строками, прийнятими в порту завантаження. Угодою сторін може бути встановлений додатковий, після закінчення строку завантаження, час для очікування (контреталійний час). Перевізник має право після закінчення контреталійного часу відправити судно в плавання, якщо навіть увесь обумовлений вантаж не завантажено на судно з причин, не залежних від перевізника. При цьому він зберігає право на одержання повного фрахту (статті 148-150 КТМ).
За договором про перевезення відправник зобов'язаний сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Плата за перевезення вантажів справляється залежно від відстані, яка визначається згідно з планом формування вантажопотоків.
Розрахунки за роботи і послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, вантажобагажу, пошти, щодо яких не здійснюється державне регулювання тарифів, проводяться за вільними тарифами, які визначаються за домовленістю сторін, у порядку, що не суперечить антимонопольному законодавству.
За користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під'їзних колій, порти, організації, установи, громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності вносять плату. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами перевезення вантажів.
За договором морського перевезення всі належні перевізникові платежі сплачує відправник (фрахтувальник). У випадках, передбачених угодою відправника з перевізником, а при перевезеннях у каботажі - чинними на морському транспорті правилами, допускається переведення платежів на одержувача. Фрахт сплачується повністю за вантаж, що загинув або пошкоджений з причин, за які перевізник не несе відповідальності. За вантаж, який загинув внаслідок аварії судна чи іншого нещасного випадку або був насильно захоплений, фрахт не береться, і повертається у разі його внесення наперед. Якщо після загибелі судна вантаж було врятовано чи після Його захоплення було звільнено, то перевізник має право на фрахт пропорційно відстані, яку фактично пройшло судно (статті 170 і 174 КТМ).
На автомобільному транспорті до внесення перевізної плати автотранспортні підприємства вантажі до перевезення не приймають (ст. 104 CAT). Крім транспортних послуг при перевезенні вантажів автотранспортні підприємства за договорами з відправниками чи одержувачами надають за плату додаткові послуги (експедиційні операції, зберігання вантажів тощо). На деяких видах транспорту передбачається винагорода (премія) за дострокове навантаження або розвантаження транспортних засобів. Наприклад, за угодою сторін у договорі морського перевезення може бути передбачена винагорода за закінчення вантаження судна раніше, ніж це передбачено стадійним часом (ст. 149 КТМ).
За договором про перевезення вантажу транспортна організація - перевізник повинна доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачеві).
Проте належне виконання договору перевізником обумовлене додержанням ним ряду умов, що випливають із договору або безпосередньо зі статуту (кодексу) і необхідні для нормального початку та завершення перевізного процесу. Це, зокрема, стосується стану перевізних засобів. Перевізник повинен подавати під навантаження справні вагони й контейнери, придатні для перевезення певного вантажу, очищені від залишків вантажу і сміття, а в разі потреби - промиті та продезінфіковані. Придатність вагонів для перевезення вантажу визначає відправник, засобами якого здійснюється завантаження, або залізниця, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці, а придатність контейнерів, цистерн і бункерних напіввагонів - відправник.
Розрізняють справність рухомого складу для перевезення вантажу у технічному та комерційному відношеннях. Вагон чи контейнер може бути технічно справним, однак не придатним для перевезення конкретного вантажу в комерційному відношенні. Наприклад, контейнер має стійкий сторонній запах, а до навантаження призначено продовольчі товари, що сприймають цей запах. Під придатністю рухомого складу в комерційному відношенні для перевезення цього вантажу слід розуміти технічний і фізичний стани рухомого складу, від яких залежить забезпечення збереженості вантажу при перевезенні. Тому, якщо поданий під навантаження вагон або контейнер за своїм технічним станом або у комерційному відношенні не забезпечить збереження вантажу при перевезенні, вантажовідправник може відмовитися від навантаження його у цей рухомий склад.
При морських перевезеннях вантажів перевізник повинен заздалегідь, до початку рейсу, привести судно в мореплавний стан: забезпечити технічну придатність судна до плавання, належним чином спорядити його, укомплектувати екіпажем і забезпечити всім необхідним, а також привести трюми та всі інші приміщення судна, де перевозиться вантаж, у такий стан, який забезпечував би приймання, перевезення та збереження вантажу (ст. 143 КТМ). Такі самі обов'язки перевізника передбачено правилами, що діють на річковому та автомобільному транспорті.
У поняття придатності рухомого складу включається і вимога щодо належного опломбування перевізних засобів. Так, завантажені криті вагони та цистерни пломбуються пломбами залізниці, коли вона їх завантажувала, та пломбами відправника, коли транспортні засоби завантажував відправник. Опломбування перекриває доступ до вантажу під час його перевезення.
Перевізник повинен забезпечити цілість і схоронність прийнятого до перевезення вантажу. Цей обов'язок виникає з моменту одержання перевізником вантажу до перевезення і до видачі його одержувачеві у пункті призначення. Порушення перевізником цього обов'язку призводить до відповідальності за втрату, недостачу, псування чи пошкодження вантажу. Забезпечення цілісності і схоронності вантажу включає також додержання особливих правил перевезення, що стосуються певних видів вантажів. Так, вантаж, який швидко псується при перевезенні, потребує додержання відповідних температур. На автомобільному транспорті контроль за температурним режимом здійснюють контрольно-пропускні пункти автотранспортних організацій, що відображається у листі контрольних перевірок.
Перевізник повинен своєчасно виконати свій обов'язок з доставки вантажу до пункту призначення та видачі його одержувачеві. Строки доставки встановлюють транспортні статути (кодекси) або правила перевезення. Якщо строк доставки у зазначеному порядку не встановлений, сторони мають право визначити його у договорі (ч. 1 ст. 938 ЦК). При перевезеннях у прямому змішаному сполученні строки доставки вантажів встановлюють за сукупністю строків доставки їх залізничним та іншими видами транспорту і обчислюють на основі чинних на цих видах транспорту правил обчислення строків доставки (ст. 171 СВВТ, ст. 118 CAT).
Існує кілька частин строків доставки вантажу, зокрема, на залізничному транспорті вони включають: а) час на виконання необхідних дій з відправлення вантажу; б) час на транспортування, тобто перебування вантажу в дорозі; в) строк на видачу вантажу одержувачеві. Строк доставки залежить і від швидкості (вантажної чи великої), якою відправлено вантаж. Вантаж вважається доставленим у строк, визначений законом чи договором, якщо на станції призначення його розвантажено засобами залізниці чи вагон (контейнер) з вантажем подано під розвантаження засобами одержувача до закінчення встановленого строку доставки. При затримці подачі вагонів (контейнерів) під розвантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, що залежать від одержувача, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого строку доставки (ст. 41 СЗ). На автомобільному транспорті дуже важливою є фіксація у товарно-транспортних накладних часу прибуття й вибуття автомобілів під навантаження або розвантаження. Відповідно до ст. 53 CAT час прибуття автомобіля під навантаження обчислюється з моменту пред'явлення водієм дорожнього листа в пункті навантаження, а час прибуття автомобіля під розвантаження - з моменту пред'явлення водієм товарно-транспортної накладної у пункті розвантаження. На морському транспорті строки доставки вантажів можуть бути встановлені законом чи договором, а в разі їх відсутності вантаж доставляється відповідно до строків, звичайно прийнятих у морській практиці (ст. 160 КТМ).
Нарешті, у пункті призначення перевізник повинен видати вантаж одержувачеві, зазначеному в транспортному документі. Видача вантажу одержувачеві - завершальний процес перевезення. Перевізник повинен повідомити одержувача про прибуття вантажу на його адресу. Так, залізниця повідомляє одержувача в день прибуття вантажу, проте не пізніше 12 годин наступного дня.
Разом з тим, одержувач повинен прийняти вантаж від перевізника і вивезти його зі станції (порту) призначення. Одержувач має повністю розвантажити вагони, цистерни та контейнери. Після розвантаження вагони та контейнери мають бути очищені всередині і ззовні. Очищення і промивання, а в разі потреби дезінфекція вагонів після перевезення тварин, птиці, сирих продуктів і вантажів, які швидко псуються, здійснюються засобами залізниці за рахунок одержувача.
При видачі вантажу в пункті призначення перевізник та одержувач повинні додержуватися правил, чинних на певному виді транспорту. Відповідно до ст. 66 CAT перевізник при здачі вантажу одержувачеві зобов'язаний перевірити масу, кількість місць і стан вантажу в разі:
- прибуття вантажу в несправному кузові рухомого складу або у справному кузові, але з пошкодженими пломбами чи з пломбами попутної вантажної автостанції;
- прибуття вантажу, який швидко псується, з порушенням строків доставки або встановленого правилами перевезення температурного режиму;
- прибуття вантажу, навантаженого автотранспортним підприємством, і видачі його зі складу вантажної автостанції тощо.
У всіх інших випадках тарні та штучні вантажі видає автотранспортне підприємство, перевіряючи масу і стан вантажу тільки в пошкоджених місцях. При їх виявленні, а також за інших обставин, які можуть впливати на стан вантажу, перевізник має провести перевірку вантажу в пошкоджених місцях за товарно-транспортною накладною з розкриттям пошкоджених місць.
На станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу в разі:
- прибуття вантажу в пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій;
- прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами;
- прибуття вантажу, що швидко псується, з порушенням граничного терміну або з порушенням температурного режиму в рефрижераторних вагонах;
- прибуття вантажу, який був завантажений залізницею;
- видачі з місць загального користування вантажів, вивантажених залізницею;
- прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами перевезення вантажів (ст. 52 СЗ).
Перелік випадків, коли перевізник зобов'язаний перевіряти кількість місць, масу і стан вантажу в пункті призначення, передбачений також ст. 100 СВВТ. Згідно зі ст. 165 КТМ одержувач і перевізник мають право вимагати до видачі вантажу його огляду та перевірки кількості. Зумовлені цим витрати несе особа, яка зажадала огляду та перевірки вантажу. Вантаж вважається виданим з часу, коли одержувач розписався в дорожній відомості про одержання вантажу (ст. 95 СВВТ). На автомобільному транспорті одержання вантажу засвідчують підписом і печаткою одержувача на трьох примірниках товарно-транспортної накладної, два з яких залишаються у водія-експедитора (ст. 72 CAT).
Схожі статті
-
У ч. І ст. 909 ЦК і ч. 2 ст. 307 ГК дається визначення договору про перевезення вантажу. За договором про перевезення вантажу транспортна організація...
-
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - 6. Права та обов'язки сторін за договором
Укладення договору підряду покладає на сторони певні обов'язки та надає їм відповідні права. Основний обов'язок підрядника полягає у виконанні певної...
-
Підряд належить до договорів, у яких важливим є чітке визначення строків виконання робіт, особливо при великих обсягах робіт. Це сприяє ритмічному ходу...
-
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - 3. Зміст і тлумачення договору
Зміст договору як спільного вольового юридичного акта сторін становлять, по-перше, умови, щодо яких вони дійшли згоди, і, по-друге, ті умови, які...
-
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - 5. Припинення поруки
Будучи за своєю правовою природою зобов'язанням, порука припиняється на загальних підставах, передбачених у главі 50 ЦК України, наприклад, у разі...
-
1. Поняття та зміст найму транспортного засобу Договір найму (оренди) транспортного засобу - це цивільно-правовий договір, за яким наймодавець...
-
Аналіз законодавства, що регулює відносини роздрібної купівлі-продажу, засвідчує, що покупцям-громадянам законодавчо надаються певні привілеєві права, а...
-
Договір побутового підряду належить до різновидів договору підряду, про що безпосередньо свідчить розміщення норм про даний договір у ЦК України. У...
-
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - Строк (термін) виконання зобов'язання
Значення строку (терміну) як елементу належного виконання зобов'язання, проявляється в його функціях, а саме: А) дотримання умови щодо строку (терміну)...
-
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - 2. Класифікації договорів
У доктрині обгрунтування класифікації договорів за їх окремими властивостями проводиться за різними ознаками (критеріями) залежно від цілей, які при...
-
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - 4. Ціна за договором підряду
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. У зв'язку з цим слід зазначити,...
-
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - 3. Порядок укладення договору
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. У зв'язку з цим слід зазначити,...
-
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - 4. Припинення договору позички
ЦК України передбачає можливість припинення договору позички як на загальних підставах припинення зобов'язань, так і на підставах, передбачених...
-
Як і будь-який цивільно-правовий договір, договір лізингу вважається укладеним, якщо Його сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних...
-
1. Поняття та зміст найму транспортного засобу Договір найму (оренди) транспортного засобу - це цивільно-правовий договір, за яким наймодавець...
-
1. Види перевезень та їх правове регулювання Зміст спеціальної правоздатності деяких суб'єктів підприємництва становить виробнича діяльність з надання...
-
1. Види перевезень та їх правове регулювання Зміст спеціальної правоздатності деяких суб'єктів підприємництва становить виробнича діяльність з надання...
-
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - Місце виконання зобов'язання
Однією з вимог, встановлених ЦК України щодо виконання зобов'язання, є вимога щодо місця виконання (ст. 532 ЦК). Місцем виконання зобов'язання вважається...
-
З укладенням договору купівлі-продажу, як і будь-якого іншого двостороннього правочину, у кожної із сторін виникають права та обов'язки, які становлять...
-
У цивілістичній доктрині відсутні спеціальні монографічні дослідження правової природи відмови від договору, основна увага надавалася цивілістами...
-
1. Поняття зміни, припинення договору та їx правові підстави Стаття 629 ЦК України проголошує принцип обов'язковості договору. Іншими словами ЦК...
-
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - Глава 13. Зміна та припинення договору
1. Поняття зміни, припинення договору та їx правові підстави Стаття 629 ЦК України проголошує принцип обов'язковості договору. Іншими словами ЦК...
-
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - 3. Умови здійснення права притримання
Важливим для правильного застосування правових норм, присвячених притриманню, є визначення підстав і передумов, які обумовлюють виникнення цього права. В...
-
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - 2. Предмет застави
Багаторічний досвід у сфері заставних відносин підтверджує, що одним із ключових питань застави залишається визначення певного майна, яке відповідно до...
-
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - 1. Договір поставки
1. Договір поставки Однією з підстав виникнення зобов'язань з оплатної реалізації майна є договір поставки. Він є найдоцільнішою правовою формою...
-
Предметом договору оренди є земельна ділянка. Відповідно до ст. 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами,...
-
1. Поняття, ознаки та види договору оренди земельної ділянки Серед прав на землю в Україні важливе значення має право орендного землекористування....
-
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - Глава 23. Договір оренди земельної ділянки
1. Поняття, ознаки та види договору оренди земельної ділянки Серед прав на землю в Україні важливе значення має право орендного землекористування....
-
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - 2. Елементи договору прокату
1. Поняття договору прокату Договір прокату на сьогодні є одним із різновидів договору найму (оренди) та регулюється § 2 гл. 58 ЦК України. Термін...
-
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - 1. Поняття договору прокату
1. Поняття договору прокату Договір прокату на сьогодні є одним із різновидів договору найму (оренди) та регулюється § 2 гл. 58 ЦК України. Термін...
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - 3. Зміст і виконання договорів про перевезення вантажів