Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - 1. Поняття та значення цивільно-правової відповідальності
1. Поняття та значення цивільно-правової відповідальності
Цивільне право як система правових норм регулює майнові та особисті немайнові відносини, основані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності та широкій свободі їх учасників у визначенні своїх прав та обов'язків. В умовах переходу до ринкової економіки додержання порядку, дисципліни, умов зобов'язань, прийнятих за договором, набуває особливої ваги.
Цінність цивільного права полягає в тому, що воно у своїх нормах містить широкий арсенал засобів впливу на поведінку громадян та організацій через їхні інтереси і за допомогою інтересів. Одним із таких засобів впливу на майнові інтереси осіб є застосування до правопорушника майнових санкцій, зокрема цивільно-правової відповідальності.
Питання про суть санкції та її співвідношення з поняттям відповідальності залишається дискусійним як у літературі із загальної теорії права, так і в галузевих юридичних науках. Зазначаючи, що санкція безпосередньо пов'язана з вимогою певної поведінки, яка міститься у правовій нормі, О. Е. Лейст писав: "У юридичному обов'язку відображено вимогу належної поведінки, а санкція - спосіб державного примусу до виконання (додержання) цієї вимоги, загроза примусом на випадок її порушення".
Стосовно цивільно-правових відносин О. О. Красавчиков під санкцією розумів установлену законом міру майнових або інших правових невигідних для особи наслідків, які застосовуються в разі недодержання закону, невиконання прийнятих зобов'язань, заподіяння шкоди або за наявності інших передбачених законом підстав. Так, зокрема, санкцією в цьому розумінні є примус до виконання обов'язку в натурі (ст. 622 ЦК України). У разі невиконання зобов'язання передати індивідуально-визначену річ у власність або користування кредиторові останній має право вимагати відібрання цієї речі у боржника і передачі її йому, кредиторові.
Цивільно-правова відповідальність як різновид санкції - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які виявляються у позбавленні його певних прав або в заміні невиконаного обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на особу нових, додаткових обов'язків як міри відповідальності має місце, зокрема, при пред'явленні до правопорушника вимог про відшкодування ним збитків або сплату неустойки (штрафу, пені). Так, за договором поставки, укладеним строком на один рік, постачальник повинен здійснювати поставку покупцеві товарів рівномірно рівними щомісячними партіями. Якщо, наприклад, протягом одного місяця (скажімо, квітня такого-то року) поставки товарів не було, непоставлена в цьому місяці кількість товарів підлягає поставці в наступному місяці поточного року за умови, що покупець у встановленому порядку не відмовиться від прострочених поставкою товарів. За порушення умов договору щодо кількості поставки постачальник, крім того, повинен відшкодувати завдані покупцеві збитки і сплатити неустойку, якщо вона передбачена договором.
Отже, до основного обов'язку - допоставити товари - приєднуються нові, додаткові обов'язки у вигляді відшкодування збитків або сплати неустойки.
Мірою цивільно-правової відповідальності є також втрата завдатку однією стороною або повернення його у подвійному розмірі другою стороною. Завдатком визнається грошова сума, що видається однією з договірних сторін у рахунок належних з неї за договором платежів другій стороні на підтвердження укладення договору і забезпечення його виконання. Якщо за невиконання договору відповідальною є сторона, яка дала завдаток, то він залишається у другої сторони. Коли ж відповідальною за невиконання договору є сторона, яка одержала завдаток, вона повинна сплатити другій стороні подвійну суму завдатку (ст. 571 ЦК України).
За ознакою примусу С. М. Братусь пропонував розмежовувати обов'язок, що виконується добровільно, і юридичний обов'язок, що виконується за допомогою державного примусу. На його думку, юридична відповідальність - це виконання обов'язку на основі державного або прирівняного до нього громадського примусу, добровільне ж виконання обов'язку юридичною відповідальністю бути не може. З такою думкою важко погодитись, бо в такому разі не визнаватиметься відповідальністю добровільна сплата боржником сум неустойки чи збитків, які він перерахував на користь кредитора платіжним дорученням, і навпаки, відповідальністю вважатиметься примусове виконання добровільно невиконаного обов'язку (наприклад відібрання речі у боржника).
Підкреслюючи, що обов'язок і відповідальність взаємопов'язані. А. М. Савицька правильно зазначила, що цей явний взаємозв'язок не може бути підставою для їх ототожнення в разі примусового виконання обов'язку, в основі якого лежить мета - реальне виконання зобов'язання. За допомогою примусу боржник вчиняє дії, які він добровільно не виконав, і таким чином досягається мета, що ставилася при виникненні зобов'язання. Цивільна відповідальність виступає як засіб спонукання, стимулювання боржника добровільно виконати свій обов'язок. І якщо порівняти відповідальність і примусове здійснення добровільно не виконаного обов'язку, то останнє виступає як мета, а відповідальність - як засіб.
Від цивільно-правової відповідальності як покладення на правопорушника нового додаткового обов'язку або позбавлення суб'єктивного цивільного права слід відрізняти засоби оперативного впливу (оперативні санкції). Останні не відновлюють початкового майнового стану потерпілої сторони, а спрямовані на запобігання конкретним порушенням у майбутньому, виконують забезпечувальну функцію, мають застережливий характер і можуть застосовуватися в оперативному порядку односторонньо управомоченою стороною без звернення до юрисдикційного органу. Так, якщо підрядник не приступає своєчасно до виконання договору або виконує роботу настільки повільно, що закінчити її до строку стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору і вимагати відшкодування збитків (ч. 2 ст. 849 ЦК України). Тут одностороння відмова замовника від договору є засобом оперативного впливу, а відшкодування збитків - мірою цивільно-правової відповідальності підрядника за затримку виконання робіт за договором підряду.
Значення цивільно-правової відповідальності розкривається через її функції. По-перше, встановлюючи обов'язок правопорушника відновити порушене право управомоченої особи, зокрема відшкодувати заподіяні їй збитки, інститут відповідальності виконує компенсаційну роль. По-друге, загроза застосування засобів відповідальності покликана запобігати вчиненню правопорушення суб'єктами цивільних правовідносин, виховувати їх у дусі поваги до закону, до прав та інтересів інших осіб, неухильного виконання прийнятих на себе обов'язків. По-третє, як вид юридичної відповідальності цивільно-правова відповідальність є негативною реакцією держави на вчинене правопорушення, яка полягає в його осудженні суспільством і державою і, отже, є карою для правопорушника. По-четверте, застосування мір відповідальності до особи, що порушує зобов'язання, може негативно Позначитися на її матеріальному і фінансовому становищі, призвести до банкрутства господарюючого суб'єкта, а це є сигналом про неблагополучний стан організації і необхідність ужиття заходів щодо її оздоровлення (наприклад, санації).
Ефективність цивільно-правової відповідальності залежить передусім від її застосування, реалізації до конкретних осіб, винних у вчиненні цивільного правопорушення. Проте, керуючись принципом диспозитивності, властивим як цивільному праву в цілому, так і окремим його інститутам, зокрема інституту відповідальності, потерпіла сторона сама вирішує, застосовувати чи не застосовувати міри відповідальності до правопорушника. іншими словами, застосування майнових або немайнових санкцій, у тому числі відповідальності, за чинним законодавством, є правом, а не обов'язком суб'єктів цивільних правовідносин. Це стосується і юридичних осіб, які самостійно вирішують питання щодо здійснення належних їм прав.
Схожі статті
-
1. Поняття та значення цивільно-правової відповідальності Цивільне право як система правових норм регулює майнові та особисті немайнові відносини,...
-
1. Виконання зобов'язання і його підтвердження Цивільно-правовому регулюванню виконання зобов'язання присвячено досить значну за обсягом кількість норм...
-
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - Суб'єкти виконання зобов'язання
Суб'єкти виконання зобов'язання Визначальною ознакою, що характеризує суб'єктів зобов'язання, які іменуються в ЦК України сторонами (ч. 1 ст. 510 ЦК), є...
-
Суб'єкти виконання зобов'язання Визначальною ознакою, що характеризує суб'єктів зобов'язання, які іменуються в ЦК України сторонами (ч. 1 ст. 510 ЦК), є...
-
1. Поняття та підстави припинення зобов'язань Цивільно-правові зобов'язання характеризуються цільовим характером і строковістю. Навіть тривалі...
-
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - Глава 10. Припинення зобов'язань
1. Поняття та підстави припинення зобов'язань Цивільно-правові зобов'язання характеризуються цільовим характером і строковістю. Навіть тривалі...
-
У правовій доктрині інститут притримання не є абсолютно новим, а відтак давно тривають наукові дискусії з питань його правової природи та місця у системі...
-
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - Глава 2. Виконання зобов'язань
1. Виконання зобов'язання і його підтвердження Цивільно-правовому регулюванню виконання зобов'язання присвячено досить значну за обсягом кількість норм...
-
1. Поняття і способи забезпечення виконання договору Забезпечення виконання зобов'язань є важливим інститутом цивільного права у країнах різних правових...
-
1. Поняття і способи забезпечення виконання договору Забезпечення виконання зобов'язань є важливим інститутом цивільного права у країнах різних правових...
-
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - 3. Умови здійснення права притримання
Важливим для правильного застосування правових норм, присвячених притриманню, є визначення підстав і передумов, які обумовлюють виникнення цього права. В...
-
1. Поняття і способи забезпечення виконання договору Забезпечення виконання зобов'язань є важливим інститутом цивільного права у країнах різних правових...
-
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - 5. Припинення поруки
Будучи за своєю правовою природою зобов'язанням, порука припиняється на загальних підставах, передбачених у главі 50 ЦК України, наприклад, у разі...
-
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - 3. Договір поруки
Згідно зі ст. 553 ЦК України порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Виходячи з...
-
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - Строк (термін) виконання зобов'язання
Значення строку (терміну) як елементу належного виконання зобов'язання, проявляється в його функціях, а саме: А) дотримання умови щодо строку (терміну)...
-
Неустойка, як і відшкодування збитків, належить до традиційних заходів цивільно-правової, договірної відповідальності. Юридичний термін "неустойка" сам...
-
1. Загальна характеристика правовідносин поруки Порука є традиційним, одним із найдавніших інститутів цивільного права з тисячолітньою історією. Значну...
-
Цивільно-правова відповідальність є негативним для порушника наслідком вчиненого ним правопорушення. Юридичною підставою такої відповідальності є закон,...
-
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - 2. Види цивільно-правової відповідальності
У цивільному законодавстві розрізняють види відповідальності за різними критеріями. Так, за підставами виникнення прав та обов'язків, за порушення яких...
-
Виконання договору поруки пов'язано із моментом порушення основного договору боржником, тобто з моментом невиконання чи неналежного його виконання по...
-
Підстави припинення зобов'язання з волі сторін за своєю юридичною природою належать до правочинів, оскільки є діями, спрямованими на припинення цивільних...
-
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - Глава 5. Порука
1. Загальна характеристика правовідносин поруки Порука є традиційним, одним із найдавніших інститутів цивільного права з тисячолітньою історією. Значну...
-
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - 4. Динаміка суб'єктного складу зобов'язання
Суб'єктами договірних правовідносин можуть бути не тільки сторони у зобов'язанні, а й треті особи. Під третьою особою у зобов'язанні слід розуміти...
-
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - Глава 4. Неустойка
1. Загальні положення про неустойку в цивільному праві Неустойка є одним з найдавніших та найпоширеніших способів забезпечення виконання зобов'язань....
-
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - 5. Підстави припинення застави
Як зазначалося раніше, оскільки застава носить похідний характер від зобов'язання, яке вона забезпечує, то з припиненням останнього припиняється й...
-
Договір застави є підставою виникнення зазначеного виду забезпечення виконання зобов'язання боржника. Як зазначалося раніше, договір застави носить...
-
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - 1. Поняття і зміст застави
1. Поняття і зміст застави Забезпечуючи зобов'язання боржника заставою, кредитор отримує дієві механізми впливу на боржника, оскільки у разі невиконання...
-
1. Поняття і зміст застави Забезпечуючи зобов'язання боржника заставою, кредитор отримує дієві механізми впливу на боржника, оскільки у разі невиконання...
-
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - 3. Принципи виконання зобов'язання
У науці цивільного права в узагальненому вигляді принципи цивільного права визначаються як основоположні (корінні, відправні, визначальні) ідеї (засади,...
-
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - Види неустойки
Аналіз законодавства, судової практики та доктринальних досліджень, присвячених питанню неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язань, дозволяє...
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - 1. Поняття та значення цивільно-правової відповідальності